Підручник по Всесвітній історії. 9 клас. Осмоловський - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 2

Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815-1870 рр.)

Найважливіші терміни та поняття розділу:

• Індустріальне суспільство - суспільство, у якому завершено процес створення великої, технічно розвинутої промисловості та де найбільший внесок у вартість матеріальних здобутків вносять видобуток і переробка природних ресурсів, а також галузі промисловості.

• Ідеологія - система ідей і поглядів (політичних, правничих, філософських, релігійних тощо), яка виражає корінні інтереси, ідеали якогось класу або іншої соціальної групи.

• Лібералізм (від лат. liberalis — вільний) - ідейна течія, яка пропагує необхідність поступового реформування суспільства з метою досягнення повної реалізації індивідуальних цінностей і, передусім, максимальної особистої політичної і громадянської свободи людини. Гарантії забезпечення такої свободи - приватна власність та правова держава. Як течія, є, по суті, різновидом консерватизму, оскільки спрямований виключно на усунення перешкод індивідуальній свободі.

• Нація (від лат. natio - плем’я, народ) - історична спільнота людей, яка характеризується спільністю території, культури, етнічних особливостей і характеру, економічних та соціальних зв’язків тощо. Складається з різних племен та народностей.

• Карбонарії - члени таємного товариства в Італії в першій половині XIX ст., що боролись за національне звільнення і конституційний лад.

§ 4. Промислове піднесення Західної Європи. Початок становлення індустріального суспільства

АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Складіть логічні пари: мануфактура, ремісник, фабрика, лендлорд, найманий робітник, цех, буржуа, джентрі.

1. Промисловий переворот та його наслідки. Промисловий переворот (який інколи називають «промисловою революцією») розпочався, як вам відомо, в Англії у XVIII столітті. Згодом революційні зміни у промисловому виробництві відбулися і в інших передових країнах. Індустріальне суспільство в Європі і США у XIX ст. поступово замінювало аграрне.

Промисловий переворот - перехід від мануфактури до фабрично- заводської системи машинного виробництва - полягав у заміні ручної ремісничої техніки на машини. Машини «виривали» з рук людини її власну роботу, виконуючи її набагато швидше і ефективніше. Використання енергії пари дозволило збудувати парові машини, що замінили не лише мускульну силу людини, а й силу коліс великих водяних і вітряних млинів. До появи електромашин паровики були універсальними механічними двигунами, що приводили в дію прядильні й ткацькі верстати, видобувні вугільні машини, металургійні преси і залізничні потяги. У ролі передатного механізму від робочих машин до парових машин-двигунів використовувалась ремінна трансмісія.

В Англії, Франції, Пруссії і США з’являються оснащені верстатами підприємства (фабрики) сучасного типу, на яких працювали сотні й тисячі найманих робітників. В Англії виникло машинобудування - виробництво машин за допомогою машин. Хімічна промисловість почала виробляти фарбники і вибухові речовини. Металургійні й металооброблювальні заводи, великі вугільні шахти, текстильні й прядильні фабрики поступово витісняли старі мануфактури, бо засновані на ручній праці підприємства були нездатні конкурувати з ефективнішим і дешевшим машинним виробництвом.

ПОМІРКУЙТЕ!

З курсу всесвітньої історії за 8-й клас пригадайте перших винахідників прядильної та парової машин.

Машинобудування дозволило розпочати механізацію сільського господарства (на селі з’явились парові сівалки і молотарки), докорінно змінило транспортну систему. У 1818 р. англійський винахідник Джордж Стефенсон сконструював перший паротяг, а в 1830 р. перша залізниця з’єднала два головних промислових центри Англії - Манчестер і Ліверпуль. На середину XIX ст. всі найбільші міста країни було поєднано залізницями, а їх загальна протяжність досягла 50 тис. км. У 1832 р. перша залізниця з’явилась і у Франції. Розвиток залізниць став важливим чинником промислового зростання, адже за їх допомогою ефективніше поєднувались джерела сировини, місця їх переробки та збуту готової продукції. До того ж потреби залізниць стимулювали розвиток металургії, вугільної промисловості і транспортного машинобудування.

Паротяг Стефенсона

У 1807 р. американський винахідник Роберт Фултон випробував перший пароплав на р. Гудзон, а через декілька років у Англії почалось широке застосування парових кораблів. Згодом між Англією і Північною Америкою, Єгиптом, Індією встановилось регулярне пароплавне сполучення.

Промисловий переворот у Великій Британії завершився в першій третині XIX ст. - з появою машинобудування і перемогою машинного виробництва у всіх галузях індустрії. У 40-х роках у промисловості і торгівлі країни було зайнято 42 % населення, тоді як у сфері сільського господарства - лише 28 %.

В інших державах він закінчився у середині століття (Франція) й наприкінці його (Німеччина і США). У порівняно відсталих капіталістичних країнах Європи, зокрема в Російській імперії, промисловий переворот так і залишився незавершеним до початку Першої світової війни. Індустріально розвинуті країни світу, зосередивши в себе левову частку промислового виробництва, здобули в результаті можливість встановити своє панування у світі.

2. Суспільні наслідки промислового перевороту. Промисловий переворот привів і до значних соціальних наслідків, остаточно зруйнувавши станову систему феодального суспільства. У першій половині XIX ст. основою господарського життя розвинутих європейських країн було вільне підприємництво буржуазії - власників фабрик, заводів, шахт, залізниць і торгівельних компаній. Швидко багатіючи, буржуазія поступово перетворювалась на найвпливовіший прошарок суспільства, відтісняючи дворян-землевласників на другий план.

Так зображували карикатуристи представників нового найвпливовіиюго прошарку - буржуазії

Праця дітей на фабриці. Гравюра

Нестерпними й небезпечними були умови праці на фабриках. Відпустки чи лікарняні власники не надавали. Кожний робітник у будь-який момент міг бути звільненим.

Розвиток промисловості зумовив виникнення прошарку найманих робітників, що продавали підприємцям свою робочу силу за заробітну платню. їх лави поповнювались за рахунок розорених ремісників і власників дрібних підприємств, селян, що переїжджали до міст. Кількість вільних робочих рук набагато перевищувала потреби промисловості, що зумовило зростання чисельності безробітних. Цим охоче користувались підприємці, наймаючи робітників для своїх фабрик і заводів практично за безцінь. Тривалість робочого дня, що не обмежувалась законом, нерідко досягала 14-16 год на добу. Заробітна платня забезпечувала лише злиденний рівень існування. Робітників часто штрафували. На підприємствах використовувалась праця жінок і дітей, яким платили набагато менше, ніж чоловікам. Діти 5-7 років працювали не лише на фабриках, а й у шахтах.

Середня тривалість життя у Великій Британії в першій половині XIX ст.

Суспільні верстви

Сільська місцевість

Промислові міста

Заможні люди

50-52 роки

36-45 років

Селяни

42-48 років

-

Робітники

33-38 років

15-19 років

Із впровадженням машин на підприємствах значно підвищилась інтенсивність праці, зросла кількість травм і каліцтва на виробництві. Робітники нерідко вважали машини своїми ворогами, нищили їх і руйнували фабрики.

Становище робітників особливо погіршувалося, коли наставала економічна криза - глибокий спад виробництва, що супроводжувався зменшенням зарплатні та зростанням безробіття.

ПОМІРКУЙТЕ!

З курсу всесвітньої історії за 8-й клас пригадайте, хто такі луддити і яку кару передбачав тодішній англійський закон за псування машин.

Таким чином, у добу промислового перевороту і подальшої індустріалізації основними верствами суспільства стали наймані робітники (промисловий пролетаріат) та їх роботодавці - власники-капіталісти (буржуазія). Проте ще довгий час (хіба що за винятком Англії) у складі населення європейських країн переважало селянство.

3. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм і соціалізм. Формування індустріального суспільства і розвиток капіталістичних відносин сприймалися сучасниками по-різному. Одні засуджували новий лад і бачили в ньому лише страждання і бідування, інші - сподівались на можливість звільнення людини, здобуття громадянських прав, ствердження демократії в політичному житті. Частина суспільства вітала появу машин, впровадження нової техніки і технологій, що позитивно впливало на життя і добробут людей.

У першій половині XIX ст. у Західній Європі, де існували конституції, парламенти і порівняно вільна преса, остаточно оформилися три провідні ідеології, які наклали значний відбиток на розвиток суспільства, характер і спрямованість політики держав, суспільно-політичні рухи: консервативна, ліберальна і соціалістична.

Представники консерватизму (від лат. conserve - зберігати) заперечували радикальні, революційні методи для здійснення необхідних суспільних перетворень і вкрай обережно ставилися до реформ та будь- яких нововведень. Вони надавали перевагу тим відносинам, які давно утвердилися і були випробувані часом, вважали природними нерівність людей, приватну власність, монархію тощо. Для них найбільш важливим було зберегти стабільність суспільства, недарма австрійський канцлер Меттерніх - ідеолог консерватизму - вважав, що спокій - найважливіша умова життя і процвітання держави.

Найважливішими цінностями лібералізму (від лат. liberalis — вільний) вважалися свобода і рівність. Француз Бенжамен Констан зазначав, що свобода - це насамперед торжество особистості над владою. Ліберали очолювали всі революції першої половини XIX ст. Вони відстоювали рівність громадян перед законом, демократію, захищали приватну власність і свободу підприємництва від державного втручання і регулювання, що мало як позитивну (особисту волю), так і негативну (особистий егоїзм) складову. Поступово ліберальні цінності стали визнаватися західним суспільством, а вимоги прийняття конституції, скликання представницьких установ і рівності громадянських прав поділялися більшістю населення.

Проте із знищенням станової нерівності лишалася нерівність, зумовлена особистими можливостями і здібностями людей.

Зберігалася майнова нерівність, заснована на приватній власності, а також статева нерівність, коли жінки не мали права голосу, отримували меншу порівняно з чоловіками зарплатню за одну й ту ж роботу, практично не мали доступу до якісної освіти. До того ж стихійний розвиток ринкової економіки, масове розорення людей у ході промислового перевороту посилювали злидні і бідування більшості членів суспільства. На цьому ґрунті й розвивався соціалізм, який вважав єдиним засобом подолання поділу суспільства на багатих і бідних скасування приватної власності і заміну її на суспільну.

Канцлер Меттерніх

Подібні думки висловлювалися ще за часів Середньовіччя, поширювалися у Франції напередодні революції кінця XVIII ст. Проте особливого розвитку вони набувають у XIX ст., у добу промислового перевороту та індустріалізації. Однією з течій європейського соціалізму був утопічний соціалізм. Своєю назвою він завдячує книзі Томаса Мора «Утопія» (1516).

ПОМІРКУЙТЕ!

З курсу всесвітньої історії за 7-й клас пригадайте, яку державу змальовує автор у цій книзі.

Клод Анрі де Сен-Сімон

Видатними представниками утопічного соціалізму були французи Клод Анрі де Сен-Сімон і Шарль Фур’є, англієць Роберт Оуен. Вони засуджували капіталізм, який, на їхню думку, гальмував прогрес людства, і розробляли проекти гармонійного устрою суспільства. Суспільства, що мало ґрунтуватися на колективній власності, планомірно організованому виробництві, загальній праці людей, розподілі вироблених багатств відповідно до здібностей і трудового внеску кожного. Основою суспільства, вважав Сен-Сімон, мали стати не духівництво й нероби-дворяни, а його «виробничі члени» — підприємці, робітники, ремісники, селяни. На відміну від Сен-Сімона і Фур’є, Роберт Оуен не лише розробляв плани створення ідеального суспільства, а й намагався здійснювати свої ідеї на практиці. Він навіть спробував організувати трудові комуни (громади) в Англії і США. Проте ці експерименти виявилися невдалими. Комуни проіснували лише по декілька років.

Ідеї соціалістів-утопістів набули поширення серед робітників. Але мрії про можливість створення осередків справедливого суспільства в умовах ринкової економіки і капіталістичної конкуренції так і залишилися мріями.

ПОМІРКУЙТЕ!

Висловіть своє ставлення до ідей соціалістів-утопістів.

Наступники соціалістів-утопістів пропонували два основних варіанти перетворення суспільства: революційний і мирний, коли головним засобом змін та полегшення становища трудящих були реформи.

Французький соціаліст Луї Блан вважав, що від негараздів капіталістичного суспільства - конкуренції і криз однаково страждають як робітники, так і підприємці. Врятувати одних від безробіття, а інших від банкрутства може лише створення спільних виробничих асоціацій, на основі суспільної власності. Як внесок у власність асоціації підприємці вноситимуть гроші, а робітники - свою працю. За допомогою держави виробничі асоціації мають витіснити приватні фірми, і в суспільстві ствердиться колективна власність.

Теорія Луї Блана набула поширення в Західній Європі, як і погляди іншого соціаліста П’єра Жозефа Прудона. Останній вважав головним злом у суспільстві гроші, які дають одним надмірно багатіти, а іншим - зубожіти. Саме завдяки грошам утворюється велика власність, яка певного мірою є крадіжкою в інших членів суспільства. Щоб уникнути цього, люди мають перейти до безгрошового обміну товарами і послугами, до взаємного кредитування. Саме це дозволить створити суспільство дрібних власників, об’єднаних у самоврядні громади. Тоді ж, на думку Прудона, відпаде потреба в державі. Ця теорія повністю заперечила необхідність будь-якої боротьби трудящих за свої права.

Найбільш відомими представниками революційного соціалізму XIX ст. були Карл Маркс і Фрідріх Енгельс. Вони стали родоначальниками марксизму, що суворо засуджував капіталізм за експлуатацію людини людиною і вбачав єдиний шлях до звільнення трудящих у революційному перетворенні буржуазного суспільства в комуністичне. Своє завдання Маркс і Енгельс вбачали насамперед у тому, щоб організувати робітничий клас для боротьби за свої права. На їхню думку, лише наймані робітники - пролетаріат, позбавлений будь-якої власності, є єдиним свідомо організованим революційним класом, який здатний безкомпромісно боротися за перетворення приватної власності в суспільну й побудувати диктатуру пролетаріату - найбільш справедливу форму правління.

Створене в 1847 р. товариство Союз комуністів запропонувало їм написати партійну програму. Так через рік з’явився «Маніфест Комуністичної партії», що проголосив пролетарську революцію головним засобом боротьби з буржуазією. «Наймаючи тисячі робітників для своїх фабрик і заводів, буржуазія, - вказували Маркс і Енгельс, - виробляє насамперед своїх могильників. Її загибель і перемога пролетаріату однаково неминучі».

П’єр Жозеф Прудон

Фрідріх Енгельс і Карл Маркс

Робітничі і соціалістичні організації багатьох країн, що знаходилися переважно під впливом ідей Маркса й Енгельса, у 1864 р. об’єднались у Міжнародне товариство робітників, більш відоме як І Інтернаціонал. Його завдання полягало в згуртовуванні робітників у міжнародному масштабі. Проте товариство проіснувало не довго і в 1876 р. саморозпустилося.

Соціалісти порушили чимало актуальних проблем, важливих для захисту інтересів трудящих мас, а критика недоліків капіталізму сприяла мобілізації пролетаріату для боротьби за свої права. Згодом це сприяло становленню державного соціального законодавства в передових країнах світу та наданню окремим формам капіталізму «людського обличчя».

Формування в добу індустріального суспільства нових історичних спільнот - націй, розвиток національної самосвідомості в поневолених народів Європи та їх боротьба за національну незалежність сприяли поширенню ідеології націоналізму. У своїй позитивній основі націоналізм спирався на патріотизм, національні почуття всіх тих, кому була небайдужою доля власного народу, відстоював право націй на самовизначення. Водночас, у своїх крайніх проявах, націоналізм також характеризується національним егоїзмом, що виявляється в нетерпимості та ворожості до представників інших народів (шовінізм, расизм, нацизм, ксенофобія, дискримінація національних меншин) тощо.

Перевірте себе

1. Які наслідки мав промисловий переворот в економічній сфері?

2. Завдяки чому буржуазія в XIX ст. стає найвпливовішим прошарком суспільства?

3. Чим ідеологія утопічного соціалізму кардинально відрізнялась від інших течій?

4. Подумайте, чи можливо побудувати справедливе й гармонійне суспільство виходячи з поглядів Луї Блана та П’єра Прудона. Відповідь обґрунтуйте.

Виконайте завдання

У зошитах зробіть порівняльну таблицю ідеологічних засад консерватизму й лібералізму:

Течія

Консерватизм

Лібералізм

Ставлення до власності

Ставлення до реформ

Ставлення до громадянського рівноправ’я

Течія

Консерватизм

Лібералізм

Ставлення до свободи підприємництва

Ідеологи

Творчо попрацюйте

1. Використавши додаткові джерела, напишіть повідомлення про життєвий шлях і погляди європейських соціалістів.

2. Обговоріть у групах питання — як ідеологія марксизму вплинула на подальшу історію людства.

Матеріали до практичних та творчих завдань

Прочитайте вміщені матеріали, розгляньте ілюстрації, попрацюйте у групах, виконуючи завдання та відповідаючи на запитання. Можна заздалегідь підготуватися і провести ділову гру, представляючи різні верстви суспільства. Наприклад, як проходив обід у вихідний день у середовищі аристократів чи аристократок, буржуазії, робітників, селян.

Важливо показати не лише страви, які вони куштували, а головне - про що вони вели бесіду. Ви визначаєте, в який відрізок часу ви занурюєтесь, наприклад середина XIX ст., і говорите про розваги, які популярні в певному середовищі, про моду, спорт, ваше житло, нові види транспорту і зв’язку, медичні заклади, освіту дітей, журнали тощо. Учитель, обрані «неупереджені» судді, як і всі інші, слухають і оцінюють достовірність бесіди у групах (чи були тоді вже такі види транспорту і зв’язку, нові види спорту, відповідні заклади освіти і таке інше). Найкраща група може отримати певні бонуси.

На початку XIX ст. у більшості країн Європи вже не було кріпосного права. Капіталізм дедалі більше проникав у сільське господарство, яке, як і промисловість, розвивалося переважно на засадах приватної власності. Головним виробником продовольства ставав приватний підприємець - фермер, що використовував техніку, добрива і наймав робітників. Поступово на новий капіталістичний лад переорієнтувалося й поміщицьке господарство. Проте село продовжувало жити переважно в злиднях. У пошуках роботи розорені селяни змушені були кидати свої будинки, землі та переселятися в міста.

Населення міст поступово зростало, особливо в промислових центрах. Цей процес має назву урбанізація. Із часом міське населення стало дорівнювати сільському, а пізніше - переважати над ним, зокрема у Великій Британії у промисловості на середину XIX ст. було зайнято 42 % населення, в той час як у сільськогосподарському виробництві - лише 28 %. Змінювалось обличчя міст. Будинки зростали вгору, вулиці ставали прямішими і ширшими. У великих містах з великою густотою населення завжди існувала загроза епідемії. Тому вулиці розширювалися не лише для полегшення проїзду транспорту, але й для запобігання захворюванням. Великі міста потребували опалення, освітлення, води, каналізації. Перший паровий водогін було побудовано в столиці Великої Британії Лондоні.

Лондонські вулиці вже тоді були перевантажені транспортом

Так одягалися європейські жінки в середині XIX ст.

У зв’язку із зростанням чисельності населення в містах будувалося багато нових громадських споруд: крамниць, універсальних магазинів, банків, вокзалів тощо. Завдяки початку широкого виробництва паперу збільшувалися наклади газет і журналів. Зростання цін на землю спонукало власників будувати висотні будинки, більшість з яких були «доходними домами», де квартири здавалися господарями в оренду.

Вдосконалювалася поштова справа, вводились єдині тарифи на поштові послуги - марки. Освічені громадяни вже не мислили себе без газет, у кав’ярнях вони обговорювали новини, а в театрах і на балах проводили дозвілля. Люди, стомлені від життєвих проблем, шукали відпочинку в танцях, виставах, музиці і святах. На балах в аристократичних салонах танцювали вже не тільки мазурку, а й вальс. У будинках дворян і великої буржуазії з’являються робочі кабінети, більярдні, музичні кімнати. Якщо раніше городяни і заможні жителі села опалювали приміщення камінами, то в XIX ст. з’явилися більш компактні пічки-«голландки».

Наприкінці XIX ст. індустріальний прогрес зумовив суттєве поліпшення становища середніх верств міського населення. Зростання виробництва сприяло зниженню цін, насамперед на продукти харчування і одяг. Зростала заробітна плата й реальні доходи найманих робітників.

Ванна кімната XIX ст. Картина Е. Гау

Чи хотіли б ви побудувати для себе таку ванну кімнату? Чому?

Машинна доба змінила обличчя міст, побут людей. Завдяки паровому транспорту і системі зв’язку змінювались уявлення людей про відстані. Розширювався потік інформації. Телеграф ще був надбанням переважно урядовців і бізнесменів. Змінювалась архітектура міст. У США ввійшли в моду висотні будинки - хмарочоси. Заможні сім’ї влаштовували у своїх будинках туалетні і ванні кімнати.

У будинках з’явилась електрика і газ, причому останній давав як тепло, так і світло. Проте в містах стала помітнішою відмінність між багатими і бідними кварталами, помешканнями буржуазії і робітників.

Характер торгівлі в містах змінили великі універсальні магазини, де можна було купити все, що потрібно. У різних районах діяли єдині ціни, з’явилися магазини-пасажі. Європейці і мешканці великих міст США пересувалися на трамваях і метро, користувалися телефонним зв’язком. У 1888 р. Париж (згодом Лондон) і Стамбул сполучив перший Східний експрес, а вже в 1896 р. пасажир Північного експреса міг проїхати без пересадки із Західної Європи до Волги.

Хоча в провідних державах світу освіті надавалося велике значення, вона була доступна не кожному. Лише у Франції, Англії, Італії та Швеції в 70-х роках XIX ст. розпочався перехід до загальної початкової освіти за державний кошт. Загалом рівень грамотності в Західній Європі досягав 80-90 %.

Урізноманітнювалося дозвілля людей. Тепер можна було не лише послухати оперу, подивитися балет чи драму, але й відвідати оперету. У Франції брати Луї і Огюст Люм’єри створили сінематограф. Перший у світі кінотеатр було відкрито в 1895 р. у Парижі. Масовим надбанням стає спорт. В Англії (Уімблдон) починають проводитись тенісні турніри, у 1896 р. відбувся перший чемпіонат з фігурного катання, у країнах Європи розвивається альпінізм. За ініціативи французького громадського діяча барона П. де Кубертена в 1896 р. в Афінах було проведено перші Олімпійські ігри.

Творчо попрацюйте

1. Підготуйте аналітичну записку про суспільні наслідки індустріальної революції, зміни в житті та побуті різних верств населення.

2. Як змінилася архітектура міст?

3. У чому полягала відмінність між помешканнями буржуазії і робітників?