§ 41. Господарський процес

1. Господарські спори та досудовий порядок їхнього врегулювання

У господарських правовідносинах іноді виникають різноманітні спори. Наприклад, невчасно виконане замовлення на постачання сировини на промислове підприємство; під час перевезення вантажу залізницею частину його було втрачено; будівельна фірма неякісно виконала ремонт в офісному приміщенні.

Господарські спори — це розбіжності, що виникають між учасниками господарських правовідносин.

За змістом господарські спори поділяють на спори, які виникають у зв’язку з укладанням, зміною, розірванням господарських договорів; спори, пов’язані з виконанням господарських договорів; спори щодо порядку відшкодування заподіяних учасникам господарських відносин збитків.

Порядок розв’язання господарських спорів визначено Господарським процесуальним кодексом України. Держава зацікавлена в зменшенні кількості господарських спорів. Саме тому закон передбачає застосування заходів досудового їхнього врегулювання. До звернення до суду сторона, яка постраждала від порушення господарського зобов’язання, має право подати письмову претензію стороні-порушнику, визначивши свої вимоги. До претензії додаються документи, що підтверджують вимоги. Протягом місячного строку після одержання претензії вона повинна бути розглянута, заявнику повідомляють про наслідки розгляду.

2. Розгляд господарських справ у судах

Які суди існують в Україні? Якою є компетенція кожного з цих судів?

Господарські справи розглядаються в господарських судах. До юрисдикції господарських судів належать різноманітні спори, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Ознайомтеся з витягом з Господарського процесуального кодексу України та визначте, які господарські справи розглядають у господарських судах України.

З ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Стаття 12. Справи, підвідомчі господарським судам

Господарським судам підвідомчі:

1) справи в спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні й виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів і технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин і віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, установлених законодавчими актами до їхньої компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням й припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
5) справи в спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи в спорах, що виникають у земельних відносинах, у яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності, за винятком тих, що належать до компетенції адміністративних судів.

3. Учасники господарського процесу в суді

Учасниками судового процесу в господарському судочинстві є сторони, треті особи, прокурор та інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Сторонами в судовому процесі — позивачами й відповідачами — можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі й іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Сторони користуються рівними процесуальними правами. Вони мають право «ознайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої докази й міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доказів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду».

Сторони зобов’язані користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів іншої сторони, уживати заходів до всебічного, повного й об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Під час розгляду справи позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач може визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Юридичні особи беруть участь у справах через свої органи, посадових осіб. При цьому керівники або інші посадові особи подають документи, які посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження інших осіб, яким доручається представляти юридичних осіб, підтверджуються довіреністю від імені підприємства чи організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи й посвідчується печаткою підприємства, організації.

У розгляді справи може брати участь прокурор, який подає позов в інтересах держави або вступає в будь-яку справу, порушену за ініціативою інших осіб.

Для участі в справі можуть бути запрошені судові експерти, а також будь-які особи, яким відома певна інформація, що стосується справи.

4. Стадії господарського процесу

Основним завданням господарського процесу є примирення сторін, а в разі неможливості його досягнення — швидке вирішення спору. При цьому господарський процес відбувається на основі принципу змагальності сторін. Господарський процес передбачає декілька стадій.

Першою з них є досудове врегулювання розбіжностей. Однак якщо врегулювати справу в досудовому порядку не вдалося, сторони мають право звернутися до суду для вирішення свого спору. Для цього зацікавлена сторона подає позов до суду, у якому викладає свої вимоги й відповідні докази. При поданні позову сторона сплачує державне мито, сума якого залежить від сутності та ціни позову.

Після отримання позову суддя здійснює підготовку справи до розгляду й при наявності передбачених законом підстав порушує провадження щодо справи.

Усі справи, підвідомчі господарським судам у першій інстанції, розглядають місцеві господарські суди. Їхній розгляд у місцевих господарських судах одноособово здійснює суддя. При цьому забезпечується дотримання принципів законності, рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності та гласності розгляду.

Пригадайте, яке значення мають ці принципи, у чому їхня суть.

Дослідивши наявні докази, суддя виносить рішення, що є обов’язковим для всіх учасників процесу. Однак якщо якась сторона з рішенням не погоджується, тоді вона має право подати апеляцію, а в разі незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції — касацію. У разі їхнього подання здійснюється провадження справи в апеляційній та касаційній інстанціях. В окремих передбачених законом випадках можливе також провадження за нововиявленими обставинами.

Господарські спори.

1. Назвіть учасників господарського процесу.
2. Які принципи мають бути дотримані під час судового процесу?
3. Які справи підвідомчі господарським судам?
4. Визначте основні стадії господарського процесу.
5*. Висловте свою думку щодо позитивних і негативних аспектів використання третейських судів для вирішення господарських спорів.
6*. Порівняйте діяльність і порядок розгляду справ у господарських і загальних судах.
7*. Висловте свою думку щодо доцільності існування окремої системи господарських судів.

Знайдіть у додатковій літературі, засобах масової інформації та мережі Інтернет відомості про боротьбу працівників за свої права в різні періоди історії та на сучасному етапі.