Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Наровлянський - Нова програма

§ 19-20. Праця неповнолітніх

1. Прийняття на роботу

Сподіваємося, що кожному з вас вдасться знайти цікаву та прийнятну для вас роботу. Для того щоб вона була офіційною, необхідно укласти трудовий договір.

Трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженими ним органом чи особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи.

Зверніть увагу: трудовий договір з неповнолітнім обов’язково має укладатися в письмовій формі.

Перед тим як вирушати на пошуки роботи, треба з’ясувати, чи можете ви бути прийнятими на роботу. За загальними нормами прийом на роботу здійснюється з 16 років, однак, за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, неповнолітні віком від 14 років у вільний від навчання час можуть бути прийняті на роботу.

При влаштуванні на роботу працівник подає певні документи.

• Висловте думку щодо документів, які необхідно, на вашу думку, подати при влаштуванні на роботу.

Кодекс законів про працю — основний нормативний акт, який регулює відносини в цій сфері. При влаштуванні на роботу потрібно обов’язково подати документ, що посвідчує особу, - паспорт або свідоцтво про народження (для тих, хто не досягнув 16 років). Якщо людина раніше вже працювала, вона має подати трудову книжку. Тому, хто вперше влаштовується на роботу, трудова книжка має бути оформлена протягом п’яти днів від початку роботи. В окремих випадках від працівника можуть вимагати подати документи, що підтверджують його кваліфікацію, адже людина не може працювати лікарем, якщо не має медичної освіти, не можна брати на роботу водієм людину без відповідного посвідчення тощо. Вимагати будь-які інші документи, а також відомості про національність, партійну належність, походження та реєстрацію за місцем проживання під час влаштування на роботу забороняється (див. схему 34).

Схема 34

При влаштуванні на роботу неповнолітньої особи обов’язковим є проходження медичного огляду, у подальшому медогляд проводиться щорічно до досягнення працівником 21 року.

• Висловте свою думку щодо питань, які мають бути узгоджені з роботодавцем при влаштуванні на роботу (див. схему 35).

Схема 35

Для прийому на роботу необхідно написати відповідну заяву.

Лише після укладання трудового договору особа приступає до роботи.

2. Порядок припинення трудового договору з неповнолітніми

Трудове життя людей складається по-різному. У колективах багатьох підприємств, у школах пишаються своїми ветеранами, які протягом десятків років працюють на одному робочому місці.

Наприклад, коли у 2007 р. колеги проводжали на пенсію вчительку молодших класів школи № 124 м. Києва Валентину Олександрівну Лазарчук, у її трудовій книжці був лише один запис — про прийом на роботу в школу в 1944 р.! Однак іноді життя складається так, що людині з різних причин доводиться змінювати місце роботи. Тоді постає питання про звільнення, припинення трудового договору.

Кодекс законів про працю України передбачає цілий ряд причин припинення трудового договору.

• Ознайомтеся з витягом з Кодексу законів про працю України та визначте, які підстави припинення трудового договору передбачені законом.

З Кодексу законів про працю України

Стаття 36. Підстави припинення трудового договору Підставами припинення трудового договору є:

1) угода сторін;

2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41, або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);

5) переведення працівника за його згодою на інше підприємство, установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (...) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; (...).

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Якщо працівник сам бажає залишити роботу, він повинен написати заяву не менше ніж за два тижні до дати звільнення. Працівник не зобов’язаний пояснювати причини свого звільнення, обґрунтовувати своє рішення. Однак якщо для звільнення є важливі підстави (переїзд на нове місце служби чоловіка-військовослужбовця, вступ на навчання, вихід на пенсію, хвороба тощо), доцільно вказати це в заяві, адже в цьому випадку працівник має право звільнитися раніше, ніж закінчаться вищезазначені два тижні.

А от власник підприємства, роботодавець мають право звільнити працівника лише у випадках, передбачених законом, — законодавство захищає працівника від свавілля роботодавця. При цьому у більшості випадків питання про звільнення працівника за ініціативою власника має розглянути та погодити профспілкова організація, якщо вона є на підприємстві.

• За допомогою витягу з Кодексу законів про працю України визначте, у яких випадках працівник може бути звільнений з роботи за ініціативою адміністрації.

З Кодексу законів про працю України

Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва й праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез’явлення на роботу протягом більше як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності й родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу; (...)

10) призову або мобілізації власника — фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Якщо працівник був прийнятий на певний строк, його звільняють після закінчення цього строку. Утім, і в цьому випадку закон захищає права працівника. Якщо строк роботи за договором закінчився, але ні працівник, ні підприємство не вимагають звільнення, він увижається таким, що уклав договір на невизначений строк.

У день звільнення працівнику повинні видати трудову книжку й провести грошовий розрахунок. Якщо працівнику несвоєчасно видано трудову книжку чи зроблено розрахунок, він має право на відшкодування — виплату заробітної плати за час «вимушеного прогулу», тобто за час затримання трудової книжки.

Для звільнення неповнолітніх установлено певні особливості. Так, при звільненні такого працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу обов’язкова згода служби в справах дітей. При цьому в разі звільнення у зв’язку із скороченням штатів чи змінами в організації праці, невідповідністю займаній посаді й у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, обов’язково має бути забезпечене працевлаштування звільненого неповнолітнього працівника.

Батьки, усиновителі й піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

• У запропонованих ситуаціях визначте, чи правомірно було звільнено працівників, чи не було допущено порушення трудового законодавства.

1. 15-річний Сергій під час літніх канікул працював у фірмі кур’єром. 28 серпня він подав заяву про звільнення з роботи у зв’язку з вступом до Коледжу зв’язку. Директор фірми відповів, що, відповідно до закону, звільнить його 12 вересня — після відпрацювання двох тижнів.

2. 17-річна випускниця школи влаштувалася на роботу в магазин. Через три місяці директор магазину повідомив їй про те, що прийнято рішення про її звільнення у зв’язку з прийомом на роботу більш кваліфікованого співробітника.

3. 16-річний десятикласник у вільний від навчання час улаштувався працювати у фірму. Через півроку керівник повідомив його про звільнення через постійні запізнення на роботу, за що працівнику двічі оголошували догану, а також через низьку якість роботи.

3. Особливості праці неповнолітніх

Законодавство не лише визначає порядок укладання та припинення трудового договору, а й установлює права й обов’язки працівників. Особливо закон захищає права неповнолітніх, які працюють. Кодекс законів про працю визначив низку пільг і переваг, які надаються неповнолітнім працівникам щодо різних питань їхньої праці та відпочинку.

Коли людина влаштовується на роботу, її, зрозуміло, цікавитиме, скільки часу їй доведеться працювати. Боротьба за зменшення робочого часу тривала протягом кількох століть. Якщо в XVII-XVIII ст. робочий день, як правило, тривав 12-14 годин, то поступово його тривалість за вимогами працівників, а також завдяки підвищенню продуктивності праці зменшувалася. Нині в більшості країн світу тривалість робочого дня не перевищує 8 годин на день.

Крім того, нині в більшості держав визначають не тривалість робочого дня, а граничну тривалість робочого тижня.

Кодекс законів про працю України визначив, що максимальна тривалість робочого тижня для повнолітніх працівників становить 40 годин. Однак для неповнолітніх установлено зменшену тривалість робочого тижня. Для неповнолітніх у віці від 14 до 16 років робочий тиждень не може перевищувати 24 годин, а у віці від 16 до 18 років — 36 годин, якщо неповнолітній працює в період канікул чи вже не навчається. Якщо ж неповнолітній працює в період навчального року у вільний від навчання час, тривалість роботи зменшується вдвічі порівняно з наведеними цифрами.

Скорочення робочого часу — не єдина пільга, на яку мають право неповнолітні працівники. Кодекс законів про працю встановлює цілу низку норм, які сприяють збереженню здоров’я неповнолітніх.

• Ознайомтеся з витягом із Кодексу законів про працю України. Визначте, які пільги та переваги для молоді він передбачає.

З Кодексу законів про працю України

Стаття 75. Тривалість щорічної основної відпустки (...) Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. (...)

Стаття 190. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб, молодших вісімнадцяти років

Забороняється застосування праці осіб, молодших вісімнадцяти років, на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Забороняється також залучати осіб, молодших вісімнадцяти років, до підняття й перенесення речей, вага яких перевищує встановлені для них граничні норми. (...)

Стаття 192. Заборона залучати працівників, молодших вісімнадцяти років, до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні Забороняється залучати працівників, молодших вісімнадцяти років, до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (...).

Стаття 194. Оплата праці працівників, молодших вісімнадцяти років, при скороченій тривалості щоденної роботи

Заробітна плата працівникам, молодшим вісімнадцяти років, при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Стаття 195. Відпустки працівникам, віком до вісімнадцяти років Щорічні відпустки працівникам, віком до вісімнадцяти років надаються в зручний для них час.

Щорічні відпустки працівникам, віком до вісімнадцяти років, повної тривалості в перший рік роботи надаються за їхньою заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

За даними журналу «Сайколоджи тудей», середня тривалість оплачуваної відпустки: у США — 14 днів; у Японії — 17,5 днів (тривалість робочого тижня — 5,5 днів); в Індії — 1 місяць, але використовується вона за бажанням працівника. Якщо відпустка не використовується, працівник додатково до зарплати одержує премію; у Франції, Італії — близько 1 місяця; у ФРН — 6-7 тижнів, у тому числі обов’язково 4 тижні влітку; у Швеції — 25 днів, утому числі 3 тижні гарантовано влітку. Дозволяється використовувати «відстрочену відпустку», залишаючи щороку по 5 днів, через п'ять років отримати відпустку 50 днів; у Голландії — 36 днів.

Влаштовуючись на роботу, кожна людина укладає трудовий договір. У ньому йдеться про місце роботи, про роботу, яку людина виконуватиме, про заробітну плату. Обидві сторони — працівник і роботодавець — зобов’язані сумлінно виконувати свої обов’язки. У разі необхідності працівнику будь-який час може звільнитися з роботи за власним бажанням. Власник підприємства чи уповноважена ним особа може звільнити працівника лише з причин, які передбачені Кодексом законів про працю.

Кодекс законів про працю України надає суттєві пільги неповнолітнім працівникам. Для них установлюється скорочений робочий час, передбачена збільшена тривалість відпустки. Неповнолітніх заборонено залучати працювати вночі й у вихідні дні. Передбачено додаткові гарантії при звільненні неповнолітніх працівників.

Запам’ятайте: трудовий договір, скорочений робочий час.

Подивіться в Інтернеті:

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 — Кодекс законів про працю України.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Який порядок прийому на роботу неповнолітніх установлено Кодексом законів про працю України?

2*. Напишіть заяву про прийом на роботу.

3. У яких випадках працівник може бути звільнений із роботи за ініціативою власника чи уповноваженої ним особи?

4. Назвіть особливості припинення трудового договору з неповнолітніми?

5*. Що, на вашу думку, краще — працювати все життя на одному місці чи постійно змінювати місце роботи в пошуках кращого?

6. Хто укладає трудовий договір, яким повинен бути його зміст?

7. Як повинен діяти працівник, якщо він вирішив залишити роботу?

8. Визначте, які з наведених умов є обов’язковими в трудовому договорі: час прийняття на роботу; професія; надання скороченого режиму роботи; заробітна плата; надання службової квартири; надання персонального автомобіля.

9. Назвіть пільги та переваги, які надаються неповнолітнім працівникам.

10. Яка мінімальна тривалість відпустки встановлена для неповнолітніх працівників?

11. Яка тривалість робочого часу встановлена для різних категорій працівників?

12. Які додаткові підстави звільнення встановлено для неповнолітніх?

13. Які додаткові гарантії щодо звільнення існують для неповнолітніх?

14*. Висловте свою думку, чи достатньою мірою трудове законодавство України забезпечує захист прав неповнолітніх працівників.

15. Визначте, у якому із зазначених випадків порушено законодавство України про працю неповнолітніх.

а) Директор підприємства за згодою 16-річного працівника призначив його нічним черговим у цеху, де він працює;

б) через три місяці після влаштування на роботу 16-річному слюсарю надано щорічну відпустку тривалістю 36 днів;

в) директор фірми видав наказ про звільнення з роботи 15-річної прибиральниці на вимогу її батьків, які надали документ про погіршення її стану здоров’я, незважаючи на бажання дівчини продовжувати трудову діяльність;

г) 17-річному кур'єру нараховано заробітну плату на 10 % меншу, ніж його колегам, у зв'язку з тим, що він працює за скороченим розпорядком дня.