Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Ніколенко

Джон Донн

1572-1631 рр.

Він не боявся писати про те, що в людини є не тільки розум, а й тіло та душа. Він ретельно зображував усі битви, тривоги, угоди, поразки й перемоги цієї тристоронньої війни.

Річард Брук

Сторінки життя та творчості

Постать Джона Донна — багатогранна, а його поезія — емоційна й інтелектуальна. Його творчість відображає різні прояви людської натури, складність духовного буття особистості. Це дало підстави його наступникам визнати митця спільником літературної школи англійських поетів-«метафізиків».

Коментарі

«Метафізична поезія» — течія в ліриці бароко, що яскраво представлена в англійській літературі XVII ст. Для неї характерні посилена увага до філософських питань, абстрактність образів і міркувань, схильність до інтелектуалізації лірики та ін. Метою поетів-«метафізиків» було не лише висловлювання певної думки, а й відтворення адекватного їй емоційного стану, напруження почуттів. Головними темами «метафізичної поезії» є співвідношення вічного і тлінного, високого і ницого, душі й тіла, божественного і диявольського тощо. Основні образи у творах «метафізиків» — Смерть, Час, Бог, Людина, Світ та ін.

Джон Донн народився 22 січня, або 12 лютого, 1572 р. в м. Лондоні (Англія) у католицькій родині. Його батько, теж на ім’я Джон, був торговцем. Мати Елізабет Хейвуд, високоосвічена жінка, донька драматурга, дала дітям прекрасну освіту. Джон навчався в коледжі Харт Холл в Оксфорді, згодом закінчив Оксфордський університет і вивчав право в корпорації «Лінкольз-Інн». У 1596-1599 рр. брав участь у воєнних походах лорда Ессекса в Іспанію та Італію. Після повернення намагався зробити кар’єру за часів правління королеви Єлизавети І. До цієї мети він значно наблизився після свого призначення на посаду секретаря Томаса Еджертона, лорда-хранителя державної печатки Англії. Дж. Донн став членом парламенту й землевласником, а його вірші, що поширювали в списках, привернули до нього увагу сучасників. Але світській кар’єрі Дж. Донна завадила пристрасна любов поета до Енн Мор, племінниці сера Томаса Еджертона. 1601 р. він таємно вивіз юну Енн із дому й без дозволу батьків одружився з нею. Цей вчинок, який розцінювався як зрада свого покровителя, назавжди зачинив перед ним двері у вище товариство.

Невідомий художник. Джон Донн у молодості. 1595 р.

Будинок, у якому жив Дж. Донн. м. Пайрфорд (Англія). Сучасне фото

Після цього настав тяжкий чотирнадцятирічний період боротьби з нестатками й спробами повернути втрачені можливості. Твори письменника того часу відображають його конфлікт із світом і глибокі душевні протиріччя, унаслідок яких він перейшов в англіканську віру.

Дж. Донн із сім’єю жив переважно за рахунок благодійності меценатів, імена яких він увічнив у своїх поезіях. За підтримки короля Якова І поет нарешті прийняв сан священника англіканської церкви, у 1618 р. отримав ступінь доктора богослов’я в Кембриджському університеті, а з 1621 р. став настоятелем собору Святого Павла в Лондоні. Яскраві проповіді поета були помітним явищем у релігійному житті Англії того часу. Його мали призначити єпископом, але 1631 р. Дж. Донн помер.

За життя письменник не друкував своїх творів (окрім двох віршів). Утім, він ніколи не переставав писати поезії, що згодом увійшли до збірки «Вірші», надрукованої після смерті митця 1633 р. Вона складається з любовних поезій «Пісні та сонети», циклу «Священні сонети», поеми «Анатомія світу», а також численних елегій, сатири, послань і епіграм. Лірика Дж. Донна відобразила пристрасть земного кохання, духовні пошуки, звеличення Бога й таємниці людського існування.

Українською мовою окремі вірші Дж. Донна в різні роки перекладали Д. Павличко, В. Коптілов, Л. Череватенко, Б. Завідняк, В. Марач та ін.

«ЩОБ МУЧИТЬ МЕНЕ...»

Коментарі

Ліричний герой Дж. Донна переймається світоглядними питаннями, шукаючи сенс свого існування. Чи увінчаються ці пошуки перемогою, духовним спасінням?.. Це філософське питання поет залишає на розсуд читачам.

Щоб мучить мене, крайнощі у всім

Зійшлися; я — клубок із протиріч;

В душі моїй зустрілись день і ніч;

Веселий щойно — враз стаю сумним,

Впадаю в гріх й розкаююсь у нім,

Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч;

Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч;

Німий в мольбі, великий у малім.

Я зневажав ще вчора небеса —

Молюсь сьогодні й Богові лещу,

А завтра вже від страху затремчу —

Й набожність потім знов моя згаса.

Коли тремтів від страху я — ті дні

Спасіння, може, принесуть мені.

(Переклад з англійської Володимира Марача)

Краса слова

Головна ознака філософської поезії Дж. Донна — відображення напруження почуттів і глибокої роботи розуму, спрямованого в безкінечність в очікуванні духовного одкровення. У ліриці митця поєднуються світські та релігійні мотиви. Він описує стан людини бароко, яка живе напруженим внутрішнім життям, уміє цінувати почуття, усвідомлює безмежність земного світу й водночас іде нелегким шляхом до Бога, до вічних цінностей. Однак, які б трагічні колізії не спіткали ліричного героя, він ніколи не втрачає величі духу. Поет стверджує можливість морального прозріння та осяяння людини завдяки роботі її душі й розуму. Тому його поезія позбавлена трагічної безвиході. На думку поета С. Колріджа, Дж. Донн «здійснив духовний прорив у сферу безкінечної Вічності».

Робота з текстом

Перевірте себе. 1. Доведіть, що поезія Дж. Донна є філософською. 2. Назвіть провідні теми й мотиви в ліриці митця. 3. Розкрийте ознаки бароко, що втілені у творчості поета.

Осмислюємо прочитане. 1. Охарактеризуйте емоційний стан ліричного героя вірша Дж. Донна. 2. Які філософські питання його хвилюють? 3. Знайдіть у вірші художні образи, характерні для доби бароко. Розкрийте їхній зміст.

Творче завдання. Ліричний герой характеризує себе як «клубок із протиріч». Опишіть протиріччя, що крають його душу.

Дискусія. Чи схиляється ліричний герой Дж. Донна під ударами долі? Поясніть.

Робота в групах. 1. Підготуйте повідомлення про: 1) Оксфордський університет, де навчався Дж. Донн, та його давні традиції, що дійшли до нашого часу; 2) українські переклади творів Дж. Донна. 2. Чи можна сказати, що сучасна людина переживає протиріччя, як і людина в добу бароко? Чим обумовлені протиріччя сучасної людини? Зовнішніми чи внутрішніми чинниками? Поясніть внутрішні суперечності, з якими стикаються наші сучасники.

Радимо прочитати

Ніколенко О. М. Бароко. Класицизм. Просвітництво / О. М. Ніколенко. — Харків, 2003.