Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Ніколенко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Класицизм

Класицизм як художній напрям у літературі та мистецтві

Поняття про класицизм. Класицизм (з латин. classicus — зразковий) — художній напрям у європейському мистецтві та літературі. Уперше з’явився в італійській культурі XVI ст. і розвивався протягом XVII-XVIII ст. у Франції, Росії та інших країнах. У деяких регіонах зберігав свої позиції аж до початку XIX ст.

Історичні умови. Становленню класицизму як літературного напряму сприяло формування сильних монархічних держав. У мистецтві багатьох країн класицизм став першим напрямом, який офіційно визнала влада. Ідея національної єдності в політиці монархів відповідала завданням, що ставили перед собою класицисти. Тому царі й королі охоче наближали до себе письменників, а ті прославляли їх у своїх творах, проголошуючи необхідність громадського служіння, підкорення державним інтересам.

Принципи державності й дисципліни, які утверджувалися в епоху абсолютизму, вплинули й на регламентацію в мистецтві. Твори набули більшої чіткості й урівноваженості згідно із загальновизнаними канонами. Окрім того, формування націй потребувало впорядкування мови, створення загальнонаціональних мов. У деяких країнах існували великі розбіжності між усним та писемним мовленням. Класицисти почали вирішувати цю проблему, висуваючи нові мовні норми, упорядковуючи елементи мови відповідно до ієрархії стилів і жанрів.

Естетичне підґрунтя. Ще гуманісти епохи Відродження поставили собі за мету відродити античні традиції. Так, в античній драмі вони вбачали взірець художньої досконалості, на який, на їхню думку, мали орієнтуватися драматурги Нового часу. В Італії, батьківщині класицистичного театру, ще до XVI ст. широкою популярністю користувалися «духовні вистави» (з латин. sacre rappresentazioni). Згодом гуманісти почали ставити трагедії Сенеки. Драматург Триссіно в 1515 р. написав за зразком п’єс Софокла трагедію «Софонізба», узявши сюжет із римської історії. Раціоналістична побудова, урівноваженість і логічність сюжету, абстрактність художніх образів, величава мова — усі ці особливості п’єси стали обов’язковими для наступних поколінь класицистів. Це була перша класицистична трагедія, що започаткувала новий напрям. З Італії класицизм поширився по всій Європі — у Франції, Англії, Іспанії, Німеччині й інших країнах. Найбільш плідним виявився цей напрям у Франції XVII ст.

К. Лефевр. Людовік XIV. 1670 р.

Класицисти брали за зразок твори античного мистецтва. Водночас, орієнтуючись на шедеври античності, вони самі прагнули створювати «зразкове» мистецтво. Тому естетичне підґрунтя класицизму становить антична теорія поетики, насамперед «Поетика» Арістотеля, теоретичні засади якого втілювала в життя французька поетична школа доби Відродження «Плеяда», утворена 1549 р. й названа так на честь групи александрійських поетів III ст. до н. е. (котрі колись проголосили піднесеність і вченість поезії). До складу «Плеяди» належали сім поетів: П. де Ронсар, Ж. Дю Белле, Ж.-А. де Баїф, Е. Жодель, Р. Белло, Ж. Дора та П. де Тіар. Школа розпочала сміливу реформу літератури, поети розробляли нові для французької лірики жанри та форми (ода, сонет, елегія, еклога, комедія, трагедія тощо). У її пізньому періоді проявляються ознаки класицизму, тяжіння до «аристократизму духу». Слідом за поетами «Плеяди» класицисти проголосили античну літературу ідеальною, класичною, гідною наслідування. Цей художній напрям виявився спочатку як теорія і практика наслідування античного мистецтва, але згодом, захоплені прикладом античних майстрів, класицисти прагнули самі встановлювати взірцеві канони мистецтва.

Т. Луї. Королева Франції — дружина Людовіка XIV. Лувр. м. Париж (Франція). 1696 р.

Філософська основа. Філософською основою класицизму став раціоналізм (з латин. rationalis — розумний) — учення в теорії пізнання, згідно з яким достовірні знання можна здобути лише за допомогою розуму або з понять, притаманних розуму людини від народження.

Згідно з уявленнями раціоналістів, головне — це діяльність розуму, який є критерієм оцінки всього. У галузі етики раціоналізм проголосив раціональні мотиви й принципи моральної діяльності та поведінки, а в естетиці — раціональний (інтелектуальний) характер творчості. Раціоналісти стверджували віру в розум, пріоритет розумової діяльності людини над іншими проявами її натури.

Зауважте!

Класицисти вважали, що розум веде до істини, краси, добра й гармонії.

Н. де Ларжильєр. Шарль Лебрен — живописець Людовіка XIV. 1686 р.

Значно сприяла тріумфу класицизму, насамперед у Франції, раціоналістична філософія Рене Декарта (1596-1650). Він вважав, що ані відчуття, ані практичний досвід не можуть дати достовірних знань. Людські почуття, на його думку, так само оманливі. Філософ проголосив розум єдиним засобом здобуття знань. «Я мислю, значить, я існую», — писав він.

Велике значення мали його ідеї для розвитку аналітичних наук (геометрії, математики, фізики тощо). Для літератури важливими були думки філософа про незалежність розуму від почуттєвого сприйняття, про необхідність правильного використання розумових здібностей людини як способу уникнути небажаних помилок у житті. Філософ також обґрунтував ідею про здатність розуму наближатися до істини, і цю тезу також узяли на озброєння класицисти.

Характерні ознаки класицизму. Класицисти утверджували вічність ідеалу прекрасного, і це спонукало їх наслідувати традиції митців античності. Вони стверджували, що якщо створено зразки прекрасного, то завдання митців пізніших часів — наблизитися до них. Звідси — установлення загальних правил художньої творчості.

Класицистичні твори характеризуються високим ступенем абстрактності й узагальнення. Це мистецтво високої думки, ідеї та логіки.

У літературі простежується ієрархія жанрів, тобто чіткий розподіл творів на певні жанри: високі (ода, епопея, трагедія, героїчна поема), середні (наукові твори, елегії, сатири), низькі (комедія, пісні, листи в прозі, епіграми). Теми для творів високих жанрів — події загальнонаціонального й історичного значення, у яких брали участь царі, видатні діячі, придворні та ін. Ці твори писали урочистою мовою. Темами для середніх і низьких жанрів були наука, природа, людські та соціальні вади. У творах цих жанрів діяли представники середніх і нижчих класів, мова наближалася до розмовної. Якщо у високих жанрах прославляли ідеї монархії та громадянського служіння, то в середніх і низьких жанрах утверджували ідеї пізнання світу й людської природи, викривали вади суспільства та людських характерів.

Важливим елементом в естетиці класицизму є вчення про розум як головний критерій художньої правди й прекрасного в мистецтві. Класицисти вважали, що античні майстри творили за законами розуму. Письменникам Нового часу теж потрібно дотримуватися цих законів. Звідси походить майже математична точність правил мистецтва класицизму (ієрархія жанрів, правило трьох єдностей у драматургії тощо). Усе це накладає на твори класицистів відбиток безпристрасності та логічності.

Система класицистичних жанрів

Стилі

Жанри

Теми

Ідеї

Герої

Мова

високі

ода, трагедія, епопея, героїчна поема

події загального державного й історичного значення

прославлення монархії, громадянське служіння

царі, видатні діячі, придворні

велична, урочиста

середні

наукові твори, елегії, сатири

наука, природа, людські вади

пізнання світу й людської природи

представники середніх класів

загальновживана

низькі

комедія, пісні, листи в прозі, епіграми

соціальні вади, негативні риси характерів

викриття соціальних і людських вад

представники середніх і низьких класів, а також сатирично змальовані

представники вищих класів

наближена до розмовної

З ученням про абсолютність ідеалу прекрасного й раціоналізмом класицистів пов’язане їхнє розуміння універсальних типів людських характерів. Використовуючи трактат давньогрецького філософа Теофраста «Характери», класицисти стверджували незмінність людської вдачі. Тому класицистичні образи відрізняються абстрактністю та універсальністю, утілюючи лише загальні риси, а не індивідуальні ознаки. Персонажі здебільшого схематичні, у кожного з них підкреслено якусь одну провідну рису (честь, обов’язок, хоробрість, лицемірство, жадібність тощо).

Персонажі в класицизмі чітко поділяють на позитивні та негативні, що мають виконувати певні виховні завдання. Ідеалом класицизму була сувора й вольова людина, яка ставила державні інтереси вище особистих. Якщо в мистецтві середніх віків людина співвідносила своє життя з Богом, а в культурі Ренесансу відчула силу власних можливостей, то в класицизмі всі вчинки та дії героїв обумовлюються суспільною необхідністю, справою почесного служіння монарху та державі. Понад усе в героях класицизму цінувалося верховне начало — розум, який усвідомлювався як чинник високої духовності й моралі.

К. Лоррен. Суд Паріса. Фрагмент. 1645-1646 рр.

Класицисти вважали людські пристрасті виявом стихійного та руйнівного начала. На їхню думку, тільки розум може дати людині найвищу мету життя. В оцінці особистості важливу роль відігравали моральні принципи, поняття про норми поведінки та доброчесності. У творах класицистів маємо різке протиставлення добра і зла, піднесеного й буденного. Їхній основний зміст становили протиріччя між природними бажаннями людини й громадянським обов’язком, пристрастями та розумом. Герої класицизму жертвували собою заради обов’язку, а якщо й віддавалися пристрастям, то це призводило до трагедії.

Драматичні твори (трагедія, комедія) підпорядковуються правилу трьох єдностей — часу, місця та дії. П’єса показувала події, які відбувалися протягом одного дня та в одному місці.

Струнка композиція твору була засобом виявлення логіки задуму автора та певних рис персонажів. Художні твори відповідали правилам симетрії, гармонії всіх елементів, що відображали важливі й сповнені мудрості події буття.

Митці оцінювали зображувані події передовсім за їхнім суспільним значенням. Вони вважали, що головне завдання мистецтва — дати людям певні норми, зразки для наслідування в поведінці та вчинках. Представники класицизму були переконані в існуванні двох основних умов людського щастя — суспільної (підкорення державним інтересам) та етичної (підкорення пристрастей розуму). Тому всі жанри класицизму характеризуються дидактичністю, прагненням повчати. При цьому митці повчали всіх — від короля та дворянства до представників народу, намагаючись наблизити до життя свій ідеал.

Естетичну цінність для класицистів становило лише вічне, непідвладне часу, зокрема твори античності. Класицистичні твори стали торжеством гармонії, розуму й порядку над хаосом і суперечностями буття.

Зауважте!

Класицизм ґрунтується на принципах наслідування античності, ідеалізації, узагальнення та гармонії.

Класицисти втілювали в мистецтві ідеал прекрасного, що різко відрізнявся від реальної дійсності, але від цього не ставав менш величним.

Представники класицизму. Класицизм виявився в різних видах мистецтва. У літературі його представляють Франсуа Малерб, Франсуа де Ларошфуко, П’єр Корнель, Жан Расін (Франція); Михайло Ломоносов, Гавриїл Державін (Росія) та ін.; у живописі — Нікола Пуссен, Клод Лоррен (Франція); Карл Брюллов, Олександр Іванов (Росія) та ін.; в архітектурі — Андре Ленотр, Жуль Ардуен-Мансар (Франція); у музиці — Жан Батист Люллі (Франція) та ін.

Класицизм — це мистецтво піднесеної думки й гармонії, потяг до впорядкування життя на противагу хаосу. Це приклад високої краси, що відображає одвічне прагнення людства до абсолюту.

В Україні через несприятливі історичні обставини класицизм не мав змоги розвинутись як цілісна структурована система. Однак деякі тенденції класицизму виявилися у творах Ф. Прокоповича «Володимир» (1722), поемі І. Котляревського «Енеїда» (1798), одах П. Гулака-Артемовського та ін.

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Дайте визначення класицизму. 2. Які історичні чинники вплинули на його формування? 3. У яких країнах Європи класицизм розвинувся найбільше? Чому? 4. Що становить філософське підґрунтя класицизму? 5. Розкажіть про естетичні засади класицизму. 6. Яке значення класицисти надавали розуму? 7. Яку роль відігравала антична спадщина у творах класицистів? 8. Які теми й образи були характерні для високих, середніх і низьких жанрів?

Творче завдання. Зіставте бароко й класицизм як художні напрями. Заповніть таблицю в зошитах.

Аспекти зіставлення

Класицизм

Бароко

Людина

Світ

Ідеали

Поетика

Життєві ситуації. Класицизм утверджував ідею громадянського служіння та ідеал людини-громадянина. Чи актуальні вони в наш час?

Проєкт. Підготуйте виступ на тему «Гармонія класицизму» (4-5 хв), використайте матеріали підручника, фото й ілюстрації шедеврів класицизму з видань про мистецтво й інтернету.

Радимо прочитати

Кирилюк З. В. Зарубіжна література. Античність. Середньовіччя. Відродження. Бароко. Класицизм / З. В. Кирилюк. — Тернопіль, 2002.

Ніколенко О. М. Бароко. Класицизм. Просвітництво / О. М. Ніколенко. — Харків, 2003.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.