Акушерство. Підручник. Хміль

Розділ XI. Фізіологія післяпологового періоду. Грудне вигодовування. Догляд за породіллею

Післяпологовий (пуерперальний) період починається після народження посліду і триває 6-8 тижнів. Упродовж цього періоду в організмі жінки зникають зміни, пов’язані з вагітністю та пологами, зазнають зворотного розвитку (інволюції) статеві органи. Винятком є молочні залози, які досягають розквіту своєї функції. Найшвидше процеси інволюції відбуваються у перші 2 тижні після пологів.

Клінічний перебіг післяпологового періоду

Ранній післяпологовий період. Перші 2 години після народження посліду виділяють окремо й називають раннім післяпологовим періодом, оскільки цей час найбільш небезпечний щодо можливих ускладнень.

Упродовж перших двох годин після пологів відбуваються процеси адаптації організму жінки до нових умов. Після пологів та пов’язаного з ними значного фізичного навантаження породілля відчуває втому. Саме в цей час найчастіше виникають важкі ускладнення — післяпологові кровотечі різного генезу, тому перші дві години породілля проводить у пологовій залі.

Після закінчення третього періоду пологів та проведення первинного туалету новонародженого проводять ретельний огляд пологових шляхів: промежини, статевих губ, ділянки клітора. За допомогою дзеркал оглядають шийку матки. Якщо виявлені тріщини, розриви — їх негайно зашивають (спочатку — розриви шийки матки, потім піхви, в останню чергу — промежини), оскільки вони можуть стати джерелами кровотечі чи вхідними воротами для інфекції. Окрім того, незашиті розриви у майбутньому можуть призвести до виникнення ерозій, хронічного ендоцервіциту, ектропіона (вивороту шийки матки), розриви промежини — до порушення функції м’язів тазового дна.

Для контролю крововтрати під таз породіллі підкладають лоток, у який стікає кров зі статевих шляхів. Через дві години кров з лотка зливають у градуйований посуд. Виміряну таким чином крововтрату додають до отриманої раніше — у третьому періоді пологів та при народженні посліду. Загальна крововтрата не повинна перевищувати 200-250 мл, а максимальна фізіологічна крововтрата — 0,5% маси тіла жінки, проте не більше 400 мл. На живіт породіллі кладуть міхур з льодом (через пелюшку) на 30 хв, після 30-хвилинної перерви процедуру повторюють.

Протягом раннього післяпологового періоду лікар та акушерка уважно стежать за станом породіллі, вимірюють AT, пульс, температуру тіла, контролюють стан матки: її консистенцію, висоту стояння дна над рівнем верхнього краю лобкового зчленування, кількість крові, що виділяється зі статевих шляхів. Проводять спорожнення сечового міхура катетером. Якщо стан породіллі залишається задовільним, через 2 години її переводять до післяпологової палати.

Функції акушерки у ранньому післяпологовому періоді:

  • спостереження за загальним станом — AT, пульс, колір шкірних покривів;
  • контроль кількості кров’янистих виділень;
  • контроль стану матки;
  • вчасна зміна міхура з льодом за необхідності;
  • проведення катетеризації сечового міхура після закінчення раннього післяпологового періоду — через 2 год після пологів;
  • спостереження за станом новонародженого, який перебуває біля матері в пологовій залі;
  • вчасне переведення і транспортування в післяпологову палату.

Інволюція матки. Одразу після народження плода матка різко зменшується в розмірах. Її маса досягає 1000 г, довжина близько 15 см. Дно матки розміщується на рівні пупка. Першого тижня після пологів дно матки щодня опускається на 2 см (або на 1 поперечний палець). На 4-5-ту добу дно матки має перебувати посередині між пупком та лоном, на 9-10-ту добу — зникає за лоном і надалі через передню черевну стінку не пальпується. Наприкінці післяпологового періоду довжина матки становить 8-9 см, маса така сама, як до вагітності — 50 г.

У перші 3-4 доби після пологів за умов фізіологічного перебігу пуерперію порожнина матки залишається стерильною. Відбувається її очищення від залишків децидуальної оболонки, згустків крові, оскільки одразу після пологів внутрішня поверхня матки являє собою суцільну ранову поверхню з найбільш глибокими змінами в ділянці плацентарного майданчика. Процеси загоєння супроводжуються утворенням ранового секрету — лохій. Лохії складаються з клітин крові, залишків децидуальної оболонки та інших тканинних елементів. У перші 3 доби після пологів лохії мають кров’янистий характер, з 4-ї до 6-ї доби вони кров’янисто-серозні, надалі — серозно-кров’янисті, з 10 дня — лохії світлі, серозні, на 5-6 тиждень пуерперію їх виділення припиняється.

Шийка матки. Після народження посліду шийка матки розкрита на 10-12 см і вільно пропускає кисть руки. На третю добу внутрішнє вічко пропускає один поперечний палець, на 7-9-ту добу воно закривається. Повністю шийка матки формується на третьому тижні після пологів: зовнішнє вічко закривається, набуваючи щілиноподібної форми. До 3-4 тижня пуерперального періоду відновлюється тонус зв’язкового апарату матки, м’язів тазового дна. Маткові труби та яєчники займають попереднє положення.

У жінок, що не годують грудьми, через 8-10 тижнів відновлюється менструальний цикл. У матерів-годувальниць у період лактації менструації зазвичай відсутні — фізіологічна лактаційна аменорея — проте у деяких жінок циклічні зміни в яєчниках та матці відновлюються і може настати вагітність.