Підручник з Біології і екології (рівень стандарту). 11 клас. Остапченко - Нова програма

§ 47. ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ СУЧАСНОГО БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Пригадайте, що таке біорізноманіття. Що таке екологічний моніторинг? У яких формах здійснюють екологічний моніторинг? Що таке банк генів і клонування видів? Що таке мінімальна життєздатна популяція? Що таке споріднене схрещування (інбридинг) та які його наслідки?

Основні напрями збереження сучасного біорізноманіття. Насамперед потрібно ретельно вивчати видовий склад рослин, грибів, тварин, прокаріотів окремих екосистем, флори й фауни як окремих країн, так і континентів у цілому. Здійснювати постійний екологічний моніторинг за станом біорізноманіття: локальний, регіональний, державний, глобальний. Охороняти довкілля від різних форм забруднення: механічного, фізичного, хімічного, біологічного.

Охорона біорізноманіття неможлива без створення відповідної законодавчої бази та міжнародного співробітництва. 5 червня 1992 року на Конференції ООН з питань довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро (Бразилія, Саміт «Планета Земля») було ухвалено міжнародну угоду - Конвенцію про охорону біологічного різноманіття. Її підписали уряди 193 країн, серед яких й Україна (Закон України «Про ратифікацію Конвенції про охорону біологічного різноманіття», 1994), а також Європейський Союз (ЄС). Мета Конвенції - збереження біологічної різноманітності, стале використання її компонентів і спільне отримання на справедливій і рівній основі вигід, пов’язаних з використанням генетичних ресурсів. Вона передбачає збереження компонентів біологічної різноманітності як у природному стані, так і поза їхніми природними місцями перебування.

На основі «Конвенції про охорону біологічного різноманіття» було створено «Концепцію збереження біологічного різноманіття України» (1997).

Мал. 47.1. Едвард Осборн Вілсон (народ. 1929 р.) - видатний американський еколог, ентомолог (один з провідних фахівців у галузі дослідження мурашок), письменник, професор Гарвардського університету (США). Один з перших почав розробляти концепцію збереження біорізноманіття, автор праць «Криза біологічного різноманіття» (1985) та «Різноманітність життя» (1992)

Цікаво знати

Поняття «біорізноманіття» почали широко застосовувати після того, як у 1986 році у США відбувся Національний форум з біорізноманіття, а у 1988 році відомий американський біолог Е.О. Вілсон (мал. 47.1) видав книжку «Біорізноманіття» з матеріалами цього форуму.

У 1998 році Рада Європи створила «Смарагдову мережу», яка діє у країнах Європи, що не є членами Європейського Союзу. Вона складається з територій особливого природоохоронного значення. «Смарагдова мережа» доповнює мережу «Природа-2000» («Natura 2000»), яка діє на території країн ЄС.

Міжнародні організації, що опікуються збереженням біорізноманіття. Міжнародна спілка охорони природи та природних ресурсів (скорочено МСОП; англ. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources (IUCN)) - міжнародна некомерційна організація, яка висвітлює проблеми збереження біорізноманіття. МСОП створює списки видів тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення, - Червону книгу МСОП (її ще називають Міжнародною Червоною книгою). Під егідою цієї організації створено і Червоний список МСОП - всеосяжну збірку відомостей про охоронний статус не тільки тварин, а й рослин і грибів у всьому світі (мал. 47.2, 1). МСОП також складає так звані Чорні списки видів, які зникли з нашої планети починаючи з 1600 року.

Європейський Червоний список - перелік таксонів тварин і рослин, які трапляються в Європі і перебувають під загрозою глобального вимирання.

Іншою міжнародною громадською організацією є Всесвітній фонд природи (англ. World Wide Fund for Nature, скорочено WWF). Ця найбільша у світі неурядова організація опікується збереженням і відновленням навколишнього середовища. Символ Всесвітнього фонду природи - велика панда (мал. 47.2, 2).

Мал. 47.2. 1. Емблема Червоного списку МСОП. 2. Емблема Всесвітнього фонду природи - велика панда (завдання: використовуючи різноманітні джерела інформації, дізнайтеся, завдяки яким заходам МСОП статус великої панди «під загрозою вимирання» змінився на «уразливий»)

МСОП за сприяння Всесвітнього фонду природи та інших міжнародних організацій розроблено Всесвітню Стратегію охорони живої природи (ВСОП).

Створення природоохоронних територій. Природоохоронні території мають забезпечити всі біоценотичні зв’язки, потрібні для існування рідкісних і зникаючих видів. Концепція мінімальної життєздатної популяції передбачає підтримання такого мінімального числа особин, яке здатне забезпечити її існування протягом багатьох поколінь. Вона має важливе економічне значення, оскільки за умов високої густоти оселення людини й чималих площ сільськогосподарських угідь важко заповідати великі площі земель. Оскільки тривале утримання особин на обмеженій території зумовлює їхнє споріднене схрещування, постає питання урізноманітнення генофонду популяцій, які потребують охорони. Із цією метою створюють екологічні, або «зелені», коридори, які забезпечують міграцію особин з популяції в популяцію.

Міжнародні заходи для підтримання біорізноманіття. Спеціальною резолюцією Генеральної Асамблеї ООН в 1995 році започатковано Міжнародний день біологічного різноманіття (International Day for Biological Diversity), який щорічно відзначають 22 травня (день підписання Конвенції про охорону біологічного різноманіття).

Мал. 47.3. Структура Стратегічного плану в галузі збереження та стійкого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки; стратегічний план використовують як гнучку структуру для постановки завдань на національному та регіональному рівнях для ефективного виконання завдань Конвенції про біологічне різноманіття

Мал. 47.4. Види тварин, реінтродуковані в Україні: 1 - зубр (або бізон європейський); занесений до Міжнародної Червоної книги та Червоної книги України; були часи, коли зубр зберігся лише в зоопарках; 2 - кулан: реінтродукований з території Туркменистану до біосферного заповідника Асканія-Нова та на острів Бірючий; занесений до Міжнародної Червоної книги; 3 - кінь тарпан: популяція цих тварин була штучно відновлена на території польської Біловезької пущі; в Україні вперше були реінтродуковані в Парк природи «Беремицьке» (Козелецький район, Чернігівська область); в Україні проект з розведення тарпаноподібних коней здійснюють з 2014 р.

20 грудня 2006 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією проголосила 2010 рік Міжнародним роком біорізноманіття. У резолюції 65-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН період 2011-2020 років проголошено Десятиріччям біорізноманіття Організації Об’єднаних Націй з метою сприяння виконанню Стратегічного плану в галузі збереження та стійкого використання біорізноманіття на 2011—2020 роки (мал. 47.3).

Завдання: з допомогою вчительки або вчителя, використовуючи літературні та інтернет-джерела, з’ясуйте, які щорічні заходи проводять на підтримку збереження біорізноманіття в Україні. Яку участь у цих заходах можуть взяти учні та учениці вашої школи?

Збереження у штучних умовах популяції рідкісних видів тварин і рослин з наступною їхньою реінтродукцією в природні умови. Реінтродукція — спрямоване переселення і створення стійких популяцій диких видів тварин і рослин в екосистемах, де вони раніше мешкали, але за певних причин зникли. Прикладами реінтродукції в Україну є зубр, кінь тарпан (мал. 47.4) та інші.

Раціональне природокористування, зокрема раціональне ведення мисливського господарства: введення жорсткого ліцензування здобичі промислових видів тварин, забезпечення заходів із відновлення чисельності популяцій мисливських тварин. Отримані від цього гроші мають бути спрямовані на охорону заповідних територій, підтримання чисельності рідкісних та зникаючих видів. Із цим напрямом пов’язана й заборона видобування рідкісних і зникаючих видів тварин, рослин і грибів на державному та міжнародному рівнях. Введення жорсткого контролю та застосування жорстких мір відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.

Збереження спадкового матеріалу рідкісних, зниклих і зникаючих видів у вигляді банків генів, зокрема збереження у замороженому стані (метод кріоконсервації). Такий матеріал може бути використаний для клонування та в селекційній роботі.

Ключові терміни та поняття

Червона книга та Червоний список МСОП, реінтродукція.

Перевірте здобуті знання

1. Чому важливо охороняти не окремі види організмів, а все біологічне різноманіття? 2. Які основні напрями збереження біорізноманіття нашої планети? 3. Яка мета Конвенції про охорону біологічного різноманіття? 4. Яким міжнародним організаціям належить провідна роль у забезпеченні збереження біорізноманіття? 5. З якою метою створюють Червоні книги? 6. Які види організмів заносять до «Чорних списків»? 7. Чому збереження біорізноманіття неможливе без екологічної просвіти населення?

Поміркуйте

Чому списки видів тварин, рослин і грибів, які потребують охорони, мають назву «червоні»?