Зарубіжна література. 7 клас. Ніколенко

ЛЮДЯМ XXI СТОЛІТТЯ

Юні друзі!

Ви живете й навчаєтеся у XXI ст. Раніше про цей час мріяли багато людей, писали книжки, знімали фільми... Це — епоха нових відкриттів, звершень, наукових досягнень. Яким же стане XXI ст. для вас? Чи відкриєте ви для себе сучасний світ, чи гідно крокуватимете в ньому як громадяни незалежної України?

Нині світ став напрочуд рухливим. Ще сто років тому з однієї країни до іншої треба було їхати декілька днів або тижнів, навіть місяців, а тепер за декілька годин можна опинитися в іншій державі, літаком за півдоби облетіти половину земної кулі. В аеропортах світу люди спілкуються різними мовами й прекрасно розуміють одне одного. За допомогою Інтернету тепер можна легко встановити зв’язок із Токіо, Парижем або Делі... Ми маємо друзів у різних країнах. Світ звучить на різні голоси, а інформація, що з’явилася в одному куточку Землі, уже за декілька хвилин поширюється скрізь. Тому та людина, яка володіє інформацією та словом, зможе знайти своє місце в житті та краще себе реалізувати.

Земля є спільним домом для людей різних національностей. І чи буде в ньому мир, злагода і радість, залежить від кожного з нас. Ми маємо знаходити спільні вирішення важливих світових проблем, а це можливо за допомогою слова. Найкоротший шлях порозуміння між людьми й цілими країнами — це культура. Тому ми маємо знати традиції, звичаї, здобутки різних народів, ставитися з повагою до них і водночас любити «своє», рідне, розуміти, що Україна є невід’ємною часткою великого світу, а всі ми — його частинки, які утворюють великий океан сучасності.

ЛИЦАРЯМ XXI СТОЛІТТЯ

Україна жде лицарів духу!

Іван Франко

Кожна епоха породжує своїх героїв. У добу античності люди захоплювалися мужністю Прометея й Геракла, майстерністю Дедала та Пігмаліона, сміливістю Ікара й Орфея... На зміну їм в епоху Середньовіччя прийшли Робін Гуд і його товариші, хоробрі лицарі й прекрасні дами... У XXI ст. теж потрібні герої — справжні лицарі, віддані своїй батьківщині й ідеалам справедливості, честі, краси та добра. Дух лицарства нині палає в серцях тих, хто любить Україну й прагне бути корисним. Ми всі лицарі (чи лицарки), коли йдеться про захист рідної країни, її незалежність і процвітання.

Лицарська культура далеких часів залишила нам чудові вірші й романи, полотна художників і

собори. А що залишимо після себе ми, лицарі XXI ст.? Якими ми станемо й що зробимо для нашої України? Спробуймо разом сформулювати Кодекс сучасного лицаря.

  • 1. Лицар любить свою Вітчизну понад усе, її свобода й процвітання — його головна мета.
  • 2. Лицар вільний у своєму мисленні, не спиняється у творчому пошуку.
  • 3. Лицар не боїться випробувань, уміє ставити високі цілі й досягати їх.
  • 4. Лицар допомагає знедоленим і скривдженим.
  • 5. Лицар поважає позицію інших і вміє відстоювати власну думку.
  • 6. Лицар не має у своєму серці зла, ненависті, заздрощів, жорстокості.
  • 7. Лицар цінує дружбу, кохання, милосердя, совість, честь, правду.
  • 8. Лицар не може ані дня прожити без книжки, бо вона кличе його до нових подвигів і прокладає шлях у майбутнє.

Спільно з учителем і однокласниками придумайте ще кілька правил для Кодексу сучасного лицаря. Віримо, що художні твори, які ви прочитаєте в 7 класі, допоможуть вам стати справжніми лицарями незалежної України!

Автори

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ

Підручник із зарубіжної літератури — ваш добрий друг і компас в океані світової літератури. У ньому ви знайдете тлумачення літературознавчих понять («Словник термінів»), найновішу інформацію про митців («Сторінки життя та творчості»), про зв’язки української та інших національних літератур і культур («Україна і світ»), про особливості культури різних країн («Культура різних народів»), про втілення творів словесності у видах мистецтва («Література і мистецтво»). Для того щоб ви добре зрозуміли ідейно-художню своєрідність літературних творів, уведено спеціальні рубрики — «Ключі до твору» і «Коментарі». Оскільки ви стали старшими, рубрика «Робота з текстом» (з нею ви працювали в попередніх класах) стала розгалуженішою й цікавішою, вона дасть можливість отримати чудові враження від прочитаних творів. У цій рубриці ви знайдете різнорівневі запитання та завдання: «Осмислюємо прочитане», «Порівнюємо», «Для обговорення», «Творче завдання», «Для самостійного опрацювання», «Робота в групах», «Книжка і комп’ютер». Ми живемо в умовах сучасного інформаційного суспільства, тому не забуваймо використовувати можливості Інтернету для збагачення кола читання!

Для того щоб ви звернули увагу на найважливіші аспекти розділів, уведено рубрику «Зауважте». У рубриці «Мудра думка» зібрано висловлювання відомих людей, що дасть поштовх для вашого мислення. Рубрика «Цікаво знати» доповнить ваші уявлення про митців і їхню творчість. Рубрика «Краса слова» виявляє специфіку літератури як мистецтва слова, розкриває секрети майстерності письменників. Кожний розділ завершують підсумкові запитання та завдання («Перевірте себе») і список рекомендованої літератури для читання («Радимо прочитати»).

Програмові художні твори подано в рубриці «Творче читання» в найкращих українських перекладах (повністю або в ключових епізодах чи фрагментах, передбачених для опрацювання в класі). Деякі художні тексти вміщено мовами оригіналів — англійською та німецькою («Для тих, хто володіє іноземною мовою»). Це сприятиме кращому засвоєнню не тільки літератури, а й іноземних мов. У всьому світі люди, які хочуть досконало знати іноземні мови, читають художні тексти мовами оригіналів.

Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. м. Київ

Однак навіть найкращий підручник не може замінити художніх творів, які потрібно читати повністю для отримання найповнішого уявлення про сюжет і образи. Тому за деякими книжками вам доведеться звернутися до найближчої бібліотеки або Інтернету. Ми переконані, що ви знайдете потрібні книжки й прочитаєте їх із великим інтересом, а необхідну інформацію про них і їхніх авторів ви знайдете в підручнику.

Французький учитель і письменник Даніель Пеннак слушно зауважив: «Хороша книжка — це добрий друг, спілкування з яким не може бути обмежено сторінками підручника. До книжки-друга хочеться приходити в різні періоди життя. Власне, вік людини можна рахувати прочитаними книжками. Хтось залишається “маленьким” на все життя, обмежившись казками й пригодами фантастичних героїв, а хтось доростає до хорошої і серйозної літератури, що вчить думати й співпереживати».

Бажаємо вам успішного дорослішання разом із книжками!

Вступ

Оригінал і переклад

Культура — найкоротший шлях до порозуміння між народами.

Микола Лукаш

Ключі до твору

Переклад та його значення у світі. Сучасний світ звучить на різні голоси. Ми збагачуємося, долучаючись до духовних здобутків інших народів. Утім, щоб їх опанувати, потрібно знати іноземні мови, тоді ми зможемо вільно мандрувати, спілкуватися, дружити й здобувати корисну інформацію. Проте жодна людина не може знати всі мови світу, тому для того, щоб ми могли ознайомитися з надбаннями інших країн і народів, є люди, які досконало володіють іноземними мовами й професійно роблять дуже важливу справу — перекладають тексти з однієї мови іншою. Такі люди називаються перекладачами.

Переклад — це відтворення тексту (усного чи писемного) засобами іншої мови. За словами Й. В. Ґете, це «один із найважливіших і найсуттєвіших засобів спілкування між людьми». А художній переклад виконує особливо важливу роль у процесі культурного обміну й взаємозбагачення народів, у справі утвердження миру на Землі.

Специфіка художнього перекладу. Художній текст суттєво відрізняється від нашого практичного мовлення. Найголовніша різниця полягає в тому, що практичне мовлення виконує передовсім функцію передавання інформації, а в художньому тексті до цього додається й естетична функція.

Щоб зробити переклад художнього твору, мало знати мову оригіналу й мову перекладу. Треба знати життя обох народів, спосіб їхнього мислення, історію, традиції і звичаї. Художній переклад є явищем одразу двох літератур — народу, мовою якого створювався оригінал, і народу, мовою якого він перекладається. Цей твір має зберігати колорит іноземності, але водночас бути зрозумілим іномовному читачеві.

Зауважте

Художній переклад вимагає збереження не тільки змісту й форми першоджерела, а й естетичної функції, такого ж емоційного впливу, який забезпечує текст оригіналу.

Види перекладів. Переклади бувають різними. Їх види виокремлюють залежно від того, наскільки близько до оригіналу перекладач відтворив текст іншою мовою. Переклад, здійснений з оригінального першотвору, називають прямим. Він може бути буквальним (або дослівним), коли зберігаються чужомовні конструкції. Утім, дуже часто мови різних народів відрізняються своїми лексичними, граматичними чи синтаксичними особливостями. Відмінне культурне тло зумовлює пошук аналогів там, де неможливо абсолютно зберегти чужомовні структури. Тому щоб відтворити певні слова чи вирази іншою мовою, перекладач шукає подібні (близькі за змістом і формою) відповідники (еквіваленти) в іншій мові.

Переклад, створений на основі допоміжних текстів (а не першоджерела), називають непрямим. Наприклад, Леся Українка здійснила низку перекладів давньої індійської поезії, послуговуючись французькими та німецькими текстами.

Нерідко прямий переклад плутають із точним перекладом. Однак це різні поняття. Точний переклад має на меті відтворення не лише змісту, а й формальних ознак першоджерела, дає повне уявлення про систему художніх засобів і стиль оригіналу. Однак, на відміну від дослівного, точний переклад є вже пристосованим до мови, якою він здійснюється, відповідаючи її літературним нормам. Точний переклад художнього твору відтворює, крім змісту та формальних ознак, його образність, емоційну атмосферу, нюанси смислу. А неточний переклад має відхилення як від змісту, так і від форми оригіналу.

Повний переклад — це переклад усього обсягу тексту до найменших дрібниць і нюансів. А неповний переклад — відтворення лише основних положень тексту, його окремих частин та елементів.

Вільний переклад — це відтворення загального змісту іншомовного тексту без збереження деталей і емоційно-експресивних відтінків.

Переклад і переспів. В українській перекладацькій традиції існує такий вид творчої діяльності, як переспів. Це вже не переклад, а авторський твір (як правило, віршований), у якому митець, відштовхуючись від іншомовного джерела й спираючись на нього (у змісті та формі), висловлює власні погляди. Фактично це новий самостійний текст, створений за мотивами оригіналу. У переспіві можуть зберігатися деякі образи, мотиви, формальні особливості оригіналу, проте ідейно-художній зміст переспіву відрізняється від першоджерела. Метою переспіву є створення національного варіанта відомого сюжету чи мотиву, висловлення авторської позиції, утвердження певної ідеї.

Мудра думка

Переклад тим відрізняється від оригіналу, що оригінал — один, він існує в остаточній і незмінній формі, а єдино можливого перекладу не буває, як не буває, скажімо, єдиного виконання музичного твору: кожен виконавець надає своїй інтерпретації власних відтінків, своєрідних рис.

Григорій Кочур

Порівнюємо

Відмінності перекладу й переспіву

Переклад (художній)

Переспів

Відтворення змістових і формальних домінант першоджерела — іншомовного оригіналу.

Подібність до оригіналу в окремих елементах (сюжети, мотиви, образи тощо), але це цілком самостійний твір.

Висловлення позиції автора іншомовного оригіналу.

Висловлення власної позиції автора переспіву.

Збереження колориту іноземності (зв’язку з епохою, життям іншої країни, її традиціями, звичаями).

Виразний національний колорит, наближення до духовних потреб країни й народу автора переспіву.

Словник термінів

Оригінал (художнього твору) (латин. первісний) — текст, створений тією мовою, якою володіє і яку обрав автор.

Переклад — відтворення змісту усного висловлювання чи писемного тексту засобами іншої мови.

Переспів — твір (як правило, віршований), написаний за мотивами твору іншого автора з елементами наслідування складників першоджерела, наближений до перекладу й подібний до нього, але все ж таки відмінний за змістом і формою, з яскраво вираженою авторською позицією.

Україна і світ

Мистецтво перекладу було здавна відомо в Київській державі, де з часів прийняття християнства (988) перекладали біблійні й богослужбові книга, твори церковних діячів тощо. Важливий внесок у розвиток перекладу зробив великий князь київський Ярослав Мудрий (близько 983-1054), при дворі якого була заснована школа переписувачів книг із різних мов. До Києва були запрошені знавці різних мов, які ставали викладачами цієї школи. З поширенням друкарства в Україні літературні твори перекладали не лише в монастирях, а й в університетах. При Університеті святого Володимира вченими був організований гурток, який забезпечував друкарів перекладами богословських і навчальних текстів. Великий внесок у справу прилучення України до духовних здобутків світу зробила Києво-Могилянська академія, заснована в XVII ст.

Ярослав Мудрий. Мініатюра. 1672 р.

Перекладацькою діяльністю плідно займалися такі українські письменники, як І. Франко, Леся Українка, П. Куліш, Марко Вовчок, М. Рильський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Вороний та ін. Вагомий внесок у розвиток українського перекладознавства зробили Борис Тен, Г. Кочур, М. Лукаш, Л. Первомайський.

Краса слова

Основні принципи аналізу й інтерпретації художнього перекладу. Зрозуміло, що в справі художнього перекладу неможливо абсолютно точно відтворити всі ознаки оригіналу через різницю між мовами, а також через відмінності в культурі, способі життя, традиціях народів. Як же оцінити вартість художнього перекладу? Підказкою слугує текст оригіналу. У ньому завжди є певні домінанти — ключові елементи, які визначають зміст і форму твору, його художній смисл. На їх відтворення спрямовані зусилля перекладачів. Однак важливими є й нюанси, емоційно-експресивні відтінки художнього тексту. Отже, художній переклад має відповідати таким принципам: 1) точність відтворення основного змісту, форми й відтінків (домінант оригіналу); 2) літературність (відповідність нормам літературної мови); 3) урахування традицій і звичаїв народів, специфіки їхнього життя, епохи, мови; 4) художня цілісність, гармонійність, що мають естетичний вплив на читача. Григорій Кочур уважав, що перекладні твори повинні мати той самий емоційний вплив на читача, як і оригінал рідною для поета мовою. Разом із тим перекладні твори мають привносити щось нове: збагачувати рідну літературу новим поетичним змістом, іншою образністю, новими ритмами.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст