Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Ніколенко

Література Стародавнього Риму

Специфіка розвитку літератури Стародавнього Риму

Історичний та культурний контекст. Римська держава виникла та сформувалася на території Апеннінського півострова. Через буйні луки й пасовиська греки назвали цю місцевість Італією (тобто «країна телят»). Її здавна заселяли різні племена. Як довели археологічні розкопки, Рим заснували латини й сабіни. Це місто стало центром об’єднання інших племен. Римське суспільство спочатку становило племінно-родове об’єднання. Із часом римська держава стала республікою, а потім великою імперією і проіснувала майже 500 років.

Особливістю розвитку римської літератури було те, що вона скористалася здобутками давньогрецької культури. Однак, використовуючи давньогрецькі образи, сюжети, мистецькі форми, римляни переосмислювали їх по-своєму. Римська література характеризується особливою масштабністю відтворення подій. Її пафос визначають загальнодержавні ідеали. Сильний і мужній дух римлян утілено в літературі. Римляни були завойовниками. Риму підкорилася вся Італія, а потім Йорданія, Греція, Близький Схід, Північна Африка, Єгипет та інші країни. Проте вони любили й мандрувати. У зв’язку із цим римська література відображає широту й динамізм життя, неспокійну вдачу людини, її вічний потяг до незнаного. Однак державні інтереси римляни ставили понад усе, тому римська література сповнена високого громадянського змісту. Водночас у ній оспівано не тільки загальне, а й індивідуальне. Римські письменники створили яскраві образи своїх сучасників, людей бурхливої і неспокійної доби, яким притаманні сильні пристрасті й почуття.

Етапи й періоди римської літератури. Римська література пройшла тривалий шлях розвитку, у якому виокремлюють такі етапи й періоди:

1. Література доби республіки (до 31 р. до н. е.):

  • а) долітературний період (до середини III ст. до н. е.);
  • б) період ранньої римської літератури (середина III ст. до н. е. — середина II ст. до н. е.);
  • в) література періоду громадянських війн (середина II ст. до н. е. — 31 р. до н. е.).

2. Література епохи імперії (31 р. до н. е. — 476 р. н. е.):

  • а) література ранньої імперії, або «золота доба» Августа (31 р. до н. е. — 14 р. н. е.);
  • б) «срібна доба» римської літератури (I—II ст. н. е.);
  • в) література пізньої імперії (III—IV ст. н. е.).

Зауважте!

Римська література виникла пізніше за грецьку. Перші її творі датовані III ст. до н. е. Як відомо, Рим захопив Грецію, але він мусив схилитися перед її мистецтвом. Навіть римських богів ототожнювали з грецькими: Юпітер — Зевс, Юнона — Гера, Нептун — Посейдон, Венера — Афродіта, Діана — Артеміда, Мінерва — Афіна тощо.

Античний театр в Араузіоні (нині — м. Оранж, Франція). І ст. до н. е.

Література доби республіки. В архаїчний період (від прадавніх часів до середини III ст. до н. е.) закладалися основи римської літератури, джерелами якої були фольклор і вірування італійських племен. Тоді ж була утворена рабовласницька Римська республіка, яка проіснувала до кінця І ст. до н. е.

Перший період розвитку писемної літератури охоплює час із середини III ст. до н. е. до середини II ст. до н. е. Рим став цілком сформованим античним полісом. Підкоривши більшу частину Середземномор’я та Балканського півострова, він активно долучається до елліністичного світу. Переклад і наслідування грецьких творів — це був плідний шлях для римської літератури на ранньому етапі. Першим поетом Риму вважають Лівія Андроніка, котрий переклав Гомерову «Одіссею». Це перший твір римлян, створений латиною.

Як і в Греції, у Римі велику роль відігравав театр. Спочатку драматичні вистави влаштовували тільки під час релігійних свят або у зв’язку з урочистими подіями. Приблизно в IV ст. до н. е. вистави набули світського характеру, актори виступали вже не в храмах, а в спеціальних спорудах. У IIІ-II ст. до н. е. театральні вистави стали невід’ємною частиною суспільного й духовного життя римлян. Серед драматургів тієї доби був дуже популярним Плавт. Він писав п’єси для нижчих верств населення, заклавши засади комедії в римській літературі. Хоча в його п’єсах діяли греки, але характери були добре знайомі римлянам. Інший драматург Теренцій орієнтувався на смаки вищих верств, вважаючи, що людину потрібно зацікавити проблемами, які б змусили її замислитися про життя.

Останнє століття Римської республіки позначене завойовницькими війнами римлян і внутрішнім розбратом. У 49 р. до н. е. в результаті запеклої боротьби Юлій Цезар захопив Рим, зосередивши у своїх руках величезну владу. Однак проти нього була організована змова сенаторів із метою відновлення республіки. У 44 р. до н. е. Цезар був убитий.

Проте громадянські війни не припинилися. У результаті тривалої політичної боротьби Октавіан Август (Гай Юлій Цезар Август) узяв у свої руки владу в республіці. Розвиток літератури в період громадянських воєн уповільнився. Особливої популярності в цей час набуває історіографія, у яку вводять казково-фантастичні елементи для більшої розважальності. У комедію дедалі активніше проникають реалії римського життя. Водночас з’являється новий актуальний для римського суспільства жанр — сатура («суміш»), видатним майстром якого був Гай Луціпій. Перші сатури не мали комічного змісту, але згодом елементи сатири стали обов’язковими для нього. Звідси значно пізніше, у І ст. н. е., виникло слово сатира. Твори Гая Луцілія характеризувалися гострою злободенністю.

Зауважте!

В античному світі важливу роль відігравало мистецтво усного мовлення, або красномовства, що називалося риторикою. Воно впливало на різні жанри літератури. У них використано багато художніх засобів з усного мовлення.

Октавіан Август. Ватикан. Скульптура. І ст.

На початку І ст. до н. е. збільшується інтерес до лірики. Формується александрійська школа поезії. У 70-60-х роках до н. е. виникає «нова школа» (неотеоретиків), яка згуртувалася навколо Публія Валерія Катона. Поети писали переважно про кохання, намагаючись якомога точніше передати почуття особистості Нового часу. Тоді напрочуд популярною стала філософія Епікура, у якій сповідувався культ радощів і насолод, що стала своєрідним засобом втечі від проблем життя.

«Золота доба» давньоримської літератури. Літературу ранньої імперії (періоду правління Октавіана Августа) називають «золотою добою» давньоримської літератури, бо саме в цей час вона досягла вершин свого розквіту. Октавіан Август установив нову систему правління — принципат (форма державної влади), яка проіснувала до II ст. н. е. Імператор розумів значення художнього слова в суспільстві, тому всіляко підтримував і наближав до себе митців.

У «золоту добу» Октавіана Августа провідне місце посіла поезія — епічна й лірична. Публій Вергілій Марон увійшов в історію літератури як автор трьох славетних творів: «Буколіки», «Георгіки», «Енеїда». Використовуючи досвід Гомера, Вергілій утверджував ідеї Римської держави, прославляв образ героя-громадянина, надавав міфам сучасного значення.

Цікаво знати

Літературний гурток Гая Цільнія Мецената, куди входив і Вергілій, став провідником «офіційного напряму» у літературі. Меценат, з допомогою якого імператор Октавіан Август намагався впливати на поезію, увійшов в історію. Його ім’я в європейських мовах стали вживати в значенні «багатий і безкорисливий покровитель мистецтва».

Квінт Горацій Флакк відомий як автор віршів (еподів чи ямбів), у яких у жартівливій формі розповідалося про події реального життя. Водночас Горацій писав і сатири (або бесіди) — твори на філософсько-моральні й естетичні теми. Однак особливо він прославився своїми одами (сам автор називав ці твори піснями, а одами їх назвали пізніші античні поети), кожна з яких містить звернення до божества, певної особи чи групи осіб і побудована у формі монологу чи діалогу.

Фонтан Треві. м. Рим (Італія). Сучасне фото

Серед ліричних жанрів чільне місце в римській літературі посідає жанр елегії, представниками якого були Гай Корнелій Галл, Альбій Тібулл, Секст Проперцій. Почесне місце в цьому ряду належить Публію Овідію Назону, видатному поетові «золотої доби». Любовні елегії Овідія читали всі — від звичайних громадян до імператора. Однак основним своїм твором поет вважав «Метаморфози». Його провідна тема — перетворення всього живого: людей на рослини, тварин, зірки, струмки тощо. Овідій прагнув пояснити все, що відбувається у світі, тому оповідь охоплює період із початку створення богами людства до правління римських імператорів. У «Скорботних елегіях» Овідія висловлено велику любов до Риму, до рідної батьківщини.

Література пізньої імперії. Розвиток літератури пізньої імперії відбувався в умовах постійної зміни імператорів, внутрішніх чвар, глибокої кризи Римської держави. І все ж таки література залишалася дієвим засобом впливу на суспільство. Луцій Анней Сенека написав філософські трактати, у яких висловив свої погляди про монархію, моральні проблеми, сенс життя. Серед його художніх творів важливе місце посідають трагедії «Медея», «Федра», «Едіп», «Агамемнон» та ін. Герої трагедій Сенеки переживають великі пристрасті, розповідають про свої почуття і внутрішні конфлікти.

Творчість Федра репрезентує народну літературу, зокрема жанр байки. Його здобуток складається з п’яти книжок «Езопових байок», до яких увійшли 145 творів. Беручи за основу байки Езопа та деякі інші твори, Федр надав їм сучасного змісту.

У період занепаду Римської держави на перший план у літературі виходить сатира. Марк Валерій Марціал написав 12 книг епіграм на теми сучасного йому життя. Сучасником Марціала був Децім Юній Ювенал, котрий у своїх сатирах викривав моральний занепад римського суспільства. Сатири Ювенала характеризуються великою гостротою і злободенністю.

Жанр роману представлений у творчості Луція Апулея. У його творі поєднано фантастику й реальність, міф і «правду життя», захоплюючу інтригу та філософські сентенції.

Кінець Римської імперії не означав припинення життя римської літератури. Вона стала невичерпним джерелом художності для багатьох поколінь митців.

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Назвіть основні етапи й періоди давньоримської літератури. 2. Визначте їхні провідні ознаки, назвіть представників. 3. Охарактеризуйте «золоту добу» Августа та її головні здобутки.

Робота в групах. За допомогою інтернету знайдіть інформацію й підготуйте повідомлення про особливості історичного розвитку та культури Стародавнього Риму за ключовими словами: Колізей, Форум, Театр Помпея, гладіатор, принципат, принцепс, республіка, імперія, легіон, сенат, сенатор, Юлій Цезар, Марк Антоній, Октавіан Август (1-2 за вибором)