Зарубіжна література. 7 клас. Ніколенко

Роберт Льюїс Стівенсон

1850—1894

Без свободи немає народу.

Леся Українка

Сторінки життя та творчості

Понад усе письменник Р. Л. Стівенсон цінував свободу, яку оспівував у своїх творах. В історії і фольклорі його приваблювали такі сюжети й образи, у яких утілено одвічне прагнення народу до волі. Це знайшло відображення у відомій баладі «Вересовий трунок».

Роберт Льюїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 р. в м. Единбурзі (Шотландія), де провів дитинство та юність. Він прекрасно знав про історичне минуле свого народу, про багаторічну боротьбу Шотландії за незалежність. Одним із найдавніших племен, що населяли Шотландію, були пикти. Вони розселилися на землях Шотландії ще в перші століття нашої ери й завжди чинили опір завойовникам. За легендою, пикти були маленькі на зріст, але дуже працьовиті й волелюбні. Коли частина земель Шотландії була захоплена Римом, вони разом з іншими племенами боролися проти римської навали. У VIII ст. створили самостійну державу — Королівство пиктів. Згодом унаслідок об’єднання пиктів і скоттів у IX ст. з’явилося Королівство Шотландія. Це об’єднання виявилося згубним для пиктів, вони втратили незалежність і перестали існувати як окремий народ. Проте кожний шотландець пам’ятає їхню героїчну історію. Роберт Стівенсон став співцем свого народу, який здавна боровся за незалежність.

Шотландія. Сучасне фото

Письменник відомий пригодницькими романами («Острів скарбів», «Чорна стріла», «Володар Баллантре» та ін.). Проте він написав і багато віршів. Перша збірка «Дитячий квітник віршів» була опублікована в 1885 р., друга книжка «Підлісок» — у 1887 р., третя збірка «Балади» — у 1890 р. Наступна й остання збірка поезій митця «Пісні мандрів» була надрукована після його смерті в 1896 р. Своїм учителем у жанрі балад Р. Л. Стівенсон уважав шотландського поета XVIII ст. Р. Бернса, був у захваті від простоти й виразності його творів. Під час тривалих подорожей Європою митець опановував досвід французького поета Ф. Війона, переклав кілька його балад англійською мовою. Тому не випадково, що у своїй творчості поет звернувся до жанру балади. Як правило, митець брав за основу якусь старовинну легенду й поетично обробляв її в дусі того часу.

Зауважте

У баладі «Вересовий трунок» утверджуються ідеї, що не втратили своєї актуальності й нині, — ідеї волі, патріотизму й честі.

Вересовий трунок (1890)

Коментарі. Назва твору в оригіналі звучить як “Heather Ale (A Galloway Legend)”. Ідеться про напій ель, який у давнину варили з вересу — рослини, що рясно вкриває кущами землі Шотландії. Згідно з давніми уявленнями, ель давав силу й мужність людині. Існувала легенда про те, що пикти були напрочуд міцними завдяки саме вересовому трупку. Тому завойовники хотіли дізнатися про цей секрет, але пикти не виказували його, свято зберігаючи свої традиції і вільне життя.

Цвітіння вересу в Шотландії

Творче читання

Із вересового квіту

Пикти варили давно

Трунок, за мед солодший,

Міцніший, аніж вино.

Варили і випивали

Той чарівний напій

І в темрявих підземеллях

Долі раділи своїй.

Та ось володар шотландський —

Жахались його вороги! —

Пішов на пиктів оружно,

Щоб знищить їх до ноги.

Він гнав їх, неначе ланей,

По вересових горбах,

Мчав по тілах спогорда,

Сіяв і смерть, і жах.

І знову настало літо,

Верес ізнов червонів,

Та трунок медовий варити

Вже більше ніхто не вмів.

В могилках, немов дитячих,

На кожній червоній горі,

Лежали під квітом червоним

Поснулі навік броварі.

Їхав король шотландський

По вересовій землі;

Дзинчали завзято бджоли,

Курликали журавлі.

Та був можновладець похмурий,

Думу він думав свою:

«Владар вересового краю —

Чом з вересу трунку не п’ю?!»

Раптом васал королівський

Натрапив на дивний схов:

В розколині між камінням

Двох броварів знайшов.

Витягли бідних пиктів

Миттю на білий світ —

Батька старого і сина,

Хлопця отрочих літ.

Дивився король на бранців,

Сидячи у сідлі;

Мовчки дивились на нього

Ті броварі малі.

Король наказав їх поставить

На кручі й мовив: — Старий,

Ти сина й себе порятуєш,

Лиш тайну трунку відкрий.

Глянули вниз і вгору

Батько старий і син:

Довкола — червоний верес,

Під ними — клекіт пучин.

І пикта голос тоненький

Почув шотландський король:

— Два слова лише, володарю,

Тобі сказати дозволь!

Старість життя цінує,

Щоб жити, я все зроблю

І тайну трунку відкрию, —

Так він сказав королю.

Немов горобчик цвірінькав,

Мова лилася дзвінка:

— Відкрив би тобі таємницю,

Боюся лише синка.

Смерть його не лякає,

Життя не цінує він.

Не смію я честь продавати,

Як в очі дивиться син.

Зв’яжіть його міцно, владарю,

І киньте в кипучі нурти,

І я таємницю відкрию,

Що клявся повік берегти.

А. Харшак. Ілюстрація до балади Р. Л. Стівенсона «Вересовий трунок». 1980 р.

І хлопця скрутили міцно,

І дужий вояк розгойдав

Мале, мов дитяче тіло,

І в буруни послав.

Крик бідолахи останній

Поглинули хвилі злі.

А батько стояв на кручі —

Останній пикт на землі.

— Владарю, казав я правду:

Від сина чекав біди.

Не вірив у мужність хлопця,

Який ще не мав бороди,

Мене ж не злякає тортура,

Смерть мені не страшна,

І вересового трунку

Зі мною помре таїна!

(Переклад Євгена Крижевича)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Визначте частини сюжету балади. Дайте їм назву, перекажіть, коментуючи вчинки персонажів. 2. Як ви думаєте, чому у творі неодноразово згадується цвітіння вересу, його червоний колір? Яке символічне значення він має? 3. Назвіть образи, що пов’язані за принципом контрасту (антитези). Чому, на вашу думку, вони протиставляються? 4. Охарактеризуйте персонажів твору (король, батько, син). 5. Розкрийте символічне значення образу вересового трунку. 6. Визначте тему й ідею твору.

Порівнюємо. 1. Які традиційні для фольклору засоби художньої виразності використовує письменник? Наведіть відповідні цитати. 2. Доведіть відмінність літературного твору Р. Л. Стівенсона від фольклорного.

Для обговорення. 1. Як ви думаєте, чи справді батько не вірив у мужність сина? 2. Дайте своє тлумачення фіналу твору. За ким залишається моральна перемога? Аргументуйте свою думку.

Книжка і комп’ютер. Якщо ви володієте англійською мовою, за допомогою Інтернету знайдіть і прочитайте оригінал твору. Порівняйте його з перекладом.

Для тих, хто володіє іноземною мовою

Виразно прочитайте й перекладіть (дослівно) останні рядки твору.

“True was the word I told you:

Only my son I feared;

For I doubt the sapling courage

That goes without the beard.

But now in vain is the torture,

Fire shall never avail:

Here dies in my bosom

The secret of Heather Ale”.

• Як ви зрозуміли вислів “The secret of Heather Ale”? Розкрийте його пряме й переносне (символічне) значення.

Краса слова

Символіка твору. На початку балади автор поетично розповідає про те, як із маленьких дзвіночків вересу варили чудовий напій, що був солодшим за мед і міцнішим за вино. Письменник підкреслює, що цей напій варили разом (together) і разом пили, благословляючи його в піснях. Тобто вересовий трунок — це не тільки давня традиція, а й символ духовної сили та єдності народу. Квіти вересу в баладі змальовані як «милі» (bonny heather), а його дзвіночки «червоні» (red was the heather bell). Червоний колір неодноразово з’являється у творі, стаючи символічним. Король полював на пиктів на червоній горі, тобто вкритій червоними квітами (red mountain). Вересові пелюстки вкривали тіла померлих і помираючих (And strewed the dwarfish bodies of the dying and the dead). Проте наступного літа земля знову була червоною від вересових дзвіночків (Red was the heather bell). Верес був також свідком героїчної загибелі батька й сина (The heather was red around them). Отже, червоний верес — багатозначний символ, який утілює любов до рідної землі, ідеї свободи та життя, і водночас це символ пролитої крові в боротьбі за незалежність. Верес цвіте різними кольорами — білим, рожевим, червоним квітом. Час його цвітіння — кінець серпня — початок вересня. Ця квітка в Шотландії є символом удачі, захисту, краси та чистоти.

• Які образи також стали символами? Розкрийте їх зміст у творі.

Перевірте себе

1. Доведіть зв’язок балади Р. Л. Стівенсона з історією Шотландії. 2. Яка легенда поетично відтворена у творі? 3. За допомогою яких художніх засобів утверджується ідея свободи в ньому? 4. Розкрийте значення символів у баладі.