Світова література. 6 клас. Ніколенко

Єгипетські міфи

Єгипетська міфологія почала формуватися в IV тис. до н. е. Міфи давніх єгиптян були пов’язані з віруваннями людей. У кожній провінції вірили у своїх богів і по-різному пояснювали світ і все, що існує довкола. Так, в одній частині Стародавнього Єгипту люди вважали, що землю оточують і підтримують гори, населені богами й велетнями, а довкола них бігає сонячний осел, що тікає від змія — ночі. В інших землях світ уявляли великим кільцем океану, а води Нілу начебто впадають у нього. Існує чимало міфів, пов’язаних із Нілом, адже він визначав усе життя єгиптян.

Давні єгиптяни обожнювали тварин. Майже всіх богів вони зображували людьми з головами тварин або птахів. Бог-творець, за допомогою якого постав світ, постає в образі Птаха (він також був покровителем ремесел). В особливій пошані в єгиптян були бик (бог Апіс), корова (богиня Ісіда), баран (бог Амон), змія (бог Атум), крокодил (бог Себек), кішка (богиня Баст), левиця (богині Тефнут і Сехмет), шакал (бог Анубіс) та ін.

Найголовнішим був культ сонця, яке вважали творцем Усесвіту й богів. Богом сонця вважали спочатку Атум, а потім Ра. Осіріс був богом родючості й царем загробного світу, Геб — богом землі, Шу — богом повітря, сином Ра, Тефнут — богинею вологи, донькою Ра й дружиною Шу.

Цікаво знати

У єгипетській міфології є кілька міфів про походження світу. Коли не було пі землі, ні неба, Усесвіт нагадував безмежний океан води. Цей водяний хаос мав ім’я Нун. Він і був батьком богів. З його глибин вийшли боги, які створили землю, небо, тварин і рослини. І першим серед них було сонце. Існує й інший міф про походження світу. Спочатку серед вод безмежного океану з’явився пагорб. І от якось на ньому розкрилася дивовижна квітка лотоса. У її пелюстках було сховане дитя, якому судилося стати богом на ім’я Ра. Від дитини йшло таке сліпуче сяйво, що Всесвіт, який досі перебував у пітьмі, освітився й ожив. Є ще один міф, згідно з яким сонце вийшло з яйця, яке зніс птах, що піднявся з водяного хаосу.

Ра та Απоπ

Коментарі

У цьому міфі знайшли відтворення уявлення давніх єгиптян про існування дня і ночі, а також про одвічну боротьбу добра і зла. Силу світла уособлює Ра, а силу зла — змій Апоп. Прийом антитези увиразнює основну думку давньої оповідки, де присутній Ніл як традиційний образ єгипетської міфології.

Пітьма і зло породили велетенського змія, щоб, урешті-решт, запанувати над світом. То було небачене страховисько, могутнє та спритне. Понад усе змій, якого звали Апопом, не любив сонце. Чи може пітьма любити сонце? А змій був дитям пітьми...

Усі друзі сонця-Ра ставати ворогами Апопа. Змій так люто ненавидів бога Ра, що навіть при згадці про нього починав дрижати.

Глибоко під землею — житло жорстокого змія. Однак і туди проникають сонячні промені, бо щовечора, завершивши свій похід над землею, Ра спускається до підземного світу. Нікуди від нього не сховатися!

Бог Ра. IV ст. до н. е.

— Скрізь це ненависне сонце! Я мушу позбутися Ра! — не тямлячи себе від люті, вигукнув Апоп. — Тільки тоді, коли на землі не стане цього бога, пітьма і зло запанують над світом!

Відомо, що Ра кожного вечора мандрує водами підземного Нілу. А якщо випити воду підземної ріки? Тоді зухвалий Ра не зможе ніколи потрапити до царства пітьми... А там побачимо, що робити далі.

Апоп надимає черево й припадає до підземних вод. Він п’є довго, води в Нілі стає все менше та менше. От і все... Річище порожнє, за кілька хвилин воно зовсім висохне. Ра ніколи більше не потрапить під землю!

«Підступний змій думає, що коли він вип’є підземний Ніл, я не спускатимуся більше під землю... — розмірковував Ра. — Настав час покінчити з породженням пітьми і зла. Апоп повинен щезнути!»

І непереможний Ра вирушає на вирішальну битву зі змієм! Він — сонце, а сонцю підвладний увесь світ.

Битва була довгою й жорстокою. Змій такий дужий і великий, що Ра ніяк не міг його скорити. Та богові замало вбити Апопа. Спочатку треба примусити його повернути підземні води.

Слава переможцеві! Слава великому Ра! Він здолав Апопа, притиснув його так, що той повернув підземний Ніл — випустив його зі свого бездонного черева! Тепер не варто вбивати змія, він переможений — нехай живе! Ра святкує перемогу! Ра — великодушний! Осяяний звитягою, бог сонця продовжує свою щоденну подорож...

Даремно Ра пожалів Апопа. Зло ніколи не скориться світлу. Змій знову випив підземний Ніл, коли Ра тільки-но піднявся над землею. Наступної ночі все повториться знову. Змій Апоп, що не змирився з поразкою, знову нападе на Ра, а сонячний бог ще раз доведе свою непереможність.

Щоночі в підземному світі відбувається битва між силами світла й пітьми. Ця битва щоразу незмінно закінчується перемогою світла.

(За переказом Ольги Бондарук)

Робота з текстом

1. Перекажіть міф близько до тексту.

2. Визначте головну думку міфу.

3. Розкрийте прийом антитези на конкретних прикладах із тексту.

4. Які народні уявлення втілено в образі Ра?

5. Що уособлює собою Апоп?

Творче завдання

Намалюйте один з епізодів міфу, доберіть до нього цитату з тексту.

Як Тефнут покинула Єгипет

Коментарі

Єгипет розташований на північному сході Африки й частково Азії. Там завжди дуже спекотно. Денна температура в Єгипті сягає +50 °С. У давні часи тільки в долині Нілу вирувало життя. Єгиптяни обожнювали Ніл і придумали чимало міфів про те, як він наповнюється водою та як висихає. Один із них — міф про те, як Тефнут, богиня вологи, покинула Єгипет, і через те там настали лихі часи.

Ви знаєте, кого називали Сонячним Оком Ра? Це ім’я мала донька великого бога — богиня вологи Тефнут.

Якось вона посварилася з батьком, розсердилася на нього й вирішила покинути Єгипет... Богиня знайшла притулок у далеких краях.

Тефнут залишила Єгипет, а з нею пішла й волога із земель Верхнього та Нижнього Царств. На землю Єгипту впала страшна посуха.

Як урятувати світ од спраги та голоду? Як повернути Сонячне Око?

Довго роздумував Ра.

— Покличте бога повітря Шу та бога мудрості Тота! — наказав бог сонця своїм слугам.

Коли ці боги з’явилися перед батьком богів, він проказав:

— Шу, ти добре знаєш вдачу своєї сестри Тефнут. Подумай, що треба зробити, аби повернути її додому. Світ гине без життєдайної вологи! Ти, мудрий і розсудливий, Тоте, — звернувся Ра до бога мудрості, — може, знаєш, як умовити Тефнут повернутися? Я вірю в тебе... Рушайте в дорогу, діти мої! Поспішайте! Від вас тепер залежить доля світу.

І Шу з Тотом вирушили в далеку путь.

— Ти думаєш, нам вдасться її вмовити? — запитав Тот.

— Я добре знаю свою сестру, вона дуже вперта. А коли розгнівана, то краще її не чіпати. Думаю, тут потрібна якась хитрість... — так відповів бог повітря.

— Давай обернемося якимись звірами, щоб вона нас не впізнала, — запропонував Тот. — Може, мавпами?.. Це спритні й хитрі тварини — у їх подобі ми обов’язково щось вигадаємо.

Шу охоче пристав на це. За мить замість двох богів дорогою йшли дві великі мавпи.

(...) Богиня Тефнут нудьгувала. Так далеко від дому, від близьких і звичних богів, з якими інколи можна було добре повеселитися. А пишні бенкети, які так часто влаштовували боги! Богиня вологи була такою самотньою...

— Ти сумуєш, красуне? — спитала велика мавпа, побачивши нарешті Тефнут. — Може, ти хочеш трохи розважитися?

Богиня підвела свої великі очі й здивовано глянула на непроханих гостей. Хто ці мавпи, що так зухвало розмовляють із нею?

— Ми можемо заспівати або затанцювати, — проказала друга мавпа. — Шкода, що така чарівна жінка нудьгує на самоті.

— Що ж, розважте мене, якщо справді хочете, — усміхнулася Тефнут. — За це я смачно нагодую вас.

(...) Мавпи зачарували богиню своїми танцями й співами. Вони були великими артистами. Тефнут сміялася й тішилася, мов дитина.

— Ще, ще! — гукала вона. — Це чудово! Я винагороджу вас по-справжньому!

Та раптом одна з мавп зупинилась і сказала:

— Не гнівайся на нас, красуне! Ми охоче залишилися б з тобою довше, але саме сьогодні в богів великий бенкет, на який запрошено всіх співаків і танцюристів. Ми поспішаємо туди!

— У богів — великий бенкет? — запитала здивована Тефнут. — З якої нагоди?!

— Бог Ра, здається, збирається одружити когось із своїх дітей, — відказали мавпи.

— Весілля? — ще більше здивувалася Тефнут. — І це весілля святкуватимуть без мене?!

— Якщо хочеш, ходи з нами, красуне, — сказала мавпа, яка насправді була Шу. — Повеселишся з усіма.

Недовго думала богиня. Умить зібралася й рушила з мавпами до Єгипту.

Сонячне Око Ра повернулося! Теплий дощ заливає спраглу землю, наповнює висохлі річища життєдайною вологою. Сонце-Pa, умите свіжим дощем, сяє як ніколи!

— Чиє весілля ти збираєшся справляти, батьку? — нетерпляче спитала трохи присоромлена Тефнут.

— Весілля? — Ра здивувався.

— Мавпи сказали, що поспішають на весільний бенкет... — і богиня озирнулася.

Але за її спиною стояли не мавпи, а боги Шу й Тот і весело сміялися.

— То ти повернулася додому тому, що захотіла побувати на весіллі? — запитав Ра, який усе вже зрозумів. — Гаразд, буде весілля! Тільки воно буде твоїм! Сьогодні ти вийдеш заміж за бога повітря Шу. Якщо в нього вистачило розуму, аби повернути тебе, сподіваюсь, він зуміє утримати тебе й надалі.

Єгипетські боги. Фреска. XIV—XI ст. до н. е.

Ці слова найбільше вразили Шу. Такого він ніяк не сподівався! Але розгублений бог мовчав. Годі було відмовлятися від дружини-красуні Тефнут.

Усі боги кинулися вітати молоду пару.

Відтепер щороку єгиптяни відзначають свято — день весілля Шу й Тефнут. Цей день ще називають «днем виноградної лози та повноводдя Нілу». Шлюб великих богів став символом родючості та врожаю.

Слава великій Тефнут і великому Шу, які побралися весною, щоб люди на землі жили щасливіше!

(За переказом Ольги Бондарук)

Робота з текстом

1. Чому Тефнут розгнівалася?

2. Як позначилася на землях Єгипту відсутність богині вологи?

3. Який план порятунку країни придумав Ра?

4. Які тварини згадуються в міфі? З якими богами вони пов’язані?

5. Як Шу й Тот повернули Тефнут? Перекажіть цей епізод.

6. Визначте складники сюжету міфу.

7. Чи є алегорія в цьому міфі? Обґрунтуйте свою думку.

Перевірте себе

• 1. Розкрийте специфіку єгипетської міфології па прикладі одного з міфів, який ви прочитали.
• 2. Охарактеризуйте один із міфологічних образів єгипетської міфології.

Радимо прочитати

Міфи народів світу / Автор-упорядник Ольга Бондарук. — К., 1997.