Світова література. 5 клас. Ніколенко

Момотаро, або Хлопчик-Персик

Давно колись жили собі дід і баба. От одного дня дід і каже:

— Чуєш, стара? Я б так хотів, щоб у нас були діти!

— Авжеж, старий, це була б невимовна радість! — відповідає баба.

Зітхнули вони й узялися до роботи: дід пішов збирати хмиз у гори, а баба — прати білизну в річці.

Пере вона білизну, пере, коли дивиться — злегка погойдуючись, пливе річкою великий-великий персик.

«Мабуть, дуже смачний!» — подумала баба і, виловивши персик із води, понесла його додому.

Прийшов дід увечері з хмизом.

— Гарний персик, чудовий!

— То, може, покуштуємо? — запитала баба і взялася різати персик ножем.

Та раптом сталося чудо — щойно торкнулася вона персика, як щось закричало: «Ой, болить!» — і з персика вистрибнув опецькуватий1 хлопчик.

1 Опецькуватий — невисокий, незграбний на вигляд, недоладний.

— Ото несподіванка! — вигукнув дід.

— Це, певно, боги нам його послали! — зраділа баба.

Дід і баба назвали хлопчика Момотаро, тобто Хлопчик-Персик.

Ілюстрація до казки «Момотаро, або Хлопчик-Персик». Видавництво «Хосезава» (Японія). 1886 р.

Момотаро ріс як на дріжджах: з’їсть одну чашку рису — стає вищим, з’їсть другу — стає ще вищим. Скоро він перетворився на прегарного юнака.

Одного дня впав Момотаро на коліна перед дідом і бабою та й каже:

— Я вирушаю підкоряти Острів Чудовиськ. Спечіть мені, будь ласка, найбільших у Японії просяних коржів1.

1 Просяний корж — тут: традиційна страва (цукерка — кібі-данґо) в провінції Кібі (легендарній батьківщині Момотаро, нині префектура Окаяма), її виготовляють із борошна проса та особливого рису.

— Ну що ж, щасливої тобі дороги! Тільки пильнуйся!

Баба спекла хлопцеві найбільших у Японії смачних коржів, а дід подарував йому хустину — зав’язувати голову, щоб піт не стікав на чоло, шаровари і меч.

На околиці села Момотаро зупинив собака й запитав:

— Момотаро, куди це ти вирядився?

— Підкоряти Острів Чудовиськ.

— Тоді і я піду з тобою. Тільки дай мені найбільшого в Японії коржа.

— Гаразд, будь моїм слугою, — сказав Момотаро, вийняв із торби просяного коржа і дав собаці.

Тепер вони йшли вдвох.

О. Михайлова-Родіна. Ілюстрація до казки «Момотаро, або Хлопчик-Персик»

У передгір’ї зустрівся їм фазан.

— Момотаро, дай і мені просяного коржа, — попросив він.

— Гаразд, бери коржа й будь моїм слугою!

Коли Момотаро з двома слугами опинився далеко в горах, трапилася їм по дорозі мавпа.

— Момотаро, і я хочу стати твоїм слугою!

— Гаразд, ось тобі корж!

Нарешті добулися вони вчотирьох до Острова Чудовиськ.

Перед великою чорною брамою стояв вартовий — червоношкіре чудовисько.

Фазан злетів у повітря і видзьобав йому око. А тим часом мавпа перестрибнула через браму й відсунула засув.

— Я — найсміливіший у Японії Момотаро! Чудовиська, приготуйтеся до бою! — піднявши меч, закричав Момотаро і вбіг у двір.

— Рятуйте! — заверещав вартовий і, затуляючи око лапою, побіг до своїх.

— Що це за Момотаро?! Ану забирайся геть! — закричали чудовиська, вистромивши вперед залізні списи.

О. Михайлова-Родіна. Ілюстрація до казки «Момотаро, або Хлопчик-Персик»

Та фазан кинувся дзьобати їм очі своїм довгим дзьобом, мавпа — дряпати обличчя кігтями, а собака — кусати за ноги.

— Ой, болить! Рятуйте! — волали переможені чудовиська, їхній вожак упав навколішки перед Момотаро й заблагав:

— Прошу тебе, не вкорочуй нам життя! Віднині ми перестанемо чинити людям зло, а за це віддамо тобі всі скарби.

— Гаразд, нехай буде по-твоєму, — погодився Момотаро.

Чудовиська навантажили візок скарбами, і троє слуг Момотаро притягли його в село.

— А таки наш Момотаро найсміливіший у Японії! — раділи дід і баба, плескаючи в долоні.

(Переклад Івана Дзюба)

Коментарі

Хоча в казці «Момотаро, або Хлопчик-Персик» діють тварини, тут немає традиційного прийому алегорії, характерного для інших казок про тварин. Пес, мавпа і фазан не втілюють ніякі інші поняття, ніж те, що вони є представниками природного світу, а природа та людина в японській культурі — єдине ціле. Момотаро прекрасно розуміє мову звірів і птахів, вони діють спільно, у злагоді, тому й перемагають страшних чудовиськ. Якщо Момотаро та його друзі-тварини представляють природу, то чудовиська втілюють ворожі сили людського світу. Як і в інших чарівних казках, герой винагороджується за свою сміливість, а ще за свою єдність із природним світом різними скарбами, які йому допомагають привезти додому вірні товариші — пес, мавпа і фазан.

Робота з текстом

  • 1. Поділіть текст на частини, назвіть кожну з них.
  • 2. Перекажіть текст казки по частинах і повністю.
  • 3. Як змінюється Момотаро від свого народження в процесі зростання? Що допомагає йому в цій зміні?
  • 4. Який подвиг здійснив герой?
  • 5. У чому полягає секрет його сили?
  • 6. Розкрийте стосунки людини й природи в казці «Момотаро, або Хлопчик-Персик».
  • 7. Поясніть назву казки. Як назва пов’язана з традиціями японців?

Працюємо з творами мистецтва

Роздивіться уважно ілюстрації О. Михайлової-Родіної до казки «Момотаро, або Хлопчик-Персик». Які епізоди казки на них відображені?

Порівнюємо

Пригадайте українські казки, у яких герой зустрічає різних звірів і птахів, що допомагають йому. Порівняйте одну з них з японською казкою «Момотаро, або Хлопчик-Персик».

Творче завдання

  • Доведіть, що казка «Момотаро, або Хлопчик-Персик» відображає національні особливості японської культури. Знайдіть засоби створення національного колориту. Заповніть таблицю.

Засоби створення національного колориту в казці «Момотаро, або Хлопчик-Персик»

Приклади з тексту

Відображення географічного положення країни

Відображення уявлень японців про давній зв’язок людини і природи

Назви предметів ужитку

Імена персонажів

Мова