Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Наровлянський - Нова програма

§ 7-8. Юридична відповідальність

1. Поняття та ознаки юридичної відповідальності

Іноді виникають ситуації, коли люди порушують певні соціальні норми. Наприклад, хлопець відмовився зняти шапку, увійшовши в приміщення. Дівчина порушила обіцянку, яку дала приятелю, і не прийшла до нього на зустріч. Чоловік — член партії — відмовився взяти участь у зборах своєї організації. Хлопчик не виконав домашнє завдання. Жінка перейшла вулицю в невстановленому місці. Чоловік-підприємець приховав прибуток своєї фірми від оподаткування.

• Порівняйте ці ситуації. Визначте, що їх об’єднує, а що відрізняє.

Ви, напевно, помітили, що в усіх цих випадках було порушено певні правила співіснування людей, різні соціальні норми. У перших трьох випадках порушено традиції, норми моралі, корпоративні норми. За ці порушення люди нестимуть відповідальність: їх чекає громадський осуд, у третьому випадку чоловіка можуть виключити з партії. Але при цьому щодо них не може бути застосовано примусу, держава та її органи не братимуть участь і в притягненні до відповідальності. А от у трьох останніх випадках ситуація інша: порушено правові норми, а тому на порушників чекає юридична відповідальність.

Юридична відповідальність — це обов’язок правопорушника перетерпіти певні негативні наслідки (санкції) за скоєне правопорушення, які визначаються в установленому законом порядку.

Для юридичної відповідальності притаманні певні ознаки. Передусім важливо зазначити, що до юридичної відповідальності особу можна притягнути лише за порушення норм права. Ще одна ознака — санкції має право накласти лише державний орган, тобто щодо правопорушника застосовується державний примус. При цьому порядок притягнення до відповідальності має бути визначений законом. Обов’язкова ознака юридичної відповідальності — певні негативні наслідки, які має відчути правопорушник. Вони можуть бути різні: особисті обмеження — арешт, обмеження чи позбавлення волі, обмеження матеріальні — конфіскація майна, штраф тощо. Нести юридичну відповідальність може лише суб’єкт правопорушення — особа, яка досягла певного, визначеного законом віку (він відрізняється залежно від виду правопорушення).

Крім того, особа, яку притягають до відповідальності, повинна розуміти значення своїх дій, а також мати можливість керувати ними — бути осудною. Якщо особа внаслідок психічної хвороби позбавлена такої можливості, вона не може нести юридичну відповідальність, визнається неосудною та в окремих, передбачених законом, випадках може бути направлена на примусове лікування.

Для того щоб притягнути особу до юридичної відповідальності, повинні бути певні підстави (див. схему 17).

Схема 17

Основною підставою юридичної відповідальності є, безумовно, скоєння особою протиправного діяння відповідного складу. Іноді наявність у діянні особи складу правопорушення називають фактичною підставою притягнення її до юридичної відповідальності.

• Пригадайте, які існують елементи складу правопорушення.

Але, крім того, для притягнення до юридичної відповідальності необхідно, щоб у встановленому законом порядку правопорушення було розглянуто відповідним державним органом і прийнято рішення про притягнення винного до певного виду юридичної відповідальності. Наявність рішення відповідного державного органу про притягнення до відповідальності іноді називають юридичною підставою притягнення особи до юридичної відповідальності.

Притягаючи особу до відповідальності, держава намагається досягнути певної мети.

Передусім притягнення до юридичної відповідальності має запобігти скоєнню нових правопорушень. При цьому йдеться про попередження нових правопорушень, які може вчинити як сам порушник (так звана спеціальна превенція — адже вбивця, який покараний позбавленням волі, не зможе вчинити новий злочин, а власник моторного човна, якого позбавили посвідчення судноводія, не зможе більше порушувати Правила руху на водних шляхах), так і інші люди, які, побачивши негативні наслідки правопорушення для винного, відмовляться від скоєння правопорушень (загальна превенція)

Друга мета юридичної відповідальності — покарати винного за скоєне ним. Це є своєрідною розплатою. У деяких випадках юридична відповідальність повинна допомогти повністю чи частково відшкодувати завдану правопорушенням шкоду — матеріальну, моральну тощо, відновити порушені права. При цьому інколи йдеться про пряме безпосереднє відшкодування: порушника зобов’язують відшкодувати вартість пошкодженого майна, працівник має відшкодувати вартість зіпсованого внаслідок його недбалості інструмента. В інших випадках (при вбивстві, нанесенні тілесних ушкоджень) пряме відновлення неможливе. Однак порушник розплачується за скоєне волею та позбавленням інших благ Крім того, юридична відповідальність має на меті перевиховання порушника, хоча, на жаль, не завжди це вдається.

2. Види юридичної відповідальності

• Пригадайте, які існують види правопорушень.

Юридичну відповідальність, як і правопорушення, поділяють на окремі види. Найчастіше цей поділ здійснюють відповідно до галузей права, котрі регулюють відносини, щодо яких здійснено порушення (див. схему 18, с. 52).

Подивіться на подані фотографії. На них ви бачите певні порушення, але вони суттєво відрізняються. У першому випадку правопорушники скоюють злочин — найнебезпечніший вид правопорушення. Вони порушують кримінальний закон, скоюють діяння, передбачене Кримінальним кодексом України. Отже, вони нестимуть кримінальну відповідальність. Визначити винуватість особи в скоєнні злочину та притягнути її до кримінальної відповідальності, застосувати кримінальні покарання може тільки суд.

У другому випадку — порушення Правил дорожнього руху — ідеться про адміністративне правопорушення. Адміністративну відповідальність нестимуть також порушники правил пожежної безпеки та полювання, рибалки-браконьєри, ті, хто своєчасно не отримав паспорт або не вклеїв до нього нову фотокартку (при досягненні 25 та 45 років) тощо. Рішення про притягнення до адміністративної відповідальності може прийняти чимало державних органів і посадових осіб — суд, поліція, інспектори лісової, рибної охорони, пожежники, податківці, прикордонники тощо. Це пов’язано з великим колом адміністративних правопорушень і менш суворими, ніж за злочини, стягненнями.

У третьому випадку — завдано матеріальну шкоду. Винуватець нестиме відповідальність передусім перед потерпілим — без його позову держава не втручатиметься в справу. Цивільно-правова відповідальність настає при нанесенні матеріальної чи моральної шкоди як сторонній особі, так і особі, з якою винуватець перебуває в певних договірних відносинах. На відміну від кримінальної та адміністративної відповідальності, які можуть настати тільки за наявності вини, в окремих випадках до цивільної відповідальності може бути притягнуто особу, яка не винна в заподіянні шкоди.

Якщо працівник порушив трудову дисципліну, не виконує своїх трудових обов’язків, що може завдати шкоди власнику підприємства, можливе притягнення працівника до двох видів відповідальності. За порушення трудової дисципліни, невиконання обов’язків, передбачених трудовим договором, застосовується дисциплінарна відповідальність. Якщо працівник завдав підприємству матеріальної шкоди — пошкодив обладнання, транспорт, зіпсував деталь тощо, можлива матеріальна відповідальність. Основна особливість цих видів відповідальності — до неї можуть притягнути тільки працівників, які порушили свої трудові обов’язки. Це можуть зробити лише власник підприємства, де працівник працює, або вповноважена ним особа (директор, начальник підрозділу тощо). В обох випадках відповідальність можлива лише за наявності вини працівника. Матеріальну відповідальність також несе підприємство за шкоду, яку завдано працівникові при виконанні ним трудових обов’язків.

Крім названих, існують інші види відповідальності. Конституційна відповідальність передбачена для окремих високопосадовців, об’єднань громадян, державних органів. Так, для Президента України, членів уряду, депутатів передбачені такі види відповідальності, як відставка, дострокове припинення повноважень або імпічмент. Діяльність громадського об’єднання у випадку порушення ним норм законодавства може бути припинена в примусовому порядку. Акт державного органу може бути визнано незаконним і скасовано. Конституційна відповідальність має значною мірою політичний характер і настає не лише за певні незаконні дії, а й при невиконанні передбачених законом обов’язків. Існують також фінансова та міжнародно-правова відповідальність.

Схема 18

У 2001 р. громадянка України була засуджена до смертної кари в Таїланді за поширення наркотиків.

•

У 2002 р. британський підданий Гаррі Діксон був засуджений у Саудівській Аравії до 8 років позбавлення волі та 800 ударів різками за виробництво та продаж алкоголю. У цій країні, за законами ісламу, заборонено не лише вживати чи виготовляти алкогольні напої, а й навіть сидіти поруч з тим, хто їх уживає. Отже, у деяких країнах уживання не лише наркотиків, а й алкоголю є тяжким злочином.

Для різних видів юридичної відповідальності встановлено різний мінімальний вік (див. табл. 1).

Таблиця 1

Вид відповідальності	Вік, з якого можливе притягнення до відповідальності цього виду
Кримінальна	за всі злочини — з 16 років, за найтяжчі злочини — з 14 років
Адміністративна	з 16 років
Цивільно-правова	з 14 до 18 років — несе відповідальність самостійно, у разі недостатності коштів — відповідають батьки, з 18 років — несе відповідальність самостійно
Дисциплінарна, матеріальна	з часу влаштування на роботу (з 14 років — за згодою батьків, з 16 років — за загальними правилами)

3. Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння

• Пригадайте ознаки правопорушення.

Обов’язковою ознакою правопорушення є завдання шкоди. Злочини становлять суспільну небезпеку. Однак у деяких випадках, навіть коли вчинено дії, що мають ознаки правопорушення, завдано певної шкоди, винного не буде притягнуто до відповідальності — його дії будуть визнані такими, що не є шкідливими, суспільно небезпечними.

Мисливець повертався додому з полювання на власному автомобілі з причепом. Дорога була далекою, і коли стемніло, він зупинився для відпочинку. Але під’їхала вантажівка, з якої вийшли троє молодиків і прострелили колеса автомобіля. Після цього вони почали забирати речі з причепа. Власник автомобіля не розгубився — відкрив вогонь з мисливського карабіну по нападниках, убивши одного й тяжко поранивши іншого. Поранений та його спільник поспіхом утекли, але невдовзі були затримані поліцією. Мисливець убив людину, поранив іншу, але його не було притягнуто до відповідальності.

Його дії є необхідною обороною. Необхідна оборона може бути застосована лише проти протиправного посягання. При цьому особа має право застосувати необхідну оборону тільки в момент, коли існує реальна загроза. Наприклад, якщо на людину напали хулігани, вона має право застосувати засоби захисту — прийоми самооборони, навіть зброю. Але якщо вона, не маючи можливості відразу дати відсіч, уже після нападу піде додому, візьме зброю, повернеться та застосує її проти кривдників, такі дії не будуть кваліфіковані як необхідна оборона. Шкода, яка буде завдана нападникам, може перевищувати ту, яку намагалися завдати правопорушники, але вона має відповідати характеру та небезпеці посягання.

Так, правомірним буде нанесення тілесних ушкоджень злочинцеві, який намагається викрасти гаманець з кишені. Однак застосування проти нього вогнепальної зброї буде, швидше за все, визнано перевищенням межі необхідної оборони. Необхідну оборону можна застосовувати навіть тоді, коли є можливість уникнути посягання (наприклад, утекти) або звернутися до поліції. За дії, які є необхідною обороною, особа не несе ніякої юридичної відповідальності (див. схему 19).

З історії українського права

Сташис Володимир Володимирович (1925-2011) — український учений-правознавець. Був першим проректором Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Академік Академії правових наук України. Вивчав проблеми кримінального права, кримінології. Герой України (2006). Першим з українських юристів став повним кавалером ордена «За заслуги» (1999). Лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки.

Схема 19

Іноді людина потрапляє в складні обставини, зумовлені дією природи, тварин, інших людей, технікою тощо. На дорозі вночі, далеко від населених пунктів, поза межами дії мобільного зв’язку, сталася автокатастрофа; є постраждалі, яким необхідна термінова медична допомога. Водій машини, що зупинилася, відмовляється відвезти їх до лікарні, і друзі тих, хто постраждав, силоміць примушують його надати допомогу. Завдяки їхній оперативності поранених урятовано. Чи вчинено злочин? На перший погляд, так, адже водія побито, до нього було застосовано силу. Але іншої можливості врятувати поранених не було, водій відмовився допомогти добровільно, до того ж урятовано людей. Отже, відвернена більша шкода, ніж заподіяна. Такі дії вважають вчиненими в стані крайньої необхідності. За них особа не підлягає кримінальній і адміністративній відповідальності.

Такими, що не є шкідливими, будуть визнані також дії під впливом фізичного примусу, у разі виконання законного наказу, дії в умовах виправданого ризику тощо. Наприклад, охоронець, на якого зненацька напали грабіжники, ударили та зв’язали, не може бути притягнутий до відповідальності за пограбування (якщо він ретельно та без порушень ніс службу), адже він не міг виконати свої обов’язки внаслідок застосування фізичного примусу (див. схему 20).

Схема 20

Так само не буде притягнутий до відповідальності льотчик-випробувач, літак якого пошкоджений під час виконання випробувального польоту, адже він діяв в умовах виправданого ризику.

Особу може бути притягнуто до юридичної відповідальності в разі скоєння нею правопорушення. При цьому в діянні особи повинний бути наявний склад правопорушення, а також має бути прийнято рішення відповідним державним органом про притягнення до відповідальності. Залежно від того, яке скоєно правопорушення, визначають вид юридичної відповідальності.

Найтяжчим видом відповідальності є кримінальна. Крім того, можливе притягнення до адміністративної, цивільно-правової, конституційної, матеріальної, дисциплінарної відповідальності.

До юридичної відповідальності може бути притягнуто особу, яка розуміє значення своїх дій і може ними керувати, а також досягнула віку, з якого можливе притягнення до певного виду юридичної відповідальності.

Необхідна оборона, крайня необхідність, дії в умовах виправданого ризику, виконання законного наказу та деякі інші обставини виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння.

Запам’ятайте: юридична відповідальність, необхідна оборона, крайня необхідність, неосудність.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Поясніть поняття: «юридична відповідальність», «необхідна оборона», «крайня необхідність», «неосудність».

2. Які підстави притягнення до юридичної відповідальності вам відомі?

3. Які види юридичної відповідальності ви знаєте?

4. З якого віку можливе притягнення до різних видів юридичної відповідальності?

5. Які обставини виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння?

6. Наведіть приклади правопорушень, за які можливе притягнення до різних видів юридичної відповідальності.

7*. Висловте свою думку щодо доцільності зниження або підвищення віку притягнення до юридичної відповідальності різних видів.

8*. Складіть виступ на захист чи звинувачення героїв мультфільму «Ну, постривай!» — вовка та зайця — як правопорушників.