Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Ніколенко

Ду Фу

712-770 рр.

Де ж він, той рік,

Коли зможу вернутись додому?

Ду Фу

Сторінки життя та творчості

Увага до внутрішнього світу людини, велике співчуття до знедолених і скривджених, викриття війн і несправедливості — усе це хвилювало поета Ду фу (друге ім’я Цзимей). Він став видатним ліриком разом зі своїм геніальним сучасником Лі Бо. Поетів пов’язували дружні стосунки, і хоча кожний із них ішов своїм шляхом, вони поважно ставилися до здобутків один одного.

Ду Фу народився 712 р. в окрузі Гун провінції Хенань (Китай) у сім’ї чиновника, був нащадком старовинного китайського роду. Серед його предків — військові, державні діячі, митці. Його дід, Ду Шень-ян, був одним із найшанованіших у VII ст. придворних поетів. Але коли на світ з’явився Ду Фу, від колишньої слави й багатства родини залишилися тільки легенди, тому він мусив розпочинати своє життя в злиднях і поневіряннях.

Про його життя до 40 років відомо дуже мало. Він багато мандрував країною разом зі своїми друзями — Лі Бо й Гао Ші. Це був період пошуків самого себе. За свідченням його сучасників, Ду Фу був надзвичайно здібним, проте чомусь не склав іспити на посаду державного чиновника. І все ж таки він не втратив віри у власні сили.

Ду фу став пристрасним співцем своєї країни, знайшовши в цьому власне покликання. З такими намірами поет оселився в тодішній столиці Китаю — Чаньань. Так розпочався другий період життя та творчості митця. У 751 р. вірші, які Ду Фу надіслав імператорові, були прийняті при дворі, згодом для поета було влаштовано новий екзамен, який він витримав та отримав відповідну посаду. Однак у столиці його становище не стало кращим.

У поезії Ду Фу, крім традиційних для китайської лірики тем природи та філософських пошуків, потужно зазвучали соціальні мотиви. Поет відчув кризу Танської держави й відобразив це у своїх творах. У його «Пісні про бойові колісниці» ідеться про страждання і горе народу. Твір розпочинається описом проводів чоловіків на війну, а завершується оплакуванням померлих. Уперше в китайській ліриці виявилося нове почуття — сором поета за розкоші вельмож і глибокий біль за долю простих людей.

Будинок Ду Фу. Реконструкція. м. Ченду (Китай)

У 44 роки митець залишив столицю, у якій поширився заколот північно-східних військ під проводом Ань Лу-Шаня. Після придушення бунту Ду Фу призначили міністром, але згодом понизили й відправили в провінцію Гуачжоу. Державна служба не стала покликанням для поета. Він усім серцем віддався мистецтву. Найбільше його хвилювала доля рідної країни й народу, про що він багато писав у свої віршах.

У 759 р. Ду Фу нарешті залишив ненависну йому державну службу й зміг займатися поезією. Він оселився в Ченду, північно-західній частині Китаю, де провів останні одинадцять років, створивши там понад тисячу віршів.

Ду Фу помер 770 р., так і не досягти ані слави, ані багатства. Сучасники майже не знали його, але наступні покоління гідно оцінили доробок поета.

Лірика. Ду Фу недаремно називають поетом-істориком, адже до появи його віршів китайська поезія рідко відображала широкомасштабні сцени й історичні події. Митець створив поетичний літопис не тільки свого життя, а й життя своєї країни.

У поезію Ду Фу ввійшли образи звичайних китайців, у яких утілено історію і реальність Китаю (вірші «Прощання старого», «Прощання безпритульного» та ін.). Вони, на відміну від творів попередників митця, більш індивідуалізовані. Це вже не просто абстрактні мандрівники чи філософи, а конкретні люди зі своїми реальними біографіями й почуттями, зумовленими соціальними обставинами. Через своїх героїв йому вдалося відтворити дух історичного часу, висловити біль, страждання і сподівання китайського народу.

Ду Фу поділяв принципи конфуціанства, шукаючи шляхи досягнення соціальної гармонії. Мрія поета втілилася в образі величезного будинку, у якому б знайшли спасіння всі злидарі, жебраки й безпритульні (вірш «Якби я міг побудувати дім...»). Цей «спільний дім для всіх» — символ миру й щастя в країні.

У ліриці митця звучать традиційні для китайської поезії теми розлуки, самотності та відчуження. Однак якщо в Лі Бо перебування на самоті було пов’язане з необхідністю осмислити життєвий шлях — дао, то в Ду Фу самотність спричинена передовсім історичними обставинами. Поет трагічно переживає негаразди й у своєму житті, й у житті всієї країни. Він порівнює себе то з порожнім човном, то із самотнім птахом — у цих образах відображена драма звичайного китайця VIII ст., доля якого постійно крутила у вирі подій, випробовувала війнами й злиднями (вірш «Самотня дика гуска» та ін.).

Безумовно, соціальні теми та мотиви переважають у творчості Ду Фу, але він віддав належне й пейзажній та філософській ліриці. Поет уважно придивлявся до життя природи, прагнув жити в гармонії з нею, захоплювався її красою. Природа в Ду Фу — ще один привід для роздумів над власною долею і життям народу.

Трагізм і світло ідеалу. Природа й людина в поезії митця живуть одним життям. Краєвиди, створені поетом, оживають завдяки тому, що їхньою органічною часткою стають люди. З природою разом вони й умирають, бо життя і смерть — нерозривні начала Всесвіту. Однак у природі цілковитої смерті не буває, бо після зими завжди настає весна, а те, що стало прахом, переходить в інші форми. Тому Ду Фу дійшов висновку, що, незважаючи на трагізм буття, на смерть і горе, людина, народ і вся країна здатні до нового відродження. Можливо, тому його поезія позбавлена безвиході. Вона трагічна за змістом, але в ній є і світло прекрасного ідеалу. Митець вірив у щасливе майбутнє свого народу.

ВЕСНЯНИЙ КРАЄВИД

Коментарі

У вірші «Весняний краєвид» картина природи контрастує з описом зруйнованої батьківщини. Поета хвилюють внутрішні чвари, що призводять до спустошення і зубожіння країни. Проте він вірить, що, як природа навесні, його Вітчизна оживе й знову розквітне.

Хоча батьківщину зруйновано, —

гори і ріки існують.

В столиці весна буяє,

дерева й трава — густі.

Бачачи нелад часу,

я й серед квітів плачу.

Ремствуючи на розлуку,

і серед птахів тужу.

Низка сигнальних вогнищ

не гасне уже півроку.

За лист від родичів з дому

я б купу грошей віддав.

Біле моє волосся

все рідшає після гребінки,

а скоро, мабуть, і зовсім

не буде тримати шпильок.

(Переклад із китайської Геннадія Туркова)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Як ви зрозуміли початок вірша: «Хоча батьківщину зруйновано, — гори і ріки існують...»? 2. У яких рядках утілено реальний трагізм світу? 3. Визначте тему й ідею вірша. 4. Охарактеризуйте образ ліричного героя твору.

Творче завдання. Створіть словесний портрет ліричного героя Ду Фу після прочитання вірша «Весняний краєвид» (усно).

Дискусія. 1. Які думки й асоціації викликає образ весни в ліричного героя Ду Фу? Поясніть, чому він каже про себе: «... я й серед квітів плачу», «... і серед птахів тужу»? Що викликає в нього тугу й сльози?

Життєві ситуації. Які думки й почуття викликає у вас картина весни у вашому краї? Опишіть (усно).

Гори Цинченшань. Сичуань (Китай)

ПОДОРОЖУЮЧИ, ВНОЧІ ОПИСУЮ ПОЧУТТЯ

Коментарі

Про що б не писав Ду Фу, він завжди прагнув простоти, прозорості й предметності. Авторська думка виражена в зрозумілих і конкретних образах, а втілені почуття проймають душу кожного, хто читає його рядки. Ду Фу відмовився від пишних висловів і складних метафор, наблизивши поезію до життя. Він брав образи з реальності, одухотворюючи їх силою свого таланту. Крім того, у його поезії сформувався так званий «мінливий стиль», що давав змогу авторові в одному вірші відображати цілу гаму людських переживань. Це був рішучий відступ від традицій, що перетворило його вірші на багатовимірні конструкції, невеличкі драми в поезії. Поезія Ду Фу є прикладом єднання поета з життям народу, природою та країною.

Ворушить легіт

ріденьку на березі травку.

Крізь ніч посуває

човен високу щоглу.

Нависли зірки

над безмежжям голого степу.

Мечеться місяць

в потоці Великої річки.

Займаючись віршами,

станеш хіба відомим?

Старий та хворий,

спробуй одерж посаду!

Метляюсь по світу.

З ким себе порівняти?

Між землею і небом

чайка на мілині піщаній.

(Переклад із китайської Геннадія Туркова)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Які думки й почуття викликав у вас цей твір? 2. Знайдіть у вірші уособлення в зображенні природних явищ. Яку роль вони відіграють у творі? 3. Як поет змальовує своє життя? 4. Знайдіть у вірші епітети й метафори, що відображають душевний неспокій ліричного героя.

Порівнюємо. Порівняйте ставлення до самотності у творчості Лі Бо й Ду Фу. У кого з поетів самотність набуває більш трагічного забарвлення? Поясніть свою думку.

Дискусія. Дайте своє тлумачення останніх рядків вірша. Чому саме чайка стала символом трагічної долі поета?

Проєкт. Підготуйте реферат на тему «Доля поета у віршах Ду Фу».

ПІСНЯ ПРО ХЛІБ І ШОВК

Коментарі

Це один з останніх творів поета. Незважаючи на складні обставини, митець дбав не про власне благополуччя, а про добробут країни. Залишившись відданим філософії конфуціанства, він утверджував у творі суспільний ідеал — мирну працю натомість війни й розбрату. Хліб і шовк — традиційні символи, що відображали уявлення китайців про щастя для всіх і кожного. У простих ритмах цього вірша відчувається радість життя і спільної праці.

Напевно, міст у Піднебесній1

Не менше тисяч десяти.

Але нема такого міста,

Де б воїнів у латах не знайти.

1 Піднебесна — легендарна назва Китаю.

Якби ж ми переплавити могли

Ті лати на орала для землі.

Щоб кожну латочку бездоглядних ланів

Переорати за погожих днів.

Щоб селянин і сіяв, і збирав,

І шовкопряди листям годував.

Щоб той, хто любить рідну землю,

Не лив за нею сліз даремно.

Чоловіки б у полі працювали,

І шовк, співаючи, жінки звивали.

(Переклад із китайської Т. Некура)

Краса слова

У творах Ду Фу є чимало поетичних образів, які набувають символічності. Наприклад, чайка — утілення важкої долі поета, човен — символ його звивистого шляху та ін.

  • Знайдіть у прочитаних вами віршах такі символічні образи й розкрийте їхнє значення.

Робота з текстом

Перевірте себе. 1. Назвіть основні факти життя Ду Фу. Що обумовило драматизм долі поета? 2. Чому Ду Фу називають поетом-істориком? 3. Чи є різниця в зображенні природи в ліриці Лі Бо та Ду Фу? У кого з поетів зображення природи більше пов’язане з людським життям? 4. Які соціальні проблеми порушував Ду Фу у своїх віршах? 5. Яким постає образ поета у віршах Ду Фу? Свою відповідь проілюструйте цитатами з тексту. 6. Розкрийте зв’язок Ду Фуз конфуціанством. 7. Які поетичні рядки вас найбільше схвилювали? Чому?

Осмислюємо прочитане. 1. Визначте основну тему й ідею вірша. 2. Охарактеризуйте позицію автора. У яких рядках вона виявляється? 3. Яку роль у творі відіграє образ пісні («І шовк, співаючи, жінки звивали»)?

Творче завдання. Доведіть, що Ду Фу — поет-патріот.

Дискусія. У Старому Заповіті Біблії є такі слова: «Прийде час, коли народи перекують мечі на рала, а списи на серпи й не будуть більше вчитися воювати». Що спільного між «Піснею про хліб і шовк» і цим біблійним висловом?

Робота в групах. Розкрийте зв’язок творчості Ду Фу з: 1) конфуціанством; 2) історією народу; 3) природою.

Життєві ситуації. Які образи можна вважати символами мирного життя українців?