Особливості живопису США

Перші твори живопису саме у США з'явилися у XVII ст. — це замальовки, зроблені учасниками дослідницьких експедицій. Професійні художники з'явилися в американському культурному регіоні тільки на початку XVІІІ ст. З усієї палітри жанрів живопису найбільш міцно закріпилися два: портретний жанр і пейзаж.

? Чому саме ці жанри були популярні серед американських художників?

1. У своїй творчості художники США віддавали перевагу суто національним темам. Одні з них черпали натхнення зі сцен республіканського життя, інших надихали американські пейзажі.

2. Колоністи XVII—XVIII ст. принесли з собою прагнення індивідуальної свободи і самореалізації. Ідея індивідуалізму стала основою американської культури, філософією життя, що передбачає право на щастя кожної людини без винятку з обов'язковою мірою відповідальності за результати власних дій і вчинків.

3. Перший обов'язок людини в американському соціокультурному світі — бути самим собою, автономним і незалежним індивідом (ідея абсолютної соціальної автономії індивіда).

4. Суспільство і держава існують для особистості, її індивідуального розвитку і захисту: визнання рівних можливостей кожної людини.

Таким чином, саме сильна і енергійна, незалежна і самодостатня особистість стала символом громадянина Сполучених Штатів Америки. Особливі риси самодостатньої людини — воля, гідність, усвідомлення свого місця в суспільстві — віддзеркалені вже в перших портретах колоніального періоду. Цей жанр продовжував займати провідне місце в американському живописі аж до середини ХІХ ст.

Портретний жанр в американському живописі

Початок американського живопису пов'язують з ім'ям талановитого митця Джона Коплі (1738—1815), який вважається першим великим американським художником. Його роботи відрізняються манірністю й ідеалізацією образів. Дж. Коплі належить ціла серія портретів і пейзажів, у яких художник ретельно опрацьовував усі деталі і нюанси. Наприклад, поглиблене споглядання «Хлопчика з білкою» (1765 р.), або величний, гордий «Семюел Адамс» (1772 р.).

Дж. Коплі. «Хлопчик з білкою»

У ХІХ ст. традиції Джоржа Коплі продовжує і розвиває видатний майстер портрета Джілберт Стюарт (1755—1828), який вважається засновником американської художньої школи. Митець написав портрети майже всіх видатних політичних і громадських діячів Америки. Його твори виконані в живій, вільній, ескізній манері, сильно відрізняються від стилю робіт Дж. Коплі.

Дж. Стюарт. «Портрет Джорджа Вашингтона в Атенеумі»

Серед численних портретів Дж. Вашингтона найбільшу популярність здобув «Портрет Джорджа Вашингтона в Атенеумі» (1796 р.), який став моделлю для зображення Дж. Вашингтона на доларовій купюрі. Перший президент Сполучених Штатів (1789—1797 рр.), національний герой країни став для Дж. Стюарта уособленням, символом громадянина США.

Пейзаж у американському живописі

У середині ХІХ ст. основним жанром американського живопису став пейзаж, який прийшов на зміну портрету. На мальовничих полотнах митців зображено фермерів і рибалок, сценки з ідеалізованого повсякденного життя на фоні пейзажів їх нової Батьківщини. Природа в роботах республіканських художників завжди служила не просто звичним фоном, а активною творчою силою, життєдайним джерелом життя. З'явилися і жанрові картини з життя різних народностей і соціальних груп Америки. Таким чином, до кінця XIX ст. відбулося становлення самостійного, національно-специфічного американського живопису.

Відомими пейзажистами стали Ешер Дюран (1796—1886), Альберт Бірштадт (1830—1902), Томас Моран (1837—1926) та інші. Художники-пейзажисти використовували незвичайне, драматичне освітлення — світло сонця, його захід, світло при штормі. Характерною особливістю всіх робіт є точність ліній, чистота атмосфери і дрімотна, зловісна нерухомість.

Е. Дюран. «Споріднені настрої»

На початку XX ст. розвивався новий стиль — імпресіонізм. Картини художників-імпресіоністів Джеймса Уістлера (1834—1903), Мері Кассат (1845—1926), Джона Сарджента (1856—1925) відрізнялися різноманіттям колірної гами і яскравою, вражаючою композицією. Імпресіоністи прагнули найбільш природно і неупереджено відобразити реальний світ у його рухливості і мінливості, передати свої швидкоплинні враження.

Дж. Уістлер. «Чоловік з трубкою»

Дж. Уістлер. «Варіації в блакитному і зеленому»

Насичене ХХ ст. різними напрямками в живописі США представлено: живописом магічного реалізму, де реальність швидше нагадує сон або галюцинацію (Айвен Олбрайт (1897—1983), Джордж Тукер (народ. у 1920 р.) і Пітер Блум (1906—1992); морською тематикою експресіонізму (Джон Марін (1870—1953) і Марсден Хартлі (1877—1943).

У безпредметному живописі особливої уваги заслуговує абстрактний експресіонізм — це американський «винахід» малювати картини, проливаючи на полотно фарби. Лідерами цього руху були Аршайл Горки (1904—1948), Віллем де Коонінг (Кунінг) (1904—1997), Джексон Поллок (1912—1956) та інші. Зображення птахів і тварин (анімалізм) на картинах Морріса Грейвса (народ. у 1910 р.) сильно спотворені і доведені майже до крайніх символічних позначень.

Наприкінці ХХ ст. продовжували існувати різні школи експресіонізму. Представники поп-арту (один із напрямків експресіонізму) дуже ретельно і точно відтворювали в своїх роботах різноманітні предмети і образи американської поп-культури: банки кока-коли і консервів, пачки сигарет, комікси. Провідні художники цього напрямку — Енді Уорхол (1928—1987), Джеймс Розенкуіст (народ. у 1933 р.), Джим Дайн (народ. у 1935 р.) та інші.

На основі поп-арту зародилося безліч напрямків, об'єднаних нігілістичним відношенням до традицій світової культури: оп-арт, геометричний хард-едж, фотореалізм тощо. Сучасне американське образотворче мистецтво відрізняється різноманіттям стилів і напрямків, серед яких переважає експресіоністичний живопис.

Оп-арт (англ. Op-art — скорочений варіант optical art — «оптичне мистецтво») — художня течія другої половини ХХ ст., що використовує різні зорові ілюзії, засновані на особливостях сприйняття плоских і просторових фігур. Створюється ілюзія «простору, що оживає»: зображення існує не тільки на полотні, а і в очах, і в голові глядача.

Експресіонізм