Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Ніколенко

Літературний процес

Література як рух. Світова література має багатовікову історію розвитку. Від глибокої давнини й до сучасності вона перебуває в постійному русі. Оскільки світова література є сукупністю різних національних літератур, які зберігають свою самобутність, процес розвитку мистецтва слова не може бути абсолютно монолітним. Водночас національні літератури мають деякі спільні закони розвитку, етапи й тенденції. Це дає підстави виокремити поняття «літературний процес». Літературний процес — це розвиток літератури різних народів, що характеризується певними закономірностями на кожному етапі від давнини до сучасності. Він рухається по спіралі. Одні явища, виникнувши в давні часи, можуть відроджуватися на іншому етапі, але вже в новій якості. У літературному процесі відбувається взаємодія різних тенденцій та явищ, зокрема національних літератур, творчих здобутків митців, класичної і масової літератур.

Як відбуваються зміни в літературному процесі. На розвиток літературного процесу впливають різні чинники. Серед зовнішніх — розвиток суспільства, культури й мистецтва в той чи інший час, стан розвитку людської свідомості, філософської думки, релігії, історична ситуація, вплив фольклору та міфології. Внутрішні чинники розвитку літературного процесу — це закони художньої літератури, розуміння краси в певну добу, перебіг літературного життя, розвиток і взаємодія родів і жанрів, традиції та новаторство митців тощо.

Періодизація. У літературному процесі можна визначити окремі епохи й періоди. Це частини літературного процесу, яким притаманні певні тенденції та закономірності. Вони окреслюють вирішальні моменти в історії літератури, виразно відрізняють їх від інших. Тому літературний процес має періодизацію. У літературах Західної Європи виокремлюють такі епохи, як античність, Середньовіччя, Відродження (Ренесанс), класицизм, бароко, Просвітництво, романтизм, реалізм, модернізм, постмодернізм та етап сучасної літератури. В Україні художня література має свої етапи. За Д. Чижевським, у давній українській літературі визначають українську середньовічну літературу XI-XV ст., літературу доби Ренесансу та бароко. Етап нової української літератури охоплює романтизм і реалізм. Наприкінці XIX — на початку XX ст. формується модернізм, а в останній третині XX — на початку XXI ст. розвивається постмодернізм. У сучасному періоді в українській літературі простежуються цікаві новітні явища.

Періоди літературного процесу виокремлюють відповідно до хронології — від давнини до сучасності. Епохи та періоди літературного процесу обумовлені внутрішніми закономірностями мистецтва слова, серед яких провідну роль відіграють такі категорії, як жанр, стиль, автор, літературний напрям і течія.

Ще однією важливою ознакою літературного процесу є його нерівномірність у різних країнах. Доба Відродження розпочинається в Італії (XIII-XIV ст.), а завершується в XV-XVI ст., коли в інших європейських літературах тільки формується.

Напрям і течія. Важливу роль у літературному процесі відіграють літературні напрями й течії, які дають змогу виокремити подібні явища в межах різних національних літератур і в певних періодах, надаючи цілісність літературному руху. Український літературознавець Д. Наливайко визначив у літературному напрямі такі компоненти, як його суспільно-історична основа й спільність мистецьких принципів. У літературному напрямі, за словами вченого, у відповідних художніх формах реалізується «ядро умонастроїв епохи».

У межах літературних напрямів інколи на підставі єдиних творчих підходів митців утворюються різні течії. Ці підходи охоплюють як змістовий, так і формальний рівні творів.

Художні напрями й течії в літературному процесі не є абсолютно «чистими», їхні ознаки можуть накладатися. У творчості одного письменника подеколи виявляються елементи різних напрямів або течій (наприклад, Й. В. Ґете, Ф. Шиллер, І. Котляревський, Т. Шевченко та ін.).

Літературний напрям — найбільша одиниця літературного процесу, що охоплює змістовий та художній рівні творів, епохи й системи творчості, об’єднує в єдиний комплекс інші історико-типологічні категорії.

Літературна течія — вужча (у межах напряму) спорідненість творчих принципів на основі подібних естетичних засад.

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Що таке літературний процес? 2. Назвіть його провідні ознаки.

Творче завдання. Намалюйте схему «Літературний процес у Західній Європі та в Україні». Які епохи збігаються?

Дискусія. Чи впливає розвиток культури та суспільства на розвиток літературного процесу? Як?

Робота в групах. Простежте розвиток літературного процесу в будь-якій країні Європи, Америки, Азії (1 за вибором). Підготуйте повідомлення і презентацію.

Радимо прочитати

Бандура О. Теорія літератури в тезах, дефініціях, таблицях : Навчальний довідник / О. Бандура, Г. Бандура. — Київ, 2008.

Літературознавча енциклопедія: У 2-х томах / автор-укладач Ю. І. Ковалів. — Київ, 2007.