Зарубіжна література. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Ніколенко

Проза й поезія пізнього романтизму та переходу до реалізму XIX ст.

Специфіка переходу від романтизму до реалізму

Між романтизмом і реалізмом не було чіткої демаркаційної лінії, вони збагачували один одного темами й мотивами, образами та прийомами.

Д. Наливайко

Романтизм, який виник у Європі наприкінці XVIII — на початку XIX ст., був відкритою й динамічною системою. Уже в 1820-1840-х роках у європейській літературі простежується взаємодія романтичних і реалістичних елементів, що яскраво засвідчує творчість О. де Бальзака, Стендаля, Г. Флобера (Франція); Т. Шевченка, М. Гоголя (Україна); В. Скотта, Ч. Дікенса (Англія) та ін. Подібні процеси відбувалися й в американській літературі — Дж. Ф. Купер, В. Ірвінг, Н. Готорн, В. Вітмен (США), але трохи пізніше. Деякі письменники починали свою діяльність як романтики, однак в процесі творчої еволюції переходили на шлях реалістичного зображення дійсності.

Що ж спричинило взаємодію романтизму й реалізму в першій половині XIX ст.? У цей час у Європі відбувався активний процес становлення буржуазного суспільства. Гроші й влада, що спричинили духовний занепад суспільства, порушення моральних норм і взаємин людей, були наскрізними темами у творах перехідного періоду від романтизму до реалізму.

Взаємодія романтичних і реалістичних елементів у творчості митців відбувалася по-різному. У межах реалістичного повістування з’являлися виняткові персонажі, наділені надзвичайними якостями. Наприклад, Гобсек з однойменної повісті О. де Бальзака. Цей герой постає не як звичайний лихвар, а як лихвар-філософ, фантом, який за допомогою золота рухає весь світ. Деякі письменники брали усталені романтичні теми й мотиви й надавали їм реалістичного звучання. У цей період дуже багато зроблено митцями для утвердження образу України у світовій літературі, що набував і романтичного, і реалістичного забарвлення (Дж. Г. Байрон, Т. Шевченко, М. Гоголь та ін.).

Представники пізнього етапу романтизму надзвичайно наблизилися до нагальних проблем суспільного життя. Пізні романтики у своїх творах порушували реальні проблеми, викривали абсурдність, аморальність і несправедливість суспільства, зображували трагічне становище людини, яка в умовах такого суспільства не має свободи й можливості для реалізації. За допомогою засобів романтичної іронії пізні романтики показували невідповідність світу високим ідеалам. Гострий критичний пафос і прагнення проникнути в глибини суспільних процесів є характерними ознаками літературного періоду переходу від романтизму до реалізму. Це особливо виявилося у творчості Е. Т. А. Гофмана, М. Гоголя та ін.

Провідними темами пізнього романтизму й переходу до реалізму були: влада грошей, недосконалість суспільства, драматична доля митця та його протистояння світу, трагедія людини під впливом важких зовнішніх обставин та її духовна трансформація, мистецтво, краса природи й проникнення в її таємниці тощо. У творах пізніх романтиків подано позитивні ідеали, що втілені за допомогою фантастики, казки, міфу, яскравої символіки й позиції автора, який відверто утверджує ідеї справедливості, творчості, краси та кохання. Усупереч суспільному абсурду та трагізму життя, твори пізніх романтиків сповнені не тільки гострої критики, а і світлої надії на відновлення високих ідеалів.

Остаточне виокремлення та оформлення реалізму й розмежування його з романтизмом відбуваються в літературі другої половини XIX ст. Але романтизм не зникає, а набуває нових форм і трансформацій.

ТЕЧІЇ РОМАНТИЗМУ

Течія	Період	Представники
ранній (філософський) романтизм	кінець XVIII — початок XIX ст.	А. і Ф. Шлегель, Ф. Шеллінг, Ф. Гельдерлін та ін. (Німеччина)
народно-фольклорний романтизм	початок XIX ст.	Г. Гейне (Німеччина), М. Гоголь, Т. Шевченко (Україна) та ін.
байронічна течія	1810—1820-і роки	Дж. Г. Байрон (Англія), Г. Гейне (Німеччина) та ін.
гротескно-фантастична течія	1820—1840-і роки	Е. Т. А. Гофман (Німеччина), М. Гоголь (Україна), В. Гюго (Франція) та ін.
вальтерскоттівська (історична) течія	перша половина XIX ст.	В. Скотт (Англія), Є. Гребінка, П. Куліш, М. Гоголь (Україна) та ін.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Обізнаність. 1. Назвіть історичні умови взаємодії романтизму й реалізму. 2. Наведіть приклади такої взаємодії, використовуючи прочитані художні твори. 3. Назвіть відомі вам течії романтизму. Які з них належать до пізнього етапу романтизму? Читацька діяльність. 4. Охарактеризуйте образ Чайльд Гарольда. 5. Які романтичні теми розробляв Дж. Г. Байрон? Людські цінності. 6. Які нові теми й ідеї втілили в літературі романтики? 7. Які теми були спільними для романтиків і реалістів у перехідний період? Комунікація. 8. Створіть «хмару слів» із ключових понять, які були важливими для романтиків XIX ст. Прокоментуйте. Ми — громадяни. 9. Наведіть приклади виявлення громадянської позиції поетів-романтиків. Сучасні технології. 10. За допомогою інтернету дізнайтеся більше про історичні та світоглядні передумови розвитку романтизму й реалізму. Які історичні події відбулися в той час у Європі та США? Які філософські теорії були поширені? Навчаємося для життя. 11. Уявіть, що ви письменник / письменниця і пишете твір про наше життя. Які теми сучасного суспільства могли б стати сюжетом для романтичного твору, а які — для реалістичного?