Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Ніколенко
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Лі Бо
701-762 рр.
Змах пензля —
і буревії та зливи тремтять.
А напише вірша —
і викличе сльози у привидів, добрих і злих.
Ду Фу
Сторінки життя та творчості
Китайський поет Лі Бо (повне ім’я Лі Тай-Бо) відобразив різні аспекти життя народу й водночас глибини його духу. У ліриці митця виникає зв’язок конкретного історичного часу Тан і вічності, китайської народної культури та філософії.
Лі Бо народився 701 р. в провінції Сичуань (Китай). Перші вірші написав у 10 років. Через вісім років відмовився від складання державних іспитів, що могло б забезпечити йому посаду, несподівано залишив домівку й разом із своїм наставником вирушив у мандрівку, а згодом оселився в горах. Світосприйняттю Лі Бо був близький даосизм. Слідом за своїм учителем (даосом) він прагнув пізнати загальний рух речей у світі — дао. Його вабила широта простору, у якому він шукав своє місце як частинка Всесвіту.
Мандри поета тривали протягом 721-728 рр. У цей час Лі Бо одружився, проте сімейне життя і батьківство не вплинули на його філософські пошуки. Улюбленим місцем його подорожей були гори Шань-дунь, де він написав чимало поетичних творів і вів бесіди з такими ж самітниками про природу, сенс буття, призначення мистецтва.
742 р. імператор подарував поетові вище вчене звання (ханьлінь) і запросив до свого палацу в Чаньань. Він високо цінував талант Лі Бо та його знання даоських книг, любив розмовляти з ним і слухати його вірші. Дружина імператора (її називали «Дорогоцінна Дружина») власноруч готувала чорнило для поета, а він за наказом правителя описував її вроду. Утім, Лі Бо був незалежним у своїх поглядах і вчинках, тому недовго затримався при дворі імператора. Він шукав не слави й багатства, а гармонії з природою, світом, самим собою. Тому 744 р. поет залишив столицю і знову вирушив у мандри.
Єдиний автограф Лі Бо, який зберігся до нашого часу
756 р. в Китаї спалахнуло повстання під проводом Ань Лу-Шаня, губернатора північних областей імперії. Розпочалася доба жорстоких міжусобиць, що спустошили землі та призвели до численних жертв. Лі Бо став свідком заколоту й був утягнений у політичну боротьбу. Молодший брат імператора Лі Лінь умовив поета вступити до нього на службу, ставши в опозицію до правлячої династії. Після викриття намірів опозиції Лі Лінь опинився за ґратами, а разом із ним і його прихильники, серед яких був і Лі Бо. Кілька років поет провів у в’язниці, а потім був засланий у далеку провінцію Єлан. Однак через три роки митець був помилуваний імператором і знову здобув бажану свободу.
Останні роки Лі Бо прожив у будинку свого родича Лі Янбіна, де й помер 762 р. А Лі Янбін дбайливо зберіг понад 900 творів поета. За легендою, митець потонув, намагаючись упіймати відображення місяця в річці. Ця легенда небезпідставна: усе життя поет шукав вищий смисл — дао, який приховує природа. Можливо, він його все-таки знайшов...
Творчість Лі Бо мала величезний вплив на розвиток подальшої китайської поезії. Друзі митця — поети Ду Фу й Гао Ші — говорили, що в Лі Бо був особливий талант «глибокого бачення світу».
Лірика. Лі Бо приваблювали різні теми й мотиви, серед яких особливе місце посідає тема природи. Його твори невипадково називають «поезією гір і рік». Природа — привід для філософських роздумів митця, він ніколи не втомлювався спостерігати за нею, бо кожна її зміна неповторна й прекрасна. Гірські хребти, водоспади, небесні висоти, неосяжні ліси, сузір’я — постійні образи поезії Лі Бо. Ліричний герой у творах поета живе поміж небом і землею, серед невгамовних стихій і вічних зірок. Його вабить дао, відоме тільки природі.
Хоча у віршах митця нерідко відображено настрій самотності, сум поета не має відтінку трагізму. Його печаль пов’язана зі складністю філософських питань, що хвилюють його, а усамітнення для їхнього вирішення є необхідною умовою. Тому поет сумує на самоті, бо тільки наодинці із собою та світом він може думати про вічне.
Хоча ліричний герой Лі Бо — відлюдник, мандрівник, котрий живе подалі від людей, він переймається їхніми переживаннями й тривогами. Чимало віршів поета присвячено друзям і знайомим. Він сприймає їхній біль як особистий, співчуває їм, тонко відчуває їхній душевний стан.
Незважаючи на постійну заглибленість у природне й духовне життя, творчість Лі Бо пройнята бажанням охопити весь світ, пізнати його в різних виявах, відчути радість від існування. Тому пафос поезії митця не обмежується сумним настроєм. У віршах Лі Бо втілено й радість від життя, натхнення та пошук дао.
Улінюань (Китай)
Художня своєрідність віршів Лі Бо. У творчості поета розвивається віршова форма китайської поезії ци, витоки якої знаходимо в народній пісні. Як і фольклорні жанри, вірші Лі Бо надзвичайно музикальні, у них поезія тісно поєднана з мелодією, а думка — з образом. Поет використовує характерний для народної творчості прийом психологічного паралелізму, уживає постійні епітети, метафори й порівняння. Лі Бо оновив китайське віршування, наблизивши його до життя. Його лексика проста й виразна. Поет досягає яскравої картини за рахунок мінімуму зображувальних засобів. Він створює свої вірші як маленькі мініатюри, де кожний дотик пензля не є випадковим. Творчість Лі Бо засвідчує, що в середньовічному Китаї створювали високогуманну філософську поезію, пройняту людськими почуттями та шуканнями, суголосними й сьогоденню.
ПЕЧАЛЬ НА ЯШМОВОМУ1 ҐАНКУ
Коментарі
У творі розроблено популярний мотив китайської лірики — туга дівчини. Білі роси — метафора інею. Епітет яшмовий у китайській поезії — це не тільки означення, а символ істинного, гідного й вірного. В українському перекладі назви використано слово ґанок. В оригіналі, звісно, ужито інше слово, яке можна перекласти як «поміст», «настил на підвищенні». Китайське слово поміст, як і українське ґанок — споруда перед будівлею, своєрідний перехід від відкритого простору, «широкого світу» до простору замкненого, приватного. Яшмовий ґанок — центральний образ вірша, який допомагає створити образ ліричної героїні, котра переживає глибоку печаль. Для Лі Бо характерний перехід внутрішнього (печалі) у зовнішнє, природне («...місяць осінній печальний ... повільно згаса»).
На яшмових сходах
біліє холодна роса. —
Промокли панчохи.
Пливуть мовчазні небеса.
Дивлюсь крізь фіранку
На місяць осінній печальний, —
на тихій воді він тремтить
і повільно згаса.
(Переклад із китайської Леоніда Первомайського)
Робота з текстом
Осмислюємо прочитане. 1. Де й коли відбуваються події, що описує поет? Які образи це засвідчують? 2. Якими настроями пройнятий вірш? 3. Які художні засоби допомагають відтворити ці настрої? 4. Охарактеризуйте образ ліричної героїні вірша.
Творче завдання. Опишіть (усно) або намалюйте картину, що постала у вашій уяві під час прочитання вірша.
Дискусія. Як ви думаєте, чому сумує лірична героїня Лі Бо?
1 Яшма — гірська порода, з якої в давнину робили деякі споруди (у тому числі для імператорського палацу), а також обереги й амулети.
ПРИЗАХІДНЕ СОНЦЕ НАВІЮЄ ДУМКИ ПРО ГОРИ
Коментарі
У цьому творі змальовано художню картину світу: дерева, квіти, небо, гори — усе це єдиний природний простір. У ньому є місце й для людини, яка гармонійно входить у цей простір, коли прилучається до його найбільшої таїни — дао. Людина не повинна йти всупереч природному шляху, вона має жити одним життям з усім, що є на землі.
Опісля дощу
заяріла паруюча зелень.
Західним рум’янцем
взялося розчахнуте небо.
Весни будівничі —
тепло і вітерець зі сходу —
пишаються квіттям,
найкращим своїм творінням.
Та квіт опаде,
і настане глибокий вечір.
Це так зрозуміло! —
І я не тамую зітхання.
Одна тільки мрія —
відвідать прославлені гори,
щоб там, окрилившись,
пізнати Велике Дао!
(Переклад із китайської Геннадія Туркова)
Робота з текстом
Осмислюємо прочитане. 1. Які картини постали у вашій уяві під час прочитання вірша? 2. Якою змальовано природу у творі — статичною чи динамічною? 3. Охарактеризуйте образ ліричного героя та його найбільшу мрію. 4. Наведіть приклади метафор та епітетів з українського перекладу вірша.
Творче завдання. Намалюйте фарбами (олівцями чи пастеллю) пейзаж за мотивами цього вірша. Поясніть свій вибір кольорів, відтінків та образів.
Дискусія. Про що мріє ліричний герой?
СОСНА БІЛЯ ПІВДЕННОЇ ГАЛЕРЕЇ
Коментарі
Духовне життя для Лі Бо мало таке саме значення, як і життя природне. Тому невипадково він зображує свої переживання за допомогою пейзажів. Так, наприклад, поет порівнює своє прагнення вищого смислу із зростанням самотньої сосни, навколо якої ніколи не вщухає вітер. Цей вірш сповнений символів та алегорій. Сосна — це уособлення митця, котрий прагне вищого смислу. Вітер утілює бентежний і неспокійний Усесвіт, у якому живе людина. А «надхмарна вись» — це той прихований сенс усього сущого, природний і моральний закон, який шукає поет. У творі звучить думка про необхідність духовного вдосконалення людини, про пізнання дао.
Поблизу галереї
Росте сосна-одиначка. —
В такої, природно,
розкидисте гілля й густе.
Вітрець навколишній
навіть на хвильку не вщухне:
Гора Саньциншань. Китай
йому тут воля —
тож дме він і вдень, і вночі.
Затінений стовбур
покрився плямами моху.
А в пишній хвої
повітря неначе мигтить.
Чи вдасться їй
досягти надхмарної висі?
Це ж треба рости
аж декілька тисяч лі1!
(Переклад із китайської Геннадія Туркова)
Краса слова
У віршах Лі Бо нерідко поєднуються слова з різних сфер буття — висока й побутова лексика, слова, що означають явища природи та повсякденне життя людини. Проте поет не протиставляє ці слова за значенням, вони утворюють неподільну єдність, де людина зі своїми неповторними почуттями є важливою часткою Всесвіту.
- Назвіть у прочитаних вами віршах такі слова-образи. Як вони співвіднесені між собою?
Робота з текстом
Перевірте себе. 1. Що ви знаєте про життя Лі Бо? 2. Розкрийте вплив даосизму на його творчість. 3. Як поет сприймав усамітнення — як трагічний розрив із людьми чи як необхідну умову для філософських шукань? 4. Які теми й мотиви переважають у творчості митця? 5. Дайте своє тлумачення улюблених рядків Лі Бо, знайдіть у них засоби художньої виразності.
Осмислюємо прочитане. 1. Визначте провідну тему й ідею вірша. 2. Назвіть у творі символи й алегорії. Що вони уособлюють? 3. Як через пейзаж розкрито стан ліричного героя?
Творче завдання. Які образи природи, на вашу думку, також допомогли б поетові розкрити пошуки дао?
Дискусія. Чому у вірші Лі Бо сосна — одиначка?
Життєві ситуації. Розкрийте різні аспекти поняття «самотність». У яких випадках це погано для людини, а в яких — добре, позитивно? Чи відчували ви самотність і як ви її переживали? Чи потрібно вам усамітнення? Для чого?
Проєкт. Підготуйте проект на тему «Образ сосни у світовій ліриці». Виступіть із повідомленням.
1 Лі — міра довжини в Стародавньому Китаї (приблизно 30 см).
