Правознавство. Профільний рівень. 11 клас. Наровлянський

Тема 10. Захист цивільних прав та охоронюваних інтересів

§ 33. Захист цивільних прав

1. Захист цивільних прав

Ви купили в магазині телевізор, але він вийшов з ладу вже на третій день після придбання. Автомобіль ваших батьків було пошкоджено внаслідок порушення Правил дорожнього руху іншим водієм. Ваш однокласник, який позичив у вас підручник, не повертає його протягом тривалого часу. У всіх цих випадках порушено ваші цивільні права й постає питання про їхній захист.

• Запропонуйте, як ви можете захистити свої цивільні права.

Для захисту своїх прав особа може використовувати різні шляхи й засоби. Кожен має право на самозахист, самостійне вживання заходів для захисту своїх прав. При цьому використані особою засоби захисту повинні відповідати закону. Однак не завжди людина може сама вирішити свої проблеми. Тоді доведеться звертатися по допомогу.

Таку допомогу можуть надати органи державної влади й місцевого самоврядування — від сільської ради до Президента України. У захисті цивільних прав допомогу може надати також нотаріус. До нього можна звернутися в разі невиконання договору, неповернення боргу, але лише в тому випадку, коли ваші відносини зафіксовано в оформленому письмовому договорі.

І нарешті, особа має право звернутися за захистом своїх прав до суду. При цьому, звертаючись до суду, ви можете обрати один з багатьох способів захисту прав та інтересів, передбачених законом.

• За допомогою витягу з Цивільного кодексу України визначте, які способи захисту цивільних прав особи може використати суд. Запропонуйте випадки, коли доцільно використати кожен з цих способів.

З ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

• 1) визнання права;
• 2) визнання правочину недійсним;
• 3) припинення дії, яка порушує право;
• 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
• 5) примусове виконання зобов’язання в натурі;
• 6) зміна правовідношення;
• 7) припинення правовідношення;
• 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
• 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
• 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж у встановлений договором або законом.

2. Моральна шкода

• Пригадайте, які відносини регулюють норми цивільного права.

Коли порушуються права людини, вона отримує не лише фізичну чи матеріальну шкоду, а й відчуває моральні страждання, іноді принижують її честь, гідність і ділову репутацію. У цьому випадку йдеться про завдання моральної шкоди, яка, відповідно до Цивільного кодексу України, підлягає відшкодуванню. Зрозуміло, що відшкодування моральної шкоди не може полягати в прямому відновленні втраченого, тому закон передбачає, що воно здійснюється шляхом грошової чи майнової компенсації або іншим шляхом.

Цивільний кодекс України передбачає, що «сума грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, завданих фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні суми відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості». При цьому моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і не пов’язана із сумою цього відшкодування.

Цивільний кодекс України визначив випадки й умови, за яких моральна шкода підлягає відшкодуванню.

• Ознайомтеся з витягом із Цивільного кодексу України та визначте, за наявності яких підстав моральна шкода підлягає відшкодуванню.

З ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Стаття 1167. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду

1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених частиною другою цієї статті.

2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

• 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
• 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення як арешту або виправних робіт;
• 3) в інших випадках, установлених законом.

Іноді моральну шкоду завдано недостовірною інформацією, яка поширена за допомогою засобів масової інформації або іншим способом. У цьому випадку певна частка моральної шкоди може бути відшкодована шляхом спростування цієї інформації. Потерпіла особа має також право на відповідь. Важливо зазначити, що обов’язок довести правдивість інформації покладається на того, хто її поширив.

Якщо інформація визнана недостовірною, особа, яка її поширила, зобов’язана її спростувати. Спосіб спростування залежить від того, як було поширено недостовірну інформацію. Уявіть, що недостовірну інформацію подано в характеристиці, яку видано особі для вступу до навчального закладу, що завадило прийняттю документів. У цьому випадку спростування полягає у відкликанні документа, який має недостовірну інформацію. Якщо ж інформацію поширили в газеті чи телепередачі, то відкликати її неможливо — адже вона стала відомою невизначеному колу осіб. У цьому випадку спростування має бути вміщено в тому ж засобі масової інформації. Якщо в книжці, газеті чи телепередачі порушено особисті немайнові права особи (зокрема, право на честь, гідність, ділову репутацію), то суд має право заборонити поширення відповідної інформації або навіть прийняти рішення про знищення тиражу книжки чи газети.

3. Захист права власності

Власник виявляє свою загублену річ в іншої особи. Стороння особа безпідставно самовільно користується чужим майном. У цих випадках власнику доводиться вирішувати питання захисту своєї власності, використовуючи для цього різні способи. При цьому, враховуючи рівність усіх форм власності, Цивільний кодекс України гарантує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Власник не лише має право сам захищати свою власність, а й звернутися до державних органів, зокрема до суду, по допомогу. Серед вимог, які може висунути власник, — витребування майна з незаконного володіння, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власністю, скасування незаконного акта, що порушує право власності.

При цьому для витребування майна з чужого незаконного володіння подають віндикаційний позов. Предметом такого позову може бути лише річ, яка індивідуально визначена, — конкретний автомобіль, конкретний годинник тощо. Гроші або речі, які не мають індивідуальних ознак (наприклад, бензин, цукор тощо), не можуть бути предметом такого позову.

Якщо ж ідеться про усунення перешкод у користуванні своїм майном, яке не виходило з володіння власника, то використовують негаторний позов. Такий позов, наприклад, може бути поданий власником будинку, поряд з яким розпочинається будівництво багатоповерхового будинку, що заважатиме експлуатації існуючих будівель.

4. Позовна давність

Уявіть собі, що ви дізналися про борг, який сусіди не віддали вашій прабабусі в 1941 р. — завадила війна. Чи зможете ви повернути цей борг, звернувшись з вимогою до нащадків боржника? Звичайно, ви можете провести переговори з нащадками й, можливо, домовитися про повернення боргу. Однак чи зможе вам допомогти суд? Для відповіді на це запитання вам потрібно ознайомитися з поняттям «позовна давність».

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

• За допомогою витягу з Цивільного кодексу України визначте, який позовний строк установлено для різних видів позовів. Чи зможете ви вирішити проблему, яка викладена на початку параграфа, звернувшись до суду?

З ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Стаття 257. Загальна позовна давність

1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Стаття 258. Спеціальна позовна давність

1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

• 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
• 2) про спростування недостовірної інформації, розміщеної в засобах масової інформації.

У цьому разі позовна давність обчислюється від дня розміщення цих відомостей у засобах масової інформації або з дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

• 3) про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця в разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);
• 4) у зв’язку з недоліками проданого товару;
• 5) про розірвання договору дарування;
• 6) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;
• 7) про оскарження дій виконавця заповіту;
• 8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється

1. Позовна давність не поширюється:

• 1) на вимогу, що випливає з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, установлених законом;
• 2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видання вкладу;
• 3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію (...);
• 5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) (...);
• 7) на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток, як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передавання такого гуртожитку, як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного в процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.

Отже, необхідно пам’ятати про часові обмеження: якщо строк позовної давності минув, ви втрачаєте право звернутися до суду по допомогу, хоча в окремих випадках суд може визнати поважними причини пропущення строку позовної давності.

Захист цивільних прав, захист права власності, моральна шкода, позовна давність.

1. Які шляхи захисту цивільних прав особи ви знаєте?

2*. Висловте думку щодо доцільності встановлення позовної давності для звернення до суду.

3. Чому, на вашу думку, для різних видів правочинів установлено різні строки позовної давності?

4. Які способи захисту цивільних прав та інтересів можуть бути використані судом?

5. У чому полягає моральна шкода?

6*. Висловте свою думку щодо того, чи достатні засоби відшкодування моральної шкоди передбачено законодавством.

7*. У засобах масової інформації та мережі Інтернет знайдіть інформацію про випадки спростування недостовірної інформації.

8*. Для кожної із ситуацій запропонуйте найбільш доцільний спосіб захисту цивільних прав.

• а) Особа своєчасно не повернула кредит, отриманий у банку;
• б) автомобіль особи незаконно, на її думку, затриманий поліцією;
• в) групою школярів під час гри випадково було пошкоджено автомобіль, який стояв у дворі;
• г) особу не пускають у квартиру, у якій вона прописана та є одним із співвласників;
• ґ) особа вважає незаконним рішення сільської ради про вилучення земельної ділянки.

9. Порівняйте негаторний та віндикаційний позови.