Історія України. 7 клас. Панарін

§ 11. Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке й Волинське князівства в середині XII — першій половині XIII ст.: політичне і соціально-економічне життя

ПРОВОКАЦІЯ

Пограйте в шаради. Зобразіть якомога більше причин, що призвели до поліцентричності Русі-України. Результати роботи оформіть в асоціативний кущ.

ПРАКТИКА

Розгляньте карту і дайте відповіді на запитання.

  • 1. Які з руських князівств охоплювали території України?
  • 2. Які межували з половецьким степом?
  • 3. Що відокремлювало Галицьке князівство від сусідів на південному заході?
  • 4. Із якими державами межували Галицьке та Волинське князівства на заході?
  • 5. Поміркуйте, як місце розташування та природні умови князівств впливали на їхнє політичне і господарське життя.

Руські князівства від середини XII до середини XIII ст.

Прочитайте тексти про Київське, Чернігівське та Переяславське князівства. Складіть невеличку розповідь про «своє» князівство, свідомо змінивши один факт на неправдивий. Попросіть однокласників та однокласниць відгадати його.

Дослідіть топоніми, які згадано в тексті. У додаткових джерелах знайдіть інформацію про особливості розвитку цих поселень у ХІІ-ХІІІ ст. Чи існують вони нині? Які назви мають?

Київське князівство

Київське князівство, або Київська земля, у ХІІ-ХІІІ ст. було одним із найбільш густозаселених та розвинених у Русі-Україні. Писемні джерела згадують про понад 70 міст. Із півдня князівство прикривала складна система оборонних рубежів. Найбільшою була Дніпровська оборонна лінія, зведена на початку ХІІІ ст. Вона мала захищати водний торговельний шлях та південні підступи до Києва. Уздовж південних рубежів стояли міста-фортеці, сторожові застави. Найбільші з них — Юр’їв, Канів і Торчеськ. В останньому жили не лише руси, а й чорні клобуки, печеніги та представники інших тюркських племен.

Київ зростав: його населення становило приблизно 50 тисяч осіб. Багаті на чорноземи і поклади болотяної руди навколишні землі давали змогу активно розвивати землеробство, чорну металургію та інші ремесла.

Важливе місце в розвитку регіону належало міжнародній торгівлі. На початку ХІІІ ст. нормани проклали новий маршрут зі сходу на захід через Середземне море, а потім на північ. Тож торговельний шлях «із варягів у греки» почав поступово втрачати стратегічне значення, а роль Києва як міжнародного політичного і торговельного центру зменшилася.

Політичне життя Київської землі у ХІІ-ХІІІ ст. було нестабільним, точилася міжусобна боротьба між чернігівськими, смоленськими, ростово-суздальськими князями за контроль над Києвом. Упродовж одного століття (1146—1246) київський стіл переходив від одного князя до іншого 46 разів! Впливали на князівську владу й місцеві бояри та представники половецьких династій.

Остаточно Київ утратив роль політичного центру Русі після нападу ростово-суздальського князя Андрія Боголюбського (онука Володимира Мономаха) в 1169 р. Зібравши велике військо й заручившись підтримкою половців, а також чернігівських і галицьких князів, Боголюбський рушив на Київ. Літопис свідчить, що, загарбане після тривалої облоги, місто зазнало небачених руйнувань. Боголюбський оголосив Київ своїм, але резиденцію туди не переніс. Це започаткувало нову віху в історії Києва, коли містом управляли віддалено.

Прочитайте уривок із літопису і дайте відповіді на запитання.

  • 1. Що, на вашу думку, спонукало Андрія Боголюбського так жорстоко обійтися з киянами та Києвом?
  • 2. Якою була мета загарбників?
  • 3. Поміркуйте, чи вплинуло походження й оточення Андрія Боголюбського (сина Юрія Долгорукого та половецької княжни) на його характер і князівські претензії.
  • 4. Обґрунтуйте або спростуйте висловлювання історика Л. Гумільова: «Наказ Андрія Боголюбського показує, що для нього і його дружини (себто суздальців, чернігівців та смолян) Київ був настільки ж чужим, як який-небудь німецький або польський замок».

«І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в’язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна чимало, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали... Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І були в Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота».

З Київського літопису

Чернігівське князівство

Чернігівська земля, так само як і Київська, була однією з найдавніших частин Руської держави. У ХІІ ст. Чернігівське князівство займало значні території та було одним із найбільших у Русі-Україні. Тривалий час чернігівським князям належала і Тмуторокань — велике місто і міжнародний порт на Керченській протоці. У місті жили представники різних етносів: руси, хозари, вірмени, греки, євреї тощо.

Полон Ігоря Святославовича (оспіваного у «Слові о полку Ігоревім») половцями. 1185 р. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Писемні джерела свідчать, що Чернігівське князівство вкривала густа мережа населених пунктів. Більшість із них були невеликими поселеннями чи князівськими замками. Серед міст розмірами виділялися Чернігів, Новгород-Сіверський, Курськ, Путивль і Стародуб, що стояли на Десні та її притоках. Сам Чернігів поступався величчю тільки Києву. Місто мало чудову потужну систему укріплень, що складалася з кількох ліній валів та ровів. Через великі розміри і віддаленість одне від одного міста й підлеглі їм землі Чернігівщини були економічно самостійні й інколи не мали між собою жодних зв’язків.

Макет замку Ольговичів — резиденції сіверських князів у ХІ-ХІІІ ст. Автор О. Логвиненко. Краєзнавчий відділ заповідника «Слово о полку Ігоревім» у Новгороді-Сіверському

У Чернігівській землі утвердилася династія Ольговичів — нащадків князя Олега Святославовича, учасника Любецького з’їзду князів. Ольговичі часто брали активну участь у боротьбі за київський стіл, однак у самому князівстві не мали контролю над усіма удільними князями. Чернігівське князівство, як і інші руські землі, було поліцентричним. Воно розпалося на кілька десятків менших князівських уділів (тобто менших князівств) із власними столицями та князівськими династіями. З-поміж найбільших було Новгород-Сіверське князівство. Сусідство на південному сході з половецьким степом визначало політичне життя цих земель. Інколи князі мусили оборонятись, інколи, як-от Ігор Святославович, оспіваний у «Слові о полку Ігоревім», ішли проти половців війною. Часом, щоб уникнути війн і руйнувань, князі вдавалися до шлюбної дипломатії, одружуючи своїх дітей із синами чи доньками знатних половецьких родів.

Переяславське князівство

Прочитайте уривок із літопису та виконайте завдання. Оберіть одне речення, два словосполучення і три слова, які вас вразили в уривку найбільше. Свій вибір поясніть.

«І їхали вони в напад без возів. Володимир Глібович також приїхав до них із Переяславля з дружиною своєю. Він випросився у Святослава і в Рюрика їхати попереду з чорними клобуками. Хоча Святославу не любо було пустити Володимира попереду, перед синами своїми, але Рюрик та інші всі [це] схвалили, тому що він був муж доблесний, і сміливий, і сильний у бою; він-бо завше прагнув доблесних діл... У тім же поході розхворівся Володимир Глібович недугою тяжкою, од якої він і помер. І принесли його в город його Переяславль на ношах, і тут преставився він, місяця квітня у вісімнадцятий день, і покладений був у церкві святого Михайла, і плакали по ньому всі переяславці. Він-бо любив дружину, і золота не збирав, майна не шкодував, а давав дружині; був же він князь доблесний і сильний у бою, і мужністю кріпкою відзначався, і всякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же Україна багато потужила».

Одним із найменших князівств Русі-України було Переяславське. Його політичне та суспільно-економічне життя визначалося географічним розташуванням. Князівство межувало з Київською та Чернігівською землями, а на півдні — з половецьким степом. Тож фактично виконувало роль буфера, що захищав Київ і Чернігів від набігів кочовиків. Князівство складалося з кількох десятків міст-фортець. Найбільшими з них були сам Переяслав, Воїнь, Ромни, Глинськ. Постійна половецька загроза не сприяла ні господарському освоєнню земель, ні торговельним відносинам. Тож економіка краю залежала від Києва. Переяславське князівство не мало власної династії князів і політичної самостійності. Зазвичай у Переяславі сиділи князі, які хотіли посісти київський стіл і отримували це князівство як компенсацію за відмову від претензій на Київ. Порубіжне становище Переяславського князівства змушувало його правителів бути активними учасниками, а інколи й ініціаторами боротьби проти половців. Особливо джерела відзначають князя Володимира Глібовича. З його іменем пов’язують і першу згадку назви «Україна» в писемних джерелах.

Галицьке князівство

Використовуючи схему на с. 96, карту на с. 91, а також інформацію, яку знаєте з попередніх уроків, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

  • 1. Вставте пропущені слова в текст, щоб вийшла цілісна розповідь про перших князів Галицького князівства.
  • 2. Коли вперше на уроках історії ви почули слово «олігархія»? Як гадаєте, що вплинуло на процес формування олігархії в Галичині?
  • 3. Чому в інших князівствах Русі-України цей процес не став таким масштабним?
  • 4. Поміркуйте, щодо яких категорій українського суспільства вживають цей термін.
  • 5. Виділіть для себе кілька позитивних чи негативних наслідків існування олігархії.

Території, які належали Галицькому князівству, здавна заселяли східнослов’янські племена білих ______. Згодом на їхні землі під тиском кочовиків переселились уличі й тиверці. Ці племена наприкінці X ст. приєднав до Русі-України князь ______. Галицька земля була першою з-поміж руських князівств, яка стала на шлях самостійного розвитку, відокремившись від Києва наприкінці XI ст. Засновником династії галицьких князів став онук Ярослава Мудрого ______. Утім за Галичину розгорілася запекла боротьба. Край мав дуже вигідне географічне розташування. Це гірська місцевість, важкодоступна для степових кочових орд. Тут були великі поклади стратегічного для того часу матеріалу — солі, значення якої зросло після того, як кочовики відрізали Русь від Чорного моря. Тож через галицькі землі проходили важливі торговельні шляхи. Це сприяло збагаченню місцевої еліти. На Галичину накинули оком сусідня ______, що бажала контролювати Карпати, Польща, яка наступала на західному кордоні, а також тріумвірат київських князів — ______, Святослав та ______. Тож Ростиславові не вдалося поширити владу на всю Галицьку землю. Справу батька продовжили його сини: Рюрик, Володар і Василько, які зайняли й очолили галицькі міста: ______, ______ і Теребовлю. Утім, обстоюючи своє право на Галичину, Ростиславовичі й надалі воювали проти власних родичів. Жертвою князівських усобиць, зокрема, став теребовлянський князь ______, якого після Любецького з’їзду підступно осліпив волинський князь Давид Ігорьович. Придушити усобиці, об’єднати Галичину і стати єдиним правителем вдалося лише князю ______ Володаровичу.

Розгляньте мініатюру з літопису. Знайдіть у тексті підтвердження зображенню. Дослідіть, які події відбувалися в інших князівствах Русі-України, коли в Галичі правив Ярослав Осмомисл. Чи міг князь бути якось із ними пов’язаний? Створіть лінію часу і позначте події на ній.

Князь Ярослав Осмомисл (1152-1187) радиться з боярами. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Галичина, на думку дослідників, відзначалася особливим політичним устроєм — значним впливом боярства. Тож Галицьке князівство вважають взірцем олігархічного правління. Місцеве боярство формувалося не з князівської дружини, як на інших руських землях, а з родоплемінної знаті. Тому надзвичайно впливові й заможні галицькі бояри намагалися тримати під постійним контролем будь-яку діяльність князя — не лише його внутрішню й зовнішню політику, а й навіть приватне життя. Ярославові Осмомислу (1152—1187) вдалося дещо приборкати бояр, залучивши їх до державної служби.

Волинське князівство

Волинська земля, споконвіку заселена племенами волинян, отримала назву від давнього її центру — м. Волиня на Західному Бузі. Утім на початку XI ст. столицею Волині став Володимир, заснований київським князем Володимиром Великим. Найбільшими містами були Червень, Белз, Бузьк, Луцьк, Пересопниця тощо. Волинська земля, розташована на перетині торговельних шляхів, обмінювалася товарами з Києвом, Литвою, Польщею, країнами Заходу.

Тривалий час Волинь залишалася вотчиною київських князів. Не мала власної князівської династії, тому нею управляли з Києва. Виділення Волині в окреме князівство довершив Ізяслав Мстиславович, онук Володимира Мономаха. Як і інші князі з Мономахової династії, він добивався влади в Києві й тричі на короткий час був київським князем. Але, наражаючись на запекле суперництво інших князів, основну увагу скерував на Волинь, де почав організовувати князівство для свого роду.

У політичній діяльності Ізяслав спирався на близькі зв’язки з Угорщиною, Польщею та Чехією. Джерела майже не зберегли відомостей про соціально-економічне життя Волині. На підставі даних пізнішого часу дізнаємося про сильне боярство, яке підтримувало князів і обстоювало окремішність Волинської землі. Волинь не уникнула поліцентризму, тобто дроблення на кілька політичних центрів між нащадками Ізяслава. Однак онукові Ізяслава Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати Волинь і перетворити її на могутнє руське князівство. У 1187 р. князь Роман здійснив першу спробу об’єднати Волинське князівство з Галицьким.

  • 1. Розгляньте макет Пересопницького городища в експозиції Археологічно-культурного центру с. Пересопниця (Рівненська обл.). Чи відрізнялася система містобудування Волині від Києва? Які відмінності ви знайшли?
  • 2. Де на реконструкції розташовані дитинець, князівські палаци, боярські хороми, торговище, житлові квартали ремісників?

Пересопницьке городище. Сучасна реконструкція

СИСТЕМАТИЗУЄМО ІНФОРМАЦІЮ

Заповніть таблицю «Руські князівства в XII — першій половині XIII ст.». Визначте спільні риси в розвитку князівств.

Князівство

Князівська династія

Економіка

Зовнішня політика

Визначна подія

Київське

Чернігівське

Переяславське

Галицьке

Волинське

ПРОЄКТ

Об’єднайтесь у групи. Уявіть себе власником чи власницею креативної агенції. Прорекламуйте одне з князівств Русі-України. Створіть рекламний буклет з інформацією про туристичні принади, торговельні маршрути, цікаві факти про ваше князівство. Створіть герб князівства. Результати роботи представте в класі.

ПРОГРЕС

Ні

Важко сказати

Так

Я знаю основні події і дати з історії Русі у ХІІ—ХІІІ ст. і можу їх пояснити

Я можу виділити спільні та відмінні риси в розвитку руських князівств у ХІІ—ХІІІ ст.

Я вмію зіставляти інформацію, відрізнити особливості політичного та суспільно-економічного розвитку руських князівств у ХІІ—ХІІІ ст.

Я можу пояснити причини відмінності в розвитку руських князівств у ХІІ—ХІІІ ст.

Я розумію, що поліцентричність — важливий період в історії України та Європи


buymeacoffee