Зарубіжна література. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Ніколенко
Гомер
(приблизно VIII ст. до н. е.)
Легендарний Гомер заклав засади європейської культури.
Леся Українка
Про славетного поета Стародавньої Греції Гомера відомо більше легенд, аніж достеменних фактів. Кілька грецьких міст сперечалися за право називатися батьківщиною Гомера. Імовірно, він був уродженцем Іонії, одного з міст Малої Азії. Найбільший доробок Гомера — поеми «Іліада» та «Одіссея», створені у VIII ст. до н. е. Тривалий час поеми передавали з уст в уста, а в VI ст. до н. е. правитель Афін Пісістрат наказав їх записати. Пізніше вчені з м. Александрії поділили кожну поему на 24 пісні. Поеми дійшли до наших днів і є найдавнішими пам’ятками літератури античності.
Питання про походження поем та їхнє авторство відоме в науці як «гомерівське питання». До XVIII ст. Гомера вважали одноосібним автором поем «Іліада» та «Одіссея». Проте в 1795 р. німецький учений Ф. А. Вольф висунув гіпотезу про фольклорне походження творів. У першій половині XIX ст. К. Лахман обґрунтував «теорію малих пісень», згідно з якою поеми були створені як поєднання окремих, численних, уже готових пісень. Наприкінці XIX ст. вчені почали рішуче обстоювати думку про колективний, народний характер поем та їхнє фольклорне походження. Вважають, що поеми «Іліада» та «Одіссея» виникли як розповідні міфи. Їх протягом багатьох століть удосконалювали, поки не з’явився талановитий рапсод, який надав цим пісням цілісну й естетично довершену форму. Ним міг бути Гомер.
Ж.О.Д. Енгр. Апофеоз Гомера. 1827 р. Дві жіночі фігури на сходах — алегорії «Іліади» (ліворуч) та «Одіссеї» (праворуч).
Поет італійського Відродження Данте Аліґ’єрі назвав Гомера «царем постів», маючи на увазі величезний вплив його епосу на весь подальший розвиток літератури Європи та світу. Твори Гомера розповідають про далекі події, оповиті серпанком міфів, але водночас ідеться про одвічні проблеми, які й нині хвилюють людство, — війну і мир, особистість і колектив, любов і ненависть, життя і смерть. Гомерівські герої воюють і мандрують, кохають і страждають, їх випробовують боги й доля. Той, хто витримує випробування, здатний перемогти й досягти своєї мети. Таким є герой епічної поеми Одіссей. Разом із ним ви вирушаєте в захопливу подорож, де на вас чекають цікаві відкриття!
Аеди й рапсоди
Виникнення епосу було закономірним процесом розвитку міфології. У давнину міфи були частиною магічного обряду. Те саме можна сказати й про перші форми епосу. Виконання епічних пісень відбувалося в присутності всього роду, тобто мало публічний характер. На ранньому етапі їх співали вождь роду, чаклун або всі члени роду в супроводі музичних інструментів. Із часом пісні почав виконувати спеціальний співець — аед (від грецьк. співаю). Так у Стародавній Греції утворилася своєрідна мистецька професія складача пісень, який міг комбінувати нові пісні з відомих міфів. Такого автора-співця називали рапсодом (від грецьк. зшиваю, пісня). Гомера теж можна назвати рапсодом.
«ОДІССЕЯ». Думка про батьківщину. Сюжет «Одіссеї» тісно пов’язаний із подіями «Іліади» і є продовженням міфів про Троянську війну. Волею богів Одіссей опиняється далеко від своєї батьківщини — острова Ітака, де він був царем. Його дружина Пенелопа й син Телемах сумують за ним, а в домі, що залишився без господаря, порядкують чужі люди, які прагнуть заволодіти майном Одіссея, його дружиною й здобути владу над усім островом. Прагнучи врятувати матір і рідну домівку, Телемах вирушає в подорож на пошуки батька.
Одіссей з’являється лише в пісні п’ятій твору. Він уже вісім років перебуває на острові німфи Каліпсо. Герой шукає шляхи повернення па батьківщину. Однак Каліпсо не збирається відпускати його, але втручання богів допомагає Одіссеєві звільнитися. Розбурханим морем він пливе до омріяної Ітаки, проте буря вщент розбиває пліт. Герой досягає невідомого берега вплав і, знесилений, засинає. Він потрапляє на острів Схерія, у країну феаків. Їхній правитель Алкіной гостинно прийняв Одіссея, а той розповів йому про свої пригоди. Феаки допомогли героєві дістатися до рідної землі.
Багато доріг і чимало поневірянь доведеться йому пройти, поки він знову побачить Ітаку. Боги, природні стихії, ворожі сили й спокуси постійно випробовують Одіссея, але його душа невпинно лине до рідного дому. І, урешті-решт, герой досягає бажаної мети. Однак йому ще доведеться навести лад у власному домі — перехитрити й повбивати зухвалих юнаків, які хазяйнували там, вважаючи Одіссея давно загиблим і примушуючи його дружину Пенелопу вийти заміж за одного з них. Разом із відданими йому слугами та сином Телемахом Одіссей розправляється зі знахабнілими «женихами» і зустрічається з Пенелопою. У фіналі Одіссеєві вдається відновити зв’язок із родиною та своєю батьківщиною. У поемі утверджується висока ідея любові до рідного краю та свого роду.
Міф і реальність у творі. На відміну від «Іліади», де багато уваги приділено опису воєнних подій, в «Одіссеї» показано тривалий та складний шлях Одіссея додому. Довкола подорожі героя розгортається розмаїтий та цікавий світ, де тісно поєднано міфологічне й реальне. Захопливі пригоди Одіссея поєднано з реалістичними описами побуту, людськими стосунками та психологією героїв.
Стиль «Одіссеї» називають пластичним, бо у творі є багато деталей предметного світу. У поемі зображено не тільки фантастичні пригоди та чарівні події, а й прості речі, зроблені ремісниками. Так, Пенелопа дістає з комори ключ, «вигнутий тонко із міді», «дуже гарний із держальцем зручним слонової кістки». Вона переступає дубовий поріг, що колись його тесля «гладко увесь обтесав». Телемах Одіссеїв лук «до дверей прислонив, обтесаних гарно».
Гомер оспівує світ почуттів та емоцій героїв. Туга за батьківщиною, сум за коханою, тривога за рідних, радість перемоги, відчай від поразки, хвилювання за товаришів — увесь спектр людських переживань є в «Одіссеї». Здається, що Гомер разом зі своїм героем відкривав не тільки незвідані землі, а й глибини людської душі.
Окремі пісні з «Одіссеї»Гомера перекладали П. Куліш та О. Потебня, І. Франко й Леся Українка. Перший повний переклад «Одіссеї» віршованим розміром оригіналу здійснив П. Ніщинський, який підписував свої твори псевдонімом Петро Байда. Великим досягненням української перекладацької школи XX ст. стали переклади «Іліади» та «Одіссеї», здійснені відомим українським ученим, композитором і поетом-перекладачем Борисом Теном (Миколою Хомичевським).
Образ Одіссея. Мандри Одіссея наповнені небезпечними подіями. Герой постійно перебуває на межі життя і смерті, стикається не тільки з міфологічними істотами, а й із підлістю, несправедливістю та ворожістю людей. Однак Одіссей багато разів демонструє свою фізичну силу, витривалість, кмітливість і винахідливість. Він хитрий та дотепний, діє не спонтанно, а помірковано й розважливо. Невипадково саме Одіссей придумав спорудити дерев’яного коня, завдяки якому греки перемогли троянців. Гомер наділяє Одіссея постійними епітетами: хитромудрий, богорівний, богосвітлий та ін.
Одіссей, прив’язаний до щогли, слухає сирен. Червонофігурна ваза. 480-470 рр. до н. е.
Боги випробовують Одіссея також жіночою красою й жіночими чарами (сирени, Кірка, Навсікая, Каліпсо). І тут він теж виходить переможцем, бо постійно думає про свою батьківщину, товаришів, дружину Пенелопу.
Образ Одіссея став «вічним» образом у художній літературі, який надихає багато поколінь митців. А поруч із ним — «вічний» образ Пенелопи, утілення відданого кохання й подружньої вірності.
ОДІССЕЯ
Поема
(Уривки)
ОДІССЕЙ І ПІСНЯ ДЕМОДОКА
Пісня восьма
Коментарі
Бог Посейдон, який розгнівався на Одіссея, підняв бурю на морі, але з допомогою інших богів Одіссей урятувався й дістався до острова феаків. На березі моря стомленого Одіссея знайшла донька феакійського царя Навсікая. По дорозі до палацу царя Алкіноя Одіссей зустрічає свою покровительку — богиню Афіну в образі феакійської дівчини. Вона привела його до пишного палацу царя Алкіноя. Він гостинно прийняв Одіссея, скликав бенкет на його честь і пообіцяв допомогти повернутися на батьківщину. На бенкет цар запросив сліпого співця Демодока, який був наділений богами чарівним даром «оспівувати все, що підказує серце». Демодок яскраво змальовує події Троянської війни. Цей спів справив таке велике враження на Одіссея, що він навіть заплакав, пригадавши минулі роки, своїх бойових товаришів і геройські вчинки. Вплив пісні Демодока на Одіссея свідчить про уславлення в поемі Гомера мистецтва слова й таланту митця. Помітивши хвилювання Одіссея, цар Алкіной розпитує його про пригоди, і той розповідає феакам про свої поневіряння.
ЛІТЕРАТУРНА ПРОГУЛЯНКА
Слова-перли з «Одіссеї»
Чимало слів і висловів використовують у мові завдяки поемі Гомера. Так, саме слово одіссея стало загальним поняттям на означення тривалого шляху, наповненого небезпечними пригодами та мандрівками, у яких людина має виявити свої найкращі якості. Вираз між Сциллою та Харибдою теж походить з «Одіссеї». Чарівниця Кірка перетворила Сциллу (Скіллу) на морську потвору з шістьма парами ніг і шістьма собачими головами. Вона начебто жила в печері біля протоки між Італією та Сицилією. На протилежному березі протоки було житло Харибди, що стала потворою через свою ненажерливість. Сцилла й Харибда нападали на всіх, хто пропливав Сицилійською протокою. Одіссей проскочив між страховиськами завдяки розуму й хитрості. Вислів між Сциллою та Харибдою означає в переносному значенні «бути одночасно під загрозою двох серйозних небезпек».
Одіссей між Сциллою та Харибдою. Середньовічна гравюра
485 А після того, як голод і спрагу вони вдовольнили,
До Демодока звернувшись, сказав Одіссей велемудрий:
«Вище над смертних усіх я тебе, Демодоку, шаную, —
Чи Аполлон тебе вчив, чи Муза то, Зевсова донька,
Надто бо все до ладу ти про долю ахеїв співаєш,
490 Що учинили, й зазнали чого, й як було їм сутужно,
Наче ти сам з ними був чи із уст очевидця почув це.
Отже, про те заспівай, як Еней із Афіною разом
Під Іліоном коня дерев’яного постать зробили,
Як його хитро в акрополь увів Одіссей богосвітлий,
495 Воїв сховавши в коневі, що Трою після зруйнували.
Врешті коли і про це ти докладно мені проспіваєш,
Зараз же перед всіма я людьми розповім, що напевно
Доброзичливий дає тобі бог це натхнення співоче».
Так він сказав, а співець заспівав уже, богом натхненний,
500 З того почавши, як враз на свої добропалубні судна
Сіли ахеї і геть попливли, свої шатра спаливши,
Як з Одіссеєм славетним у Трої вже, посеред міста,
Інші тим часом сиділи, заховані в кінській утробі, —
Потім троянці самі в акрополь коня затягнули.
505 Так і стояв він, вони ж без кінця гомоніли безладно,
Сидячи там навкруги, і натроє думки їх ділились:
Міддю безжальною цю черевину проткнути порожню,
Чи, затягнувши наверх, з високої скинути скелі,
Чи залишити це диво як жертву богам милостиву.
510 Саме останнє оце і було те, що статися мало,
Місту бо доля судила загинуть тому, яке прийме
Постать велику коня дерев’яного, де заховались
Кращі з аргів’ян, готуючи смерть і загибель троянцям.
Далі співав, як ахеїв сини Іліон руйнували,
515 З схованки ринувши враз і порожнім коня залишивши.
Як — хто куди — плюндрувати розбіглися місто високе,
Як Одіссей, наче грізний Арей, в Деїфоба домівку
Кинувся вдвох з Менелаєм, до мстивого бога подібним.
Там він, — співав той, — наважився стати до бою страшного
520 І переміг при сприянні великої духом Афіни.
Так той виспівував славний співець, Одіссей же від жалю
Танув слізьми, що з повік струмками спливали на лиця,
Паче ридає дружина, припавши до любого мужа,
Що за людей і вітчизну свою наложив головою,
525 Щоб від дітей і від міста загибелі день одвернути;
Бачачи, як він конає і в смертних здригається муках,
Тужно голосить над ним і ридає, а ззаду жорстокі
Ратищ удари на спину вже падають їй і на плечі,
Гонять в полон на роботу тяжку, на поталу й наругу;
530 В’януть їх лиця від горя, що жалем до неї проймає, —
Жалісно так в Одіссея з-під брів його сльози лилися.
Все ж удавалось від інших йому свої сльози ховати,
Тільки один Алкіной догадався й таки їх помітив,
Бо біля нього сидів і чув його тяжкі зітхання.
535 До веслолюбних феаків одразу ж тоді він озвався:
«Слухайте, люду вожді і правителі всі феакійські!
Хай Демодок на формінзі дзвінкій вигравать перестане,
Співами й грою не всім бо він радість дає і утіху.
З того часу, як на учті співець заспівав нам божистий,
540 Не припиняє невтішно гіркими слізьми умлівати
Гість наш, — великий бо смуток всю душу йому обіймає.
Хай перестане співець, щоб однакову мали ми втіху —
Гість і господар, — усі, набагато бо краще так буде.
Все із повагою ми для шановного робимо гостя:
545 В путь виряджаєм його і дарунки даємо з любов’ю.
Гість і чужинець, що просить притулку, за рідного брата
Кожному стане, у кого хоч трохи є чулості в серці.
Тим-то від нас не ховай своїм розумом ти обережним
Те, що питатиму я, розказати усе — то найкраще.
550 Ймення скажи, яким батько, і мати тебе називали,
Й інші, хто в вашому місті живе і наоколо нього,
Бо взагалі без імення ніхто між людей не буває,
Хто б не родився на світ — родовита людина чи проста,
Кожного з них, породивши, іменням батьки наділяють.
555 Землю свою ти назви, і місто, й народ, щоб свідомо
Шлях спрямувати могли кораблі, які плинуть з тобою.
На феакійських бо суднах у нас не буває стерничих,
Навіть немає стерна, як на інших то суднах буває, —
Наміри й мислі людей вони бо й самі розуміють,
560 Знають усякого люду міста і поля плодоносні,
Швидше він інших усіх безодню морську пропливають,
Млою й туманом густим оповиті. І не бояться
Шкоди якої зазнати чи й зовсім загинути в морі.
Тільки чував я колись од батька мого Навсітоя
565 Ось що: розгніваний дуже, мовляв, Посейдон-земледержець,
Що перевозимо всіх морською ми хланню безпечно.
А як збудований добре, мовляв, корабель феакіян
Буде з виправи вертатись, його у туманному морі
Вщент він розіб’є й горою високою місто закриє.
570 Так говорив мені батько старий. Чи то справджено буде,
Чи не справдиться, — від волі могутнього бога залежить.
Отже, всю правду мені розкажи і повідай одверто:
Як і куди заблукав ти, в яких опинявся країнах,
Серед яких був людей та в місцях чи бував велелюдних,
575 Чи непривітні і дикі там люди, що правди не знають,
Чи доброзичливі серцем, гостинні і богобоязні?
Та розкажи нам, чого ти душею сумуєш і плачеш,
Спів про недолю аргеїв почувши, про Трою й данаїв.
Все це боги учинили і виткали людям загибель,
580 Щоб гомоніли піснями вони між нащадків майбутніх.
Може, когось із твоєї рідні родовитої вбито
Під Іліоном — зятя чи тестя? Вони найдорожчі
Нам після рідних по крові і роду нерідко бувають.
Може, загинув там друг родовитий, хоробрий товариш
585 Твій найлюбіший? Не менше від рідного брата буває
Нам дорогий товариш розумний і відданий щиро».
(Переклад Бориси Тена)
КОМПЕТЕНТНОСТІ
Обізнаність. 1. Які міфи про Троянську війну пов'язані з образом Одіссея? 2. Стисло розкажіть про сюжет «Одіссеї» та ідейний зміст поеми. 3. Чому образи Одіссея та Пенелопи називають «вічними»? Поясніть. 4. З якими небезпеками зустрівся герой та які якості виявив у них? Читацька діяльність. 5. Випишіть із тексту пісні восьмої епітети, метафори, порівняння для характеристики: а) Одіссея; б) мистецтва Демодока. Прокоментуйте. 6. Назвіть міфологічних персонажів, які згадуються в пісні восьмій «Одіссеї». Які міфи з ними пов’язані? 7. Порівняйте образи Ахілла й Одіссея. Людські цінності. 8. Доведіть, що в пісні восьмій утверджується цінність мистецтва слова. 9. Поясніть, чому плакав Одіссей. Це свідчить про силу чи слабкість героя? 10. Про які цінні й мудрі речі говорив Алкіной? Наведіть цитати. Комунікація. 11. Придумайте відповідь від імені Одіссея царю Алкіною. Ми — громадяни. 12. Чи можна назвати Одіссея патріотом? Доведіть. Сучасні технології. 13. За допомогою інтернету знайдіть 3-5 ілюстрацій до ключових епізодів «Одіссеї» (Одіссей та Поліфем. Одіссей та Каліпсо, Одіссей та Пенелопа, Одіссей та Кірка, Одіссей та Телемах, Одіссей та «женихи» та ін. — за вибором). Підготуйте презентацію, прокоментуйте. Творче самовираження. 14. Напишіть твір-роздум на тему «Землю свою ти назви, і місто, й народ, щоб свідомо / Шлях спрямувати...». Лідери й партнери. 15. Використовуючи міф, наведіть приклади лідерських якостей Одіссея, а також вчинків його товаришів і ставлення до них героя. Як ви думаєте, чому деякі супутники Одіссея загинули, а він вижив і досягнув своєї мети? Довкілля та безпека. 16. Яким постає світ у поемі «Одіссея» і як Одіссей ставиться до світу? Навчаємося для життя. 17. Які ідеї, важливі для сьогодення, утверджуються в «Одіссеї»?
ПІДСУМКИ
• Провідна ознака античної літератури — антропоцентризм (людина поставлена в центр світобудови, зображена як носій розуму й гармонії).
• В «Одіссеї» тісно поєднані міфологічні, пригодницькі та реалістичні елементи.
• Композицію «Одіссеї» визначає подорож героя (майже десять років), під час якої його випробовують різними силами (боги, природні стихії, міфологічні істоти тощо).
• Головна ідея «Одіссеї» — любов до батьківщини та свого роду, заради якої Одіссей здатний на героїчні вчинки, виявляє розум, винахідливість, фізичну та духовну силу й інші якості.
експрес-урок
«ОДІССЕЯ» ГОМЕРА В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ ТА В КІНО
Багато митців зверталися до образів епічної поеми Гомера «Одіссея» у живописі: П. Франческо («Одіссей та Пенелопа»), Аннібале Карраччі («Кіклоп Поліфем»), Ангеліка Кауфман («Телемах і Ментор посеред німф Каліпсо»), Ж. де Брай («Одіссей та Пенелопа»), Г. Дрейпер («Сирени та Одіссей») та ін.
Відомий англійський художник напри кінці XIX — на початку XX ст. Дж. В. Вотергаус неодноразово звертався до сюжетів гомерівської «Одіссеї». Однією з найвідоміших картин англійського художника є «Одіссей і сирени». На картині зображено корабель Одіссея, який пропливає острів, де живуть сирени. В уяві митця вони напівжінки та напівптахи. Робота художника надзвичайно яскрава, у ній виписані всі деталі.
Дж. В. Вотергаус. Одіссей і сирени. 1891 р.
- 1. Опишіть картину Дж. В. Вотергауса «Одіссей і сирени». Висловте власне ставлення до мистецького твору.
- 2. Чому «Одіссея» Гомера за всіх часів надихала представників образотворчого мистецтва?
Поему Гомера «Одіссея» неодноразово екранізували. Серед найвідоміших — пригодницький італійський фільм «Мандри Одіссея», оригінальна назва — «Улісс» (реж. М. Бава, М. Камеріні, 1954 р.), де роль головного героя зіграв знаменитий американський актор К. Дуглас. Пошук «свого» героя на екрані привів його до створення цілої галереї кінообразів мужніх особистостей, зокрема гомерівського Одіссея.
Κ. Дуглас у ролі Одіссея. 1954 р.
У 1968 р. на екрани вийшов восьмисерійний телефільм італійського кінорежисера Ф. Россі «Пригоди Одіссея». Це найдетальніша екранізація гомерівських поем «Іліади» та «Одіссеї». У Європі серіал транслювався з 1968 по 1970 р., у США — з початку 1970-х років.
Кадр із телефільму Ф. Россі «Пригоди Одіссея». 1968 р.
Привертає увагу двосерійний телефільм (Велика Британія, США, Німеччина, Італія, Греція, 1997 р.), де роль Одіссея зіграв А. Ассанте. Фільм розповідає про довге повернення Одіссея після Троянської війни додому.
А. Ассанте в ролі Одіссея. 1997 р.
- 1. Перегляньте пригодницьку італійську кінострічку «Мандри Одіссея» (1954). Знайдіть розбіжності з поемою Гомера «Одіссея».
- 2. Уявіть, що ви — режисер/режисерка. Який сценарій фільму за твором Гомера «Одіссея» ви б запропонували?
