Історія України. 7 клас. Панарін

Практичні роботи

ПРАКТИЧНА РОБОТА ДО РОЗДІЛУ 1

Уявна екскурсія «Стежками Святослава Хороброго»

Об’єднайтеся в групи.

1. Проаналізуйте матеріал § 4, що стосується зовнішньої політики князя Святослава.

2. Використайте застосунок Google Maps і прокладіть уявний туристичний маршрут місцями Балканських походів князя Святослава.

3. Позначте на мапі місця зупинок, які хочете оглянути, і кінцеву точку маршруту.

4. Підготуйте короткий цікавий текст екскурсії.

5. Прорахуйте, скільки приблизно часу у вас піде на дорогу туди й назад.

ПРАКТИЧНА РОБОТА ДО РОЗДІЛУ 2

Правове становище різних верств суспільства за «Руською правдою»

Прочитайте характеристику джерела, дайте відповіді на запитання.

Розвиток руського суспільства потребував узаконення змін, що відбувались у відносинах між окремими групами і станами населення. Спробу об’єднати чинні правові норми було здійснено за Ярослава Мудрого близько 1016 р. Дослідники називають цей збірник «Правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою». Він складався з 18 статей, які започаткували славнозвісний звід законів — «Руську правду». Документ дописували упродовж кількох століть за синів («Правда Ярославовичів») та онуків («Статут Володимира Мономаха») Ярослава. Як і решта середньовічних європейських «Правд», це був насамперед збірник законів звичаєвого права.

Ярослав Мудрий. Пам’ятник біля Золотих воріт у Києві. Автор проекту І. Кавалерідзе, скульптори М. Білик, О. Редько, В. Сівко. Сучасне фото

СЛОВНИК

Звичаєве право — система санкціонованих державою правових звичаїв, за якою здійснюється правосуддя в певній державі, місцевості або для певної етнічної чи соціальної групи.

Загалом «Руська правда» регулювала суспільні відносини в Київській державі. У її статтях ішлося про покарання за вбивство, побиття до синців чи крові, завдане каліцтво, виривання бороди й вусів, їзду на чужому коні, псування майна, переховування чужого холопа тощо. Характерно, що кровна помста, довкола якої за середньовіччя вибудовувалося звичаєве право багатьох народів, у збірнику зрештою була скасована. Ярослав Мудрий поставив кровну помсту під контроль держави, обмеживши її застосування. Його сини — Ізяслав, Святослав та Всеволод — назавжди її скасували, запровадивши державні правила для судочинства.

1. Чому перші писані закони Русі виникли в часи Ярослава Мудрого? За якими правилами жили слов’яни до появи «Руської правди»?
2. Пригадайте, якими законами користувалися країни середньовічної Європи.
3. Поміркуйте, чому нащадки Ярослава Мудрого доповнювали його працю.

Прочитайте уривки з «Руської правди» і дайте відповіді на запитання.

1. Чи однаково карала «Руська правда» за вбивство представників різних верств руського суспільства? Як ви гадаєте чому? Чи захищав закон залежні верстви (холопів, челядь)?
2. Які зі статей документа підтверджують існування залишків язичництва у давньоруському суспільстві і суперечать християнській моралі?
3. Як «Руська правда» відображала суспільне становище жінок?
4. Порівняйте покарання за вбивство і за крадіжку майна.

Про вбивство

«- Коли вб’є чоловік чоловіка, то мститься брат за брата, якщо сини одного батька, чи батька син, якщо племінник чи сестри син; а якщо не буде мститися — то 80 гривень за голову, коли вбитим буде боярин чи княжий тіун.

- Якщо вбитим буде міщанин, чи купець, чи боярський тіун, або мечник, або ізгой, — то 40 гривень сплатити за нього, за вбивство вільної жінки — 20 гривень.

- За сільського старосту чи княжого хлібороба — 12 гривень, а за смерда (вільний селянин) і холопа (раб) — 5 гривень, за рабиню — 6.

- За ремісника чи ремісницю — 12 гривень.

- За жінку-годувальницю — 12 гривень, навіть якщо вона раба».

Про свідків

«- Якщо буде кров чи синці ураженого, то не потрібен і свідок людині тій; якщо не буде знаку якогось — потрібен свідок, не буде знаків — і справі кінець; якщо не може мститися, то взяти за образу 3 гривні, а лікарю нагорода».

Про випробування

«- Коли, шукаючи свідка, не знайдуть, а позивач далі буде чоловіка звинувачувати у вбивстві, тоді правду встановлює розжарене залізо. Так само і в інших судових справах: і в злодійстві, і в наклепі. Коли позивач не з’явиться в суд, а має сплатити скривдженому 3 гривні золотом, тоді насильно випробувати його залізом, якщо на руці залишиться опік, тоді чоловік винен. Коли має сплатити до двох гривень сріблом, то піддати тортурам водою. Якщо зв’язаний чоловік випливе з води, значить винен».

Про побиття

«- Якщо хтось когось ударить батогом, чи жердиною, чи рукою, чи чашею, чи рогом, то 12 гривень; якщо його не спіймали, то... на тому й кінець.

- Якщо чоловік відсіче руку і відпаде рука або усохне, або ногу, або виб’є око, або відріже носа, то за каліцтво чоловік сплатить 10 гривень.

- Якщо відсіче мечем палець, то потерпілому 1 гривню.

- Якщо холоп (раб) ударив вільного чоловіка і біжить до хоромів, а пан почне ховати його, то холопа спіймати, а пан мусить сплатити за нього 12 гривень, а коли зустріне той муж холопа — може вбити його».

Про втечу челяді

«- Якщо челядин сховається у варяга і його упродовж трьох днів не знайдуть, і на третій день не зізнається, — то хай заплатить 3 гривні за образу».

Про крадіжку

«- Якщо хто поїде на чужому коні, не позичивши його, — викладе 3 гривні.

- Коли буде конокрад, то віддати його князеві на суд; якщо ж виявиться наклеп, то наклепник має сплатити потерпілому 3 гривні (доказ невинуватості).

- Коли крадуть худобу на полі, чи вівці, чи кози, чи свині (і будуть зловлені), то сплачують по 60 кун; якщо злодіїв буде багато, то кожен сплачує по 60 кун.

СЛОВНИК

Куна — грошова одиниця Русі-України. Назва, можливо, походить від назви замінника грошей — шкурки куниці.

- Коли обкрадає тік чи збіжжя в ямі, то скільки б не було злодіїв, усім платити по 3 гривні і по 30 кун; коли крадене пропало, то власник може взяти наявне, коли воно (у злодія) буде, а впродовж літа має взяти із злодія по пів гривні.

- Якщо злодіями будуть холопи, чи боярські, чи церковні, то князь не карає їх продажем, оскільки вони невільні; але заплатити позивачу подвійну суму за кривду».

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Пригадайте текст «Салічної правди», яку ви вивчали на уроках всесвітньої історії. Порівняйте правове становище різних суспільних верств у Русі-Україні і в Європі. Складіть порівняльну таблицю «Руської правди» і «Салічної правди» у зошиті за такою схемою:

	«Руська правда»	«Салічна правда»
1. Коли і ким створене джерело?
2. Чи передбачав документ смертну кару?
3. Покарання за вбивство
4. Покарання за крадіжку
5. Випробування для доведення невинуватості
6. Становище жінки
7. Становище залежних верств суспільства

ПРАКТИЧНА РОБОТА ДО РОЗДІЛУ 3

Любецький з’їзд князів 1097 р. Чи могли князі уникнути конфлікту

Об’єднайтесь у три групи та виконайте завдання.

1. Роздивіться картину українського художника Петра Андрусіва «Князівський з’їзд». Поміркуйте, чи можна накласти події Любецького з’їзду на сюжет цієї картини.

Князівський з’їзд. Художник П. Андрусів

2. Пригадайте учасників Любецького з’їзду (с. 80-81 підручника).

3. Знайдіть на картині імовірних учасників з’їзду. Свій вибір поясніть.

4. Влаштуйте дебати між прихильниками (група 1) і противниками (група 2) рішень Любецького з’їзду. Висловіть власні міркування на користь чи проти рішень з’їзду. Група 3 учнів та учениць виступить у ролі різних верств населення Русі-України, які можуть аргументовано прийняти позицію однієї зі сторін або запропонувати своє бачення вирішення питання.

ПРАКТИЧНА РОБОТА ДО РОЗДІЛУ 4

Комікс

Сюжет із життя князя Данила Романовича

1. Опрацюйте текст § 16, що стосується внутрішньої і зовнішньої політики князя Данила Романовича.

2. Перейдіть за QR-кодом у застосунок Canva. Або завантажте необхідний файл на комп’ютер.

3. Створіть одно-двосторінковий комікс за сюжетом із життя князя Данила Романовича (наприклад: «Поїздка до Золотої Орди, зустріч із Батиєм»; «Коронація князя Данила, приєднання Києва до Волинсько-Галицької держави» тощо).

4. Придумайте власне продовження сюжету історії. Проєкт представте в класі.

ПРАКТИЧНА РОБОТА ДО РОЗДІЛУ 5

Повсякденне життя різних етносів та верств суспільства на українських землях у XIV—XVI ст.

Об’єднайтесь у групи. Виконайте проект «Звана вечеря на українських землях у XIV—XVI ст.».

Уявіть, що влаштовуєте вечерю для своєї родини і друзів. Кожна група має змогу запросити двох осіб — чоловіка та жінку, представника і представницю шляхетського, міщанського і селянського стану, які розповідатимуть про свій звичайний день.

Вашими почесними гостями можуть бути історичні особи, якщо мова про представників чи представниць шляхти (наприклад, Костянтин Острозький чи великий князь литовський Вітовт). Це можуть бути й вигадані персонажі (торгівці-іноземці: італійці, вірмени, євреї; ремісники чи ремісниці, власники майстерень чи аптек, бюргери чи плебс, селяни й селянки вільні або залежні).

Щоб почесні гості почувалися комфортно, створіть спеціальне запрошення для ваших друзів і родини. Запрошення повинно містити такі елементи:

1. Приваблива обкладинка з інформацією про те, коли, де і чому відбувається вечірка, якими стравами ви пригощатимете гостей. Врахуйте вимоги часу.

2. Стисла (до однієї сторінки) біографія кожної людини, запрошеної на вечірку. Біографія повинна містити:

ім’я та рід діяльності особи, записані як заголовок (наприклад, «Микита із Києва, ремісник-коваль» або «Катерина Вишневецька, княжого роду (шляхтянка)»); цитату, пов’язану з малюнком на обкладинці, — як підзаголовок;
абзац, що підсумовує найважливіші подробиці з життя гостя чи гості (зокрема, коли і де жив / жила) (наприклад: «Я провів / провела дуже цікаве життя на Львівщині у Руському воєводстві. Я народився / народилася в ______»);
пункт, що описує, яку важливу частину життя (наприклад, факт закріпачення) ваш особливий гість обговорюватиме з іншими гостями;
малюнок артефакту, який ця особа може принести на вечерю, і підпис із трьох-чотирьох речень (назва, датування артефакту та його значення). («Цей артефакт є ______. Я приніс / принесла це на вечерю, тому що ______».)

Презентуйте свій проєкт класу.

Зміст