Air mail

Шукаючи поштової скриньки,

я ніс листа через місто.

В пущі з каміння й бетону.

Літаючий килим марки,

хитливі букви адреси,

плюс під печаткою моя правда,

ширяюча понад морем.

Атлантики ряхтливе срібло.

Гори хмар. Рибальський катер,

як виплюнута кісточка оливи.

І блідий шрам за кілем.

Тут внизу триває робота.

Я часто поглядаю на годинник.

Тіні дерев — то чорні цифри

у цій захланній тиші.

Правда на землі відпочиває,

та ніхто не наважиться взяти її.

Правда лежить на вулиці.

Ніхто не зробить її своєю.

(Переклад Дмитра Павличка)

Зміст