Акушерство. Підручник. Хміль

Профілактика гнійно-запальних захворювань в акушерських стаціонарах

Утримання пологового блоку

1. Пологовий блок включає передпологові палати, пологові зали з кімнатами для проведення первинного туалету новонароджених, оглядову, операційну, палату інтенсивної терапії, а також допоміжні приміщення: для обробки та дезінфекції церат і суден, тимчасового зберігання брудної білизни, санітарні вузли.

2. Число передпологових палат і пологових зал має бути подвоєним, що дозволяє дотримуватися принципу циклічності в роботі акушерського стаціонару. Кожна пологова зала функціонує 1-2 доби, потім там проводять генеральне прибирання.

3. Структура сучасних пологових будинків передбачає індивідуальні пологові палати, які функціонують як передпологова, пологова й мала операційна одночасно, що значно зменшує небезпеку внутрішньолікарняного інфікування.

4. Оглядову кімнату з гінекологічним кріслом використовують для проведення вагінальних досліджень у процесі пологів.

5. Палата інтенсивної терапії оснащена спеціальною апаратурою, інструментами і медикаментами, має функціональні ліжка і засоби для централізованої подачі кисню; вона призначена для вагітних і роділь з найбільш тяжкими формами ускладнень вагітності або екстрагенітальними захворюваннями.

6. Операційний блок включає малу операційну (для всіх акушерських операцій, крім кесаревого розтину), велику операційну з передопераційною (для черевних операцій), приміщення для зберігання крові, пересувної апаратури.

7. У передпологових палатах, оглядовій кімнаті, пологових залах мають бути стаціонарні чи пересувні бактерицидні лампи, якими опромінюють приміщення за відсутності роділь.

8. Передпологові палати не менше 3-х разів на добу провітрюють і прибирають з використанням дезінфектантів.

9. Роділля весь перший період пологів перебуває в передпологовій палаті, де їй виділяють індивідуальне пронумероване судно, що зберігається на підставці, вмонтованій у ліжко, чи лавці, пофарбованій олійною фарбою.

10. Після переведення роділлі в пологову залу підкладні церати і судна миють водою і знезаражують у санітарних кімнатах.

11. Використану постільну білизну збирають у спеціальний металевий посуд, вистелений зсередини цератовим мішком, і закривають кришкою.

12. Проводять обробку ліжка, протираючи металеві частини, цератові чохли на матрацах і подушках розчином дезінфікувальних препаратів.

13. Стетоскоп, тазомір, термометри знезаражують 0,5% розчином хлораміну або 3% розчином перекису водню, розведеними в 0,5% розчині мийного засобу.

Підготовка роділлі до пологів та прийом новонароджених

1. Переводячи роділлю в пологову залу їй одягають стерильну сорочку, косинку, бахіли.

2. Приймаючи пологи використовують одноразовий акушерський комплект — стерильні медичні інструменти і перев’язувальний матеріал.

3. Перед прийняттям пологів акушерка миє й обробляє руки, як для хірургічної операції.

4. Новонародженого приймають у лоток, вистелений стерильною пелюшкою, для обробки дитини використовують стерильні індивідуальні комплекти.

5. Для первинної обробки шкіри новонародженого використовують стерильне вазелінове масло або олію у флаконах по 30 мл для одноразового застосування.

6. Після пологів лотки для прийому новонароджених миють гарячим мильним розчином, обробляють одним з дезінфектантів — експозиція 30 хв, споліскують, складають внутрішнім боком докупи і стерилізують.

7. Пеленальний столик і ваги після використання обробляють 1% розчином перекису водню. Перед прийманням новонародженого столик і ваги вкривають стерильними пелюшками.

8. Використану в процесі пологів білизну збирають у металевий посуд. Перев’язувальний матеріал кидають у миску, вистелену стерильною пелюшкою; її замінюють після кожних пологів.

9. Після пологів металеві частини рахманівських ліжок, подушки і матраци, обшиті цератою, протирають дезінфікувальним розчином.

10. Прибирання пологової зали з використанням дезінфікувального розчину проводять тричі на день.

Утримання післяпологових палат у фізіологічному відділенні

1. При заповненні післяпологових палат дотримуються принципу циклічності, що має вагоме значення як для раціонального використання ліжкового фонду, так і для системи протиепідемічних заходів.

2. Для кожної породіллі виділяють індивідуальне пронумероване судно, що зберігається на вмонтованій у ліжко підставці чи пофарбованій олійною фарбою лавці.

3. Сорочку і рушник породіллі міняють щодня, постільну білизну — кожні 3 дні, підкладні пелюшки — 4 рази на добу протягом перших 3-х днів, потім — двічі на добу. Церату на ліжку протирають дезінфікувальним розчином при зміні підкладних пелюшок (одноразові стерильні підкладні).

4. Перед кожним годуванням породілля отримує косинку і пелюшку для підкладання під новонародженого, а також маску в період загострення респіраторних інфекцій.

5. Перед годуванням породілля ретельно миє руки та молочні залози водою з милом і витирає насухо стерильною пелюшкою. Між годуваннями їй проводиться обробка сосків розчином антисептика.

6. Кожна породілля отримує стерильну баночку для зціджування молока (місткість якої 200 мл), прикриту стерильною серветкою.

7. Туалет породіллі в перший день проводиться в палаті, а в наступні дні — в кімнаті особистої гігієни з висхідним (біде) і звичайним душем.

8. Вологе прибирання післяпологових палат, коридорів й усіх допоміжних приміщень проводять тричі на день, з них одне прибирання — із застосуванням дезінфікувального розчину. Перед прибиранням міняють у породіль натільну і постільну білизну.

9. Після вологого прибирання, а також у проміжках часу між годуваннями післяпологові палати опромінюють кварцевими або УФ-лампами. Породіллям проводять кварцування для кращого загоєння ран промежини і профілактики чи лікування тріщин сосків.

10. Після виписування породіль зі стаціонару здійснюють камерну обробку матраців, подушок і ковдр.

11. За появи перших ознак інфекційного захворювання породілі чи новонародженого їх, згідно з інструкцією МОЗ, переводять в обсерваційне відділення або спеціалізований заклад. Проводять знезараження всіх речей, з якими контактувала хвора породілля, і вологе прибирання палати з використанням дезінфікувального розчину. Постільну й натільну білизну хворої породіллі складають у цератовий мішок і відправляють у пральню.

12. За появи в пологовому відділенні гнійно-септичних захворювань серед породіль чи новонароджених припиняється прийом роділь у відділення.

Утримання післяпологових палат в обсерваційному відділенні

1. Щоб запобігти поширенню інфекції в пологових будинках, у великих містах в одному з таких будинків організовують акушерський стаціонар для вагітних, роділь і породіль з гнійно-запальними та інфекційними захворюваннями.

2. Обсерваційне відділення за структурою, обладнанням, забезпеченням не відрізняється від фізіологічного.

3. Циклічність заповнення палат в обсерваційному відділенні додатково передбачає групування в окремих палатах породіль з однаковими нозологічними формами.

4. Під час годування дитини породілля обов’язково використовує маску, яку міняють перед кожним годуванням.

5. Санітарно-гігієнічного режиму дотримуються з тією ж ретельністю, що і в фізіологічному відділенні.

6. На особливому лікувально-охоронному режимі перебувають породіллі, у яких загинув плід чи новонароджений. Їх переводять в окремі палати, в яких породіллі не годують новонароджених.

Утримання відділення для новонароджених

1. Відділення новонароджених включає палати для здорових доношених дітей, для недоношених, для травмованих у пологах дітей, процедурну, молочну кімнати, палати інтенсивної терапії, допоміжні приміщення.

2. Палати для новонароджених заповнюють циклічно, відповідно до палат матерів.

3. При суворому дотриманні принципу циклічності кожна палата для дітей підлягає генеральному прибиранню один раз на 6-10 днів.

4. Щоденне вологе прибирання здійснюють під час кожного годування дітей з використанням дезінфікувальних засобів. Потім палати провітрюють й опромінюють бактерицидними лампами.

5. Дитячі палати повинні розділятися скляними перегородками до стелі, що полегшує черговій сестрі спостереження за дітьми.

6. Пеленання дітей проводять перед кожним годуванням. Медична сестра миє руки з милом, одягає спеціальний халат, цератовий фартух, стерильну маску, обробляє руки антисептиком перед пеленанням кожного новонародженого.

7. Новонароджених підмивають над раковиною проточною водою, висушують стерильною пелюшкою; шкіру обробляють стерильною вазеліновою олією.

8. Перед зважуванням дітей на вагу стелять стерильну пелюшку. Після використання вагу протирають дезінфекційним розчином.

9. Після обробки кожної дитини фартух, у якому працювала медсестра, протирають розчином дезінфектанту, а після туалету всіх дітей фартух миють і замочують у 3% розчині перекису водню з 0,5% розчином мийного засобу або в 1% розчині хлораміну на 30 хв.

10. Пеленальні столи після пеленання всіх дітей обробляють розчином дезінфікувального засобу.

11. Під час перебування дітей у пологовому будинку повинна використовуватися лише стерильна білизна.

12. Брудні пелюшки збирають у бак з педальним пристроєм, вистелений ізсередини цератовим мішком, який після наповнення передають у пральню. Вся дитяча білизна підлягає стерилізації шляхом автоклавування.

13. Предмети догляду за новонародженими (чайні ложки, піпетки, соски, балончики для клізм) миють проточною водою і кип’ятять 15 хвилин.

14. Після виписування дітей їхню постіль піддають камерній обробці з фіксацією результатів у журналі.

Утримання відділення патології вагітних

1. До структури відділення входять палати, маніпуляційна, оглядова, кабінет функціональної діагностики, приміщення для денного перебування хворих і допоміжні приміщення: кімната особистої гігієни, санітарні вузли тощо.

2. Від ділення призначені для допологової госпіталізації вагітних з різними екстрагенітальними захворюваннями й ускладненнями вагітності.

3. Вагітних жінок з гострими респіраторними захворюваннями у дане відділення не госпіталізують.

4. Вологе прибирання палат, коридорів та всіх допоміжних приміщень проводять 2 рази на день із застосуванням дезінфікувальних розчинів, регулярно провітрюють палати.

5. Палати відділення повинні бути невеликі — на 2-4 ліжка.

З метою удосконалення організації медичної допомоги в пологових стаціонарах та підвищення її якості у 1996 році МОЗ України видало наказ № 4 «Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні». Цим наказом регламентовано санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим відділень новонароджених в акушерських стаціонарах. Наказ включає:

• положення про відділення неонатального догляду та лікування новонароджених акушерського стаціонару;
• положення про відділення інтенсивної терапії новонароджених пологового будинку;
• інструкцію про відділення спільного перебування матері й дитини в пологовому будинку;
• інструктивно-методичні рекомендації щодо первинної реанімації новонароджених;
• методичні рекомендації щодо догляду за новонародженими в акушерських стаціонарах;
• методичні рекомендації щодо догляду за новонародженими в обсерваційних післяпологових відділеннях;
• методичні рекомендації щодо санітарно-протиепідемічних заходів у родопомічних закладах.

Питання, що стосуються профілактики гнійно-запальних захворювань у пологових стаціонарах, висвітлені відповідно до рекомендацій даного наказу.

Операційний блок

Операційний блок акушерської клініки складається з таких приміщень: передопераційної, кімнати для підготовки вагітної до операції, матеріальної кімнати та операційної.

Передопераційна кімната. У цій кімнаті хірург та його помічник миють руки, одягають операційний одяг, фартухи, маски. В операційну хірургічна бригада заходить уже готовою до одягання стерильних халатів та до початку операції.

Кімната для підготовки вагітної до операції. Готувати вагітну до операції найкраще в кімнаті, яка розташована поруч з операційною. Це позбавляє пацієнтку від негативних емоцій, що виникають в обстановці операційної, окрім того, в операційній не порушуються чистота і порядок.

Матеріальна кімната призначена для зберігання операційної білизни, марлі, вати, інструментів. Її необхідно ізолювати від інших приміщень. Матеріали в операційну подають через спеціальне вікно.

Операційна кімната. Операційних у відділенні акушерського стаціонару повинно бути щонайменше дві.

Операційна, передопераційна та матеріальна перебувають у зоні стерильного санітарно-гігієнічного режиму. Ця зона потребує дотримання особливих вимог щодо прибирання.

Після прибирання операційну знезаражують за допомогою кварцової лампи протягом години.

Дуже важливе достатнє освітлення. Слід зауважити, що черевностінкові операції (операція кесаревого розтину та операції на внутрішніх статевих органах) проводять глибоко у порожнині таза, тому ефективним буде освітлення за допомогою безтіньової лампи. При вагінальних операціях краще користуватись так званими гінекологічними світильниками, що додатково до денного освітлення дозволяє сфокусувати світло у горизонтальному напрямі й добре освітити операційне поле. Температуру в операційній слід підтримувати у межах 20-25°С. Необхідна достатня вентиляція або кондиціонування повітря.