Лемківщина, Закарпаття

У будь-яких джерелах інформації (мережі Інтернет, шкільній, довідниковій літературі) знайдіть відомості про Лемківщину і Закарпаття та про області і райони, які до них входять.

Архітектура

Хата с. Крайніково Хустського р-ну Закарпатської обл. кінця ХІХ ст.

Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького

Народне житло Закарпаття цікаве своєю різноманітністю. Великий вплив на будівництво мала місцевість: у гірській частині — це звичайні рублені будинки, що мають багато спільного з дерев'яними будинками Прикарпаття, а ось у рівнинній — стіни будинків уже в більшості випадків обмазують глиною і білять, а подекуди фарбують у яскраві сині тони. Житла складалися з двох приміщень, з окремими входами знадвору (хати з піччю й комори). На початку XX ст. зникли курні хати і на Закарпатті розпочався розвиток мистецтва прикрашення інтер'єру. З того часу майстри створюють декоративні керамічні миски та тарілки, що виставляються «квітами на хату», або вішають їх на стіни.

Лемківська хата, 1944 р., с. Люта Великоберезнянського району, Закарпаття

Для житла лемків характерною особливістю було однорядне об'єднання усіх приміщень під загальним чотирьохскатним дахом (житло з усіма господарськими приміщеннями: сіньми, коморою, клунею, хлівом, стайнею). Висота даху втричі, а то й більше перевищувала висоту стін, завдяки чому довга хата лемків сприймалася досить компактною, врівноваженою монументальною спорудою. Своє житло лемки оздоблювали різьбленням, побілкою, розписували стіни та окремі архітектурні деталі споруди (одвірки, двері, ворота) білою або зеленувато-жовтою глиною.

Перлини архітектурного мистецтва Лемківщини і Закарпаття

Горянська ротонда

Горянська ротонда — одна з найстаріших пам'яток української архітектури загальноєвропейського значення. Вона розташована на околиці міста Ужгорода. Навіть сьогодні між науковцями різних країн тривають дискусії щодо походження Горянської церкви, її віку та призначення. Одні дослідники вважають, що Горянська церква належить до Х—ХІ ст., інші — що до ХІІІ ст. Як би там не було, а унікальна церква поступається своїм віком і значенням хіба що Софії Київській.

Інтер'єр Горянської ротонди

Казковий вигляд палацу графів Шенборнів — данина модному наприкінці XIX ст. стилю неоромантизму. Він поєднав елементи готичної і романської архітектури. Двоповерхова споруда з церквою-каплицею та чотириповерховою вежею з годинником гармонійно вписана до природного ландшафту. Замок прикрашений багатим декором (барельєфи, флюгери, вітражі) на тему родової геральдики графів Шенборнів. Діє баштовий годинник з курантами. Палац цікавий і своїми астрономічно-календарними символами — він має 365 вікон (кількість днів року), 52 димоходи (кількість тижнів року) та 12 входів (кількість місяців року).

Палац династії Шенборнів

Творче завдання

Підготуйте доповідь «Легенди та таємниці замку Паланок», «Ужгородський замок».

Декоративно-прикладне мистецтво

Вишивка. Вишивка на сорочках Закарпаття, розміщення орнаменту майже завжди зв'язані з морщенням полотна, що прикрашало передню й задню поли сорочки, рукава на плечах, манжети-«зап'ясники». Майстрині виконували вишивку різнобарвними нитками, хоча домінуючими були червоний і синій кольори. Для вишивання лемки використовували бавовняні нитки (памуть, запал, мідря), вовняні та шовкові, бісер, корали, металічні пластинки («лелітки»), фабричного виготовлення текстильні та шкіряні стрічки.

Лемківська вишивка

Народний одяг. Одяг українського населення Закарпаття мав свою специфіку. Жіночі сорочки, залежно від місцевості проживання, були довгими або короткими. Верхня частина сорочки збиралась та закінчувалась коміром — обшивкою. Існували також сорочки-волошки на кокетці та сорочки з брижами. До сорочок одягали полотняні широкі спідниці (спідник, подолок), одноплатові обгортки (опинки), двоплатові запаски. У прохолодну погоду мешканців Закарпаття зігрівали кептарі майже до колін (гуцуляки), які оздоблювали вишивкою та хутром.

Лемки

Лемків можна було легко впізнати за традиційним вбранням. Чоловіки носили суконне пальто-чуганю, незвичайне для українців, а жінки — білі косинки і широке візерункове намисто «кризу».

Лемківська родина початку ХХ ст.

Одяг — гуня

Криза

Тайстра

Черес

Килимарство. Відомим осередком килимарства на Закарпатті здавна була Тячівщина, де ткали килими з геометричним і стилізовано-рослинним орнаментом. Тячівські килими, порівняно з гуцульськими, більш ускладнені за композицією.

Крім основних ромбоподібних фігур із виступаючими назовні гачкоподібними елементами, поширені також замкнуті шестикутні і восьмикутні фігури різної величини. Майстрині їх розташовують на суцільному тлі й обрамляють каймою, укладають у поперечні смуги або в шаховому порядку. Найбільш вживаними є контрастні зіставлення бордових і темно-синіх, червоних і зелених, фіолетових і жовтих з незначним вкрапленням сірих, білих та рожевих кольорів.

Візичканич Гафія. Доріжка і килим, 1965 р. Вовна, ручне ткацтво

Кераміка, гончарство. Відомими центрами гончарства свого часу були Ужгород, Хуст, Берегово, Тячів та інші міста краю. Вироби закарпатських гончарів захоплюють, успадкованими від далеких предків, гармонією форм і декору: концентричні кола, хвилеподібні лінії «ялинки», «квіти», успадкувавши ці орнаментальні мотиви, народні майстри інтуїтивно намагаються їх дотримуватися і сьогодні.

Дзбанок. Майоліка, розпис. Закарпаття. Початок ХХ ст.

На Закарпатті у другій половині XIX ст. поширився підполив'яний розпис. Хустські гончарі розписували вироби пензликом (характерний квітковий орнамент, нанесений широкими мазками на рожевий черепок глечиків, дзбанків, горщиків) на зразок вільного малювання фаянсового посуду.

Писанки. Лемківські писанки зовсім не схожі на писанки інших регіонів України. Специфічною, первісною та найпоширенішою технікою воскового розпису на Лемківщині є розпис шпилькою. Основним символом лемківської писанки є Сонце, зірка — донька Сонця.