Зарубіжна література. 8 клас. Ніколенко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Сапфо

VII—VI ст. до н. е.

Сапфо походила з аристократичної родини. Вона була дружиною знатного вельможі Керколая, народила доньку Клеїду, яку дуже любила й присвятила їй багато віршів. Під час гонінь на аристократію мусила залишити рідну домівку й шукати притулку на острові Сицилія, але потім знову повернулася на батьківщину. На острові Лесбос вона створила поетично-музичну школу для багатих і знатних дівчат, яку називали будинком муз. Гурток Сапфо став своєрідним мистецьким осередком, де за допомогою краси молоді еллінки вчилися пізнавати світ і порухи своєї душі. Сапфо називали десятою музою, часто зображали на вазах, у скульптурі. Її культ сягнув далеко за межі острова Лесбос.

Рафаель. Сапфо. 1510-1511 рр.

Її твори наближені до жанру народної пісні. У них розкриваються особисті переживання та почуття. Центральна тема поезій мисткині — кохання, яке змальоване в різних барвах і відтінках. Уперше у світовій літературі про це почуття розповіла жінка — пристрасно й водночас дуже тонко та шляхетно.

Згідно з давньою легендою, вона кинулась у море від нерозділеного кохання до юнака Фаона. Проте, незважаючи на трагічний ореол образу, Сапфо залишилася в історії літератури як поетеса, котра розкрила красу кохання.

«БАРВНОШАТНА ВЛАДАРКО, АФРОДІТО...»

Вірш присвячений Афродіті (Венері). Згідно з античним міфом, Афродіта народилася з морської піни, а там, де вона ступала, виростали трави та квіти. У вірші згадується також Пейто — богиня умовляння, переконування, супутниця й помічниця Афродіти й Гермеса.

Барвношатна владарко, Афродіто,

Дочко Зевса, підступів тайних повна,

Я молю тебе, не смути мені ти

Серце, богине,

Але знов прилинь, як колись бувало:

Здалеку мої ти благання чула,

Батьківський чертог кидала й до мене

На колісниці

Золотій летіла ти. Міцнокрила

Горобина зграя, її несучи,

Над землею темною, наче вихор,

Мчала в ефірі.

Так мені являлася ти, блаженна,

З усміхом ясним на лиці безсмертнім:

«Що тебе засмучує, що тривожить,

Чом мене кличеш?

І чого бажаєш бентежним серцем,

І кого схилити Пейто повинна

У ярмо любовне тобі? Зневажив

Хто тебе, Сапфо?

Хто тікає — скрізь піде за тобою,

Хто дарів не взяв — сам дари нестиме,

Хто не любить нині, полюбить скоро,

Хоч ти й не схочеш...»

О, прилинь ізнов, од нової туги

Серце урятуй, сповни, що бажаю,

Поспіши мені, вірна помічнице,

На допомогу.

(Переклад із давньогрецької Григорія Кочура)

У грецькій міфології Афродіта — богиня краси, кохання, весни й життя. Вона допомагала тим, хто прагнув любові, і карала тих, хто уникав кохання. В образотворчому мистецтві створено багато зображень Афродіти.

Каллімаха. Афродіта. Скульптура. Римська копія грецької статуї. V ст. до н. е.

  • 1. Чому і з яким проханням звертається лірична героїня до Афродіти?
  • 2. Як героїня умовляє богиню? Наведіть художні засоби.
  • 3. Яку роль відіграє образ Пейто у творі?

Створіть словесний портрет героїні Сапфо (усно або письмово).

УЗАГАЛЬНЮЄМО

• У давньогрецькій ліриці відображені особливості колективної та індивідуальної свідомості.

• Давньогрецька лірика поділяється на декламаційну та пісенну (а пісенна — на хорову й сольну).

• Основою ліричних творів грецьких поетів є міфи, людські почуття та історичні події.