Зарубіжна література. 7 клас. Ніколенко

Друга світова війна в європейській поезії

Ключі до твору

Історія — це не тільки дуже далеке минуле, а й те, що трапилося з нашою країною, її містами й селами, дідами й прадідами. Наше життя й життя наших батьків — це теж історія, яка відбувається на наших очах. Щоб не повторити історичних помилок, ми повинні знати про ті події, які в середині XX ст. сколихнули все людство. Друга світова війна... Немає такої родини в Україні чи в Європі, якої б особисто не торкнулася ця кривава подія. Вона принесла десятки мільйонів жертв, концтабори, національну ворожнечу. Війна випалювала тисячі населених пунктів, примушувала цілі народи порушити біблійну заповідь «Не вбий!». Навіть у жахливих умовах багато людей не втрачали почуття людяності, милосердя, прагнення миру й добра. У різних частинах Європи люди страждали й умирали, але разом з тим і любили свою батьківщину, і вірили в краще майбутнє, і кохали... Їхні думки й почуття закарбовані у творах того часу. Це документи минулого, про які ми мусимо пам’ятати.

Константи Ільдефонс Галчинський

1905—1953

Його доля була трагічною не тільки тому, що він поет, а ще й тому, що він був поляком першої половини XX ст.

Давид Самойлов

Сторінки життя та творчості

У польській поезії символом цілої епохи є ім’я Константи Ільдефонса Гальчинського. Він має два імені: справжнє, як у батька, — Константи й поетичне — Ільдефонс. Константи Ільдефонс Галчинський народився 23 січня 1905 р. в м. Варшаві (Польща) в сім’ї залізничного майстра. У Варшавському університеті вивчав класичну англійську філософію, світову культуру й літературу. Дуже любив музику, тому через усю його творчість проходить образ скрипки. До початку Другої світової війни К. І. Галчинський писав вірші, служив в армії, виконував обов’язки помічника з питань культури в польському консульстві в Берліні. У 1934-1936 рр. поет із сім’єю жив у м. Вільнюсі (тоді Польща, нині Литва), де теж багато займався поетичною творчістю. На початку війни в 1939 р. поета було призвано до армії, а 17 вересня того ж року він потрапив до німецького полону й понад п’ять років провів у таборі для військовополонених. Про всі жахи того часу поет розповів у віршах «Пісня про солдатів з Вестерплятте» (1939), «Лист із полону» (1942), «Пісні про прапор» (1944) та інших творах. Тільки на початку 1943 р. поет повернувся на батьківщину.

Пісня про солдатів з Вестерплятте (1939)

Коментарі. Вестерплятте — півострів на польському березі Балтійського моря неподалік від м. Гданська, де у вересні 1939 р. проходила героїчна оборона польських укріплень.

Творче читання

Настали літні дні, коли

судилося вмирати;

і маршем просто в небо йшли

солдати з Вестерплятте

(А літо було гарне того року).

Вони співали: — О, забудь,

що так боліли рани,

яка ж веде солодка путь

на ті небесні поляни.

(А на землі того року було

стільки вересу на букети).

Ми в Гданську прийняли удар —

що нам ті швабські гармати!

Тепер возносимось поміж хмар,

солдати з Вестерплятте.

Пам’ятник польським захисникам Вестерплятте. м. Гданськ (Польща)

Чий зір і слух сяга зірок, —

не плач, не зойк прокльону, —

а чули в хмарах рівний крок

морського батальйону.

І чули спів такий: «Якби

нам більше днів чудесних,

ми б собі грілись без журби

на вересах небесних.

Коли ж повіє зимний бриз,

світ буде смутком кружляти,

у центр Варшави спливемо вниз,

солдати з Вестерплятте».

(Переклад Романа Лубківського)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. У якій формі написано вірш? Поясніть її значення. 2. Знайдіть у тексті контрасти. Визначте їх роль у творі. 3. Яка ідея утверджується у вірші?

Для обговорення. 1. Поясніть використання в тексті займенника ми. 2. Поясніть значення повтору у вірші.

Лист із полону (1942)

Коментарі. Вірш присвячено дружині письменника Наталії. Тоді він перебував у концтаборі Альтенграбов. Їхнє кохання пережило війну. Вийшовши з неволі, К. І. Галчинський зустрінеться зі своєю дружиною в м. Кракові. Ця зустріч, подібна до виходу Орфея з підземного царства й зустріч з його Еврідікою, дасть новий імпульс до творчості митця.

Творче читання

Кохана моя, кохана!

Ти спиш уже? На добраніч!

У ніч весняну, духмяну

В пітьмі я твій образ бачу.

Для мене єдина в світі!

Ім’я твоє хай святиться!

Вода ти для мене влітку,

А взимку — моя рукавиця.

К. І. Галчинський із дружиною Наталією. м. Краків. 1947 р.

Ти щастя моє весняне,

Осіннє, зимове, літнє...

Прийди уві сні, кохана!

Скажи мені: «Спи спокійно!»

За що мені все це щастя

З тобою в раю у Бога?

Світліша за сонце ясне,

Ти — пісня моєї дороги.

(Переклад Івана Вишняка)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Визначте провідну тему вірша. 2. Як автор звертається до коханої? Знайдіть відповідні епітети, метафори й порівняння. Розкрийте їх значення. 3. За допомогою яких художніх засобів утверджується невидимий зв’язок ліричного героя та його коханої?

Для обговорення. Поясніть останній рядок вірша: «Ти — пісня моєї дороги». Про яку дорогу йдеться?