Зарубіжна література. 8 клас. Ніколенко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Есхіл

приблизно 525-456 рр. до н. е.

  • Пригадайте міфічного титана Прометея, образ якого став вічним. Охарактеризуйте його на підставі прочитаного міфу. Поміркуйте, які його якості приваблювали митців різних часів.

Творчість Есхіла, якого називають «батьком трагедії», засвідчує розквіт давньогрецької трагедії. Його життя наповнене бурхливими подіями: він брав участь у греко-перській війні, був учасником битви під Марафоном. Усе життя зброєю й словом боровся проти деспотії влади, відстоював принципи демократії, проголошені в давньогрецькому полісі. Останні роки життя митець провів на Сицилії.

У трагедіях Есхіла відтворене глибоке розуміння автором життя суспільства й окремої людини. Давньогрецький драматург зробив театр засобом виховання своїх співгромадян на прикладах боротьби сильних особистостей із тиранією та несправедливістю. Своїх сучасників, для яких авторитет богів був непохитним, він спонукав співчувати героям-богоборцям.

Есхіл створив майже 80 драматичних творів, із них до наших днів дійшло повністю лише 7. Трагедії «Прометей закутий», «Прометей вогненосний» і «Звільнений Прометей» належать до циклу про титана.

Драматургічні новації митця докорінно змінили давньогрецький театр, наблизили його до сучасного театрального мистецтва. Саме він увів у дію другого актора, що сприяло зростанню ролі діалогу, посилило напруженість дії й поглибило трагічний конфлікт. Есхіл значно розширив тематику й проблематику п'єс, осучаснив костюми акторів і механізував театральну сцену.

Образ Прометея в поемі «Кавказ» Т. Шевченка став символом духовної сили, мужності й нескореності народу в його прагненні до волі. Лесю Українку називають дочкою Прометея, бо вона теж часто використовувала цей образ, уважаючи його безсмертним прикладом жертовності заради високих ідеалів («В катакомбах» та ін.). Борис Грінченко пов'язував образ Прометея з мріями про майбутнє українського народу: «О, коли ж цей час буде, коли нарешті Прометей свої кайдани розіб'є і вб'є хижого птаха — і, гордий і могутній, поведе нас до безсмертя? Коли? Не знаю! Але моє серце каже мені, що буде цей час, буде!»

ПРОМЕТЕЙ ЗАКУТИЙ

Трагедія

(Фрагменти)

Скориставшись популярним в Елладі міфом про Прометея, Есхіл створив узагальнений образ тираноборця, символ людського пориву до прогресу й істини. У творі Есхіла розпочинається шлях вічного образу на різних етапах розвитку світової літератури.

Для сюжету трагедії «Прометей закутий» митець обрав події, які відбулися після того, як Прометей, незважаючи на заборону Зевса, подарував людям вогонь, науки, ремесла й мистецтво. У центрі сценічної дії — оцінка Прометеєвого благодіяння. Олімпійці — Гефест і Океан — співчувають титану, але не наважуються стати на його захист. Перед Владою й Силою (це теж дійові особи трагедії) Прометей не виказує своїх почуттів. Лише на самоті він гірко ридає над своєю тяжкою долею. Прометея змушує страждати підступність Зевса, якому він допоміг стати царем над богами. В епісодіях, які передбачають діалоги героїв, Прометей веде бесіди з хором, Океаном, дівчиною Іо, долі яких теж свідчать проти Зевса. Прометей — це титан духу й невтомного богоборства. У його словах: «Свого нещастя на негідне рабство я / Не проміняю», — звучить сила непересічної особистості, яка свідомо обирає шлях страждання замість спокійного, але рабського існування.

Г. Моро. Прометей. 1868 р.

Для твору Есхіла характерні ознаки трагедії: 1) в основі сюжету — трагічний конфлікт особистості, яка бажає втілити високі прагнення, з неможливістю їх реалізації; 2) конфлікт пов'язаний не з буденністю, а з важливими проблемами буття; 3) події важливі, доленосні, значущі для суспільства, світу, особистості; 4) герой — сильна особистість, борець, бунтівник, протиставлений іншим персонажам, світу, усталеним традиціям; 5) утвердження високих ідей, моральних якостей на противагу несправедливості, злу; 6) напружений сюжет і дія, що відтворюють гостроту конфлікту; 7) схильність до філософських узагальнень; 8) специфічні особливості (поетика): пафосні монологи та діалоги; 9) велика увага приділена характеристиці головного героя; 10) трагічний фінал, безвихідь.

ПРОЛОГ

Скеляста гірська пустеля. Три божества — Гефест з молотом і ланцюгом у руках, Влада й Сила — підводять в'язня Прометея до скелі.

Гефест

(...) Ой леле, з мук я плачу Прометеєвих!

Влада

То ти над ворогом ридаєш Зевсовим?

Не довелось би й над тобою плакати.

Гефест

Очам нестерпне бачиш ти видовище.

Влада

70 Я бачу, що приймає він заслужене.

Та ланцюгами й ребра обв'яжи йому.

Гефест

Я знаю й сам, що треба, — не наказуй-бо.

Влада

Наказувати буду, ще й покрикну я.

Схилися вниз і в кільця гомілки закуй.

Гефест

75 Готово! Це зробити — невелика річ.

Влада

Прикуй тепер і ноги процвяховані, —

Суддю в цій справі матимеш суворого.

Гефест

Із постаттю твоєю схожа й мова ця.

Влада

Сам — будь ласкавий, а моєю гнівністю

80 І вдачею твердою не кори мене.

Гефест

Ходімо звідси, — тож увесь у путах він.

Влада (до Прометея)

Тепер зухвальствуй і кради богів дари

Для тих недовгоденних! З тяжких мук твоїх

Здолають, може, смертні увільнить тебе?

85 Даремно Прометея прозорливого

Ім'я ти маєш — сам бо потребуєш ти

В недолі Прометея-визволителя.

Гефест, Влада й Сила відходять.

Прометей

(сам)

Ефіре божественний! О джерела рік!

О бистрокрилі вітри й незліченної

90 Морської хвилі гомін! Земле, мати всіх,

І всевидющий сонця круг, — вас кличу я,

Погляньте, що — сам бог — я від богів терплю!

Подивіться, ганебне яке

Мордування довгі тисячі літ

95 Терпітиму я!

Безчесні які мені вигадав пута

Блаженних богів новий володар.

Ой горе! З теперішніх мук і майбутніх

Я ридаю... Коли ж буде край

П. Тичинін. Прометей. 1981 р.

100 Безбережному цьому стражданню?

Що мовлю я! Прийдешнє все виразно я

Передбачаю завжди, й несподіваних

Нещасть нема для мене, — отже, легко

Повинен долю зносити присуджену:

105 То — нездоланна сила Неминучості.

Та як мені мовчати й як повідати

Про долю нещасливу! Дав-бо смертним я

Почесний дар — за це мене й засуджено:

В сухім стеблі сховавши, джерело вогню

110 Я переніс таємно, й людям сталося

Воно на всі мистецтва їх навчителем.

Оцей-бо злочин я тепер покутую,

В кайданах лютих просто неба висячи. (...)

(Переклад із давньогрецької Бориса Тена)

Хор Океанід і сам Океан висловлюють співчуття Прометеєві, порівнюють його страждання з муками Атланта, який тримає на своїх плечах небесний купол. Хор умовляє Прометея скоритися.

Епісод перший

СТАСИМ ПЕРШИЙ

Прометей

(...) Не думайте, що то з сваволі й гордощів

Мовчу я, — в грудях серце розривається,

Коли погляну на оцю ганьбу свою!

Хто, як не я, новітнім божествам оцим

440 Розподілив почесної судьби дари?

Мовчу вже, ви бо знаєте й самі про це, —

Ось про недолю смертних ви послухайте:

То я ж їм, дітям нетямущим, розум дав,

Я наділив їх мудрою розважністю.

445 Не для докору людям це розказую, —

Лише щоб силу показать дарів моїх.

Вони раніше й дивлячись не бачили

І слухавши не чули, в соннім маренні

Ціле життя без просвітку блукаючи.

450 Не знали ні теслярства, ні підсонячних

Домів із цегли, а в землі селилися,

Мов комашня моторна, десь у темряві

Печер глибоких, сонцем не осяяних.

І певної ще не було прикмети в них

455 Для зим холодних, і весни квітучої,

І золотого літа плодоносного.

Весь труд їх був без тями. Таємничий схід

І захід зір небесних пояснив я їм.

З усіх наук найвидатнішу винайшов

460 Науку чисел, ще й письмен сполучення

І творчу дав їм пам'ять — цю праматір муз.

І в ярма перший уярмив тварини я,

Щоб у важкій роботі, приневолені,

Людей своїми заступили спинами.

465 Я віжколюбних коней в колісниці впріг —

Забагатілих розкошів оздоблення.

Хто, як не я, для мореплавців вигадав

Між хвиль летючі льнянокрилі повози?

Для смертних всі знаряддя ці я винайшов,

470 Собі ж, бездольний, не знайду я способу,

Як із біди своєї увільнитися.

Хор

Вже й розум губиш у ганебних муках ти!

Немов поганий лікар недосвідчений,

Що сам захворів, блудиш і сумуєш ти,

475 Собі самому ліків не знаходячи.

Прометей

Та вислухайте далі, і здивуєтесь,

Які я мудрі винайшов умілості

Й мистецтва, — з них найважливіші ось які:

Хто занедужав, ні пиття цілющого

480 З трави-гойниці, ні мастей не знаючи,

Без допомоги загибав лікарської, —

Я їх навчив вигойні ліки змішувать,

Щоб цим перемагати всякі хворості.

Для них я різні віщування способи

485 Установив, і перший сни я визначив,

Що справджуються; роз'яснив я значення

Прикмет дорожніх, і таємних висловів,

І льоту хижих, кривопазуристих птиць —

Яка на добре чи на зле провісниця;

490 Усі пташині з'ясував я звичаї —

І як живе з них кожна й чим годується,

Яка в них ворожнеча і любов яка.

Я показав, якими мають нутрощі

У жертви бути, щоб богам подобатись,

495 Якими — жовчі і печінок кольори.

Товстенні стегна попаливши й тельбухи

Тварин жертовних, викрив перед смертними

Я потаємну вмілість передбачення

В огнистих знаках, ще ніким не бачених.

500 Це все — від мене. Хто посміє мовити,

Що глибоко попід землею сховані

Скарби — залізо, мідь, срібло і золото —

Він на вигоду людям, а не я, знайшов?

Ніхто, крім тих, хто безсоромно хвастає.

505 А коротко сказати, то довідайтесь:

Від Прометея — всі в людей умілості.

Хор

Про смертних не турбуйся понад міру ти.

І не занедбуй у нещасті сам себе, —

Ми певні, що, звільнившись із кайданів цих,

510 Ти перед Зевсом міццю не поступишся.

Прометей

Всевладна Доля вирок не такий дала, —

Ще безліч муки й катувань ще тисячі

Я перетерплю, поки з пут цих визволюсь:

Безсила вмілість перед Неминучістю.

Хор

515 А хто стерничий тої Неминучості?

Прометей

Три Мойри і всепам'ятні Еринії.

Хор

Невже сам Зевс їм силою поступиться?

Прометей

Йому своєї долі не уникнути (...).

(Переклад із давньогрецької Бориса Тена)

  • 1. Чому Прометей допоміг людям? Як він це пояснює у своєму монолозі?
  • 2. Розкрийте сутність благодіянь Прометея.
  • 3. Яку роль у трагедії відіграє хор океанід?

ДИСКУСІЯ

У чому полягає нове тлумачення Есхілом міфу про Прометея?

УЗАГАЛЬНЮЄМО

• Есхіл — «батько трагедії», він здійснив новації в галузі жанру (увів другого актора, розширив тематику й проблематику, змінив театральну сцену).

• У трагедії Есхіла «Прометей закутий» міф набув нового звучання.

• В образі Прометея в Есхіла втілена ідея тираноборства, духовної сили й незламності духу.