Акушерство. Підручник. Хміль
Дистрес плода при вагітності та під час пологів
Всі порушення функціонального стану плода у теперішній час згідно з Наказом МОЗ України №900 від 27.12.2006 позначають терміном дистрес плода.
Дистрес плода при вагітності
Для діагностики дистресу плода при вагітності використовуються наступні методи:
- аускультація серцевої діяльності (з 20 тижнів вагітності) — визначення частоти серцевих скорочень плода за одну хвилину: фізіологічна норма — 110-170 уд/хв; частота серцевих скорочень більше ніж 170 уд/хв та менше ніж 110 уд/хв свідчить про дистрес плода;
- біофізичний профіль плода (БПП) (з 30 тижнів вагітності) — оцінюють суму балів окремих біофізичних параметрів (дихальні рухи плода, тонус плода, рухова активність плода, реактивність серцевої діяльності плода на нестресовий тест (НСТ), об’єм навколоплодових вод) (табл. 10.1);
- доплерометрія швидкості кровотоку в артерії пуповини (відображає стан мікроциркуляції у плодовій частині плаценти, судинний опір якої відіграє основну роль у фетоплацентарній гемодинаміці).
Діагностика. З метою діагностики дистресу плода під час вагітності акушерка ФАПу при кожному відвідуванні проводить аускультацію серцевої діяльності плода. Якщо частота серцевих скорочень більше ніж 170 уд/хв та менше ніж 110 уд/хв, це свідчить про дистрес плода, виникає потреба у проведенні оцінки біофізичного профілю плода, консультації лікаря акушера-гінеколога з подальшою госпіталізацією до пологового стаціонару III рівня.
Оцінка результатів визначення показників біофізичного профілю плода
Таблиця 10.1
Параметри |
Бали |
||
2 |
1 |
0 |
|
Нестресовий тест (реактивність серцевої діяльності плода після його рухів за даними КТГ) |
5 і більше акцелерацій ЧСС амплітудою не менше 15 уд/хв, тривалістю не менше 15 с, пов’язаних із рухами плода за 20 хвилин спостереження |
2-4 акцелерації ЧСС амплітудою не менше 15 уд/хв, тривалістю не менше 15 с, пов’язаних із рухами плода за 20 хвилин спостереження |
1 акцелерація або відсутність її за 20 хв спостереження |
Дихальні рухи плода (ДРП) |
Не менше одного епізоду ДРП тривалістю 60 с і більше за 30 хв спостереження |
Не менше одного епізоду ДРП тривалістю від 30 до 60 с за 30 хв спостереження |
ДРП тривалістю менше 30 с або їх відсутність за 30 хв спостереження |
Рухова активність плода |
Не менше 3 генералізованих рухів за 30 хв спостереження |
1 або 2 генералізованих рухи за 30 хв спостереження |
Відсутність генералізованих рухів |
Тонус плода |
Один епізод і більше розгинань із поверненням у згинальне положення хребта та кінцівок за 30 хв спостереження |
Не менше одного епізоду розгинання із поверненням у згинальне положення за 30 хв спостереження |
Кінцівки в розгинальному положенні |
Об’єм навколоплодових вод |
Води визначаються у матці, вертикальний діаметр вільної ділянки вод 2 см і більше |
Вертикальний розмір вільної ділянки вод більше 1 см, але не менше 2 см |
Тісне розташування дрібних частин плода, вертикальний діаметр вільної ділянки вод менше 1 см |
Оцінка БПП |
7-10 балів — задовільний стан плода; 5-6 балів — сумнівний тест (повторити через 2-3 дні) 4 бали і нижче — патологічна оцінка БПП (постає питання про термінове розродження) |
Тактика ведення вагітності з дистресом плода. Необхідно проводити лікування супровідних захворювань вагітної, які призвели до виникнення дистресу плода. Проводять динамічне спостереження за станом плода. Амбулаторне спостереження і пролонгування вагітності до доношеного терміну можливе при нормальних показниках біофізичних методів діагностики стану плода.
Вагітних з дистресом плода спостерігають та лікують лікарі акушери-гінекологи. До 30 тижнів вагітності проводять лікування супровідних захворювань у жінки, які призвели до виникнення дистресу плода. Після 30 тижнів вагітності найбільш ефективним і виправданим методом лікування дистресу плода є своєчасне оперативне розродження.
Розродження через природні пологові шляхи можна проводити (під кардіомоніторним контролем за станом плода) при нормальному перебігу пологів. Показанням для екстреного розродження шляхом кесаревого розтину після 30 тижнів вагітності є гострий дистрес плода (патологічні брадикардія та децелерації ЧСС).
Профілактика. Вчасне виявлення факторів ризику затримки розвитку плода та проведення динамічного контролю за пацієнтками групи ризику. Дотримання режиму дня та раціонального харчування. Відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю тощо).
Дистрес плода під час пологів
Під час пологів необхідно своєчасно визначити дистрес плода, ознаками якого є: патологічна частота серцевих скорочень (понад 170 уд/хв або менше 110 уд/хв), наявність густо забарвлених меконієм навколоплодових вод. Необхідно підкреслити, що у нормі є допустимим тимчасове уповільнення серцебиття плода у момент скорочення матки, яке зникає після розслаблення матки.
В діагностиці дистресу плода широко використовують кардіотокографію (КТГ) — синхронний електронний запис серцевого ритму плода і маткових скорочень упродовж перебігу пологів.
При аналізі КТГ оцінюють такі параметри: базальна ЧСС (БЧСС), варіабельність ЧСС (амплітуда і частота осциляцій), наявність і тип тимчасових змін БЧСС у вигляді прискорення (акцелерація) чи уповільнення (децелерація) серцевого ритму.
Наявність густого меконію в амніотичній рідині у поєднані з патологічними змінами серцевого ритму плода є показанням для термінового розродження при головному передлежанні плода.
Тактика ведення пологів. Слід уникати положення роділлі на спині.
Необхідно припинити введення окситоцину, якщо він був раніше призначений. Якщо причиною патологічної частоти серцебиття плода є стан матері, необхідно провести відповідне лікування. Якщо стан матері не є причиною патологічного серцевого ритму плода, а частота серцевих скорочень плода залишається патологічною протягом трьох останніх перейм, треба провести внутрішнє акушерське дослідження для визначення акушерської ситуації та з’ясування можливих причин дистресу плода.
При визначені дистресу плода необхідне термінове розродження:
- у першому періоді пологів — кесарів розтин;
- у другому періоді: при головному передлежанні — вакуум-екстракція або акушерські щипці; при сідничному — екстракція плода за тазовий кінець.