Зарубіжна література. 7 клас. Ніколенко

Ілля Муромець і Соловей-Розбійник

Коментарі. З давніх-давен мешканці російського міста Мурома вважали богатиря Іллю, який згадується в билинах київського циклу, своїм земляком. Цілком імовірно, що колись у Муромі жив чоловік, наділений надзвичайною силою. Однак ким же він був? За однією версією, він був селянином, за другою — київським князем Олегом, а за третьою — воїном, на прізвисько Чоботок, який через важке поранення залишив поле брані й прийняв сан священика, а з ним і нове ім’я — Ілля. У 1643 р. православна церква зарахувала його до лику святих під іменем Преподобний Ілля Муромець. Його мощі зберігаються в Києво-Печерській лаврі. Утім, було б великою помилкою приписувати риси билинного богатиря одній історичній особі. Ілля Муромець — це художній образ, який утілює уявлення народу про ідеального героя.

м. Муром (Росія). Сучасне фото

А хто ж такий Соловей-Розбійник? У цьому фантастичному персонажеві відображено боротьбу Київської держави з кочовими племенами, зокрема з племенем голядь, що заважало зв’язкам Києва з північними землями. Княжа дружина здобула перемогу в цій боротьбі. Це історична основа билини.

В образі князя Володимира втілено риси князя Володимира Святославича, за часів правління якого Київська держава прийняла християнську віру.

Творче читання

Гей, у славному та у городі у Муромлі,

Та у тому селі та Карачаєві

Гей, то не старий дуб к землі нагинається,

Ой то добрий молодець Ілля Муромець

Батьку-матері уклоняється:

«Благослови, батьку та матір рідна,

У славний город Київ з’їздити,

Сонечку стольнокиївському

Князю Володимиру служити.

Віри християнської та боронити!»

Сам на доброго коня сідав,

У чисте поле виїжджав,

Озера-річки перепливав,

Ліс ламав,

Під город, під Чернігів, під’їжджав,

Під городом, під Черніговом,

Не ворон чорний небо укриває,

Не туман налягає,

Стоїть сила-силенная,

Днем від куряви сонця красного,

Ніччю місяця ясного

Не видати.

Стоять три царевичі,

Мурзи1 погані, татарове2,

З коршем3 сили до сорока тисяч,

Хочуть город Чернігів узяти,

Всіх упень рубати,

Церкви Божиї скидом пускати.

1 Мурза — титул знатного татарина.

2 Татарове — татари; загальна назва степових кочівників у билинах.

3 Корш — військовий загін.

Ю. Чистяков. Ілюстрація до билини «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». 1987 р.

Тоді ж то старий козак

Ілля Муромець добре дбав,

Меча в руки брав,

Почав він гуляти,

Поганих мурзів-татарів наїжджати:

Куди їде —

Туди вулиця,

Куди верне —

Туди провулок.

Не стільки сам бив,

Скільки конем топтав,

Ні один мурза, ні татарин

Не міг втекти і спастися.

Трьох царевичів живими впіймав,

Словами промовляв:

«Ей ви, царевичі та царенята,

Чи мені вас у полон брати,

Чи мені вам буйні голови з пліч зняти?

А то краще їдьте в свої царства

Та по всьому світу розкажіть,

Що свята Русь не пуста стоїть,

Що святу Русь могутні богатирі бережуть».

Тут відкриваються ворота

У Чернігів-город,

Виходять чернігівці,

Низько вклоняються,

До козака Іллі Муромця

Словами промовляють:

«Живи-то у нашому городі

Чернігові воєводою,

Суди всіх по-правильному,

Всі тобі повинуватись будемо».

Старий козак такеє промовляє:

«Не хочу я жить у вас воєводою,

Покажіть мені пряму дорогу

У славний стольний Київ-город».

Тоді ж то чернігівці слова промовляють:

«Ой то пряма дорога у славен город Київ

Заросла лісами Бринськими,

Уже тридцять літ простою дорогою

В Київ не їжджено.

Сидить Соловей-Розбійник

На семи дубах,

На миль1 тридцять

1 Миля — в Україні до метричної системи побутувала козацька миля — міра довжини, що дорівнювала 8,35 км.

Ні кінному, ні пішому

Пропуску немає.

Як засвистить Соловей по-солов’їному,

Як закричить він по-звіриному,

Як зашипить по-зміїному,

Так усі трави-мурави в’януть,

Усі квіти обсипаються,

А хто близько з людей,

Так всі мертві лежать». (...)

Бере ярий лук2,

2 Ярий лук — бойовий лук.

Бере стрілу калену,

Натягнув тятиву шовкову,

Сам до стріли словами промовляє:

«Лети, моя стріло калена,

Вище лісу стоящого,

Нижче облака ходящого,

Та попади, стріло, Соловею в праве око!»

Як вилетіла стріла вище лісу стоящого,

Нижче облака ходящого,

А попала Соловею в праве око,

А вилетіла стріла лівим вухом.

Ю. Чистяков. Ілюстрація до билини «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». 1987 р.

Упав Соловей зо семи дубів,

Та Ілля Муромець того придбав,

Соловея стрімко в кайдани кував,

А до булатного стременя в’язав,

Сам простою дорогою

У город Київ вирушав.

Гей, як приїхав Ілля Муромець у город, у Київ,

Приїхав до сонечка-князя у широкий двір,

Ставив коня серед двору княжого,

Соловею-Розбійнику наказував:

«Гляди ж, Соловею, не відступай від доброго коня,

Бережи ти коня мого богатирського,

Від мене тобі, знай, нікуди не втекти».

А сам доброму коню наказував:

«Гей, ти, мій добрий коню богатирський,

Бережи проклятого Соловея,

Щоб він не відв’язався від стременя булатного мого».

Сам ввійшов він у палати княжії,

Хрест-то він клав по-писаному,

Поклін-то вів по-ученому,

Вклонявся на чотири сторони

Сонечку-князю з княжною Апраксією.

Говорить Володимир князь стольнокиївський:

«Звідкіля ти, славний молодче,

З якої землі, якої матері,

Якого роду-племені єси?»

Промовив Ілля:

«Єсть я із города із Муромля,

Із села із Карачаєва,

Ілля Муромець та син Іванович,

А приїхав я у стольний город Київ

Послужити більше, князю мій, вірою-правдою,

Оборонять Русь святую,

Віру християнськую православную».

Говорить тут князь Володимир стольнокиївський:

«А якою, добрий молодче, дорогою ти їхав

В стольний город Київ,

Прямоїжджою чи окружною?»

Промовить Ілля Муромець такії слова:

«Сьогодні рано з рідним батьком і ненькою прощавсь,

На полудник хотілось мені у тебе правувати

А прилучилось мені три причини:

Що перша причина — Чернігів-город від облоги виручати,

Що друга причина: на п'ятнадцять верст

Мости через річку Самородину мостити,

А що вже третя причина — Соловея-Розбійника

З сімох дубів збивати,

У город Київ проводжати,

Тобі, князю, гостинця дарувати.

Так уже прямою дорогою

Приїхав я із города Муромля

У славний город Київ, князю».

Так тут князь Володимир стольнокиївський

Зі своїми князями та боярами —

Виходили вони на широкий двір

Подивитися на Соловея-Розбійника.

Говорить Володимир-князь:

«Ой, ти, Соловею-Розбійнику,

Засвищи ти по-солов’їному,

Закричи ти по-звіриному,

Засичи ти по-зміїному».

Говорить йому Соловей-Розбійник:

«Ой, князю Володимир стольнокиївський,

Не твій я слуга,

Не у тебе і хліб їв

Та зелен-вино пив,

А Іллі мені розказувать».

Так тут промовив Ілля Муромець:

«Засвищи, Соловею, напівсвисту,

Закричи ти та напівкрику,

Зашипи ти та нанівшипу!»

Говорить Соловей-Розбійник:

«Запечатались мої кроваві рани,

Налийте мені чару вина зеленого!»

Ю. Чистяков. Ілюстрація до билини «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». 1987 р.

Так тут налили чару зелен-вина

На півтора відра.

Випив Соловей чару зелен-вина —

Як засвище Соловей на цілий свист,

Як закричить він на повен крик,

Як зашипить він на повен шип,

Всі трави-мурави зов’яли,

Листя з дерев посипалось,

А в князя з теремів високих криші зривало,

Всі хрустальнії скельця повипадали,

По всьому городу, по Києву

Всі вагітні кобили ожеребились,

Всі гості на княжому дворі,

Всі бояри та воєводи

На землі, як снопи, лежать.

Сам князь Володимир стольнокиївський

По двору кругом біжить,

Куньовою шубою вкривається.

Каже Ілля Муромець:

«Чого ж ти, Соловею-Розбійнику,

Мого наказу не послухав,

Я ж велів тобі свистіти напівсвисту

І кричати напівкрику,

Шипіти напівшипу».

Говорить йому Соловей-Розбійник:

«Уже, либонь, прочував я свій кінець

І тому посвиснув на повний свист,

Крикнув на повний крик

Та зашипів на повний шип».

Тут старий козак Ілля Муромець

Брав Соловея за білі руки,

Повів його на поле Куликове

Та відрубав йому буйну голову.

Так з тої пори не стало

Соловея-Розбійника на святій Русі.

Тут-то славному козаку Іллі Муромцю

Славу співають,

По всіх землях,

По всіх ордах,

Однині й довіку,

А вам на многі літа!

(Записано від кобзаря З. Штокалка, переказ Валерія Шевчука)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Розкажіть версії про походження Іллі Муромця. 2. Куди і з якою метою він вирушає з рідної домівки? 3. Як Ілля Муромець захистив Чернігів? 4. Чому він відмовився стати там воєводою? 5. Перекажіть фрагмент про поєдинок Іллі Муромця й Солов’я-Розбійника. 6. Як Володимир зустрів Іллю Муромця в Києві?

Для обговорення. Які моральні якості втілено в образі Іллі Муромця?

Творче завдання. Доведіть, що події в билині «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник» відбуваються в період після хрещення Київської держави, тобто після 988 р. Як Ілля Муромець ставиться до віри? Як він її захищає? У яких словах і вчинках героя це відображено?

Краса слова

Особливу виразність билинам падають традиційні прийоми фольклору. Серед них — постійні епітети, повтори, просторічна народна лексика, однаковий початок рядків (анафора), а також гіпербола (зображення билинних героїв і їхніх ворогів, що дає змогу підкреслити подвиг богатирів).

• Знайдіть у тексті билини «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник» фольклорні засоби, наведіть відповідні цитати.

Література і мистецтво

Роздивіться ілюстрації до билини «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник» художників В. Васнецова й М. Шемарова. Яким постає билинний герой у зображенні митців? Як кожен із них увиразнив утілення в ньому рис ідеального героя?

В. Васнецов. Ілля Муромець. 1914 р.

М. Шемаров. Ілля Муромець. 1974 р.

Перевірте себе

1. Розкрийте зв’язок билин з історією Київської держави. 2. Дайте визначення жанру «билина» і назвіть його характерні ознаки. 3. Назвіть основні цикли билин. 4. Визначте подібність і відмінності билин і народних казок. 5. Які фольклорні прийоми використовуються в билинах? Доведіть це, прочитавши текст. 6. Охарактеризуйте свого улюбленого билинного героя. Які ідеали в ньому втілено?

Радимо прочитати

Українські билини: Історико-літературне видання східнослов’янського епосу / упорядкування, передмова, примітки й обробка українських народних казок і легенд на билинні теми В. Шевчука. — К., 2003.