§ 8. Доходи та видатки державного бюджету

Пригадайте, що таке бюджет.

1. Доходи державного бюджету

Як ви вже знаєте, державний бюджет — це доходи й видатки держави. Бюджетний кодекс України визначає види доходів бюджету. До них належать податкові та неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти, гранти, дарунки.

Основним джерелом доходів бюджетів усіх рівнів є податкові надходження. Про види податків ви дізнаєтеся на наступному уроці.

В Україні існує багато різноманітних податків, закон чітко визначає, які з них зараховують до державного бюджету, а які — до місцевих. Так, до державного бюджету зараховують податок на додану вартість, платежі за користування надрами й лісами загальнодержавного значення, акцизні збори й інші податки та збори.

Другим за величиною джерелом доходів державного бюджету є неподаткові надходження. До них належать надходження від приватизації державного майна, рентні платежі за нафту та природний газ, що видобувають в Україні. Держава здійснює господарську діяльність, отже, до бюджету надходять дивіденди, нараховані на частку майна, яке перебуває в державній власності; орендна плата за оренду державного майна; надходження від лотерей. Кожен з нас, отримуючи паспорт, сплачує певні кошти за послуги державних органів. Ці кошти також є неподатковими доходами бюджету. Неподатковими надходженнями є також державне мито, яке сплачують на митниці, при поданні заяв до суду та в багатьох інших випадках. Важливим джерелом неподаткових надходжень є штрафи, які сплачують до державного бюджету як адміністративні стягнення чи кримінальні покарання. Суд має право у визначених законом випадках застосувати конфіскацію майна, тобто безоплатно вилучити його у власника. Кошти від реалізації такого майна також надходять до бюджету.

Доходи від операцій з капіталом нині становлять незначну частку доходів бюджету — здебільшого майже 1 % від загальної суми надходжень. Ці доходи надходять від реалізації майна, визнаного безгосподарним, або скарбів, які надійшли до держави, кошти від продажу землі та деякі інші доходи.

Іноді держава може отримувати дарунки від різних фізичних або юридичних осіб, інших держав тощо — вони також становлять частину доходів бюджету. Можливе поповнення бюджету за рахунок грантів — певної фінансової допомоги від різних, здебільшого міжнародних або іноземних інституцій. Так, наша держава в різні часи отримувала гранти Ради Європи, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, деяких інших інституцій на реформування судової системи, системи освіти тощо.

Кошти, які передають з одного бюджету до іншого, називають трансфертами. У разі передання коштів з місцевого бюджету до державного вони стають доходами державного бюджету.

2. Видатки державного бюджету

Видатки державного бюджету — це кошти, які спрямовують на здійснення програм і заходів, що передбачені законом про бюджет на поточний рік. Видатки державного бюджету розподіляють за економічним змістом, за головними розпорядниками державного бюджету, за функціями держави та між бюджетними програмами.

За економічним змістом видатки поділяють на поточні, капітальні та видатки на кредитування. До поточних видатків належать ті, що використовують протягом поточного року, — оплата праці, придбання необхідних матеріалів, комунальні послуги тощо. Залежно від особливостей діяльності бюджетної установи, функцій, які виконує орган державної влади, склад цих витрат може суттєво відрізнятися. До капітальних видатків бюджету належать насамперед витрати на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт. Також капітальними є витрати на придбання обладнання, машин тощо, які будуть використовуватися протягом тривалого часу. За рахунок капітальних витрат створюють державні резерви, призначені для використання в надзвичайних ситуаціях, у військовий час. Отже, капітальні витрати — це витрати, які використовують протягом тривалого часу — довше, ніж один рік.

Надзвичайно важливим є поділ видатків за головними розпорядниками бюджетних коштів. Головними розпорядниками є міністерства, державні комітети, інші центральні органи державної виконавчої влади, Конституційний Суд України та Верховний Суд України, Генеральна прокуратура України, Національна академія наук України тощо — усього майже 90 органів влади й установ. Розпорядниками коштів є різноманітні бюджетні установи й організації — окремі школи, лікарні, театри тощо, які безпосередньо забезпечують виконання певних функцій держави. Кожен головний розпорядник коштів отримує певні обсяги бюджетних асигнувань, у межах яких він може брати на себе певні бюджетні зобов’язання.

Бюджет також передбачає поділ бюджетних коштів за функціональним призначенням. Серед різновидів видатків за функціональним призначенням — видатки на оборону, охорону здоров’я, житлово-комунальне господарство, економічну діяльність, освіту тощо. При цьому перелік функціональних призначень може з часом змінюватися, він визначається при прийнятті закону про бюджет на поточний рік.

При прийнятті бюджету кошти в ньому в межах функціональних призначень і головних розпорядників бюджетних коштів розподіляють за певними бюджетними програмами. Так, серед програм, які передбачені бюджетом 2018 р. для Міністерства освіти і науки України, — підготовка кадрів у професійно-технічних навчальних закладах за професіями загальнодержавного значення, надання освіти в загальноосвітніх навчальних закладах державної форми власності, надання позашкільної освіти державними позашкільними навчальними закладами, заходи з позашкільної роботи, підготовка кадрів вищими навчальними закладами, проведення всеукраїнських і міжнародних олімпіад у сфері освіти тощо.

3. Контроль за використанням державних коштів

Законодавство передбачає суворий контроль за використанням бюджету. Повноваження щодо контролю має ряд державних органів.

Верховна Рада України має право контролю за бюджетом на всіх етапах бюджетного процесу. Вона бере участь у його підготовці, заслуховує звіти про виконання Державного бюджету України, контролює відповідність бюджетному законодавству законопроектів, поданих до парламенту. Серед комітетів парламенту — комітет з питань бюджету. Аналогічні функції щодо відповідних місцевих бюджетів належать органам місцевого самоврядування.

Спеціальним органом парламентського контролю за бюджетом є Рахункова палата. Від імені Верховної Ради України вона здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їхнім використанням, за утворенням і погашенням державного боргу України, ефективністю використання коштів державного бюджету.

Важлива роль у контролі за дотриманням бюджетної дисципліни належить Міністерству фінансів України та його органам на місцях — фінансовим відділам та управлінням. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства є однією з основних функцій Державної казначейської служби України.

Крім того, бюджетну дисципліну контролює Державна контрольно-ревізійна служба України. Її органи перевіряють ефективність використання державних коштів, дотримання їхнього цільового призначення, правильність ведення обліку. Контрольно-ревізійні органи створюють не лише у фінансових органах Міністерства фінансів, а й в окремих відомствах — для перевірки установ та організацій, що належать до цього відомства.

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства України забезпечує економне й ефективне використання державних коштів.

Доходи та видатки бюджету, державне казначейство, головний розпорядник бюджету.

1. Поясніть поняття «доходи та видатки бюджету», «державне казначейство», «головний розпорядник бюджету».
2. Назвіть основні джерела доходів державного бюджету.
3. Назвіть основні види видатків державного бюджету.
4. Визначте, які бюджетні програми передбачені для різних головних розпорядників бюджетних коштів Законом «Про Державний бюджет України» на поточний рік.
5*. Висловте свою думку щодо пріоритетних напрямів витрачання бюджетних коштів.
6*. Висловте свою думку, чи достатньою мірою забезпечено контроль за використанням бюджетних коштів.
7*. Ознайомтеся з бюджетом вашого міста, району, села та висловте свою думку щодо доцільності використання його коштів.

Зберіть інформацію про податки, які існують у нашій державі, а також про податки, які існували в різні історичні періоди.