Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Ніколенко

Біблія

Йдемо у світ із Богом і до Бога,

Йдемо, щоб бути образом Його.

Григорій Сковорода

Біблія — шлях до Бога. Кожна людина йде до Бога своїм шляхом, і то її особиста справа, справа власної душі. Той, хто відкриє в собі Господа, відчує ніби нове народження — не тіла, а духу, народження великої любові до всіх людей і всього сущого на землі. Відкрити Бога в собі нелегко, ще важче нести Божу любов у світ. Тому на кожного з нас чекає важкий шлях, який нам допоможе здолати Біблія. Це основа двох релігій — юдейської та християнської, історичний документ з історії давнього світу, пам’ятка культури та джерело натхнення для митців різних часів і народів. Саме слово Біблія з давньогрецької мови означає «книги», або «зібрання книг». Спорідненим із словом Біблія е відоме нам слово бібліотека.

Віруючі люди вважають, що Біблія була послана людям Богом для духовної підтримки. Але є й інша, історична, версія створення цієї пам’ятки. Вона складається із 66 текстів. Ученими встановлено, що ці тексти різні за змістом і часом створення. Біблію писали понад 40 авторів, які не знали одне одного (це було й неможливо, бо її створювали протягом 1500 років). Найдавніші твори Біблії з’явилися ще у XII ст. до н. е., а останні — у перші століття нашої ери. Якщо уважно прочитати біблійні тексти, то можна помітити, що їхні автори мали різні погляди, освіту, соціальну належність, манеру оповіді. Серед них були мандрівні філософи, судді, царі, пастухи, поети та ін. Одні книги більш докладні, подібні до наукових трактатів, другі — напрочуд поетичні, треті — повчальні, четверті — сповнені глибокої тривоги за майбутнє тощо. Незважаючи на розмаїття текстів, Біблія все ж таки зберігає гармонійну єдність завдяки наскрізній темі — це розповідь про духовні пошуки людства й необхідність його спасіння через Ісуса Христа.

Біблія існує в різних варіантах — канонічному та неканонічному (апокрифах). Канонічними книгами Святого Письма називають біблійні книги, освячені й узаконені церквою. Такий текст Біблії (якою б мовою він не був виданий) є загальноприйнятим у різних країнах. Апокрифи — це різноманітні версії біблійних книг, що час від часу з’являлися в різних куточках світу.

Зв’язок Біблії з історією та міфологією. Біблійні тексти мають особливу природу. З одного боку, у них ми знаходимо відгомін подій, що колись, дуже давно, відбувалися в реальності (війни й природні катастрофи), звичаї людей, соціальний устрій тих далеких часів тощо. Але історичні події були із часом перетворені колективною свідомістю на міфи.

Зауважте!

Одна з головних проблем Біблії — це проблема духовного вибору людини й людства.

Храм святого Юра. м. Львів. Сучасне фото

Біблійні міфи виконують специфічні функції. Насамперед пізнавальну функцію, оскільки в біблійних міфах подано пояснення світу й усього того, що в ньому існує. Крім того, біблійний міф виконує ціннісно-орієнтаційну функцію, бо розрізняє добро і зло, любов і милосердя та інші поняття, тобто формує важливі цінності людства, даючи йому напрямок духовного розвитку й ідеали. У біблійному міфі закладено великий моральний потенціал, тому міф виконує і моральну функцію. За Біблією людство віками вчилося нормам моралі, правилам особистої і суспільної поведінки, що вважалися моральними. Як поводитися в сім’ї, соціумі, як правильно повести себе в тому чи іншому випадку — на всі ці запитання дає відповіді Біблія. Біблійний міф має повчальну функцію, бо всі тексти Святого Письма так чи інакше навчають, як бути «образом і подобою» Бога, як наблизитися до Нього, виконувати Його заповіді. У біблійному міфі закладено й загальнокультурну функцію, оскільки Біблія вже давно стала частиною культури багатьох країн і народів, основою релігій (юдейської та християнської), поширених у різних куточках світу. Ми зустрічаємося з біблійними образами й сюжетами щодня — у пам’ятках архітектури, музиці, живописі, літературі, а також дотримуючись релігійних свят і традицій у повсякденному житті.

Структура Біблії, її складники. Біблія складається з двох основних частин — Старого Заповіту та Нового Заповіту. Старий Заповіт був написаний староєврейською мовою, а окремі частини — арамейською. Він складається з таких частин: 1) П’ятикнижжя Мойсееве (Буття, Вихід, Левіт, Числа, Повторення Закону); 2) книги історичні (Книга Ісуса Навина, Книга Суддів, Книга Рут, перша та друга Книги Царів та ін.); 3) книги навчально-поетичні (Книга Йова, Книга Псалмів, Книга Приповістей Соломонових, Книга Екклезіастова, Пісня над піснями); 4) книги пророцькі (Книги великих і малих пророків: Ісаї, Єремії, Єзекіїля, Даниїла, Осії, Амоса, Наума та ін.).

Новий Заповіт був створений давньогрецькою мовою. У ньому вміщено такі частини: 1) чотири Євангелія (від Матвія, Марка, Луки, Івана); 2) книга історична (Діяння святих апостолів); 3) Послання апостолів (Павла, Соборні послання); 4) книга пророцька (Об’явлення Івана Богослова).

Коли душа людини прокидається і прагне духовного змісту, узгодити своє існування з моральними ідеалами, вона звертається до Бога, тобто приймає Його заповіді. Так виникає давній союз між Богом і людиною. Це біблійна символіка, але її призначення земне й дуже необхідне кожному — щоб надати життю людини високої мети. Проблема встановлення союзу між Богом і людиною є основною темою Біблії. Хрест, що є символом усіх християн, також відображає зв’язок між Богом і людиною, а ще це символ страждань і жертви Христа заради відновлення союзу людства з Господом.

Зауважте!

Слово заповіт із староєврейської означає «союз». Це символічний союз Бога й людини, про який ідеться в багатьох біблійних текстах. Його треба розуміти не в прямому, а в переносному значенні.

Згідно зі Святим Письмом, людина має сама обрати свій шлях — звернутися до Бога й прийти до Нього.

Софійський собор. м. Київ. Сучасне фото

У Старому Заповіті описано початок історії людства, коли люди були ще надто недосконалими, особливо в духовному сенсі. Тому союз Бога й людини постійно порушувався, він виявився нестійким і нетривалим. З’явилася потреба в Новому Заповіті, тобто відновленні союзу Бога й людини. Для цієї мети Бог послав на землю свого Сина — Спасителя, Ісуса Христа. Однак уже в Старому Заповіті містяться численні пророцтва про Нього. До того ж тут є ряд героїв, які стали провісниками Христа — Мойсей, Йосип, Давид, Соломон та ін. Головне завдання Ісуса Христа в Новому Заповіті — з’єднати розірваний зв’язок між Богом і людством, дати людям духовний порятунок своїм прикладом і вченням.

Повне видання Біблії українською мовою здійснив видатний мовознавець, історик церкви І. Огієнко (митрополит Іларіон). Перекладена ним українською мовою Біблія (він працював над перекладом з 1936 по 1955 р.) уперше вийшла друком за межами України в 1962 р. й із того часу її неодноразово перевидавали.

СТАРИЙ ЗАПОВІТ

СТВОРЕННЯ СВІТУ ТА ЛЮДИНИ

(Книга Буття, 1-3)

Коментарі

За Біблією, світ не постав сам собою. Він був створений Богом. У Біблії чітко й послідовно стверджується думка про Творця всього сущого як Доброго Отця, який любить створений ним світ. Але тоді виникає запитання: чому у світі існує зло? Біблія пояснює ситуацію так: зло виникло від того, що творіння збунтувалося проти Творця, порушило Його волю, зруйнувало укладений союз. Цей бунт розпочав диявол (сатана), перший зі створених Богом безплотних сил-енергій (ангелів). Він намагається збунтувати проти Бога й людину, яку Бог створив «за своїм образом і подобою». Під впливом диявола Адам та Єва з’їли плоди з Дерева пізнання, які їм забороняв їсти Бог. Дерево пізнання — особливий біблійний образ, утілення символічного союзу між Творцем і людьми. Зі староєврейської слово знати мало особливе значення — «відати, володіти всім на світі», тобто добром і злом, «бути, як боги». Послухавши диявола, а не Бога, Адам та Єва зруйнували союз із Творцем і були вигнані Ним із раю.

В. Блейк. Творення Адама. 1795-1805 рр.

(...) Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: «Чи Бог наказав: не їжте з усякого дерева раю?» І відповіла жінка змієві: «З плодів дерева раю ми можемо їсти, але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: “Не їжте з нього й не доторкайтеся до нього, щоб вам не померти”». І сказав змій до жінки: «Умерти — не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов боги, знаючи добро і зло». І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з’їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з’їв. І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фігові листя, і зробили опаски собі.

І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам та його жінка від Господа Бога серед дерев раю. І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: «Де ти?» А той відповів: «Почув я Твій голос у раю — і злякався, бо нагий я, — і сховався». І промовив Господь: «Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв із того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?» А Адам відказав: «Жінка, що дав Ти її, щоб зі мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв». Тоді Господь Бог промовив до жінки: «Що це ти наробила?» А жінка сказала: «Змій спокусив мене, — і я їла». (...) І вигнав Господь Бог Адама та його жінку з раю, сказавши їм, що тепер у скорботі й муках будуть дні їхнього життя, у поті лиця свого здобуватимуть хліб, аж поки не повернуться в землю. «Бо ти порох, — і до пороху вернешся», — сказав Бог Адамові.

(Переклад із староєврейської Івана Огієнка)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Розкрийте символічний зміст образу Дерева пізнання. Чому не можна було їсти з нього плоди? 2. Як ви думаєте, чи була свобода вибору в Адама та Єви? 3. Чи відразу Бог покарав Адама та Єву? Чи використали вони можливість спокутувати свій гріх? 4. Який присуд зробив Бог людям?

Творче завдання. Знайдіть в інтернеті 2-3 ілюстрації до біблійного сюжету про створення світу та перших людей. Доберіть цитати з Біблії до них. Прокоментуйте.

Дискусія. Як ви вважаєте, хто винен у тому, що було порушено волю Бога: Адам, Єва чи диявол? Поясніть свою думку.

Життєві ситуації. Щодо яких життєвих ситуацій можна говорити про духовне випробування людини Богом? Чи потрапляли ви в такі ситуації?

Проєкт. Використовуючи Біблію (Книга Буття, 1-3), відтворіть послідовно (по днях), що створив Бог. Складіть календар «Творення світу та людини».

КАЇН І АВЕЛЬ

(Книга Буття, 4)

Коментарі

В Адама та Єви народилися два сини — Каїн і Авель. Обидва брати принесли жертву Богові: перший — плоди зі свого поля (бо він був землеробом), а другий — кращих овець зі своєї отари (бо він був скотарем). І Бог зглянувся на жертву другого, а на жертву першого й не глянув. Чому? Жертва — це біблійне поняття, яке означає «запрошення Бога на трапезу», тобто свідчення того, що людина підтримує союз із Богом. Але це можна робити тільки із чистим серцем. Біблія навчає, що коли людина жертвує чимось, не має значення величина та ціна цієї жертви. Головне — духовні наміри, бо Бог, як мудрий Отець, усе бачить.

Тиціан. Каїн і Авель. 1544 р.

В Адама та Єви народилося двоє синів — Каїн та Авель. І був Авель пастухом отари, а Каїн був землеробом. І сталося по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі, а Авель — також приніс своїх овець з отари. І зглянувся Господь на Авеля і на жертву його, а на Каїна й на жертву його не подивився. І сильно розгнівався Каїн, й обличчя його змінилося. І сказав Господь Каїнові: «Чого ти розгнівався, і чого змінилось обличчя твоє?..» І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталося, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, — і вбив його. І сказав Господь Каїнові: «Де Авель, брат твій?» А той відповів: «Не знаю. Чи я сторож брата свого?» І сказав Господь: «Що ти зробив? Голос крові брата твого взиває до Мене із землі. Тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки. Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Ти вічно будеш блукати й страждати...» «Кожний, хто вб’є Каїна, семикратно буде покараний». І вмістив Бог знак на Каїні, щоб не вбив його кожний, хто стріне його.

(Переклад із староєврейської Івана Огієнка)

Роздивіться репродукцію картини Тиціана на сюжет про Каїна й Авеля. Який момент зображено на полотні? Як художник відтворив драматизм ситуації?

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Як ви розумієте поняття «жертва»? 2. Що пожертвували Господу брати? 3. Чому Бог прийняв жертву Авеля, а жертву Каїна не прийняв? 4. За що Каїн убив Авеля? 5. Як Бог покарав Каїна?

Творче завдання. У Біблії сказано: «І говорив Каїн до Авеля, брата свого...» Уявіть діалог Каїна й Авеля. Напишіть 5-6 речень.

Дискусія. Що означає поняття «жертва» і чи залежить вона від її вартості?

Життєві ситуації. Чи можна виправдати вбивство? Чи можна пробачити й спокутувати цей гріх?

МОЙСЕЙ

(Книга Вихід)

Коментарі

Особливе місце в Старому Заповіті посідає образ Мойсея. Він народився приблизно в XV—XIII ст. до н. е. в Єгипті. Його мати переховувала сина на березі Нілу від гніву жорстокого фараона, який переслідував євреїв. Там Мойсея знайшла донька фараона, котра пожаліла його й узяла для нього годувальницю-ізраїльтянку. Так хлопчик знов опинився у своєї матері, яка вигодувала його. Мойсей виріс при дворі фараона. Проте сльози та біль народу дійшли до його серця. Він убив єгипетського наглядача, котрий жорстоко знущався над євреями. Через те змушений був тривалий час переховуватися.

М. Врубель. Мойсей. 1884 р.

У Біблії Мойсея зображено як провідника Божої волі серед ізраїльського народу. Бог покладає на нього місію звільнення євреїв, і Мойсей виводить свій народ через пустелю з Єгипту. Червоне море розійшлося, і євреї пройшли по його дну, як по суші, а потім море потопило ворогів. Коли ізраїльському народові нічого було їсти, Бог посилає їжу — манну небесну, коли нічого було пити, Мойсей ударив палицею по скелі й звідти потекла вода. 40 років ішли євреї слідом за Мойсеєм до землі обітованої. Через тривалі випробування вони втрачали сили й віру в досягнення мети. І тільки він не втрачав надію на Бога й можливість кращої долі. На горі Сінай він отримав від Бога скрижалі з Десятьма заповідями. Це була духовна підтримка Господа народові. Але побачивши, що євреї не дотримуються Божих заповідей, Мойсей розбив скрижалі. Та все ж таки його служіння народові було самовідданим і жертовним. Він дожив до глибокої старості й помер з думкою про спасіння свого народу.

ДЕСЯТЬ БОЖИХ ЗАПОВІДЕЙ

І Бог промовляв усі ці слова, кажучи: «Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.

1. Хай не буде тобі інших богів передо Мною!

2. Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що у воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і хто чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто дотримується Моїх заповідей.

3. Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

4. Пам’ятай про день суботній, щоб святити його! Шість днів працюй і роби всю працю свою, а день сьомий, субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти, і син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість днів творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому поблагословив Господь день суботній та освятив його.

5. Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!

6. Не вбивай!

7. Не чини перелюбу!

8. Не кради!

9. Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!

10. Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!»

(Переклад із староєврейської Івана Огієнка)

Роздивіться репродукцію картини М. Врубеля «Мойсей». Яке враження справило на вас це полотно? Які почуття і роздуми викликало? Як художник відтворив покликання Мойсея?

У поемі «Мойсей» І. Франко через біблійну історію відтворив важкий шлях боротьби українців за волю, утверджував необхідність великої роботи геніїв для рідної нації, котрі допоможуть знайти їй духовний напрямок.

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Як ви зрозуміли десять заповідей? 2. Яке значення мають ці заповіді для культури людства? 3. Чому саме Мойсею були дані десять заповідей?

Творче завдання. Напишіть твір-роздум на тему «Десять заповідей у моєму житті».

НОВИЙ ЗАПОВІТ (ЄВАНГЕЛІЄ)

Ідеї та образи Нового Заповіту. Думку про відновлення зруйнованого зв’язку між Богом і людством, що звучала в Старому Заповіті, продовжує Новий Заповіт. Бог-Отець посилає на землю свого Сина — Ісуса Христа, головне завдання якого — з’єднати розірвані узи. Ім’я Ісус (зі староєврейськ. Иошуа, Іешуа, Господь) дала синові мати Марія, а Христос — це грецьке слово, що означає «цар», «месія», тобто володар Царства Божого. Про життя та діяння Ісуса Христа йдеться в Євангеліях, що розпочинають Новий Заповіт.

Як розповідається в Біблії, люди не змогли зберегти Новий Заповіт. Вони дозволили покарати Ісуса Христа, який пішов на хрест і загинув заради людства. Отже, знову порушено союз між Богом і людиною. Однак Ісус воскресає, і Ного воскресіння засвідчує перемогу світла й добра над злом і темрявою. Учення Христа продовжили Його учні — апостоли, які звертаються до людей із посланнями, але відновлення священного союзу залежить від усього людства. Фінал Біблії (Об’явлення Івана Богослова) пройнятий тривогою за майбутнє, передчуттям кінця світу (апокаліпсису), який потрібно відвернути й відновити християнські цінності.

Євангеліє. У Новому Заповіті вміщено чотири Євангелія. Чому їх саме чотири? Річ у тому, що євангелісти — Матвій, Марк, Лука й Іван — писали в різні часи, з різною метою та для різної аудиторії. Матвій звертався до євреїв, тому говорив про Христа як про обіцяного Богом Месію, Помазаника Божого, довгоочікуваного Царя Юдейського. Марк писав, звертаючись до римлян, і говорив про Христа передовсім як про Слугу Господа. Лука звертався до язичників, тому в його розповіді наголошується, що Христос — представник роду людського, який виконує Боже покликання. А Іван звертався до всього людства, тому говорив про те, що Христос — Син Божий і виконавець Божої волі.

Назарет (Ізраїль). Сучасне фото

У Євангеліях відображені особливості давнього соціально-політичного ладу. Так, у Євангелії від Луки більше засуджено багатіїв. У Євангелії від Марка цей мотив значно пом’якшений. Євангеліє від Матвія пов’язане з єврейським середовищем, де формувалися засади християнства, а Євангеліє від Луки не має специфічної єврейської термінології і звернене до християн, які вийшли з язичництва. Євангеліє від Івана не містить багатьох див, що творить Ісус Христос та які описані в трьох інших Євангеліях. Є й інші відмінності між Євангеліями на рівні сюжетів, образів, мовних особливостей та окремих деталей.

Життя та діяння Ісуса Христа. Згідно з біблійними текстами, Христос народився не пізніше 4 року до н. е. у Вифлеємі, хоча дитинство та юність Його минули в Назареті — місті в Галілеї, на півночі Ізраїля (тому Христа ще називали Назаретянином, або Ісусом із Назарета). Про життя Ісуса розповідається в Євангеліях. Його поява на світ була чудесною. У день Його народження янгол сповістив пастухів, що народився Спаситель, Христос. А східні мудреці (волхви) прийшли вклонитися Йому й принесли свої дари: золото — як Цареві, ладан — як Богові, смирну — як людині.

Служіння Христа тривало майже три роки. За цей час Він відвідав різні куточки Палестини — Юдею, Галілею, Самарію та ін. Христос лікував хворих, творив різні дива, проповідував Царство Боже. Востаннє Він з’являється в Єрусалимі на святі єврейської Пасхи. Там месію схопили за наказом єврейського синедріону (рада старійшин) і римського намісника Понтія Пілата. Христа звинуватили в тому, що Він начебто оголосив себе новим Царем Юдейським, і засудили до страти — розп’яття на горі Голгофа. Утім, справжню причину визнали самі юдеї: «Бо Він зробив Себе Сином Божим», як сказано в Євангелії від Івана. Тому й Пілат не знайшов ніякої провини в діяльності Христа. Вірогідною датою розп’яття вважають 3 квітня 33 року або 7 квітня 30 року (дні єврейської Пасхи, які припадали на п’ятницю за часів Понтія Пілата). Однак на третій день після розп’яття відбулося чудесне Воскресіння Христа, після чого Ісус кілька разів являвся своїм учням.

Зауважте!

Слово Євангеліє з грецьк. означає «добра звістка». Ісус Христос проповідує любов та утверджує її добрими вчинками, що є прикладом для кожного, хто хоче знайти шлях до Царства Божого.

Ф. Моллер. Несіння хреста. 1860 р.

Сутність учення Ісуса Христа. Христос не був політичним чи суспільним діячем. «Віддайте кесареві кесареве, а Боже — Богові», «Моє царство не від світу сього» — так сказано в Євангеліях. Він приніс у світ норми нової моралі й релігії. Ісус Христос не розриває зв’язків з юдейством, цінує Старий Заповіт, дотримується юдейських обрядів, відвідує Храм. Водночас Він стає над загальноприйнятими нормами й по-своєму трактує Старий Заповіт. Христос сповіщає зруйнування Єрусалимського храму та навчає, що служити Богові можна скрізь, аби це служіння було духом та істиною («вірою і правдою»). Вище за обряд, закон, жертву Він ставить духовну сутність віри, Божу благодать, покаяння та любов.

Ісус поглибив трактування окремих заповідей, підкреслив не зовнішню форму, а глибину внутрішнього змісту. Він закликає любити всіх людей, у тому числі вбогих духовно (навіть ворогів), щоб допомагати їм внутрішньо підніматися до Бога. Зовнішньому благочестю Христос протиставляє внутрішню святість: «Отже, будьте досконалі так, як досконалий Отець ваш Небесний!» (Євангеліє від Матвія).

Моральне вчення Христа високе, глибоке та чисте. Воно викладене в різних частинах чотирьох Євангелій, але найбільше в проповіді на горі (Нагорній проповіді).

ПРОПОВІДЬ НА ГОРІ

І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

Хто блаженний

Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.

Радійте та веселіться — нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

Завдання апостолів

Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на вершині гори.

І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, — і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

Ісус і Старий Заповіт

Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, а виконати. По правді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жоден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все. Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім. Кажу-бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників і фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!

Не гнівайтеся на свого ближнього

Ви чули, що було стародавнім наказане: «Не вбивай, а хто вб’є, підпадає він судові». А Я вам кажу, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: «рака1», підпадає верховному судові, а хто скаже «дурний», підпадає геєні огненій2. Тому коли принесеш ти до жертовника свій дар і тут згадаєш, що брат твій щось має на тебе, — залиши отут дар свій перед жертовником, і піди примирися перше з братом своїм, — і тоді повертайся, і принось свій дар.

Зі своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя, щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в’язниці не вкинули.

По правді кажу тобі: «Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!»

Любіть і ворогів своїх

(...) Ви чули, що сказано: «Люби свого ближнього й ненавидь свого ворога».

А Я вам кажу: «Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

1 Рака — ледащо, нікчема, блазень.

2 Геєна огнена — місце мук для грішників.

Бо коли ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники1 роблять? І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак? Отож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!»

Про милостиню

Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.

Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах і вулицях, щоб хвалили їх люди. По правді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А як ти чиниш милостиню — хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

Про молитву

А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах і на перехрестях, щоб їх бачили люди. По правді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері й помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, — бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство. Отож не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!

Ви ж моліться отак: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь!»

Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.

(Переклад із давньогрецької Івана Огієнка)

Усі шедеври, написані на біблійну тематику, єднає те, що їх створювали за велінням душі, під час особливого духовного піднесення. Вони не тільки красиві, а й мають морально-філософський зміст, «відкривають серце до урозуміння Святого Письма», як писав М. Гоголь, який усе життя йшов до Бога. Тому художник О. Іванов намалював М. Гоголя найближчим до Христа (с. 30).

1 Митники — збирачі податків, яких ненавидить народ.

О. Іванов. Явлення Христа народу. 1837-1857 рр.

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Про які блаженства говорить у проповіді Ісус Христос? 2. До чого Він закликає людей? 3. У яких рядках звучить думка про любов? Виразно прочитайте їх. 4. Кого закликає любити Христос? 5. Які істини допомогли вам відкрити для себе «Проповідь на горі»?

Творче завдання. Усно складіть розповідь на тему одного з «блаженств».

Дискусія. Які шляхи духовного вдосконалення людини визначено в «Проповіді на горі»?

Робота в групах. З’ясуйте біблійну основу одного з християнських свят (за Євангелієм). Для цього знайдіть і прочитайте відповідні тексти в Біблії. Розкажіть про особливості його відзначення у вашій місцевості, підготуйте презентації з фотоматеріалів та ілюстрацій.

Життєві ситуації. Які істини, важливі для сучасного світу та для вас, утверджував Христос у своєму вченні та діяннях?

Проєкт. Підготуйте проект на одну із запропонованих тем: 1) «Географія мандрів Ісуса Христа»; 2) «Повчальний зміст притч Ісуса Христа»; 3) «Євангельська символіка»; 4) «Образ Ісуса Христа в мистецтві». Оформте проект у вигляді статті для популярного видання.