Підручник з Захисту Вітчизни. 11 клас. Гнатюк - Нова програма
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Додатки
Додаток 1
ХАРАКТЕРИСТИКИ РОЗСІЮВАННЯ ДЛЯ АВТОМАТІВ КАЛАШНИКОВА (АК74 і АКС74) І РУЧНИХ КУЛЕМЕТІВ КАЛАШНИКОВА (РПК74 і РПКС74) ПРИ СТРІЛЬБІ КОРОТКИМИ ЧЕРГАМИ (ТРИ ПОСТРІЛИ) ЛЕЖАЧИ З УПОРУ, З КУЛЕМЕТА ЛЕЖАЧИ З СОШКИ
Куля зі сталевим сердечником
Примітки:
- 1. У таблиці зазначено характеристики розсіювання кращих автоматників (кулеметників).
- 2. Ця таблиця може застосовуватися і для стрільби з автомата (кулемета) з нічними прицілами.
- 3. При стрельбі одиночними пострілами слід брати до уваги характеристики перших куль черг.
Додаток 2
КІЛЬКІСТЬ ПАТРОНІВ, НЕОБХІДНА ДЛЯ УРАЖЕННЯ ОДИНОЧНОЇ ЦІЛІ З АВТОМАТІВ КАЛАШНИКОВА (АК74 і АКС74) І РУЧНИХ КУЛЕМЕТІВ КАЛАШНИКОВА (РПК74 і РПКС74) ПРИ СТРІЛЬБІ ЧЕРГАМИ ПО ТРИ ПОСТРІЛИ (В ЗНАМЕННИКУ ПРИ СТРІЛЬБІ З АВТОМАТА ОДИНОЧНИМИ ПОСТРІЛАМИ) КРАЩИМИ АВТОМАТНИКАМИ (КУЛЕМЕТНИКАМИ)
Продовження таблиці
Продовження таблиці
Продовження таблиці
Продовження таблиці
Продовження таблиці
Закінчення таблиці
Примітка: При стрільбі по рухомій цілі кількість патронів збільшується в 1,3 раза.
Додаток 3
СТУПЕНІ ПРОМЕНЕВОЇ ХВОРОБИ
№ з/ч |
Ступінь променевої хвороби |
Назва ступеня променевої хвороби |
Доза опромінення, рад |
1 |
І ступінь |
легкий |
100...250 |
2 |
II ступінь |
середній |
250...400 |
3 |
III ступінь |
важкий |
400...600 |
4 |
IV ступінь |
вкрай важкий |
Більше 600 |
Додаток 4
ХАРАКТЕРИСТИКА ЙМОВІРНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ НАПАДУ
Критерії оцінки |
Група біологічних засобів |
Види біологічних засобів |
Інкубаційний період |
Швидкодіючі (максимум ураження за першу добу) |
Токсин ботулізму |
Уповільненої дії (поява ураження (від 2 до 5 діб)) |
Чума, сибірська виразка, туляремія, венесуельський енцефаломієліт, жовта лихоманка, меліоїдоз |
|
Відстроченої дії (ураження від 2 до 5 діб) |
Бруцельоз, висипний тиф, натуральна віспа, Ку-лихоманка |
|
Тяжкість ураження |
Смертельної дії |
Чума, сибірська виразка, жовта лихоманка, натуральна віспа, ботулізм |
Тимчасово виводять зі строю |
Венесуельський енцефаломієліт, туляремія, бруцельоз, Ку-лихоманка, меліоїдоз |
|
Заразність |
Контагіозні |
Чума, натуральна віспа, за наявності педикульозу - висипний тиф, за наявності комарів-переносників - жовта лихоманка, венесуельський енцефаломієліт |
Неконтагіозні |
Сибірська виразка, туляремія, Ку-лихоманка, бруцельоз, ботулізм, меліоїдоз |
|
Стійкість збудника у зовнішньому середовищі |
Малостійкі (1-3 год) |
Чума, венесуельський енцефаломієліт, жовта лихоманка, ботулізм |
Відносно стійкі (до 24 год) |
Меліоїдоз, бруцельоз, туляремія, висипний тиф, натуральна віспа |
|
Високостійкі (більше 24 год) |
Сибірська виразка, Ку-лихоманка |
Додаток 5
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НАЙБІЛЬШ РОЗПОВСЮДЖЕНИХ АХНР
Найменування АХНР та його формула |
Агрегатний стан |
Вибухова небезпечність і горючість |
Аміак, NH3 |
Безбарвний газ з різким запахом. Добре розчиняється в воді. Перевозиться і зберігається в скрапленому стані. |
Горючий газ. Горить при наявності джерела вогню. Пари з повітрям створюють вибухонебезпечні суміші. Ємності можуть вибухати при нагріванні |
Гідразин (несиметричний деметилгідразин), (СН3)2 - N - NH2 |
Безбарвна прозора рідина. Сильний відновник. Добре розчиняється в полярних рідинах. Пари добре адсорбуються різними пористими матеріалами. Перевозиться і зберігається в рідкому стані. |
Суміш з киснем вибухонебезпечна. Загорання при контакті з окислами деяких металів, азбестом або вугіллям. Легко загорається від іскри і полум’я. Можливе самозагорання. Пари створюють з повітрям вибухонебезпечні суміші. Ємності можуть вибухати при нагріванні. |
Окисел вуглецю, CO |
Безбарвний газ без запаху і смаку, погано розчиняється в воді. У скрапленому стані безкольорова прозора рідина |
Не горить. Межі загорання з повітрям 12,5-74,2 %. Суміш двох об’ємів з одним об’ємом кисню вибухає за наявності відкритого полум’я. |
Окисел етилену (СН2)2О |
Безбарвна рухома рідина з ефірним запахом. Добре розчиняється в воді, спирті, ефірі. Хімічно надзвичайно активна. За температури вище 11 °С - газ. Перевозиться і зберігається в рідкому стані. |
Легко загорається від іскри і полум’я. Пари створюють з повітрям вибухонебезпечні суміші, які можуть розповсюджуватися далеко від місця викиду ємності та вибухати при нагріванні. |
Продовження таблиці
Найменування АХНР та його формула |
Агрегатний стан |
Вибухова небезпечність і горючість |
Сірковуглець, CS2 |
Безбарвна рідина з приємним запахом, частково розкладається при світлі. Продукти розкладу надають жовтий колір і неприємний запах. З ефіром, спиртом, хлороформом змішуються в усіх пропорціях. Розчиняє сірку, фосфор, йод, жири і масла. Перевозиться і зберігається в рідкому стані. |
Легко загорається від іскри, полум’я, нагрівання. Може вибухати при нагріванні і при загоранні. При нагріванні самозагорається. Розлита рідина виділяє пари, які загораються. Пари з повітрям створюють вибухонебезпечні суміші, які можуть розповсюджуватися далеко від місця аварії. Ємності можуть вибухати при нагріванні. |
Сірчаний ангідрид, SO2 |
Безбарвний газ з різким запахом. Розчиняється у воді. У скрапленому стані - безкольорова рідина. |
Не горючий. Ємності можуть вибухати при нагріванні. |
Фосген СОСІ2 |
Безбарвна рухома рідина з удушливим неприємним запахом гнилих фруктів. Погано розчиняється у воді. Добре розчиняється в бензолі, хлороформі, толуолі, ксилолі. За температури вище 8 °С - газ. Високолетка рідина. |
Не горючий, але з пожежного погляду небезпечний. Вибухобезпечний. |
Хлор, СІ2 |
Зеленувато-жовтий газ з характерним різким удушливим запахом. Слабко розчиняється в воді. Розчиняється в чотирихпористому вуглецю, гептані, чотирихлористих титані і кремнії. Сильний окислювач. Важчий за повітря. Скупчується в підвалах, низинних місцевостях. Перевозиться і зберігається у скрапленому стані. |
Вибухонебезпечний у суміші з воднем. Не горючий, але пожежонебезпечний. Ємності можуть вибухати при нагріванні. Підтримує горіння багатьох органічних речовин. |
Закінчення таблиці
Найменування АХНР та його формула |
Агрегатний стан |
Вибухова небезпечність і горючість |
Ціанистий водень, HCN |
Безбарвна легколетка рухома рідина з запахом гіркого мигдалю. Змішується з водою, етиловим спиртом і ефіром у всіх співвідношеннях. За температури вище 25,7 °С - газ. Перевозиться і зберігається в рідкому стані. |
За силою вибухи перевершують тротил. Пари горять за наявності постійного джерела вогню. Температура самозагорання 538 °С. |
Діоксан (2, 3, 7, 8- тетрахлордібензолдіоксан) |
Біла кришталева речовина. Не розчиняється в воді. Добре розчиняється в органічних розчинниках. З хімічного погляду дуже інертний. |
За високої температури розкладається. |
Окисли азоту та їх суміші, NO2, NO, N2O, N2O4 |
N2O - безбарвний газ зі слабким приємним запахом і солодкуватим смаком. NO2 - бурий газ з удушливим запахом. У скрапленому стані світло-жовта рідина. NO - безбарвний газ, у скрапленому стані рідина синього кольору. N2O4 - безбарвна рідина зі своєрідним солодкуватим і гострим запахом. За температури 10 °С рідина жовтіє, за 15 °С становиться жовто-червоною. Зміна кольору пов’язана з розкладом тетроксиду і виникненням двоокису азоту |
Пожежо- і вибухонебезпечні, при контакті з багатьма горючими матеріалами можуть викликати їх самозагорання. З парами багатьох органічних речовин створюють вибухонебезпечні суміші. |