Правознавство. Профільний рівень. 11 клас. Наровлянський

Тема 8. Цивільно-правова відповідальність

§ 31. Цивільно-правова відповідальність

  • Пригадайте відомі вам види юридичної відповідальності та назвіть їхні спільні ознаки.

1. Особливості цивільно-правової відповідальності

За будь-яке порушення цивільних прав особи передбачена цивільно-правова відповідальність.

Цивільно-правова відповідальність — це вид юридичної відповідальності, який полягає в настанні передбачених законом негативних майнових наслідків для правопорушника.

Цивільно-правова відповідальність має певні особливості порівняно з іншими видами юридичної відповідальності. Передусім вона має переважно майновий характер. Це пояснюється як особливістю відносин, які захищає цивільно-правова відповідальність (вони мають переважно майновий характер), так і тим, що одним з основних завдань цього виду відповідальності є компенсація втрат, збитків, відновлення порушеного права.

Цивільно-правова відповідальність має для порушника додатковий характер, адже притягнення до цивільно-правової відповідальності не звільняє від виконання зобов’язання, порушення якого призвело до притягнення до відповідальності.

При цьому особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що порушник, якого притягають до відповідальності, і той, на чию користь приймається рішення, є юридично рівними.

Коли особу притягають до адміністративної, кримінальної та дисциплінарної відповідальності, не вимагається відповідність між порушенням і накладеним стягненням. За крадіжку (посягання на власність) може бути призначено покарання — позбавлення волі (обмежується право на свободу). А от для цивільно-правової відповідальності характерна еквівалентність — її сума, як правило, дорівнює сумі завданої шкоди.

Важливою особливістю цивільно-правової відповідальності є її ініціативний характер. Адже на відміну від адміністративної та кримінальної відповідальності, притягнення до яких відбувається незалежно від бажання потерпілого, наявності його заяви, притягнення до цивільно-правової відповідальності відбувається лише за ініціативою потерпілого.

Крім цього, особливістю цивільно-правової відповідальності є можливість притягнення до цивільно-правової відповідальності без вини. Також, на відміну від кримінального права, у цивільному праві діє принцип презумпції вини.

Підставами цивільної відповідальності є скоєння особою цивільного правопорушення, а також прийняття в установленому законом порядку рішення про притягнення до цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність настає, як правило, за умови завдання потерпілому певної шкоди.

  • Пригадайте, які види шкоди передбачено законодавством України.

Як зазначалося, цивільно-правова відповідальність має компенсаційний характер, тому для неї важливо визначити грошову оцінку майнової шкоди.

Грошове вираження майнової шкоди називають збитками.

При цьому збитки прийнято поділяти на реальні збитки й втрачену вигоду.

Реальні збитки — це ті втрати, яких особа зазнала реально, — вартість знищеного чи пошкодженого майна, витрати на його відновлення, ремонт.

Втраченою вигодою називають доходи, які особа могла отримати, але не отримала внаслідок порушення її права.

Розглянемо це на прикладі. Унаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм вантажівки було пошкоджено мікроавтобус, який перевозив пасажирів на одному з міських маршрутів. Яких втрат зазнав власник машини? По-перше, мікроавтобус пошкоджено, необхідно купити нові деталі для заміни пошкоджених, сплатити за роботу працівникам, які будуть здійснювати ремонт. Ці витрати — реальні (або прямі) збитки. Однак, крім цього, автобус, працюючи на маршруті, щоденно забезпечував отримання доходів на суму 1000 грн. Протягом тижня, коли машину ремонтували, власник не отримав ці доходи (7000 грн) — це втрачена вигода.

2. Види цивільно-правової відповідальності

Закон визначає види цивільно-правової відповідальності.

За джерелом виникнення в цивільній відповідальності визначають два основні види відповідальності — договірну й позадоговірну.

Відповідальність за неповернутий вчасно борг випливає з попередньо укладеного договору — наприклад, боржник раніше уклав договір займу, узявши гроші в борг. Так само відповідальність продавця неякісного телевізора зумовлює раніше укладений договір купівлі-продажу. Відповідальність, що настає у зв’язку із невиконанням умов договору, називають договірною.

У ситуації ж, коли підлітки, граючи м’ячем, розбили шибку, ніяких угод між гравцями та власником будинку не було. Однак усе одно винуватець повинен відшкодувати збитки. Якщо відповідальність настає за відсутності договору, лише на підставі закону, ідеться про позадоговірну відповідальність.

Іноді відповідальність зобов’язані нести кілька осіб. Залежно від розподілу обов’язків щодо відшкодування її поділяють на солідарну, часткову та субсидіарну. Наприклад, троє хлопців, граючись, підпалили складені у дворі будівельні матеріали й завдали шкоди будівельному управлінню чи декілька осіб спільно взяли в борг гроші.

У разі солідарної відповідальності всі винні мають спільний обов’язок відшкодувати збитки. Вони відповідають за шкоду солідарно. Постраждалий має право вимагати відшкодування від будь-кого з винуватців у повному обсязі. Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо визначених законом, насамперед у разі притягнення до позадоговірної відповідальності (наприклад, двоє чоловіків разом пошкодили автомобіль, що стояв у дворі).

Якщо декілька людей разом візьмуть гроші в борг, а потім вчасно його не повернуть, потерпілий кредитор може вимагати від кожного з них лише відповідну частку боргу. Таку відповідальність називають дольовою, або частковою. Якщо в законі прямо не передбачено солідарну відповідальність — настає дольова.

Субсидіарна відповідальність має місце у випадку, коли хтось допомагає, субсидує іншого у відшкодуванні збитків. Відповідальність є фактично додатковою. Прикладом може бути відповідальність батьків за шкоду, завдану їхніми дітьми у віці від 14 до 18 років, якщо власних коштів і майна неповнолітнього не вистачить для відшкодування.

За загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі — як реальна шкода, так і втрачена вигода. Однак у деяких випадках сума відшкодування може бути, згідно із законом, зменшена або збільшена.

Так, у разі завдання шкоди фізичною особою суд має право врахувати її матеріальне становище й зменшити виплату. Також суд може зменшити суму відшкодування тоді, коли однією з причин завдання шкоди стала груба необережність потерпілого.

Грошове відшкодування може бути збільшеним у зв’язку зі зростанням вартості життя та збільшенням мінімальної заробітної плати, а також якщо рівень працездатності потерпілого знизився після прийняття первинного рішення про відшкодування, якщо йдеться про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я потерпілого.

3. Цивільна відповідальність без вини

Однією з особливостей цивільно-правової відповідальності є можливість в окремих випадках притягнення до відповідальності навіть у разі відсутності вини. Це відрізняє цивільну відповідальність від кримінальної та адміністративної.

Найчастіше до відповідальності без вини притягають власників джерел підвищеної небезпеки.

Джерело підвищеної небезпеки — це транспортні засоби, промислові підприємства, будівлі, тварини, що за своєю природою становлять певну небезпеку для оточення, бо іноді можуть вийти з-під контролю людини.

Автомобіль на слизькій дорозі може втратити керування. На заводі внаслідок несприятливих природних обставин може вийти з-під контролю хімічний процес. Власник такого об’єкта розуміє, що його власність може спричинити небезпечні наслідки для оточення, але все-таки використовує автомобіль, а підприємство здійснює будівництво. Тому закон покладає на нього підвищену відповідальність. Власник джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати завдану цим джерелом шкоду незалежно від наявності вини. Отже, якщо автомобіль утратив керування й пошкодив торговельний кіоск, власник автомобіля відповідатиме, навіть коли доведено відсутність його вини. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, несе саме власник. Якщо внаслідок порушення водієм Правил дорожнього руху сталася аварія автомобіля, який належить підприємству, унаслідок чого загинула людина й завдано матеріальну шкоду, то до кримінальної відповідальності притягатиметься водій, але збитки відшкодовуватиме не водій, а власник, тобто підприємство.

Водночас закон передбачає підстави, за наявності яких власник джерела підвищеної небезпеки звільняється від цивільної відповідальності. Уявімо, що під час паводку капітан катера не зумів утримати судно й воно зіткнулося з пароплавом, пошкодивши його. Завдано шкоду, але чи може капітан або власник катера як джерела підвищеної небезпеки відповідати за це? Ні, бо вони не могли протистояти силі стихії, унаслідок якої завдано збитки. Отже, ідеться про непереборну силу. Громадянин хоче покінчити життя самогубством і кидається під поїзд метро. Шкоду заподіяно, але сталося це внаслідок умисних дій того, хто постраждав. У цьому випадку відповідальність також виключається.

Законом передбачено й деякі інші випадки притягнення до цивільно-правової відповідальності без вини. Так, підприємство несе відповідальність за дії свого працівника, навіть якщо в діях самого підприємства не було порушень.

У подальшому, якщо буде визнано вину працівника в тому, що сталося, підприємство може звернутися до суду з так званим регресним позовом до працівника про відшкодування витрат.

4. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітнім

Людям можуть завдати шкоду своїми діями неповнолітні особи, іноді вони можуть бути винними в невиконанні якогось зобов’язання. У цьому випадку постає питання про цивільну відповідальність неповнолітнього. Така відповідальність має свої особливості.

  • Пригадайте обсяг відповідальності малолітніх (віком до 14 років), з 14 до 18 років.

За шкоду, завдану малолітнім (віком до 14 років), відповідають батьки — вони повинні відшкодовувати потерпілому його збитки.

Коли ж шкоду завдав неповнолітній (віком від 14 до 18 років), то хто відшкодовуватиме шкоду залежить від того, чи має неповнолітній власний заробіток, стипендію, власне майно. Якщо неповнолітній має такі доходи, він зобов’язаний самостійно відшкодувати збитки. Коли названих джерел — стипендії, зарплати, особистого майна — не вистачає для повного відшкодування збитків, батьків неповнолітнього притягають до субсидіарної відповідальності, вони доповнюють кошти неповнолітнього, субсидують його. Відповідальність батьків у цьому випадку є додатковою до відповідальності дитини й виникає внаслідок шкоди, яку вона завдала.

Цивільно-правова відповідальність, договірна й позадоговірна відповідальність, джерело підвищеної небезпеки, солідарна, дольова (часткова) і субсидіарна відповідальність, регрес.

1. Поясніть поняття «цивільно-правова відповідальність», «договірна» і «позадоговірна відповідальність», «джерело підвищеної небезпеки», «солідарна», «дольова» і «субсидіарна відповідальність», «регрес».

2. Яка мета цивільно-правової відповідальності?

3. Які види цивільно-правової відповідальності вам відомі?

4. Які особливості цивільно-правової відповідальності неповнолітніх?

5. У яких випадках настає субсидіарна відповідальність?

6. У яких випадках настає цивільно-правова відповідальність за відсутності вини?

7*. Порівняйте різні види цивільно-правової відповідальності.

8*. Обґрунтуйте доцільність існування як дольової, так і солідарної відповідальності.

9*. Визначте, у яких із зазначених випадків настане цивільна відповідальність, а також її вид (солідарна, дольова, субсидіарна, договірна, позадоговірна).

  • а) Хлопець 13 років розбив м’ячем вікно;
  • б) водій-працівник фірми «А-кс», не порушивши Правил дорожнього руху, потрапив в аварію, унаслідок чого пошкоджено вантаж приватного підприємця С., який він перевозив;
  • в) жінка знепритомніла у магазині та, падаючи, розбила посуд, що стояв на вітрині;
  • г) група молодиків навмисно розбила рекламні плакати;
  • ґ) двоє друзів — 17 і 21 року — не повернули магнітофон, який брали на прокат;
  • д) захищаючись від спроби наїзду, військовослужбовець пострілами пошкодив автомобіль нападників.