Акушерство. Підручник. Хміль

Ведення післяпологового періоду

Після неускладнених пологів стан породіллі задовільний. Скарг зазвичай не буває. У жінок після повторних пологів скорочення матки інколи бувають болючими, особливо під час годування. Для зменшення болю можна приймати анальгін або ацетилсаліцилову кислоту.

Температура тіла породіллі при фізіологічному перебігові пуерперію нормальна. У першу добу після пологів допустиме одноразове незначне (до 37,5°С) підвищення температури внаслідок фізичного та емоційного перенапруження. Підвищення температури у наступні дні свідчить про початок запального процесу в матці чи молочних залозах.

Артеріальний тиск у породіль повинен досягти вихідного рівня (яким був до вагітності). У жінок, які хворіли на нефропатію, артеріальний тиск необхідно постійно контролювати і після пологів. Пульс дещо сповільнений, у межах 64-72 за 1 хв, задовільного наповнення.

Для профілактики післяпологових септичних ускладнень дуже важливим є утримання в чистоті палат та предметів догляду за породіллею та новонародженим. Усе, що контактує з молочними залозами та статевими органами породіллі, має бути стерильним.

Лікар та акушерка післяпологового відділення щодня стежать за перебігом пуерперального періоду. Вони оцінюють:

• загальний стан та самопочуття породіллі (скарги, сон, апетит);
• температуру тіла. Вимірювання проводять двічі на добу, за потреби — термометрія через 3 години;
• артеріальний тиск, пульс;
• стан молочних залоз та сосків (наявність інфільтратів, лактостазу, тріщин сосків);
• висоту дна матки над симфізом, стан її скорочення, болючість;
• кількість та характер лохій;
• стан зовнішніх статевих органів, за наявності швів — ступінь загоєння;
• функцію сечового міхура та кишечника.

Туалет породіллі

Лохії, що виділяються зі статевих шляхів, забруднюють ділянку промежини, це сприяє інфікуванню породіллі та ускладнює загоєння розривів, тому ретельний туалет зовнішніх статевих органів є дуже важливим. Упродовж перших трьох діб його проводять тричі на добу чи, за необхідності, — частіше, надалі — двічі. У першу добу туалет проводить медична сестра чи акушерка в ліжку, згодом породілля може робити це сама.

Під час проведення туалету в ліжку під таз породіллі підкладають зігріте індивідуальне судно, пропонують жінці помочитися. Медична сестра заповнює кухоль Есмарха теплим дезінфікувальним розчином (калію перманганат 1:4000, відвар ромашки, фурацилін 1:5000) й обмиває зовнішні статеві органи породіллі у напрямі згори вниз, використовуючи окремий для кожної жінки стерильний ватний тампон на стерильному корнцангу. Після туалету зовнішні статеві органи породіллі просушують і для вбирання лохій використовують стерильну підкладну пелюшку. Якщо при огляді виявлено набряк статевих органів, через стерильну пелюшку прикладають міхур з льодом.

Особливо ретельно контролюють стан скорочення післяпологової матки. При виникненні сповільнення цього процесу (субінволюції матки) застосовують скорочувальні засоби (окситоцин, пітуїтрин, метилергометрин, настій кропиви, водяного перцю, арніки).

Для контролю стану порожнини матки доцільно використовувати сонографічне дослідження, оскільки наявність включень у порожнині матки, які можна виявити при цьому дослідженні, свідчить про небезпеку післяпологової кровотечі або ускладнень інфекційної етіології.

Правильному скороченню матки сприяють своєчасне спорожнення сечового міхура та кишечника. Медична сестра повинна уважно стежити за сечовипусканням породілей, і при виникненні утруднень, особливо у першу добу після пологів, допомогти породіллі спорожнити сечовий міхур. Для цього під таз жінки підкладають підігріте судно і використовують рефлекторні методи стимуляції сечовипускання: поливають статеві органи теплою водою або пускають струмінь води з крана. За неефективності цих заходів уводять прозерин (1 мл 0,05% розчину внутрішньом’язово) або вдаються до катетеризації сечового міхура. У разі затримки випорожнення кишечника дають проносне або роблять очисну клізму.