Правознавство. Профільний рівень. 11 клас. Наровлянський

Тема 12. Цивільно-правові договори

§ 35. Цивільно-правові договори

1. Поняття та види договорів

Чимало цивільно-правових правочинів виникає внаслідок укладання договорів.

Договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Існує чимало видів договорів. Так, за моментом виникнення прав та обов’язків договори поділяють на реальні та консенсуальні. Права й обов’язки за реальним договором виникають у момент виконання умов договору, а права та обов’язки за консенсуальним договором виникають уже в момент його підписання.

Також договори поділяють на двосторонні (якщо правами й обов’язками наділені обидві сторони договору), односторонні (якщо одна сторона має певні обов’язки перед іншою, а інша сторона не має зустрічного обов’язку) і багатосторонні (що укладаються більше ніж двома сторонами).

Крім цього, існують особливі види договорів. Так публічним є договір, у якому одна сторона (підприємець) узяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться на загальних для всіх умовах. Найчастіше такі договори мають місце в роздрібній торгівлі, на транспорті, підприємствах зв’язку, у готелях тощо.

2. Порядок укладання договору

  • Висловте припущення, які умови договору е обов’язковими, необхідними.

Закон визначає обов’язковою для будь-якого договору умову про предмет договору (тобто про те, про що домовляються). Крім того, для багатьох договорів визначено обов’язкові саме для цього виду договору умови. Так, для договору купівлі-продажу обов’язковою умовою є ціна.

Для укладання договору одна зі сторін звертається до іншої з пропозицією, яка має назву оферта. Вона має бути направлена конкретній особі, у ній повинні міститися істотні умови цього виду договору. Направлення оферти вважають першою стадією укладання договору.

Другою стадією укладання договору вважається відповідь іншої сторони. Таку відповідь — згоду на прийняття пропозиції — називають акцептом. У разі прийняття пропозиції відповідь повинна бути безумовною.

Якщо сторона пропонує укласти договір на інших умовах, це вважається відмовою від першої пропозиції та одночасно новою офертою.

3. Договори купівлі-продажу та міни

Одним з найпоширеніших цивільно-правових договорів є договір купівлі-продажу, з яким, напевно, мав справу кожний з вас. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Кожна зі сторін договору має певні, визначені законом права й обов’язки. Продавець зобов’язаний повідомити покупцеві необхідну інформацію про товар, зокрема про можливі небезпечні його якості, передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а також інструменти, комплект запасних частин тощо та документи: технічний паспорт, сертифікат якості тощо, що стосуються товару. Обов’язком продавця є передання товару належної якості.

У свою чергу, покупець зобов’язаний сплатити встановлену договором ціну за товар і прийняти його. Оплата проводиться в повному обсязі після передання товару, а в окремих випадках договір може передбачати попередню оплату товару (до отримання) або оплату товару в кредит (частинами).

Покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар і вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або його демонстрації (пригадайте, як перевіряють телевізор, комп’ютер, автомобіль перед купівлею).

Закон визначає обов’язкову письмову форму договору з нотаріальним посвідченням і державною реєстрацією для договорів купівлі-продажу нерухомого майна, форма інших договорів купівлі-продажу визначається за погодженням сторін.

Подібним до договору купівлі-продажу є договір міни. За договором міни кожна зі сторін зобов’язується передати іншій у власність один товар в обмін на інший. При здійсненні договору міни кожна сторона є одночасно продавцем того товару, який вона передає у власність іншій, і покупцем того товару, який вона одержує.

4. Договір дарування

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Важливо зазначити, що договір дарування виключає будь-які зустрічні зобов’язання обдаровуваного, його обов’язок здійснити будь-які дії на користь дарувальника.

Закон визначає форму, за якою укладають договір дарування.

Предмет дарування

Форма договору

Предмети особистого користування та побутового призначення

Можлива усна

Нерухомі речі

Письмова з нотаріальним посвідченням

Майнові права, дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому

Письмова

Рухомі речі, які мають особливу цінність

Письмова

Валютні цінності на суму яка перевищує 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

Письмова з нотаріальним посвідченням

Закон передбачає можливість укладання договору дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому. При цьому передання дарунка може бути пов’язане з настанням певної обставини або містити обов’язок передати дарунок через певний строк. Так, наприклад, може бути передбачено передання дарунка після закінчення навчання, служби в армії тощо.

Можливе також укладання договору дарування, у якому буде передбачено певні зобов’язання обдаровуваного на користь третіх осіб. Так, обдаровуваного, який отримав житловий будинок, можна зобов’язати надати можливість проживання в ньому певній особі. У цьому випадку, приймаючи подарунок, обдаровуваний бере на себе зобов’язання виконати це, а в разі порушення дарувальник має право вимагати розірвати договір і повернути дарунок або відшкодувати його вартість (якщо повернення неможливе).

5. Договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Зазначимо, що договір позики є договором реальним.

Закон вимагає укладання договору позики в письмовій формі між фізичними особами, якщо його сума не менше, ніж у 10 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а якщо позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми. При цьому підтвердженням договору може бути розписка або інший документ, який засвідчує передання позичальнику визначеної грошової суми чи кількості речей.

6. Договір найму

Напевно, кожному з вас доводилося користуватися чужими речами, які ви взяли в сусіда, товариша, подруги тощо. Можливо, дехто, відпочиваючи влітку з батьками, користувався квартирою чи будинком, які орендували. У цьому випадку йдеться про договір найму. За договором майнового найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно для користування за плату на певний строк. Майно, яке особа орендує, після закінчення строку найму (оренди) має бути повернуте, при цьому саме те майно, яке було отримане. Зрозуміло, що у зв’язку з цим предметом договору найму можуть бути лише речі, які мають індивідуальні ознаки. Не можна орендувати 5 кг цукру або 20 л бензину, а от квартиру, автомобіль чи телевізор можна взяти в оренду. За користування майном, яке отримане в оренду, орендар сплачує кошти, передбачені договором. Орендна плата вноситься, як правило, щомісячно.

Договір найму може бути строковим або безстроковим. Якщо договір укладено на невизначений строк, кожна зі сторін має право відмовитися від нього в будь-який час, письмово попередивши про це іншу сторону.

7. Договір підряду

Людині необхідно побудувати чи відремонтувати будинок або квартиру, пошити костюм, прибрати у квартирі, тому вона наймає виконавця, який здійснює роботу. У цьому випадку йдеться про договір підряду. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу.

За загальним правилом підрядник виконує роботу зі свого матеріалу й несе відповідальність за його якість. Якщо ж матеріал, відповідно до договору, надано замовником, то підрядник несе відповідальність за його використання й економне витрачання, а після закінчення роботи повинен надати звіт про його використання.

У договорі підряду визначається вартість роботи, додатком до договору може бути кошторис, у якому здійснено розрахунок вартості роботи. Як правило, зміни до кошторису можна вносити лише за погодженням сторін.

Замовник має право в будь-який час перевірити хід і якість роботи, але не має права втручатися в діяльність підрядника. Більше того, замовник у будь-який час до закінчення роботи має право відмовитися від договору, але при цьому він зобов’язаний виплатити підряднику не лише плату за виконану частину роботи, а й відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору.

Після закінчення роботи замовник зобов’язаний її прийняти. Якщо під час прийняття роботи будуть виявлені певні недоліки чи невикладання договору підряду, замовник повинен негайно заявити про це. Якщо через ці недоліки робота підрядника стає непридатною для використання відповідно до договору, замовник має право за своїм вибором вимагати від підрядника безоплатного усунення недоліків у роботі, пропорційного зменшення ціни або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо недоліки в роботі є істотними й не можуть бути усунені протягом певного строку, замовник має право відмовитися від договору й вимагати відшкодування збитків.

Договір, оферта, акцепт, договори купівлі-продажу та міни, дарування, позики, найму, підряду.

1. Поясніть поняття «договір», «оферта», «акцепт».

2. Які існують види цивільно-правових договорів?

3. Які особливості має публічний договір?

4. Охарактеризуйте стадії укладання договору.

5*. Висловте свою думку щодо доцільності існування публічних договорів.

6*. Наведіть приклади різних видів договорів, учасником яких вам доводилося бути.

7. Порівняйте

  • А договір купівлі-продажута договір дарування
  • Б договір майнового найму та договір позики