Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Ніколенко

Література Стародавньої Греції

ДАВНЬОГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ

Із чого починається культура Стародавньої Греції? Звісно, з грецьких міфів, що відображали уявлення еллінів (так називали давніх греків) про світ, добро і зло, життя і смерть, природні явища, а також містили роздуми про людину, її призначення та зв’язок із різними сферами буття. Міфи мають багатозначну природу, тому кожне покоління прочитує їх по-своєму.

Міфи про створення світу й походження богів відтворено в текстах Гомера й Гесіода. Боги, згідно з уявленнями давніх греків, відрізнялися від людей тим, що вони безсмертні, могутні й здатні творити чудеса. Зевс керує всім, що є на землі та на небі, Аїд — підземним царством, Аполлон — бог сонця і покровитель мистецтва, Афіна — богиня мудрості, справедливості, а також покровителька оборонної війни, вона втілює мужність і хоробрість, веде своїх улюбленців до звитяги.

У міфах про героїв ідеться про персонажів, які прославилися своїми подвигами, — Прометея, Персея, Сізіфа, Геракла та ін. Багато з них мають божественне походження або залежать від волі богів. У героях утілено уявлення еллінів про людські чесноти.

Захоплюючі мандрівки й пригоди аргонавтів на чолі з Ясоном у пошуках золотого руна взято за основу сюжетів відповідного циклу міфів. Цей знаменитий похід оспівано в поезії Аполлонія Родоського, Піндара, у трагедії Евріпіда «Медея».

Троянський цикл міфів сягає егейської доби, або, як її називали, крито-мікенської культури (IIІ-II тис. до н. е.). Давньогрецькі співці — аеди й рапсоди — з уст в уста, з покоління в покоління передавали пісні про події легендарного минулого в Іонії, про похід на Трою (або Іліон — звідси назва поеми «Іліада» Гомера). Історичні події перетворювалися на міфи, які відображено в поемах Гомера («Іліада» і «Одіссея»).

Е. Дюлак. Аргонавти. 1918 р.

Фіванський цикл міфів пов’язаний із «семибрамним» містом Фіви. У той час воно було важливим політичним центром Стародавньої Греції. У цьому циклі йдеться про таких персонажів, як цар Едіп, Антігона, Алкмеон, а також про успішний похід епігонів (нащадків) проти Фів. Відгомін фіванського циклу знайдемо у творах Гомера (поема «Одіссея»), Софокла (трагедії «Едіп-цар», «Антігона»), Есхіла (трагедія «Семеро проти Фів») та ін.

Зауважте!

За змістом виокремлюють такі основні цикли міфів Еллади: 1) про походження світу й богів; 2) про героїв; 3) про пригоди аргонавтів; 4) про Троянську війну (троянський цикл); 5) про легендарне місто Фіви (фіванський цикл) тощо.

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Назвіть основні цикли давньогрецьких міфів. 2. Які з давньогрецьких міфів вам уже відомі? Стисло перекажіть їх. 3. До якого циклу вони належать? Доведіть свою думку.

Творче завдання. Створіть таблицю «Боги античної міфології та сфери їхнього впливу».

Дискусія. Чому виникають міфи і навіщо вони потрібні людям?

Робота в групах. З’ясуйте за допомогою Інтернету, які історичні події відбулися в місцях, про які згадано в міфах: а) Іонія; б) Троя (Іліон); в) Фіви. Покажіть їх на мапі.

Проєкт. Підготуйте презентацію на тему «Герої та героїні давньогрецьких міфів у мистецтві», використовуючи один із циклів (за вибором).

Радимо прочитати

Кун М. Легенди і міфи Стародавньої Греції / М. Кун / переклад Ю. Іванченка. — Київ, 2010.

Войтович В. Українська міфологія / В. Войтович. — Київ, 2002.

МІФИ ТРОЯНСЬКОГО ЦИКЛУ

ТРОЯ

Коментарі

Троя — місто, яке реально існувало у XIII—XIІ ст. до н. е. на півночі Малої Азії (нині територія Туреччини).

У міфах розповідається, що Трою заснував Іл, правнук Дардана (сина Зевса та богині Електри). Тому це місто в давнину називали ще Іліон. Як свідчить історія, Троянська війна відбулася між ахейськими (грецькими) племенами й мешканцями Трої приблизно 1250 р. до н. е. Імовірно, вона була викликана економічним суперництвом між греками та троянцями. Але, згідно з міфами, війна була обумовлена космічними подіями й волею богів. Троя була дуже могутня, тому грецьке військо повинне було подолати великі труднощі в боротьбі з троянцями.

Місце, де знаходилася легендарна Троя. Туреччина. Сучасне фото

ПАРІС ВИКРАДАЄ ЄЛЕНУ

(Скорочено)

Коментарі

Що ж стало причиною Троянської війни? Згідно з міфами, Земля звернулася до Зевса з проханням скоротити людський рід. І Зевс вирішив допомогти їй, замисливши для цього війну між греками й троянцями. Як же Зевсові вдалося здійснити свій намір? Пелей, цар Фессалії, брав шлюб із Фетідою, дочкою морського царя Нерея. На весілля Пелея та Фетіди зібралися всі боги, крім богині чвар Еріди, яку забули запросити. Ображена Еріда вирішила помститися богам. Вона кинула їм золоте яблуко з написом «Найвродливішій!». На нього претендували три богині: Гера (дружина Зевса), Афіна Паллада (дочка Зевса, богиня війни й ремесел) та Афродіта (дочка Зевса, богиня вроди й кохання). Між ними виникла суперечка, бо кожна вважала, що вона має право володіти золотим яблуком. Тоді Зевс наказав розв’язати цю суперечку Парісу — сину троянського царя Пріама. Паріс присудив яблуко Афродіті, яка пообіцяла йому віддати найвродливішу з усіх смертних жінок — прекрасну Єлену, дружину царя Спарти Менелая. Єлена, завдяки Афродіті, закохалася в Паріса. Коли Менелай поїхав, Паріс викрав Єлену й привіз її додому, до Трої, але по дорозі могутній бог моря Нерей провістив загибель Парісові й усій Трої.

Е. де Морган. Єлена Троянська. (Фрагмент). 1898 р.

Минуло багато днів, відтоді як повернувся Паріс у дім батька свого Пріама. (...) Але Афродіта сама нагадала йому про прекрасну Єлену й допомогла своєму улюбленцеві збудувати чудовий корабель. Він зібрався вже відпливти в Спарту, де жила кохана. (...) Паріс зійшов на корабель і вирушив у далеку дорогу по безкраїх морських просторах. Розпач охопив Кассандру1, коли вона побачила, як віддалявся швидкий корабель Паріса від рідних берегів.

Піднявши руки до неба, вигукнула віща Кассандра:

— О горе, горе великій Трої і всім нам! Бачу я: охоплений полум’ям священний Іліон, скривавлені лежать розбиті вщент його сини! Я бачу: ведуть у неволю чужинці нещасних троянських жінок і дівчат!

Так вигукувала Кассандра, проте ніхто не зважив на її пророцтво. Ніхто не зупинив Паріса. А він плив далі й далі. На морі знялася страшна буря. Не спинила й вона Паріса. (...)

Причалив Паріс і вийшов зі своїм другом Енеєм на берег. (...)

Радо привітав Менелай Паріса й Енея. На честь гостей приготував він щедру трапезу. Під час цієї трапези Паріс уперше побачив прекрасну Єлену. Сповнений захоплення, дивився він на неї, милуючись її неземною красою.

Вразила краса Паріса й Єлену, він був дуже гарний у своєму розкішному східному вбранні. Минуло кілька днів. Менелаєві треба було їхати на Крит. Від’їжджаючи, просив він Єлену дбати про гостей, щоб нічого їм не бракувало. І гадки не мав Менелай, якої кривди завдадуть йому ці гості.

Коли Менелай поїхав, Паріс одразу вирішив скористатися його від’їздом. З допомогою Афродіти він умовив ніжними словами прекрасну Єлену покинути дім чоловіка й тікати з ним у Трою. Єлена дала згоду Парісу. Потай повів Паріс кохану Єлену на свій корабель, він викрав у Менелая дружину, а з нею і його скарби. Усе забула Єлена — чоловіка, рідну Спарту й дочку свою Герміону заради кохання до Паріса...

1 Кассандра — дочка Пріама й Гекаби. Закоханий у Кассандру Аполлон наділив її даром віщування, але коли вона зневажила любов бога, він зробив так, що її пророкуванням ніхто не вірив.

Швидко мчав корабель по морських хвилях назад до троянських берегів. Радів Паріс — з ним була найвродливіша зі смертних жінок, Єлена. Аж ось, коли корабель плив далеко від берегів у відкритому морі, зупинив його могутній бог моря Нерей. Він виринув із морської глибини й провістив загибель Паркові та всій Трої. Збентежилися Паріс та Єлена, але Афродіта заспокоїла їх і примусила забути це грізне віщування. Три дні плив корабель під охороною Афродіти спокійним морем. Швидко гнав його попутний вітер. Щасливо прибув він до троянських берегів.

(Переклад із давньогрецької Миколи Куна, український переклад Юрія Іванченка)

ОБЛОГА ТРОЇ

Коментарі

Цар Менелай дуже образився на Паріса за викрадення Єлени. Крім того, ображені присудом Паріса, Пера й Афіна теж зненавиділи його, а разом із ним і всіх троянців, і поклялися жорстоко помститися. Брат Менелая, цар Мікен Агамемнон, скликав з усієї Греції славетних царів і героїв, у тому числі хитромудрого Одіссея (царя острова Ітаки) і молодого Ахілла (сина Пелея та Фетіди). Вони вирішили напасти на Трою та визволити Єлену. Величезний грецький флот висадив військо неподалік Трої, і почалась облога міста. Троянська війна тривала без помітних переваг упродовж дев’яти років. У битвах брали активну участь боги й богині, а також герої — Ахілл, Гектор, Одіссей, Менелай, Патрокл та ін.

Легендарна Троя. Сучасне фото

Давні греки дуже цінували сильні почуття та вроду жінок, тому кохання до прекрасної цариці Спарти Єлени було досить вагомою причиною для початку війни. Кохання та війна у свідомості давніх греків були нероздільні. Історики встановили, що цариця Єлена існувала насправді. Її ім’я стало легендою, дівчата й жінки Спарти вклонялися їй, як богині.

СМЕРТЬ АХІЛЛА

Коментарі

Ахілл (Ахіллес) — син царя Пелея й морської богині Фетіди. Прагнучи загартувати сина, Фетіда купала його у водах Стіксу (одна з річок царства Аїду, воду якої вважали отруйною, тому загартовування в ній робило його непідвладним смерті). Ахілл мав єдине вразливе місце — п’яту, за яку його тримала, купаючи, мати. За сприяння Афіни й Гери Ахілл здійснив чимало подвигів у Троянській війні. Та все ж таки він гине героїчною смертю біля мурів Трої напередодні її падіння.

Г. Гамільтон. Смерть Ахілла. Друга половина XVIII ст.

Страшним гнівом палав Ахілл проти троянців. Він вирішив жорстоко помститися їм за смерть друзів, Патрокла й Антілоха. Як розлютований лев, бився Ахілл, кладучи одного за одним героїв Трої. Кинулися тікати троянці, поспішали заховатися вони за мурами міста. Несамовитий Ахілл переслідував їх. Гнала його невблаганна доля на неминучу загибель. (...)

Він увірвався б і у священну Трою, і вона загинула б, якби не з’явився бог Аполлон. Грізно крикнувши, спинив він Ахілла. Та не послухав його Ахілл. Він сам гнівався на бога за те, що багато разів рятував бог-стріловержець від нього Гектора й троянців. Ахілл погрожував навіть богові, що вразить його списом. Невблаганна доля затьмарила розум Ахілла. Він готовий був напасти навіть на бога. Розгнівався Аполлон... Зробившись темною хмарою, для всіх невидимий, послав він Парісу стрілу, і вразила вона Ахілла в п’яту, куди тільки й можна було вразити героя. Смертельною була для Ахілла ця рана. Відчув він наближення смерті, вирвав із рани стрілу й упав на землю. Гірко докоряв він богу Аполлонові за те, що погубив його. Знав Ахілл, що без допомоги бога не міг вбити його ніхто зі смертних. Ще раз зібрав свої сили Ахілл. Грізний, наче вмираючий лев, підвівся він із землі й вразив ще багатьох троянців. Та ось похололи його руки та ноги. Наближалася смерть. Поточився Ахілл та обперся на спис. Грізно крикнув він троянцям:

— Горе вам, загинете ви! І після смерті буду мститися вам!

Від цього заклику кинулися тікати троянці. Але щодалі слабнув Ахілл. Залишили його останні сили, й упав він на землю. Помер Ахілл. Але й до мертвого не насмілювалися наблизитися троянці. Потроху перебороли вони страх, і запеклий бій закипів навколо тіла найвідомішого з героїв. Наймогутніші герої греків і троянців узяли участь у цьому бою. (...) Не хотів Зевс, щоб троянці оволоділи тілом Ахілла. Підняв могутній Аякс труп і поніс до кораблів, а його захищав Одіссей, відбиваючи троянців, що наступали. (...)

В одному склепі поховані були греки Ахілл, Патрокл й Антілох. Високу могилу насипали над ними греки, далеко її видно було з моря, вона свідчила про велику славу похованих героїв.

(Переклад із давньогрецької Миколи Куна, український переклад Юрія Іванченка)

ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ

Коментарі

Троя була могутня і неприступна. Але греки заволоділи містом завдяки хитрості Одіссея. Він наказав їм зробити дерев’яного коня, у якому греки заховалися, а вночі, вийшовши з нього, відкрили браму міста й підпалили Трою. Загалом Троянська війна тривала 10 років.

Краса слова

Завдяки давньогрецьким міфам у нашу мову ввійшли крилаті вирази, пов’язані із символами Троянської війни: прекрасна Єлена — дуже вродлива жінка; яблуко розбрату — предмет суперечок, ворожнечі; троянський кінь — хитрий, підступний задум; ахіллесова п’ята — вразливе місце та ін.

Давньогрецька міфологія надихала багатьох українських митців. Її добре знали й використовували у своїх творах П. Могила, Л. Баранович, Ф. Прокопович, Г. Сковорода. А«Енеїда» І. Котляревського — це широка енциклопедія античного світу. У своїй поемі письменник використав майже всіх персонажів давньої міфології. Міфологічні мотиви звучать у поезіях І. Франка, Т. Шевченка, зокрема в його поемі «Кавказ», де постає образ нескореного Прометея, у творах Лесі Українки «Кассандра», «В катакомбах» та ін.

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Які історичні події відтворено в міфах троянського циклу? 2. Як пояснюються ці події в міфах? 3. Визначте провідні теми та мотиви в прочитаних вами міфах. 4. Перекажіть і прокоментуйте сюжет прочитаного вами міфу (1 за вибором). 5. Охарактеризуйте образ вашого улюбленого міфологічного героя.

Творче завдання. Складіть 1-2 речення, у яких використано крилаті вирази, пов’язані із символами Троянської війни.

Дискусія. Чи був у троянців шанс врятуватися?

Робота в групах. Створіть продовження одного з прочитаних міфів (за вибором).

Життєві ситуації. Чого навчають нас герої та героїні давньогрецьких міфів? Які ідеї та цінності втілено в них?

Проєкт. Створіть презентацію «Персонажі троянських міфів в образотворчому мистецтві».