Історія України. 7 клас. Панарін

§ 12. Культура Русі-України в другій половині XI — першій половині XIII ст.

ПРОВОКАЦІЯ

Пригадайте, що ви вже знаєте про культуру Русі-України. Упродовж 60 секунд назвіть якомога більше пам’яток, створених у Х-ХІ ст.

ПРАКТИКА

Розгляньте зображення П’ятницької церкви та Борисоглібського собору. Чим вони подібні? Порівняйте їх із собором Святої Софії в Києві. Поміркуйте, чим вони відрізняються.

П’ятницька церква в Чернігові. Кінець XII ст. Сучасний вигляд

Борисоглібський собор у Чернігові. XII ст. Сучасний вигляд

Розвиток архітектури

Успенський собор, головну церкву Києво-Печерського монастиря, було закладено 1073 р. Відомо, що князь Святослав Ярославович подарував під церкву землю та 1000 гривень золотом. Собор став взірцем для спорудження подібних будівель у Києві та інших містах Русі.

Успенський собор Києво-Печерської лаври. XI ст. Сучасний вигляд

Михайлівський Золотоверхий собор. XII ст. Сучасний вигляд

Зокрема, за тим самим зразком у 1108-1113 рр. за повелінням князя Святополка Ізяславовича зведено Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.

У другій половині ХІІ ст. почався новий етап розвитку архітектури Русі. Будівлі набули ознак романського стилю, якому притаманні лаконічний декор, чіткі лінії фасадів. Храми будували переважно з одним масивним куполом. Будівельники використовували місцеві матеріали, розробили власні технологічні прийоми. Київ і Чернігів були тими містами, які задавали архітектурні тренди для всієї Русі. Тут зводили храми з цегли, затирали стіни вапном. Ззовні храми оздоблювали цегляною декоративною кладкою. Прикладами таких пам’яток є церква Богородиці Пирогощої в Києві (1132-1136), Борисоглібськии собор і П’ятницька церква в Чернігові.

1. Створіть хмару слів до теми.
2. Розгляньте зображення П’ятницької церкви та Борисоглібського собору. Виділіть основні риси романської архітектури. Перевірте себе, відшукавши інформацію в додаткових джерелах.
3. Знайдіть приклади романської архітектури в інших країнах світу. Порівняйте їх із будівлями Русі. Знайдіть спільні та відмінні риси.

Розвиток образотворчого мистецтва

У ХІІ ст. мозаїку для внутрішнього оздоблення храмів використовували дедалі менше. Останній зразок мозаїчного декору Русі залишився в інтер’єрі Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

Перші ікони на Русь привозили з Візантії. Деякі шедеври мають історію, гідну стати сценарієм фільму. Наприклад, Виш городська ікона Богородиці ХІІ ст. Існує легенда, що патріарх Константинопольський подарував її київському князеві Мстиславові Великому в 1131 р. Наступні 19 років ікона зберігалась у вишгородській резиденції князів. 1155 р. суздальський князь Андрій Боголюбський напав на Вишгород, викрав ікону та вивіз її до Суздаля. Потім перевіз її до Владимира-на-Клязьмі.

Мозаїка «Євхаристія» Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві. 1108-1111 рр.

Мозаїка «Євхаристія» — це символічна сцена причастя апостолів. Єдиний шматок стіни, що її вдалося врятувати під час зруйнування собору радянською владою

Вишгородська ікона Богородиці

Свенська ікона Богородиці — найдавніша зі збережених ікон майстерні Києво-Печерського монастиря часів св. Алімпія (кінець XI — початок XII ст.). Зображено Богородицю, яка сидить на троні, тримаючи на колінах Христа, обабіч — святі Антоній Печерський і Феодосій Печорський із розгорнутими сувоями в руках

У другій половині XI — на початку XII ст. відбувалося становлення засад іконопису Русі. Виникла руська іконописна школа. До наших днів дійшли імена перших іконописців — Алімпій та Григорій. Ікони створювали за суворими правилами, які називають канонами. Писали ікони в майстернях при монастирях.

1. Створіть інфографіку до теми.
2. Напишіть уявний допис для соціальних мереж про будівництво й оздоблення Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. Знайдіть інформацію про знищення собору совєтською владою.

Поширення знань. Розвиток освіти і науки

З прийняттям християнства зростав рівень освіченості русичів, насамперед представників еліти. Завдяки виявленим написам на різних предметах (посуді, ливарних формочках, пряслах, зброї, каменях і стінах храмів тощо) можемо говорити про розвиток писемності. У храмах Києва віднайшли близько двох сотень написів — графіті XI-XII ст.

Школи існували при церквах і монастирях. За князів Володимира та Ярослава в Києві відкрили заклади, де навчалися діти з князівського оточення. Онука князя Ярослава Янка заснувала в київському Андріївському монастирі школу для навчання дівчат. У школах навчали богослов’я, філософії, риторики, граматики, іноземних мов.

Чи не єдиним джерелом знань були книжки. Тому до них ставилися особливо шанобливо. Їх оздоблювали коштовними матеріалами — шкірою, золотом, прикрашали яскравими ілюстраціями. Фарби виготовляли з мінералів, які для в’язкості розчиняли на яєчному жовтку. Тло мініатюр, заставки та ініціали часто розфарбовували золотими фарбами. Оправи книжок робили з дощечок, обтягнутих шкірою. Оправи для особливих замовлень — зі срібла, золота, прикрашали коштовним камінням. На жаль, тогочасних книг збереглося мало. Однак ті, які можемо побачити сьогодні, — справжні витвори мистецтва.

СЛОВНИК

Книжковий ініціал, або буквиця — більша, ніж решта літер у тексті, початкова буква розділу в рукописних і друкованих текстах.

Найдавніша книга, що збереглася до наших днів і дату виготовлення якої ми знаємо, — Остромирове Євангеліє. Відомо, що її створив писар диякон Григорій та його три помічники. Замовив Євангеліє новгородський посадник

Остромир — родич великого київського князя Ізяслава Ярославовича. На переписування та оздоблення книги майстри витратили сім місяців — з жовтня 1056 р. до травня 1057 р.

Розвиток писемності сприяв появі літератури Русі. Її зачинателем став київський митрополит Іларіон — автор «Слова про закон і благодать». Створювали також книги, схожі за стилем на сучасні енциклопедії. Їх називали тоді «Ізборниками». Відомий «Ізборник» 1073 р., який переписали на замовлення київського князя Святослава Ярославовича. В «Ізборнику» можна знайти виписки з біблійних книг, статті з філософії, астрономії, математики, ботаніки, медицини, географії, історії тощо. Рукопис прикрашають 10 мініатюр, серед яких — зображення князя Святослава з родиною.

Одним із джерел вивчення історії є літописи. Найдавніший, що дійшов до нас, — «Повість временних літ» 1113 р. Його уклав чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. У творі розказано про події з 860 до 1111 р. Нестор користувався давнішими літописами. Продовженням твору Нестора є Київський літопис, у якому виклад подій доведено до 1200 р.

Родина Святослава Ярославовича. Мініатюра з «Ізборника Святослава». 1073 р.

Сторінка з «Ізборника Святослава»

Пам’ятаймо, що варто критично ставитися до джерел, зокрема іноземних, і звіряти інформацію. Адже медіаграмотність не має часових меж.

У монастирях, де укладали літописи, вели також реєстрацію астрономічних і метеорологічних явищ. Їх сприймали як «небесні знамення». Тому в літописах, окрім подій політичної історії Русі, оповідали й про сонячні та місячні затемнення, комети, зоряні дощі, падіння метеоритів і болідів («змії» та «вогняні стовпи»), північні сяйва та інші незвичайні метеорологічні явища. Затемнення Сонця й Місяця справляли найбільше враження на людей. Їх вважали знаками, котрі Бог посилає людям для перестороги.

Євпраксія Мстиславівна. Сучасний малюнок

Видатною пам’яткою руської літератури є «Слово о полку Ігоревім». У творі оспівано похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців. Ігор був чоловіком дочки галицького князя Ярослава Осмомисла Ярославни. 1185 р. Ігор із дружинами брата Всеволода, сина Володимира та небожа Святослава пішов проти половців, але зазнав поразки. Військо майже все загинуло, а четверо князів потрапили в полон. Автор «Слова...» прагнув застерегти русичів від чвар і розбрату, закликав до єдності. Із твору ми дізнаємося також про діяльність Осмомисла: він дав відсіч зазіханням на галицькі землі угорському королю, розширив територію до Дунаю, планував помститися половецькому ханові Кончакові за Ігоря. Забігаючи наперед, зазначимо, що донька Кончака і син Ігоря одружилися.

Князь Володимир Мономах відзначився письменницьким хистом і написав «Повчання дітям». Правитель розповів про свої походи, а також виклав власний погляд на принципи державного управління, дипломатію. Зазначив, що князям варто дотримуватися взаємних договірних зобов’язань для вирішення питань внутрішньої і зовнішньої політики.

Онучка Володимира Мономаха Євпраксія стала першою жінкою-лікаркою Русі. З юності вивчала народну медицину та лікувала хворих. Її ім’я в перекладі з грецької означає «Добродія». Євпраксія — авторка наукового трактату «Мазі». Це перша відома медична праця руського авторства про здоровий спосіб життя. Нині ця праця зберігається в бібліотеці Лоренцо Медічі у Флоренції.

1. Намалюйте лінію часу. Позначте на ній події, про які згадано в тексті.
2. Дізнайтеся більше про виготовлення книг у Русі. Намалюйте процес створення книги.
3. Прочитайте уривок із літопису, розгляньте мініатюри та виконайте завдання:

«У ті ж времена було знамення на заході: зірка превелика, неначе з кривавими променями, сходила звечора після заходу сонця, і так було сім днів. Се віщувало не на добро. Після цього було усобиць багато і нашестя поганих на Руську землю, бо ця зірка була неначе кривава і віщувала кровопролиття... Перед цим же временем сонце перемінилося, було не світле, а ніби місяць; про нього невігласи говорили, що можна з’їсти. Так ото подібні знамення бувають не на добро. Такі знамення на зло бувають, віщуючи війну, чи голод, а чи смерть».

«Повість временних літ» про комету Галлея (близько 1065 р.)

4. Спираючись на раніше вивчений матеріал, поміркуйте, яку біду віщувало описане знамення. Чому, на вашу думку, русичі тлумачили астрономічні явища як недобрий знак? Поміркуйте, як у сучасному світі люди ставляться до новин про явища, зображені на малюнках.

Місячне затемнення і метеоритний дощ. 1203 р. Мініатюра XV ст.

Поява комети Галлея. Мініатюра XV ст.

ПРОЄКТ

Оберіть одну з тем і виконайте проект за запропонованим алгоритмом.

Пам’ятки культури Русі-України другої половини XI — першої половини XIII ст.:

архітектура;
мистецтво;
книжкові пам’ятки.

Пропонуємо алгоритм виконання проекту:

визначити тему;
знайти інформацію в різних джерелах, перевірити її достовірність;
дібрати візуальний матеріал;
провести дослідження;
зробити висновки;
сформувати результати проекту у вигляді мультимедійної роботи;
презентувати проект;
обговорити результати.

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я можу назвати основні пам’ятки культури Русі-України другої половини XI — першої половини ХІІІ ст.
Я можу схарактеризувати пам’ятки культури Русі-України другої половини XI — першої половини ХІІІ ст.
Я можу аргументувати власні судження за допомогою досліджень, доступних історичних джерел та з урахуванням гуманістичних цінностей
Я вмію визначати на карті розташування пам’яток архітектури періоду
Я вмію використовувати інформацію із суміжних галузей знань для характеристики минулих і сучасних подій, явищ, процесів

Зміст