Історія України. 7 клас. Панарін

§ 13. Кочові народи степів України Х—ХІІІ ст. Візантійські володіння на Кримському півострові

ПРОВОКАЦІЯ

Пригадайте, що ви знаєте про кочові народи.
Поміркуйте, як пов’язана історія України з кочовиками.

ПРАКТИКА

1. Пригадайте, що ви знаєте про відносини Русі та Хозарського каганату.
2. Прочитайте текст і виконайте завдання після нього.

Хозари

Хозарський каганат (середина VII-X ст.) — перша кочова держава доби середньовіччя. До її складу входила й частина території сучасної України: приазовський, почасти причорноморський степи і більша частина Кримського півострова. Літопис свідчить, що слов’янські племена полян, сіверян і деревлян сплачували данину хозарам. На основних торговельних шляхах, що пролягали через підконтрольні землі, хозари закладали укріплені зимовища. Поступово довкола них почали виникати поселення міського типу, заселені етнічно строкатим ремісничим та купецьким людом. Із зимовища — фортеці кагана виросло й столичне місто Ітиль у пониззі Волги, а згодом — Саркел на Дону. Каганат багатів завдяки міжнародній транзитній торгівлі, адже хозари контролювали основні торговельні шляхи, які зі Сходу й Візантії вели на землі балтів, фінів та слов’ян. У містах бурхливо розвивалося ремісництво, а в провінціях — землеробсько-скотарське господарство.

Саркел. Сучасна реконструкція

За віруваннями населення Хозарії не було однорідним: поряд із язичниками в містах жили християни, мусульмани та іудеї. Перші київські князі також мусили сплачувати хозарам данину. Саме бажання позбутися залежності й підштовхнуло їх до війни з Хозарським каганатом. Перемігши в 965 р., русичі перестали бути хозарськими данниками, проте спустілий степ відкрив шлях на Русь ордам печенігів.

Створіть кросворд до теми.

Використовуючи застосунок Google Maps, визначте, територію яких сучасних держав займав Хозарський каганат.

Печеніги

Перша згадка про печенігів у руських літописах датується 915 р. Упродовж Х — першої третини ХІ ст. Русь воювала зі степовими сусідами, а печенізькі орди підходили до самого Києва. За свідченням літописів, 972 р. печеніги на чолі з ханом Курею в засідці біля Дніпрових порогів розбили загін Святослава. У цьому бою загинув і київський князь.

У 1036 р. печеніги зазнали нищівної поразки від Ярослава Мудрого під стінами Києва. Частина розгромлених кочовиків перемістилася за Дунай, а звідти — на Балкани.

Однак взаємини Русі з печенігами не зводилися тільки до протистояння. Приміром, у 943-944 рр. Ігор Рюрикович використовував печенізький загін під час походу на Візантію. Є в літописі свідчення й про те, що в самому Києві вже наприкінці X ст. мешкали вихідці з печенігів.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Печеніги не застосовували ні щитів, ні списів, користуючись переважно луками. Їхня легка кіннота перемагала завдяки ефекту раптовості — саме тому їх часто називали «летючими людьми». Звичними за середньовіччя методами відкритого зустрічного бою стрімку кінноту печенігів зупинити було неможливо. Тож наприкінці X ст. зародилася нова форма захисту — спорудження високих і довгих дерево-земляних стін-укріплень (Змієві вали), які тяглися кількома смугами, відділяючи руське порубіжжя від Степу.

Залишки Змієвих валів. Сучасне фото

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

1. За часів кого з руських князів відбувалися події, описані в уривку?
2. Де перебував київський князь, доки печеніги брали в облогу Київ?
3. Що в уривку підтверджує факт співіснування на руських землях слов’янського і печенізького населення?

«Прийшли печеніги вперше на Руську землю... І заперлася Ольга з онуками своїми — Ярополком, і Олегом, і Володимиром — у городі Києві. І оступили печеніги город силою великою, — незчисленне множество [стояло їх] довкола города, — і не можна було вийти з города, ні вісті послати, і знемагали люди од голоду й безвіддя. І затужили люди в городі, і сказали: “Чи нема кого, який би на ту сторону міг дійти і переказати: «Якщо ви не приступите завтра під город, — ми здамось печенігам»”. І сказав один хлопець: “Я можу перейти”. Городяни ж, зрадівши, сказали хлопцеві: “Коли можеш ти якось іти — іди”. Він тоді вийшов із города з уздечкою і ходив серед печенігів, запитуючи: “Чи ніхто не бачив коня?”, — бо він умів по-печенізькому і вони вважали його [за одного з] своїх. А як приблизився він до ріки, [то], скинувши одежу з себе, скочив у Дніпро і побрів. І коли побачили [це] печеніги, кинулися вони за ним, стріляючи в нього, але не могли йому анічого зробити».

«Повість временних літ»

Половці

Словом «половець» у руських джерелах позначали тюркські племена кипчаків. Вийшовши в IX ст. з територій сучасних Киргизстану й Казахстану, вони спершу витіснили печенігів із Приаралля, а в першій половині XI ст. розпочали наступ на Причорномор’я. Печеніги, відступаючи під тиском половців, попросили захисту київського князя. Тож після 1060 р. їм дозволили оселитися на прикордонні Київської та Переяславської земель. За це печенізька кіннота служила у війську київського князя.

За такою захисною лінією зі «своїх» кочовиків пролягало безмежне Половецьке поле (Дешт-і-Кипчак), що розпросторилося від Волги до Дунаю. Ця територія була розподілена між окремими родами. Кожен із них кочував у певних межах, облаштовуючи тут постійні укріплені зимовища. До початку XIII ст. половці здійснили понад сорок великих походів на Русь, руйнуючи, грабуючи й знелюднюючи її.

Половці щоразу забирали із собою чимало полонених. Проте торгові контакти із сусідами-половцями, а особливо — регулярні династичні шлюби, якими князі й хани скріплювали мирні угоди, поступово пом’якшували гостроту протистояння. Не дивно, що внаслідок такого інтенсивного родичання вже з XII ст. половецькі хани на запрошення своїх руських двоюрідних братів, свояків і родичів брали активну участь у князівських усобицях, дедалі ближче переймаючись внутрішніми проблемами Русі.

КРАЩЕ ОДИН РАЗ ПОБАЧИТИ

Половецькі баби — намогильні кам’яні статуї половців, пам'ятки мистецтва ІХ-ХІІІ ст. На Русі кам’яні статуї називали «бабами» або «бовванами», що з тюркської означало «дід-батько», «пращур». До наших днів збереглося понад дві тисячі кам’яних статуй, розміщених переважно на півдні України. Для них кипчаки вибирали місця на найвищих ділянках степу або курганних могильниках давніших часів. У центрі святилища, яке іноді обгороджували камінням, ставили одну і більше чоловічих або жіночих статуй, повернутих обличчям на схід. Святилища з бовванами були місцем здійснення поминального культу предків, не пов’язаного безпосередньо з похованнями. Чоловічі статуї символізували непереможність і безсмертя. Покровителі в образі жінки давали їм силу та оберігали воїнів.

Половецькі баби. Сучасне фото

Візантійські володіння на Кримському півострові

Володіння Візантії в Криму охоплювали територію Боспорського царства, Херсонеса та його околиць. Візантія встановила панування над Боспором на початку VI ст., за правління імператора Юстиніана І. Головними заняттями мешканців візантійського Криму були землеробство й скотарство. Залежність Боспорського царства від Візантійської імперії полягала у сплаті морського податку, який передбачав постачання Візантії кораблів, а також морського спорядження. Боспор також забезпечував столичний Константинополь коштовним хутром, закуповуючи його в степовиків.

З кінця VII ст. на території Північного Причорномор’я поширив владу Хозарський каганат. У Боспорі інтереси кагана представляв спеціальний посадовець — тудун. Проте Візантія не втрачала влади над регіоном. Для воєнних потреб — виготовлення «грецького вогню» — візантійці почали розробляти нафтові родовища на Таманському півострові. Боспор став основним портом для вивезення цінної сировини.

Крим у складі Візантії

1. Відшукайте на карті території, які входили до складу Тмутороканського князівства. Пригадайте, який із відомих вам великих київських князів правив у ньому.
2. Знайдіть на карті Херсонес. Яку руську назву мало місто? З якими подіями й історичними діячами Русі-України воно пов’язане?
3. Які території входили до феми Клімата?

З кінця X ст. територія Боспорського царства перебувала у складі руського Тмутороканського князівства. У XII ст., після захоплення князівства половцями, Боспор входив до складу Трапезундської імперії, а на початку XIV ст. став генуезькою колонією Воспро.

Херсонес із IV ст. безпосередньо перебував у складі Візантійської імперії. Місто виконувало функції пункту спостереження за степами Північного Причорномор’я. Тому херсонесити отримували від Константинополя політичну й економічну підтримку. Імперія утримувала й тисячний військовий гарнізон із місцевих жителів.

Стан решти візантійських володінь у гірських районах та на південному узбережжі Криму за часів панування Хозарського каганату відомий за вкрай уривчастими даними. Найімовірніше, Візантія зберігала суверенітет над цими територіями, проте Хозарський каганат збирав частину мит і податків на свою користь.

У 833-834 рр. відбулася організація феми — візантійської воєнно-адміністративної округи на півдні Криму, що дістала назву «феми Клімата». Ця подія відбувалася водночас із воєнною співпрацею з хозарами — під проводом візантійського експерта будували фортецю Саркел на Дону. На сході до візантійських володінь в XI ст. увійшов порт Судак. Ця округа проіснувала до завоювання Константинополя хрестоносцями 1204 р., після чого перейшла під владу Трапезундської імперії.

Таця «Лев і змія». Херсонес. Х—ХІ ст.

Прочитайте уривок із джерела та виконайте завдання.

«Житіє Костянтина (Св. Кирила)» свідчить, що за кілька років до Моравської місії (близько 860 р.) брати Кирило та Мефодій вирушили із просвітницькою місією до Хозарії.

Пригадайте з вивченого матеріалу, хто такі Кирило і Мефодій. Який внесок вони зробили в розвиток культури Русі-України?
Що в уривку з джерела може бути підтвердженням наявності писемної мови у слов’ян до створення кириличного письма?
Що відбувалося на руських землях під час перебування Кирила і Мефодія в Херсонесі?

«По дорозі зупинились на деякий час у Херсонесі, де вивчали мови, потрібні для проповіді серед хозар, навчали людей християн

ської віри, хрестили тих, що увірували, з допомогою херсонеського єпископа Георгія знайшли мощі святого Климента, Папи Римського, і частину їх узяли із собою. В Херсонесі [св. Кирило знайшов] Євангеліє і Псалтир “руською” мовою написані, а також зустрів чоловіка, який розмовляв “руською” мовою і розмовляв з ним, і зрозумів зміст цієї мови, і, порівнявши її зі своєю мовою, розрізнив літери голосні і приголосні, і, творячи молитву Богові, незабаром почав читати і викладати їх, і багато хто дивувався з нього, воздаючи хвалу Богові».

Із запропонованого переліку виберіть слова та словосполуки, які стосуються кочових народів степів України, а також ті, що характеризують візантійські території в Криму. Результати оформіть у вигляді таблиці.

Саркел, половці, Боспор, данина, візантійська провінція, Хозарія, боввани, фема, каган, степ, «грецький вогонь», військова округа.

Використовуючи додаткову літературу, інтернет-ресурси, а також текст параграфа, порівняйте державний устрій, спосіб життя (осілий чи кочовий), суспільний та господарський лад, релігійне життя та відносини із сусідами (зокрема Руссю) кочових племен півдня України. Дані оформіть у вигляді мали думок.

ВЧИМОСЯ МАЙСТЕРНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ДУМКУ

Оберіть одну тему і напишіть коротке повідомлення, у якому висловте свої міркування.

Крим у подіях Х-ХІІІ ст. у Причорномор’ї.
Кочовики в історії України.
Вплив культури кочовиків на українську культуру.
Як перебування в різний час на теренах України різних народів могло вплинути на формування сучасної української мови.

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я знаю, хто такі хозари, печеніги, половці
Я можу схарактеризувати хозарів, печенігів, половців
Я можу пояснити особливості відносин Русі 3 кочовиками
Я можу аргументувати власні судження за допомогою досліджень, доступних історичних джерел
Я вмію ідентифікувати на основі аналізу джерел подіїта явища
Я вмію самостійно добирати інформацію для виконання завдання

ПІДСУМОВУЄМО

Місце Русі-України в історії Європи

Проаналізуйте наведені уривки виступів / текстів істориків та публіцистів за таким алгоритмом:

Про що йдеться у висловленнях?
Чи все зрозуміло?
Чи згодні ви з висловленнями?
Доповніть від себе, яким є місце Русі-України в історії Європи.

«Ми — типова європейська країна. Нормани у X столітті встановили владу не лише в Україні. Візьмімо Нормандію у Франції. Там, як і в Україні, був договір: ми віддаємо вам територію, тільки не чіпайте нас. Для британців нормани — це болісне питання, тому що йдеться про завоювання. Король Англії Вільгельм Завойовник походив у далекому коліні з норманів. Водночас сучасна Англія веде історію від норманського завоювання.

До слова, донька Гарольда, який загинув у битві з Вільгельмом Завойовником, стала дружиною Володимира Мономаха. А зять Ярослава Мудрого раніше загинув у битві з Гарольдом. Донька київського князя Володимира Агата стала англійською королевою, вийшла за Едварда Вигнанця. Така велика сімейна тусня».

Дмитро Гордієнко, історик

Джерело: Дмитро Гордієнко. Міфи про середньовічну Україну: між норманами та Візантією. Локальна історія.

«Але, як і Європа, давня Русь була складним різноплемінним та багатонаціональним конгломератом: слов’яни, печеніги, половці, чорні клобуки — кого там тільки не було! Навіть самі князі походили з різнонаціональних шлюбів, а про підданих я вже й не кажу... Тільки-но ми почнемо сприймати Русь не як “колиску”, а як континент, усе відразу ж стане на свої місця, і ми точно побачимо те місце, де вже тисячу років як існує Україна».

Віталій Портников, публіцист, лауреат Шевченківської премії

Джерело: Віталій Портников. Викрадення Руси. Локальна історія.

«Україна цікава тим, що в ній у дуже інтенсивній формі втілювалися більшість трендів європейської історії. І багато трендів світової історії. У результаті географічного розміщення України, у результаті наявності цієї осі з півночі на південь на початку і зі сходу на захід згодом, усі тренди європейської історії проявляються в українській, але в трішечки цікавій формі. Наприклад, вікінги. Треба визнати, що вікінги — це дуже цікаво. Європа розвивається, франки засновують державу, а вікінги на це реагують і починають на них нападати. Вони винаходять свої човни і мандрують по всьому світу. Дуже круто! Але найпомітніший слід доби вікінгів — це Київ. Вікінги руйнували держави і засновували нові... Київ — це, можливо, найцікавіший і найтриваліший спадок доби вікінгів... Собор Святої Софії — це теж спадок цивілізації вікінгів, які прийняли християнство».

Тімоті Снайдер, історик, професор Єльського університету

Джерело: Тімоті Снайдер. Становлення сучасної України. Лекція 1. Українські питання, викликані російським вторгненням.

УРОК-УЗАГАЛЬНЕННЯ:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeFKIACGCSTV-CrAQD6TZ1c4OS5pbtY6wZwEEp77_r-spy4DQ/viewform