Історія України. 7 клас. Панарін

§ 15. Походи монголів на Русь-Україну. Особливості підпорядкування Волинсько-Галицького князівства та інших князівств Русі-України Монгольській імперії

ПРОВОКАЦІЯ

Розгляньте лінію часу, вміщену на початку параграфа. Пригадайте, що ви знаєте про ці події.

ПРАКТИКА

Прочитайте текст і виконайте завдання після нього.

Походи монголів на Русь-Україну

На початку XIII ст. ханом Монгольської імперії став Темучин. В історію він увійшов під ім’ям Чинґісхан, що в перекладі означає «володар володарів», «володар всесвіту». Війська Чинґісхана активно захоплювали нові землі. Із Середньої Азії вони дісталися південного узбережжя Каспійського моря, потім перейшли на територію сучасної Грузії.

Хан усієї Монголії Чинґісхан на соколиному полюванні. Мініатюра XIII ст.

Звідти рушили на північ і на берегах річки Дон зустрілися з половцями. Половці зазнали поразки й звернулися по допомогу до руських князів. У «Літописі Руському» про це сказано так:

«У той же рік прийшла нечувана рать: безбожні моавитяни, прозвані татарами, прийшли на землю Половецьку, і половці стали супроти них. Але навіть хан Юрій Кончакович, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі половці побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: “Якщо ви не поможете нам, — [то] ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете”. І була рада всіх князів у городі Києві, [і] нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

У тексті монголів названо татарами. Так у тогочасних текстах і на Русі називали монголів. До Європи поняття прийшло з Китаю. Там «татарами» називали всіх сусідів-кочовиків. Тож термін «татаро-монголи» вживати некоректно. Бо він буквально означає «монголи-монголи».

Руські князі, які правили в різних землях, зібралися на раду. Долучився і Данило Романович. Тоді йому ще не вдалося зібрати всі батькові землі. Але княжич цілеспрямовано йшов до своєї мети, яку невдовзі реалізував. Руські князі вирішили виступити проти монголів. У 1223 р. об’єднане військо з русичів і половців вирушило в похід. Битва з монголами відбулася на річці Калка. Русько-половецьке військо зазнало нищівної поразки. Причину поразки в «Літописі Руському» визначено так: «через зависть, бо велика незгода була межи ними», «за гріхи наші руські полки було переможено... І сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи».

1. Розгляньте інфографіку про причини й наслідки битви на р. Капці. Обговоріть їх у групах. Використовуйте такі запитання: У чому зв’язок між ... ? Який висновок можна зробити з ... ? Поясніть чому. Чому ви так вважаєте? Які переваги або недоліки? Ефективно чи неефективно?

2. Знайдіть, у якій області сучасної України відбулася битва на річці Капці. Прокладіть маршрут до місця битви з Києва, Чернігова, Галича, використовуючи карти Google Maps.

Похід хана Батия на землі Русі

1227 р. Чинґісхан помер. Його нащадки розпочали боротьбу за владу. Переміг один із синів Чинґісхана Уґедей. Він поділив імперію на кілька земель-володінь (улусів). Розібравшись із внутрішніми питаннями, монголи повернулися до завоювань.

Похід на Русь очолив онук Чинґісхана Бату. Джерела Русі його називають Батиєм. Дорогою монголи розбили Рязанське і Володимиро-Суздальське князівства, низку міст. Пройшли повз Чернігівське князівство, зайшли у степ і завдали поразки половецькому хану Котяну. 1239 р. вони зруйнували Переяслав, Чернігів і менші міста. 1240 р. монголи підійшли до Києва. На той час князь Данило Романович уже утвердився у Волинсько-Галицькому князівстві. У Києві він посадив довірену особу — боярина Дмитра, якому довелося керувати обороною міста. Місто тримали в облозі десять тижнів і чотири дні. Зрештою монголи перемогли, узяли його штурмом. Кияни, які вижили, сховалися в Десятинній церкві. Але стіни храму впали, і під завалами загинули люди.

Потім монголи рушили на Волинь і Галичину. Місто Володимир, що на Волині, монголи довго не могли взяти, але зрештою твердиня впала. Галич тримався три дні й теж здався. Далі монголи вдерлися на польські землі. Зруйнували, зокрема, Люблін, Краків, а далі попростували сучасними територіями Словаччини, Чехії, Угорщини і вийшли до Адріатичного моря.

1242 р. Уґедей помер. Тож його син Батий вирішив повернутися додому, щоб знову ділити владу. Деякі дослідники вважають, що похід монголів зупинився через рясні дощі. Трава того року з’явилася пізніше, тому монголам нічим було годувати коней. Надмірно волога земля, яка перетворилася на непрохідне болото, не підходила для просування на конях.

Батий не присягнув новому ханові, а правив у своєму улусі. Йому належала Ак-Орда, тобто Біла Орда. Монголи називали сторони світу певним кольором. Білим називали захід. Тобто землі Батия лежали на заході. Столицею було місто Сарай-бату. За його правління організували систему податків, окреслили повинності населення, з’явилася пошта, карбували монету. Постали міста з осілим населенням.

1. Розгляньте карту на с. 120, проаналізуйте її. Зіставте текст параграфа з картою.
2. Намалюйте лінію часу. Позначте на ній події, про які йдеться в тексті. Знайдіть на карті місця, де відбувалися ці події.
3. Розгляньте мініатюру. Дайте відповіді на запитання. Який зовнішній вигляд воїнів? Які пристрої використовували монголи для облоги фортець? Як ви гадаєте, чому русичі, загартовані в протистоянні з половцями, не змогли відбити навалу монголів?

Облога монголами середньовічного міста. Мініатюра зі збірки літописів Рашид-ад-діна Хазуллаха Хамадані

Волинсько-Галицька держава. Походи монголів на Русь

4. Розгляньте малюнок-реконструкцію «Облога Києва». Який епізод оборони Києва, на вашу думку, зображено на картині? Знайдіть у тексті літописного джерела рядки, якими можна прокоментувати картину. Складіть розповідь від імені одного з учасників оборони Києва про події осені 1240 р.

«...Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. I обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами... І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни і сиділи там того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо церкви святої Богородиці Десятинної. А назавтра прийшли татари на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воями. Дмитра ж вивели до Батия, пораненого, але вони не вбили його через мужність його».

Галицько-Волинський літопис

Облога Києва. Сучасна реконструкція

Особливості підпорядкування князівств Русі-України Монгольській імперії

Доля завойованих монголами земель складалася по-різному. Історикиня Наталя Яковенко зазначає, що «руські князівства самостійного існування не припинили». Монголи підпорядкували собі руські землі. А руські князі стали намісниками монгольських ханів. Князям видавали ярлик — спеціальний документ, який підтверджував їхнє право на землю. Населення виплачувало монголам данину (продукти, майно, люди) і надавало військову допомогу. Монголи надсилали урядовців — баскаків, які контролювали збирання данини. Монголи також здійснювали грабіжницькі походи, у яких захоплювали людей у полон. Такі походи могли бути актом покарання якогось князя чи спробою втрутитися у внутрішні справи руських князів.

Залежність від Орди також проявлялася по-різному. Території, які були ближче до Золотої Орди, перебували в найгіршому становищі. Насамперед це Володимиро-Суздальське і Рязанське князівства. Землі Київського, Переяславського та Чернігівського князівств потерпали від неймовірних масштабів руйнувань, яких завдали монголи. Переяславське і Чернігівське князівства занепали. Київське перебувало під контролем володимиро-суздальських князів, які не цікавилися його долею і не докладали зусиль до відбудови.

СЛОВНИК

Порок — руська загальна назва метальних (стінобитних) машин.

Волинсько-Галицькому князівству випала краща доля. Від Золотої Орди князівство розташовувалося далі. Крім того, Данило Романович утвердився на княжінні.

Монгольські урядовці в руському місті. Малюнок-реконструкція

1245 р. князь Данило вирушив до Батия. Історики вважають, що там він пробув близько місяця й отримав від монгольського хана ярлик на правління. Унаслідок переговорів установили, що князівство мусило надавати військову допомогу монголам, але не мусило виплачувати данини.

1. Знайдіть у тексті поняття «хан», «ярлик», «баскак». Сформулюйте і запишіть їхнє значення. Поміркуйте, як можна використати ці поняття. Придумайте і напишіть розповідь із цими поняттями або створіть асоціативний кущ до них.
2. Складіть інфографіку до теми параграфа.

ВЧИМОСЯ МАЙСТЕРНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ДУМКУ

Оберіть одну з тем і напишіть есей. Скористайтеся інфографікою.

Які особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)?
Наслідки встановлення залежності від Монгольської імперії для князівств Русі-України.

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я знаю основні події і явища періоду
Я можу схарактеризувати причини і наслідки монгольської навали на князівства Русі-України
Я вмію визначати за допомогою карти перебіг подій у межах теми
Я вмію самостійно добирати джерела для характеристики особливостей підпорядкування князівств Русі-України Монгольській імперії
Я вмію ототожнювати на основі аналізу джерела подіїта явища періоду монгольської навали на князівства Русі-України

Зміст