Акушерство. Підручник. Хміль

Фетоплацентарна недостатність (ФПН)

Фетоплацентарна недостатність (ФПН) — симптомокомплекс, зумовлений порушенням транспортної, трофічної, метаболічної та ендокринної функцій плаценти внаслідок виникнення у ній структурних змін. Ці зміни можуть бути викликані ускладненнями вагітності (гестози, загроза переривання, імуноконфліктна вагітність, внутрішньоутробне інфікування) та захворюваннями матері (пієлонефрит, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, анемія). Порушення функції плаценти вкрай негативно позначається на стані плода.

ФПН за перебігом поділяють на гостру і хронічну.

Гостра фетоплацентарна недостатність виникає при відшаруванні плаценти — різке порушення кровопостачання призводить до гіпоксії або загибелі плода.

Хронічна фетоплацентарна недостатність має тривалий перебіг, супроводжується розладами мікроциркуляції в плаценті, хронічним кисневим голодуванням плода.

Діагностика. Основним методом виявлення ФПН є ультрасонографічна плацентометрія, що дає можливість оцінити товщину, площу та структуру плаценти. Товщина плаценти з 20-го до 36-го тижня вагітності приблизно дорівнює терміну вагітності в тижнях: в 20 тижнів — 20 мм, в 28 — 28 мм, в 36 тижнів — 36 мм, після цього терміну плацента далі не потовщується.

Стоншання плаценти (менше, ніж 20 мм) або потовщення (більше, ніж 50 мм) свідчить про плацентарну недостатність, що настала в результаті внутрішньоутробного інфікування, імунізації тощо.

При плацентометрії проводять оцінку зрілості плаценти за щільністю структури, виділяючи 4 ступені зрілості (0-III). III ступінь зрілості плаценти характерний для терміну вагітності 38-39 тижнів, якщо його виявляють раніше, це свідчить про передчасне старіння плаценти та фетоплацентарну недостатність.