Акушерство. Підручник. Хміль

Розділ XIV. Перинатальні інфекції. Післяпологові септичні захворювання

Перинатальні інфекції

Перинатальні інфекції — це захворювання плода або новонародженого, які виникають внаслідок гематогенної (трансплацентарної), амніальної, висхідної або низхідної інфекції, яка відбулася у пізньому фетальному періоді (після 22-ого тижня гестації) з клінічними проявами захворювання протягом раннього неонатального періоду.

Окремо слід зазначити, що в разі ВІЛ-позитивного статусу матері існує ризик передачі ВІЛ через грудне молоко при грудному вигодовуванні.

Терміни «внутрішньоутробне інфікування» і «внутрішньоутробна інфекція» не є синонімами.

Внутрішньоутробне інфікування відображає факт інвазії мікроорганізму в організм плода, що не завжди призводить до розвитку патологічних змін. Внутрішньоутробне інфікування відбувається значно частіше, ніж розвиваються клінічні прояви хвороби і тому цей термін не повинен використовуватися як діагноз.

Внутрішньоутробна інфекція — це захворювання плода, що виникло внаслідок гематогенної (трансплацентарної), переважно вірусної або TORCH-інфекції з ураженням плода або клінічними проявами інфекції після народження дитини.

Ураження плода відбувається, переважно, протягом раннього фетального періоду (9-22-й тиждень гестації) з формуванням вроджених аномалій розвитку або специфічного симптомокомплексу (ЗВУР, гідроцефалія, кальцифікати мозку, гепатоспленомегалія, важка жовтяниця). Можливі несприятливі наслідки перинатальних інфекцій під час вагітності:

затримка внутрішньоутробного розвитку плода;
передчасні пологи;
вроджені вади розвитку;
перинатальні втрати;
гострі інфекції у новонародженого;
персистуючі інфекції у новонародженого;
безсимптомні інфекції з пізніми клінічними проявами;
інвалідність з дитинства.

Залежно від шляху інфікування перинатальні інфекції бувають:

трансплацентарні;
висхідні;
контактні;
інфекції, що передаються через молоко матері;
інфекції, що передаються через компоненти крові;
госпітальні інфекції.

Залежно від збудника перинатальні інфекції бувають:

бактеріальні;
вірусні;
спірохетозні;
протозойні;
змішані.

До гнійно-запальних внутрішньоутробних інфекцій відносять захворювання, що виявляються у перші три доби життя дитини.

Клінічні прояви та тяжкість перинатальних інфекцій залежать від:

виду збудника, його вірулентності, специфічності дії, масивності обсіювання, а також від того, чи є інфекція первинною або хронічною;
імунного гомеостазу організму жінки;
стадії інфекційного процесу у вагітної;
терміну вагітності, в якому відбулося інфікування (табл. 14.1);
шляху проникнення збудника в організм вагітної.

Клінічні прояви внутрішньоутробних та перинатальних інфекцій

Таблиця 14.1

Період гестації	Можливі наслідки інфекції
Передімплантаційний (перші 6 днів після запліднення)	Загибель зиготи
Ембріо- та плацентогенез (з 7-го дня до 8-го тижня)	Загибель ембріона, вади розвитку, формування плацентарної дисфункції
Ранній фетальний (з 9-го до 22-го тижня)	Порушення функцій різних органів та систем
Пізній фетальний (після 22 тижнів)	Розвиток фетопатій або специфічного інфекційного процесу

Зміст