Зарубіжна література. Повторне видання. 9 клас. Ніколенко

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер

1759—1805 рр.

Готуємося до подорожі

• 1. Пригадайте, що ви знаєте про Ф. Шиллера та його творчість.
• 2. Перекажіть зміст балади «Рукавичка». Які ідеї утверджено в образі головного героя?
• 3. Пригадайте зміст оди Горація «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть...»).

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер народився 10 листопада 1759 р. в м. Марбасі (Німеччина) у сім’ї військового фельдшера. Він навчався в латинській школі. У старших класах захопився творами римських класиків — Овідія, Горація, Вергілія. Подальшу долю Ф. Шиллера вирішив герцог Карл Євгеній, правитель Вюртемберга. Герцог був деспотом, але охоче грав роль «освіченого монарха». Він створив воєнну школу — Карлсшуле в Штутгарті, перетворену згодом на академію. Проте насправді це була «плантація рабів», як називали її німці. Уся система навчання базувалася на різках, якими карали за найменшу провину. Герцог змусив Фрідріха піти до школи, де навчання тривало вісім років. 1780 р. Ф. Шиллер закінчив медичний факультет академії та став військовим лікарем із мізерною платнею, однак муштра й знущання супроводжували його й надалі.

22 вересня 1782 р. він утік із Вюртемберзького герцогства. 23-річний юнак остаточно присвятив своє життя літературі. З того часу почалися його мандри Європою.

Переховуючись від гніву герцога, він жив у різних містах — Мангеймі, Лейпцигу, Дрездені. У цей період митець серйозно займався філософією та історією. Його історичні праці зацікавили вчених, і в 1788 р. Ф. Шиллера запросили на посаду професора в Єнський університет.

1794 р. Й. В. Ґете та Ф. Шиллер були присутні на засіданні Спілки природознавців у Єні, обом не сподобалась одна з доповідей, і дорогою додому митці продовжували дискутувати. Так розпочалася дружба, що тривала понад десять років. У них була одна спільна мета — підняти духовний рівень народу, пробудити його свідомість і спонукати до вільного й щасливого життя. Ідеалом обох завжди була свобода, яку вони розуміли як необхідний спосіб існування людини.

Пам’ятник Ф. Шиллеру. м. Берлін (Німеччина)

У роки перебування поета у Веймарі з’явилися його чудові балади: «Нурець», «Полікратів перстень», «Івікові журавлі», «Рукавичка», «Лицар Тогенбург», «Кассандра», «Граф Габсбурзький» та ін. Крім віршів і балад, Ф. Шиллер багато писав для театру. Серед найвідоміших його п’єс — драми «Розбійники» (1781), «Підступність і кохання» (1783), «Марія Стюарт» (1801-1803), «Вільгельм Телль» (1804) та ін.

У 1804 р. стан здоров’я Ф. Шиллера, що хворів на сухоти, різко погіршився. Навесні 1805 р. він відчув себе трохи краще. У травні, коли його відвідав Й. В. Ґете, Ф. Шиллер навіть збирався до театру. Друзі не знали, що то була їхня остання зустріч. Ф. Шиллер помер 9 травня 1805 р. Поетові було лише 45 років... Його поховали на старовинному цвинтарі церкви Святого Якова. Пізніше труну Ф. Шиллера було перенесено до склепу веймарських герцогів, поруч із прахом Й. В. Ґете. Смерть, як і життя, поєднала їх назавжди...

Ключі до твору

Ода «До радості». Ідейний зміст твору. У поезії поет критикував вади суспільства, засуджував деспотизм, несправедливість і лицемірство. Разом із тим його творчість сповнена світлого оптимізму, віри в перемогу добра та людяності в усьому світі. Він сподівався, що настане час, коли людство духовно воскресне й мільйони людей з’єднаються в єдиному прагненні до прекрасних ідеалів. У творі звучить полум’яний заклик до єднання людей в ім’я миру, дружби, свободи, щастя та радості на землі.

Композиція та жанрові особливості. Виникнувши як жанр хорової лірики, ода зазвучала у творчості Ф. Шиллера по-новому. Поет оспівує не історичну подію чи конкретну видатну особу, а майбутнє — нове людство, яке має об’єднатися на засадах розуму, правди, добра й краси. Твір побудовано як діалог ліричного героя та хору. Ліричний герой утілює просвітницькі ідеї автора, утверджує необхідність духовного єднання людей різних країн і націй. Це єднання у вільному поступі народів — нова «радість», рушійна сила Всесвіту.

Україна і світ

Першим перекладачем творів Ф. Шиллера українською мовою у 30-х роках XIX ст. був Й. Левицький. У різні роки до перекладів творів Ф. Шиллера зверталися Б. Грінченко, Олена Пчілка, Борис Тен, М. Лукаш та ін. Перші вистави українською мовою драми «Розбійники» відбулися у львівському театрі «Руська Бесіда» (1881-1889). Уперше в Києві драму «Розбійники» поставив у Народному театрі в 1918 р. П. Саксаганський. Ця п’єса й досі йде з великим успіхом на львівській і київській сценах.

У словах ліричного героя висловлено просвітницьку програму Ф. Шиллера. У них звучать заклики як керівництво до дії, зразок поведінки й моралі людини.

Особисте й колективне («я» і «ми») у творі поєднано в єдиному пориві до кращого майбутнього. Велику роль у наближенні щастя для мільйонів відіграє Бог як Творець нового людства.

Будинок Європейського парламенту. м. Страсбург (Франція)

Образ Господа трактується Ф. Шиллером у дусі Просвітництва — як утілення розуму, природи, правди й добра. Бог у розумінні митця потребує не рабської покірності, а руху вперед, внутрішнього вдосконалення. Людство має виконувати Божі Заповіді, стати єдиною родиною, жити в мирі, щоб прийти до високої мети.

Отже, жанр оди Ф. Шиллер наповнив актуальним суспільно-філософським змістом, важливим для всього людства.

ДО РАДОСТІ (1785)

(Скорочено)

Радість, гарна іскро Божа!

Несказанно любо нам

Увійти, царице гожа,

В твій пресвітлий дивний храм.

Все, що строго ділить мода,

В’яжеш ти одним вузлом,

Розцвітає братня згода

Під твоїм благим крилом.

Хор

Обнімітесь, міліони,

Поцілуйтесь, мов брати!

Вічний Отче доброти,

Дай нам ласки й охорони!

Кого доля ощастила

Тим, що другові він друг,

Кого любить лада мила, —

Йдіть до нас в веселий круг.

Йдіть усі, хто зве своєю

В світі душу хоч одну!

Хто ж весь вік черствів душею —

Йди у іншу сторону.

Хор

Хто живе в земній юдолі,

Всяк симпатії скорись!

Нас веде вона у вись,

Де Всесильний на престолі.

Радість п’ють усі істоти

З груді матері-землі,

Ті солодкії щедроти

Мають всі — і добрі, й злі. (...)

Хор

Поклонітесь, міліони,

Перед мудрістю Творця!

Сповніть милістю серця

І чиніть Його закони.

Радість — всесвіту пружина,

Радість — творчості душа,

Дивна космосу машина

Нею живиться й руша.

Радість квіти розвиває

І розгін дає сонцям,

Їх в простори пориває,

Невідомі мудрецям.

Хор

Як у безмірі світила

Хором райдужним пливуть,

Браття, йдіть у славну путь,

Що вам радість освятила.

Вчених з істини свічада

Радість успіхом віта,

До чеснот провадить радо,

Хоч тропа до них крута;

На ясній вершині віри

Піднімає хоругов,

В день воскресний на псалтирі

Славить тих, хто смерть зборов.

Хор

Будьте мужні, міліони!

Вірте, страдні, в кращий світ!

Тих, що справдять заповіт,

Прийме Бог у вічне лоно.

Божество не наградиме, —

От би нам зрівняться з ним!

Хай радіють із радими

Горе й злидні в крузі цім!

Не відомста, не погрози —

Всепрощення ворогам!

Хай не ллють у скруті сльози,

Не гризуться каяттям.

Хор

Знищим книги борговії!

Помирімося усі!

Браття! Бог на небесі

Не забуде благодії. (...)

Хор

Все хвалу йому співає —

Хай гримить псалом гучний!

Дух прославимо благий,

Що над зорями витає!

Будь твердим в лиху годину,

Поміч скривдженим давай,

Всюди правду знай єдину,

Зроду клятви не ламай,

Не знижайсь перед потужним,

Коли треба — важ життям!

Шана й слава чесним, мужнім,

Згуба підлим брехунам!

Хор

Станьмо дружною сім’єю,

Жити правдою й добром

Присягнімо цим вином

Перед вишнім судією!

(Переклад Миколи Лукаша)

Словник термінів

Ода — жанр лірики, вірш, що виражає піднесені почуття та оспівує важливі події, діяльність видатних осіб. Виникла в Стародавній Греції (Горацій та ін.), активно розвивалася в добу класицизму (Ф. Малерб, Н. Буало та ін.).

Результати навчання

Осмислюємо прочитане. 1. У якому значенні вжито у творі поняття «радість»? 2. Які демократичні цінності утверджено в оді «До радості»? 3. Знайдіть у тексті оди біблійну лексику. Яку роль, на вашу думку, вона відіграє?

Творче завдання. 4. Уявіть, що вас запросили на засідання Європейського парламенту. Підготуйте промову про Україну та її місце в об’єднаній Європі. Доречно використайте цитати з оди «До радості» Ф. Шиллера.

Дискусія. 5. Які ідеї Ф. Шиллера були б корисними для європейського товариства в наш час?

Робота в групах. 6. Скориставшись цифровими пошуковими системами, визначте, у яких медіатекстах (документальних, художніх стрічках та ін.) використано оду «До радості» Ф. Шиллера. Поясніть.

Життєві ситуації. 7. За допомогою інтернету визначте дату, коли ода «До радості» стала гімном Євросоюзу. Хто написав музику до твору? Поясніть, чому саме цей твір було обрано гімном об’єднаної Європи.

Проєкт. 8. Створіть схему «Жанрові ознаки оди». Використовуючи схему, дайте визначення оди як жанру. Визначте її ознаки. Поясніть новаторство Ф. Шиллера в галузі жанру.