Історія України. 7 клас. Панарін

Розділ 4. Волинь і Галичина кінця ХІІ – середини ХІІІ ст. Волинсько-Галицьке князівство («держава Романовичів») середини ХІІІ–XIV ст.

§ 14. Волинь і Галичина в кінці XII — середині XIII ст. Утворення Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»)

ПРОВОКАЦІЯ

Розгляньте лінію часу, вміщену на початку параграфа. Поміркуйте, про що йдеться у параграфі.

ПРАКТИКА

Розгляньте схему на с. 96 і прочитайте текст нижче. Виконайте завдання.

Волинь і Галичина в кінці XII — середині XIII ст.

Волинь і Галичина мають давню історію. Ще князь Володимир Великий уперше приєднав землі, що лежали на захід від тодішнього кордону Русі. На Волині він заклав місто Володимир. Там по черзі правили його сини Борис і Всеволод. До кінця XI ст. ці землі підпорядковувалися Києву. Поступово на цій території сформувалися власні політичні центри. У 1084 р. там самочинно почали правити правнуки Ярослава Мудрого — троє рідних братів Ростиславовичів. Їх підтримала місцева знать — бояри. Завдяки цьому князі закріпилися у трьох містах — Перемишлі, Звенигороді та Теребовлі.

Наступним правителем став Володимирко. Він переніс столицю з Перемишля до Галича й фактично утворив Галицьке князівство. Його син Ярослав зміцнив князівство, розширив його кордони, налагодив відносини з Угорщиною, Польщею, Візантією. Ярослава назвали Осмомислом, тобто мудрим, таким, що має вісім думок одразу. Існує ще одна версія походження прізвиська. Ярослав мав ворога. Коли ж задумав його здолати, то спрямував на його пошуки вісьмох послів. Проте зловмисника так і не впіймали. Автор «Слова о полку Ігоревім» поглузував із Ярослава і назвав його Осмомислом, натякаючи на дипломатичну поразку князя.

Як ви вже знаєте, Галичину дослідники вважають взірцем олігархічного правління. Заможні та впливові галицькі бояри постійно хотіли контролювати діяльність князів. Стосунки Осмомисла з місцевими боярами не були стабільними. Певний час йому вдавалося задобрити цю верству, залучивши до вирішення державних справ, але бояри все одно були невдоволені. Перед смертю Ярослав заповів стіл у Галицькій землі позашлюбному синові Олегові. Законному синові Володимиру велів сісти в Перемишлі. Однак волі батька не послухали, і Володимир став правити в Галичі. Бояри хотіли спрямовувати дії князя, тому кликали угорців, поляків, удільних руських князів підтримати їх. Володимир із допомогою німецького імператора і польського короля таки утвердився у Галичі в 1189 р. Княжив він іще 10 років, аж до смерті. Синів не мав, тому династія Ростиславовичів згасла.

Прочитайте уривок зі «Слова о полку Ігоревім» і дайте відповіді на запитання. Про які риси характеру й особисті якості князя розповідає джерело? Що довідуємося про відносини князя з іншими державами?

Могутній Осмомисле Ярославе!

Високий злотокований твій стіл;

Залізними полками ти підпер

Угорські гори, міцно заступивши

Дорогу королеві. Ти замкнув

Ворота на Дунаї, через хмари

Метаючи каміння і пустивши

По синьому Дунаю кораблі.

Гроза твоя далеко доліта;

Ти одчиняєш Києву ворота

І з Галича готуєшся стрілять

Заморського султана. Господарю!

Стріляй мерщій поганця Кончака

За горе краю Руського, за рани

Криваві князя Ігоря!

«Слово о полку Ігоревім».

Переспів Валерія Шевчука

Історична інформація й достовірність «Слова о полку Ігоревім» іще досі не повністю розгадані. Унікальність тексту викликає в дослідників сумнів, що він справжній. Річ у тому, що не збереглися ні оригінал твору з часів Русі-України, ні подальші копії. Нібито сам рукопис, з якого були виконані перші друки, загинув у пожежі 1812 року. Загибель пам’ятки та надзвичайні художні якості тексту створили підстави для сумнівів, що це джерело — автентичне. Як, на вашу думку, можна підтвердити або спростувати тезу, що «Слово о полку Ігоревім» є підробкою?

Утворення Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»)

Наступним правителем у Галичі став Роман Мстиславович, праправнук Володимира Мономаха. Його батько — Мстислав Ізяславович — у 1167-1170 рр. правив у Києві. У Луцькій землі Мстислав посадив брата Ярослава, у місті Володимирі — старшого сина Романа, молодших синів посадив у Белзі, Червені й Бересті. Роман пережив рідних братів і дядька Ярослава, який правив у Луцькій землі. Тож Роман об’єднав землі Волині, а згодом ще й приєднав Галицьке князівство. Так у 1199 р. Роман Мстиславович об’єднав під своєю владою великі території з центром у Галичі.

Роман долучив до своїх володінь Київську землю, а князя Рюрика змусив зректися престолу. Проте до Києва Роман не переїхав, а посадив там довірену особу. Столицею своєї держави залишив Галич.

Князь налагодив відносини з Візантією. З Галича до Константинополя вирушили дипломати. Деякі дослідники вважають, що після переговорів донька візантійського імператора Анна стала дружиною Романа.

Об’єднаними землями Роман правив 6 років. 1205 р. він загинув у бою під

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Данило Романович (1201-1264) — руський король з династії Романовичів, правитель Волинсько-Галицької держави. Син князя Романа Мстиславовича Великого та візантійської принцеси Єфросинії-Анни. Відновив і розбудував Волинсько-Галицьку державу. Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Волинсько-Галицької держави. Сподіваючись на доп могу західних союзників у боротьбі із Золотою Ордою, 1253 р. прийняв від Папи Римського Інокентія IV пропозицію коронації і став королем усієї Русі.

Завихвостом (на території сучасної Польщі). Історики вважають, що причиною битви могло бути те, що його втягнули у свою боротьбу німецькі династії.

СЛОВНИК

Регент / регентка — тимчасовий правитель або правителька монархічної держави, що призначається в разі відсутності, хвороби, неповноліття монарха.

Роман і Анна мали двох синів — Данила і Василька, яким на момент загибелі батька виповнилося 4 і 2 роки. Анну визнали регенткою Данила. Щоб протистояти галицьким боярам, Анна попросила допомоги в угорського короля Ендре ІІ, троюрідного брата князя Романа.

Однак такої підтримки було замало. Белзький удільний князь Олександр Всеволодович зайняв місто Володимир. У столичному Галичі та Звенигороді закріпилися онуки Ярослава Мудрого. Анні з двома синами довелося тікати на Волинь. Звідти Данило на 6 років переїхав до Угорщини. Княгиня сподівалася, що Данило таки зможе здобути владу. Галицькі бояри, яким не подобалися нащадки Ярослава, повернули Данила, і в 9 років він посів княжіння в Галичі. Проте княжичу постійно доводилося боронитися від охочих заволодіти галицьким столом. Наприклад, у 1213 р. Данило мусив тікати до матері на Волинь, рятуючись від боярина, що захопив княжий стіл у Галичі. У 1215 р. краківський князь Лєшко змусив повернути Данилові Романовичу батьковий стіл у Володимирі — центрі Волинської землі. Вірним союзником Данила завжди був його рідний брат Василько. Наступні 15 років вони разом намагалися повернути батькові володіння.

• 1. Створіть ребус чи кросворд (на вибір) до теми параграфа.
• 2. Намалюйте лінію часу і позначте на ній основні події, про які йдеться в тексті.

Проявіть креатив. Поділіть текст на логічні блоки. Виокреміть у них ключові події, їхні причини та наслідки, персоналії. Опрацювавши текст, візуалізуйте його, застосувавши скетчноутинг — нотатки у вигляді графічних малюнків. Презентуйте класу свої нотатки.

ВЧИМОСЯ МАЙСТЕРНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ДУМКУ

Оберіть одну з тем і напишіть есей.

• Чи міг Ярослав Осмомисл бути автором «Слова о полку Ігоревім»?
• Чому Роман Мстиславович не переніс столицю в Київ?
• Історичний портрет Романа Мстиславовича.

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я знаю основні подіїта явища історії Волині й Галичини кінця XII — середини ХІІІ ст.
Я можу схарактеризувати правління князів Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславовича
Я можу скласти історичні портрети князів Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславовича за допомогою доступних історичних джерел
Я вмію визначати на карті територіальні межі Русі-України за правління князів Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславовича
Я вмію формулювати судження про діяльність історичних осіб у межах теми
Я вмію самостійно добирати джерела для характеристики правителів Волині та Галичини, Волинсько-Галицького князівства
Я вмію ототожнювати на основі аналізу джерела події та явища періоду правління князів Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича