Зарубіжна література. Профільний рівень. Повторне видання. 10 клас. Ніколенко

Сучасна література в сучасному читанні

Швеція

Тумас Йоста Транстремер

1931-2015

Поезія Транстремера пахне свіжим вітром із моря, польовими квітами, хвоєю, горобиною, снігом. Цих запахів надзвичайно багато, бо в його творах природа присутня незмінно. Водночас є і запахи міста — метрополітену, кави, газет.

Ю. Мусаковська

Лірика, вірш у прозі, хайку, ліричний герой, Нобелівська премія

  • 1. Що ви знаєте про Нобелівську премію? Назвіть лауреатів цієї премії в галузі літератури.
  • 2. Що вам відомо про ліричний жанр хайку?
  • 3. Що може бути предметом зображення в ліриці?

Тумас Йоста Транстремер народився 15 квітня 1931 р. в м. Стокгольмі (Швеція). Його мати була шкільною вчителькою, а батько — журналістом. Сім’я розпалася, і Тумас залишився з матір’ю. Улітку вони часто вирушали до моря, де на одному з островів Стокгольмського архіпелагу мешкав його дід. Краса рідного краю припала до душі майбутньому поетові, його інтерес до життя та навколишнього світу був надзвичайним.

У шкільні роки хлопець ретельно обстежував довкілля: «Коли мені було одинадцять років, я зацікавився колекціонуванням комах. Біологія для мене завжди була дуже важливою. Я збирав переважно жуків, у мене була велика колекція. Постійно блукав усюди із сачком у руках».

Обкладинка до книжки спогадів Т. Транстремера

Особистість і поетична свідомість Т. Транстремера формувалися в політичній атмосфері 1930-1940-х років. Незважаючи на власний дитячо-підлітковий вік і на відстороненість Швеції від воєнних подій того часу, Тумас цікавився соціальними й духовними проблемами дорослого світу: «Я виріс за часів Другої світової війни. Серед родичів я був, мабуть, найвойовничішим антигітлерівцем. Узагалі, я був у дитинстві таким собі маленьким професором, діти так не мають поводитися. Я весь час усім читав лекції — і стежив за війною по газетах дуже уважно».

Ліричний герой Т. Транстремера — сучасник, який живе в реальності, де буденні речі є артефактами культури.

Після закінчення гімназії юний поет вступив до Стокгольмського університету, де вивчав психологію, а паралельно студіював літературу, історію та релігію. Упродовж 1960-1966 рр. Т. Транстремер працював психологом у колонії для неповнолітніх, у 1980-ті роки — в Інституті праці консультував робітників, які отримали травми на виробництві. Він цікавиться й захоплюється музикою, передусім фортепіанною, сам багато грає.

Літературні вподобання Тумаса остаточно сформувалися ще в університеті, хоча перші поетичні твори він написав у 13 років. На початку 1950-х років його вірші надрукували шведські часописи. Спочатку його визнають як перекладача французької поезії сюрреалізму, а згодом — і як талановитого поета. Враження для творчої уяви приходили найчастіше з мандрівок. Т. Транстремер багато подорожував ще з юнацьких літ. Перша велика подорож — до Ісландії — залишила двадцятирічного хлопця без грошей, але за три роки він опублікував першу збірку «Сімнадцять віршів» (1954) й отримав премію. Тож поет вирушив у Туреччину, а згодом на Близький Схід. Подорожі світом відображено в другій поетичній книжці «Тайни на шляху» (1958). Кожне наступне десятиліття приносило кілька збірок, а найпліднішими для нього виявилися 1970-ті роки.

У 1990 р. Т. Транстремер пережив інсульт, був паралізований і втратив здатність керувати правою рукою. Він пересувався з палицею, спілкувався лише через дружину Моніку, майже нічого не писав. Лікарі порадили музичну психотерапію, і шведські композитори писали спеціально для нього твори для виконання однією рукою, щоб поет міг продовжувати творчу діяльність.

Т. Транстремер — автор 12-ти поетичних збірок. Його остання поетична збірка «Велика таїна» опублікована у 2004 р., а у 2011 р. видрукували антологічний том його поезій 1954-2004 рр. У творчій спадщині митця є також автобіографічна проза «Спогади дивляться на мене» (1993), збірка перекладів німецьких, угорських, британських та американських авторів «Тлумачення» (1999), а також книжка «Авіапошта» (2001) — результат багаторічної дружби з американським поетом Р. Блаєм, який перекладав вірші Т. Транстремера англійською. До неї ввійшли й численні листи обох поетів.

Т. Транстремер отримує Нобелівську премію з літератури. 2011 р.

Т. Транстремеру було 80 років, коли він отримав Нобелівську премію «за стислі та прозорі образи, що дали читачам змогу по-новому поглянути на реальний світ». Його поезії перекладені 60-ма мовами світу.

Т. Транстремер помер 26 березня 2015 р. в м. Стокгольмі (Швеція).

ЛІРИКА. Жанрове й тематичне розмаїття лірики. Ліричний доробок автора охоплює твори різних жанрів. Основна художня форма, яку розробляв Т. Транстремер, — це вірші в прозі. Його твори іноді називають «віршами в прозовій інтерпретації» або «віршами, стилізованими під прозу». Цілком умотивованим є те, що віршовані форми Т. Транстремера в оригінальному звучанні позбавлені рими. Якби вірші в прозі були заримованими, це б виглядало як умисне руйнування жанру, як авторський експеримент. Проте поет продовжив традицію вільного вірша.

Зазвичай вірші в прозі зображують буденні явища, утім, їм надають відтінку таємничості. Подорожній зупинився перед великим дубом... Дерево застигло на березі моря і видається скам’янілим лосем... Крона дуба в уяві читачів перетворюється на величні розлогі роги... Споглядання краси природи перериває тема надшвидкого темпу сучасного життя: «Сузір’я б’ють копитами у стійлах високо над деревами». Зорі уподібнюються до коней, що застоялися, стомилися чекати в стійлах, рвуться до лету, бігу, зміни й чергування.

Обкладинка до збірки віршів Т. Транстремера «20 віршів. Вибрана поезія»

Ще одним улюбленим жанром Т. Транстремера був традиційний жанр японської поезії — хайку. Він приваблював автора унікальним поєднанням форми й змісту. Цей жанр вимагає не лише майстерності поетичного вислову, а й лаконізму, уміння сконцентрувати певний настрій у досить стислому просторі вірша. Поет навіює читачам відчуття плинності часу, привертає увагу до культурного надбання світу та змушує замислитися над сенсом буття, значенням людського життя.

Поезії Т. Транстремера є музичними за настроєм і звучанням.

Сучасний світ та людина в ньому. У поезії Т. Транстремер звертається до різних явищ і подій повсякденного життя. Його цікавить і бентежить те, що, здавалося б, мало стати предметом художнього освоєння прозових жанрів. У вірші «AIR MAIL»1 чути голос ліричного героя, який несе лист до поштової скрині. Проте простір міста, яким він мандрує, — то «пуща з каміння й бетону». Така метафора підкреслює незатишність сучасного світу, акцентує увагу на самотності персонажа, адже його адресат живе далеко, за «ряхтливим сріблом» Атлантики, а тому лист до нього обов’язково має доставити авіапошта. У деяких інших поезіях митця читачі мають змогу зануритися, окрім звичної реальності, у її альтернативну версію. Так, у поезії «Місце в лісі» діє «закон гравітації нав паки», адже «будинок тримається якорем за небо, щоб не впасти, і падатиме вгору». Це будинок, «збудований із тріщин», крізь одну з яких «випливає сонце». Можливо, тими тріщинами є вікна, які дають змогу сонячним променям увійти в простір сірої буденності, де людина може бути собою.

1 AІR MAIL (англ.) — позначення в правому верхньому кутку конверта, що вказує на порядок відправлення й доставки вкладеної кореспонденції авіапоштою.

Поезія Т. Транстремера в сприйнятті українських перекладачів

Українською мовою вірші Т. Транстремера перекладали Д. Павличко, Ю. Мусаковська та Л. Грицюк.

Ю. Мусаковська пише про його поезію: «Зацікавилася творчістю Транстремера, коли перекладала добірку шведських класиків для антології світової поезії. Оминути його було неможливо: живий класик, найвидатніший поет Швеції XX ст. Захоплює вишуканістю мови й образів, тонким психологізмом. У його рядках упізнаєш музиканта».

Л. Грицюк коментує свою роботу над перекладом Транстремерових хайку: «Шведська граматика нескладна, подібна до англійської. Дієслово обов’язково має бути на другому місці, строга мова. Найбільше подобаються його вірші хайку. У них слова справді трапляються наче вперше».

Коло ключових проблем. Для Т. Транстремера не було тем зручних або незручних. Він творив поезію з буденних речей, проте не оспівував їх, не вчив шукати піднесене в повсякденному. Він доводив, що повсякденне є художнім, адже іншої реальності немає. «Правда лежить на вулиці. Ніхто не зробить її своєю» — ці рядки можна читати по-різному: і як те, що правда / мистецтво існує поруч із людиною, а краса не належить нікому, і як те, що правдою / мистецтвом нехтують, а краса нікому не потрібна.

Однією з основних проблем у поезії Т. Транстремера є самотність сучасної людини. Не лише ліричний герой є самотнім, а й речі, які він споглядає: рибальський катер на тлі моря виглядає маленькою «виплюнутою кісточкою оливи». Його ліричного героя хвилює майбутнє цивілізації: коли музика — один із наріжних каменів культури людства — уподібнюється до «скляного будинку на схилі, на який летить каміння», то майже фантастичним виглядає наслідок, у якому «каміння прокочується крізь нього», але не руйнує будинку. Т. Транстремер переконаний, що у XXI ст. мистецтво зможе вистояти, його не здолає каміння байдужості, війни чи шалений темп життя.

ВИБРАНІ ПОЕЗІЇ

ХАЙКУ

Сонце заходить.

Наші тіні — велетні.

Скоро тінь — усе.

Не такі життя:

краса виживає у

татуюваннях.

Ніч тече собі

зі сходу на захід у

темпі місяця.

Біле сонце до

синьої гори смерті

самотньо біжить.

Твердині, чуже

місто, холодні сфінкси,

пусті арени.

(Переклад Лева Грицюка)

АЛЕГРО

Я граю Гайдна після чорного дня

і відчуваю легке тепло в руках.

Клавіші прагнуть. М’які молоточки стукають.

Звук — зелений, живий і тихий.

М. Чюрльоніс. Соната сонця. 1907 р.

Звук говорить, що свобода існує,

і що хтось не платить імператору податків.

Я запихаю руки у свої гайднівські кишені

і наслідую того, хто легко дивиться на світ.

Я підіймаю гайднівський прапор — це означає:

«Ми не здаємось. Але хочемо миру».

Музика — це скляний будинок на схилі,

на який летить каміння, котиться каміння.

І каміння прокочується крізь нього,

але кожна шиба залишається цілою.

(Переклад Юлії Мусаковської)

РАНОК І В’ЇЗД

Морська чайка — шкіпер сонця — скеровує політ,

Під нею — вода.

Зараз світ іще дрімає,

мов кольоровий камінь у воді.

Незрозумілі дні. Дні —

наче письмо ацтеків!

Музика. І я стою, ув’язнений

у цьому гобелені,

з піднятими руками — як фігурка

з народного мистецтва.

(Переклад Юлії Мусаковської)

ШТОРМ

Раптом подорожній тут зустрічає

старий великий дуб, який — мов скам’янілий лось із

кроною завширшки з милю, перед чорно-зеленою

фортецею вересневого моря.

Північний шторм. Це в той час, коли зріють

грона горобини. Прокинешся у темряві і чуєш:

сузір’я б’ють копитами у стійлах

високо над деревами.

(Переклад Юлії Мусаковської)

AIR MAIL

Шукаючи поштової скриньки,

я ніс листа через місто.

В пущі з каміння й бетону.

Літаючий килим марки,

хитливі букви адреси,

плюс під печаткою моя правда,

ширяюча понад морем.

Атлантики ряхтливе срібло.

Гори хмар. Рибальський катер,

як виплюнута кісточка оливи.

І блідий шрам за кілем.

Тут внизу триває робота.

Я часто поглядаю на годинник.

Тіні дерев — то чорні цифри

у цій захланній тиші.

Правда на землі відпочиває,

та ніхто не наважиться взяти її.

Правда лежить на вулиці.

Ніхто не зробить її своєю.

(Переклад Дмитра Павличка)

МІСЦЕ В ЛІСІ

По дорозі туди була пара переляканих крил, що

гуртувалися, — оце й усе. Ти ідеш на самоті. Високий

будинок, збудований всуціль із тріщин, будинок, що

вічно хитається, але не може впасти. Тисячосильне

сонце випливає крізь тріщину дому. У цій грі світла

закон гравітації діє навпаки: будинок тримається якорем

за небо, щоб не впасти, і падатиме вгору. Там ти

можеш розвернутись. Там ти можеш горювати. Там ти

можеш зустрітися з декотрими старими правдами, що

зачинені в комірчині. Ролі, які я маю й ношу глибоко в

собі, виринають, висять, наче висохлі черепи у батьківській

хатинці на якомусь загубленому меланезійському острівці.

Дитяча аура кружляє навколо огидних трофеїв.

Так м’яко в лісі!

(Переклад Дмитра Павличка)

КОМПЕТЕНТНОСТІ

КЛЮЧОВІ. Спілкування державною мовою. 1. Прочитайте поезії Т. Транстремера «Ранок і в’їзд» і «Шторм». Визначте пряме й переносне значення назв. 2. Яке значення метафори «морська чайка — шкіпер сонця»? 3. Які асоціації викликає у вас образ «чорно-зелена фортеця вересневого моря»? 4. Вислів «північний шторм» можна прочитати як «шторм на півночі» чи «шторм опівночі». Яке з двох прочитань, на вашу думку, є ближчим до авторського? Математична компетентність. 5. Вільні вірші Т. Транстремера мовою оригіналу є неримованими. Вибудуйте гіпотезу, якщо перекладачі спробують заримувати такі вірші. Компетентності в природничих науках і технологіях. 6. Які наслідки людської діяльності в природному середовищі відображено в поезіях Т. Транстремера? Інформаційно-цифрова компетентність. 7. Напишіть відгук на одну з прочитаних поезій Т. Транстремера для публікації в соціальній мережі. 8. За допомогою інтернету перевірте, чи є у вільному доступі українські переклади поезій Т. Транстремера, а також твори його співвітчизників — поетів Ґ. Екельофа та Й. Сонневі. Уміння навчатися. 9. Знайдіть і випишіть імена інших шведських письменників, які отримали Нобелівську премію з літератури. Чи знаєте ви їхню творчість? Ініціативність і підприємливість. 10. Створіть рекламний плакат до літературного вечора, присвяченого поезії Т. Транстремера. Соціальна та громадянська компетентності. 11. Проведіть опитування серед однолітків: якби створювали антологію поезії XX ст. й потрібно було б вибрати лише один вірш Т. Транстремера, який би вони обрали й чому. Обізнаність та самовираження у сфері культури. 12. За допомогою інтернету дізнайтеся, у чому полягають особливості двох Симфоній Гайдна № 45 фа-дієз мінор («Прощальна симфонія») і № 94 соль мажор («Сюрприз»), а також, що означає музичний термін «алегро». 13. Поміркуйте, чи міг ліричний герой вірша «Алегро» грати одну із цих двох симфоній. Поясніть свою думку. Екологічна грамотність і здорове життя. 14. Як історія про реабілітацію поета після інсульту вплинула на ваше ставлення до збереження здоров’я?

ПРЕДМЕТНІ. Знання. 15. Назвіть, у яких національних літературах і /чи літературних напрямах і стилях розробляють жанри хайку та вірша в прозі. 16. Як у поезії Т. Транстремера реалізується зв’язок національних традицій і сучасних тенденцій розвитку літератури? Діяльність. 17. Визначте особливості індивідуального стилю Т. Транстремера. 18. Порівняйте ліризм Транстремерових поезій «Ранок і від’їзд» і «Шторм» з «Осінньою піснею» П. Верлена й «Голосівками» А. Рембо. Цінності. 19. Знайдіть у наведених поезіях образи буденного життя, поясніть їхню символічність. 20. Чи наголошує Т. Транстремер на збереженні загальнолюдського культурного надбання? Які цінності є важливими для поета?

ВИСНОВКИ

• Поезія Т. Транстремера отримала визнання за лаконізм та ясність стилю.

• Т. Транстремер писав переважно в жанрах хайку та вірша в прозі.

• Поетичні образи Т. Транстремера дають можливість читачам побачити красу повсякденного буття.

• Любов митця до музики виражена в поетичних образах і стильових ознаках поезії.

• Ліричний герой поета — самотня людина, сучасник поета.