Підручник з Захисту Вітчизни. «Основи медичних знань». 10 клас. Лелека - Нова програма

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Вивих — стійке ненормальне зміщення кінців кісток, що зчленовуються в суглобі, яке перевищує межу допустимої фізіологічної рухливості.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) — спеціалізована установа ООН, яка опікується проблемами охорони здоров’я у світовому масштабі.

Втрата свідомості — стан, за якого постраждалий лежить нерухомо, не відповідає на запитання, не сприймає навколишні події.

Гемоторакс — скупчення крові в плевральній порожнині. Виникає при порушенні цілісності або збільшенні проникності судин легень, плеври, стінки грудної клітки, середостіння.

Дефібриляція — терапевтичний (лікувальний) захід, спрямований на відтворення ефективної діяльності серця шляхом подання одиночного електромагнітного імпульсу достатньої сили і тривалості.

Домедична допомога — комплекс простих, доцільних заходів з охорони здоров’я та життя людини, яка постраждала внаслідок травмування або захворювання.

Дорожньо-транспортні травми — травми, спричинені різними транспортними засобами незалежно від перебування постраждалого на момент пригоди: в транспортному засобі (водій, пасажир) або поза ним (пішохід).

Забій голови — пошкодження, отримане в результаті травмування тільки м’яких покривів голови.

Іммобілізація — створення нерухомості пошкодженої або хворої частини тіла, зазвичай кінцівки або хребта.

Кататравма — пошкодження, що виникає в результаті падіння людини з висоти.

Комбінована травма — одночасна дія на потерпілого двох і більше травмуючих чинників (перелом і опік стегна; гостра променева хвороба і перелом хребта).

Компресійна пов'язка — еластична пов’язка з нелипкою вшитою підкладкою.

Кровоспинний джгут-турнікет — петля для перетягування кінцівок з метою стискання великої кровоносної судини.

Кровотеча — витікання крові з кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності. При цьому мається на увазі травматична кровотеча, що відрізняється від іншої, спричиненої в результаті роз’єднання судин через хворобу (виразка, туберкульоз, інсульт), тобто нетравматичної.

Ланцюжок виживання — порядок рятувальних дій, проведення яких зменшує смертність, зумовлену зупинкою серцевої діяльності.

Мінно-вибухова травма — специфічна політравма з особливими, властивими їй патогенетичними механізмами і клінічним перебігом. Це зумовлено тим, що під час впливу на організм людини ударної хвилі уражаються практично всі органи.

Монотравма — ізольоване пошкодження в межах одного анатомо-функціонального сегмента (кістки, суглоба) або травма одного органа в будь-якій області тіла.

Непрохідність (обструкція) дихальних шляхів — гострий стан, який виникає при грубих порушеннях у людини біомеханіки дихання та ковтання.

Патріотизм — громадянське почуття, змістом якого є відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, готовність діяти в інтересах Батьківщини та стати на її захист у разі необхідності.

Перелом — часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення.

Пневмоторакс — скупчення повітря або газу в плевральній порожнині з одночасним підвищенням тиску в ній.

Поєднані травми — дія одного травмуючого чинника, в результаті якого відбуваються пошкодження внутрішніх органів в різних порожнинах або пошкодження внутрішніх органів та опорно-рухового апарату.

Політравма — збірне поняття, що визначає численні травматичні пошкодження органів або тканин в одного постраждалого. Воно включає такі види пошкоджень, як множинні, поєднані та комбіновані.

Проникаюча травма — пошкодження, що супроводжується порушенням шкірних покривів тіла, слизових оболонок, м’язів та внутрішніх органів.

Серцево-легенева реанімація — комплекс заходів, спрямованих на відновлення різко пригнічених життєво важливих функцій організму (насамперед дихання і серцевої діяльності) у випадку їх припинення.

Судома — мимовільні спазматичні скорочення м’язів, що зазвичай супроводжуються різким та ниючим болем.

Тампонування ран — заповнення ран і порожнин стерильними смугами марлі, а також маззю, сальником або так званим біологічним тампоном (гемостатичною губкою, фібринною плівкою та ін.).

Термінальний стан — стан між життям і біологічною смертю, кінцеві стадії життя (передагонія, агонія і клінічна смерть).

Травма (пошкодження) — рантовий вплив чинників зовнішнього середовища на тканини й органи людського тіла або на організм в цілому, що призводить до анатомо-фізіологічних змін, які супроводжуються місцевою і загальною реакцією організму.

Штучна вентиляція легень — заходи, спрямовані на підтримку обміну дихальних газів у легенях за допомогою штучних методів.

Шуга — дрібна пухка крига, що з’являється напередодні замерзання водойми або під час льодоходу.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст