Зарубіжна література. Профільний рівень. 10 клас. Ніколенко

Поетичне мистецтво

Найперше — музика у слові!

Бери ж із розмірів такий,

Що плине, млистий і легкий,

А не тяжить, немов закови.

Не клопочись добором слів,

Які б в рядку без вад бриніли,

Бо наймиліший спів — сп'янілий:

Він невиразне й точне сплів,

В нім — любий погляд з-під вуалю,

В нім — золоте тремтіння дня

Й зірок осіння метушня

На небі, скутому печаллю.

Люби відтінок і півтон,

Не барву — барви нам ворожі:

Відтінок лиш єднати може

Сурму і флейту, мрію й сон.

Винищуй дотепи гризькі ті,

Той ум жорстокий, ниций сміх,

Часник із кухонь тих брудних —

Від нього плач в очах блакиті.

Хребет риториці скрути

Та ще як слід приборкай рими:

Коли не стежити за ними,

Далеко можуть завести.

Хто риму вигадав зрадливу?

Дикун чи то глухий хлопчак

Скував за шаг цей скарб, що так

Під терпугом бряжчить фальшиво?

Так музики ж всякчас і знов!

Щоб вірш твій завше був крилатий,

Щоб душу поривав — шукати

Нову блакить, нову любов,

Щоб мчав, де далеч непохмура,

Де чари діє вітерець,

Де пахне м'ята і чебрець...

А решта все — література.

(Переклад Григорія Кочура)

А. Беклін. Повернення додому. 1887 р.

Поетичне мистецтво

Музика — над усі закони!

Бери ж із розмірів такий

Розчинний, плинний і легкий,

Що у повітрі тане й тоне.

Слова ти вивіряй щомить:

Найбільше знаджують серця нам

П'яні пісні, в яких з туманом

Ясна зливається блакить.

То за вуалем погляд милий,

То сонця опівденна гра,

То в час, як літо умира,

Зірок тремтіння злотокриле.

Люби Відтінок і Півтон,

Не Фарби, ні! — вони жахають.

О, лиш відтінки наближають

До флейти — ріг, до мрії — сон.

У насміх не вдавайсь лукавий,

Цурайся Дотепів гризьких,

Бо плачуть небеса від них, —

Лихої кухні то приправи.

Стару риторику розбий!

Гнуздечки не скидай із рими:

Куди тебе вона вестиме,

Як догляду не буде їй?

О, хто розкаже рим олживість?

Глухе дитя чи негр-пияк

На дикий підробили смак

Брязкальця дутого красивість?

Музики щоразу і знов!

Нехай летить твій спів крилатий

У небесах нових шукати

Нову красу, нову любов.

Нехай, коли душа похмура,

Над нею з вітром лине він,

Де м'ята польова і кмин...

А інше все — література!

(Переклад Максима Рильського)

П. Верлен та українська література

За словами Г. Кочура, першим переклав твори П. Верлена П. Грабовський: 1897 р. в його перекладі з'явилася «Осіння пісня», а через рік опублікував свої переклади віршів французького символіста І. Франко. В українській літературі П. Верлена перекладали досить охоче. Серед перекладачів відомі майстри слова — В. Щурат, М. Вороний, С. Твердохліб, М. Рильський, Михайло Орест (Зеров), М. Драй-Хмара, Г. Кочур, М. Лукаш та ін.

В. Стефаник

Лірика П. Верлена справила великий вплив на творчість багатьох вітчизняних письменників. Зокрема, прихильником французького поета був В. Стефаник. В одному з листів до свого друга В. Морачевського письменник писав, що Верленові поезії допомагають йому в години «сумовитості», а вірш «Осіння пісня» може передати все «журливе й безкінечне», що переповнює його душу. І на підтвердження цих слів — зроблений В. Стефаником переклад Верленового шедевра, який він пропонує увазі друга: «А от хіба Верлен, може, хоч в частині скаже вам те, чого я не здатен. Тихі ридання. Сумно ридає Осінь вогкая. Серце дрож обіймає, Дика ж розпука, Що на нім грає. Блуджу — зболений, Світом зболеним. Увесь змарнілий, Як вітром битий. По пустих нивах Листок зів'ялий».

М. Бурачек. Золота осінь. 1916 р.

Орієнтувався у своїй творчості на П. Верлена й М. Вороний. Письменник стверджував: «Очевидно, зближувало нас палке бажання віри для зневіреної й уже властиво безвірної душі». М. Вороний говорив, що, як і П. Верлен, іде «не так од образу, як од звука». Використання мелодійності для зображення порухів людської душі — основна ознака поезії М. Вороного. «Щоб поезія була гарна, її треба глибоко вистраждати та виносити в серці», — писав митець.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

КЛЮЧОВІ. Спілкування державною мовою. 1. Виразно прочитайте один із віршів П. Верлена в різних перекладах українських поетів. Порівняйте образи-символи й ритмомелодику. Спілкування іноземними мовами. 2. Якщо ви володієте французькою мовою, знайдіть в Інтернеті текст оригіналу вірша «Поетичне мистецтво». Прочитайте, зробіть дослівний переклад і порівняйте з українськими перекладами. Математична компетентність. 3. Визначте віршовий розмір перекладів «Осінньої пісні» Г. Кочура та М. Лукаша. Складіть схему. Компетентності в природничих науках і технологіях. 4. Підготуйте тези виступу на тему «Поезія П. Верлена й естетика символізму та імпресіонізму». Інформаційно-цифрова компетентність. 5. Створіть пост (або відеоролик) за мотивами віршів П. Верлена (аргументуйте свій вибір візуального ряду та музичного супроводу). Уміння навчатися. 6. Користуючись словником, з'ясуйте значення слова маніфест і доведіть, що вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» є поетичним маніфестом. Ініціативність і підприємливість. 7. Поясніть, чому імпресіонізм у живописі спочатку не сприймали сучасники як мистецтво. Чим це пояснюється? Соціальна та громадянська компетентності. 8. Обговоріть питання про вплив поезії на формування особистості. Визначте важливість розвитку образного й асоціативного мислення для людини. Обізнаність і самовираження у сфері культури. 9. Здійсніть віртуальну екскурсію на виставку картин імпресіоністів у музеї д'Орсе (Париж). Оберіть полотна, співзвучні поезіям П. Верлена. Екологічна грамотність і здорове життя. 10. Опишіть власні враження від осіннього пейзажу, створеного П. Верленом. Доберіть до них світлини (з Інтернету або зроблені власноруч).

ПРЕДМЕТНІ. Знання. 11. Розкрийте сутність сугестії на прикладі образів з вірша «Поетичне мистецтво»: сурма та флейта, мрія й сон (переклад Г. Кочура). Діяльність. 12. Напишіть твір про світове значення поезії П. Верлена на тему «Нехай летить твій спів крилатий...». Цінності. 13. Доведіть, що поезія П. Верлена розкриває внутрішній світ людини.

ВИСНОВКИ

• У поезії П. Верлена органічно поєднані елементи символізму й імпресіонізму.

• Внутрішній світ людини перевищує в ліриці митця за своїм значенням світ зовнішній.

• П. Верлен прагнув знищити межі між душею ліричного героя та зовнішнім світом (внутрішній світ наповнюється звуками, фарбами зі світу зовнішнього, але вони свідчать про стан його душі; марення, привиди, спогади — усе це наповнює душу ліричного героя; олюднення природи — основний прийом у П. Верлена).

• Характерні ознаки індивідуального стилю П. Верлена — акцент на відчуттях, а не на речах, живописність і музичність, органічне поєднання слова, музики, кольорів і звуків.

• Ліричний сюжет у творах митця — це рух почуттів і плинність вражень.

• У поезії П. Верлена велике значення мають нюанси (відтінки, півтони, асоціації та ін.), які передають невловимі душевні порухи.