Акушерство. Підручник. Хміль

Розділ XXII. Роль контрацепції в плануванні сім’ї та охороні репродуктивного здоров’я жінки

Важливим етапом у житті жінки є планування сім’ї, яке передбачає народження лише бажаних дітей. За визначенням ВООЗ, планування сім’ї — це сукупність заходів, які допомагають окремим особам та подружнім парам досягти певних репродуктивних результатів: запобігти небажаній вагітності, народити бажаних дітей, регулювати перерви між вагітностями, контролювати вибір часу народження дитини залежно від віку батьків та інших факторів, визначати кількість дітей в сім’ї.

У нашій країні висока частота штучних абортів, які протягом багатьох років традиційно є основним методом планування сім’ї. Звісно, штучні аборти призводять до негативних наслідків — ускладнень (запальні процеси органів малого таза, безплідність, невиношування вагітності, кровотечі, аномалії пологової діяльності, третина причин материнської смертності). Зниження кількості абортів може суттєво вплинути на акушерську та гінекологічну захворюваність і знизити рівень материнської смертності.

Один зі шляхів зменшення кількості абортів — широке впровадження засобів контрацепції. Питаннями контрацепції повинні займатись не лише центри планування сім’ї, які останнім часом широко відкриваються в Україні, але й медичні сестри, які зобов’язані проводити санітарно-просвітницьку роботу з цього питання самостійно або під керівництвом лікаря акушера-гінеколога. Застосування контрацептивних засобів має важливе значення для охорони здоров’я жінки репродуктивного віку ще й тому, що використання деяких з них (презервативи, піхвові контрацептиви) дає можливість запобігти виникненню захворювань, що передаються статевим шляхом, — гонореї, хламідіозу, мікоплазмозу, трихомонозу, гарднерельозу, герпетичної і цитомегаловірусної інфекції, у розвитку яких має значення інфекційний фактор. Пропагуючи контрацептиви, медпрацівники повинні пояснювати, що негативного впливу на народжуваність вони не мають, а лише запобігають неплановій вагітності, й, відповідно абортам.

Вибір методів контрацепції проводять з урахуванням багатьох факторів: неконтрацептивних властивостей, які можна використати для покращення здоров’я жінки і профілактики низки захворювань, ефективності методу, його безпеки, а також індивідуального ставлення жінки до протизаплідного засобу. Жінку слід детально проінформувати про переваги певного методу, про показання та протипоказання до застосування тих чи інших контрацептивів. Знання жінки і можливість власного вибору підвищують ефективність методу.

Ефективність будь-якого контрацептиву виражають індексом Перля, який визначають кількістю вагітностей у 100 жінок, що використовували цей метод протягом року.

Перед початком використання будь-якого контрацептивного методу впевнюються у відсутності вагітності.

Принципи призначення контрацепції:

• надання вичерпної інформації щодо методів та засобів контрацепції;
• поінформоване бажання жінки застосовувати метод контрацепції;
• вибір контрацептиву відповідно до стану здоров’я жінки;
• вибір контрацептиву відповідно до віку жінки;
• вибір контрацептиву з урахуванням можливостей жінки.

Серед контрацептивів розрізняють гормональні, внутрішньоматкові, бар’єрні, хірургічні.

Після пологів (перші 2 місяці) жінка повинна утримуватись від статевого життя. За цей час потрібно дібрати оптимальний для подружжя метод контрацепції з урахуванням того, що під час лактації деякі з них, наприклад, частина гормональних методів, неприйнятні.