Правознавство. Профільний рівень. 11 клас. Наровлянський

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тема 6. Форми та види власності

§ 29. Форми власності

В Україні законодавством передбачено існування декількох форм власності, причому всі вони є рівними.

Основними формами власності є приватна, комунальна та державна.

1. Право приватної власності

Цивільний кодекс України визнає всіх фізичних та юридичних осіб приватного права суб’єктами права приватної власності.

  • Пригадайте, які юридичні особи є особами приватного права.

Закон передбачає право фізичних і юридичних осіб бути власниками будь-якого майна, щодо якого закон установлює певні обмеження. Так, у приватній власності не можуть бути бойова зброя, атомні електростанції та інші ядерні об’єкти тощо. При цьому склад і вартість приватної власності, яка належить одній особі, не обмежуються законом. Відповідно до Конституції України, право приватної власності є непорушним.

Зазначимо, що діючий Цивільний кодекс України не передбачає існування колективної власності. Власником майна партії, громадської організації, профспілки, релігійної громади, тобто організації, яка створена фізичними особами (саме таке майно іноді називають колективним), є юридичні особи в цілому.

Приватну власність можна набути також через приватизацію — передавання майна з державної комунальної власності до приватної. Порядок здійснення приватизації встановлено спеціальними законами.

2. Право державної та комунальної власності

Велика частка майна є комунальною та державною власністю. Суб’єктом права державної власності є народ України та держава Україна в цілому. При цьому не можна ототожнювати державу Україна з її органами — Верховною Радою, Кабінетом Міністрів тощо, хоча вони в установленому законом порядку розпоряджаються державною власністю, є представниками суб’єкта права власності.

Так само суб’єктом права комунальної власності є територіальні громади населених пунктів. При цьому законодавство не передбачає територіальних громад районів, областей, адже вони є об’єднанням територіальних громад населених пунктів. Від імені цих громад виступають відповідні ради та створені ними виконавчі органи, які мають повноваження, визначені законом.

Державною власністю є кошти державної скарбниці, майно, яке забезпечує діяльність Верховної Ради, інших органів державної влади, Збройних сил України тощо. Також державною власністю є майно державних підприємств — «Укрзалізниці», «Укрнафтогазу» тощо. Серед державного майна є й таке, що не може перебувати у власності інших суб’єктів.

До комунальної власності належить майно, яке безпосередньо забезпечує діяльність органів місцевого самоврядування, а також об’єкти, якими користується населення відповідної території, — школи, поліклініки, лікарні тощо.

  • Висловте припущення, про яке майно йдеться.

3. Право спільної власності

Іноді виникають ситуації, коли право власності на майно належить одночасно двом чи більше особам. Для цього виду власності характерна наявність одного об’єкта власності та декількох суб’єктів власності. Саме таким є майно подружжя, спільною власністю може бути отриманий у спадщину чи спільно побудований будинок, приватизована квартира тощо. При цьому залежно від особливостей режиму власності, прав співвласників та особливостей користування й управління цим майном існують два види спільної власності.

Спільною сумісною власністю вважають власність, яка належить двом чи більше особам без визначення частки кожного з них у цій власності.

Спільною сумісною власністю майно вважається лише в тому випадку, коли це прямо передбачено договором власників або законом. Так, законом передбачено, що спільною сумісною власністю є майно, набуте подружжям за час шлюбу, майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї (якщо інше не передбачено шлюбним контрактом чи іншим договором).

Майном, яке знаходиться в спільній сумісній власності, співвласники спільно володіють і користуються, розпорядження цим майном здійснюється за спільною згодою всіх співвласників. При цьому для вчинення правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, згода повинна бути висловлена письмово та нотаріально посвідчена.

Майно, яке знаходиться в спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, при цьому частки власників увижаються рівними (якщо інше не закріплено в договорі між співвласниками).

У всіх випадках, коли законом чи договором не встановлено режим спільної сумісної власності, майно вважається таким, що є спільною частковою власністю, тобто спільною власністю двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності.

Частки в праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Коли ж співвласники не досягли домовленості щодо величини часток, вони можуть бути визначені судом з урахуванням вкладу кожного із співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. При цьому співвласник повинен нести відповідну частину витрат на утримання спільної власності.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, водночас кожен співвласник має право вимагати надання йому у володіння та користування відповідної частки спільного майна (наприклад, частини будинку). Якщо ж визначити реально частку неможливо (наприклад, неможливо реально виокремити частку автомобіля), то співвласник може вимагати від інших співвласників матеріальної компенсації.

Кожен співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою спільної власності, однак інші співвласники мають переважне право на придбання цієї частки. Переважне право означає, що якщо співвласники погоджуються придбати частку спільної власності, запропоновану для продажу, то продавець (співвласник) не має права їм відмовити та продати її іншим особам. Продавець частки спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, зазначивши ціну й інші умови, за яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовляться від свого переважного права або не скористаються ним протягом одного місяця щодо нерухомого майна та десяти днів — щодо рухомого майна, частка спільної власності може бути продана будь-якій особі.

Приватизація, спільна сумісна власність, спільна часткова власність.

1. Поясніть поняття «приватизація», «спільна сумісна власність», «спільна часткова власність».

2. Наведіть приклади майна, яке належить до кожної з форм власності.

3. Які види спільної власності вам відомі?

4. Висловте свою думку щодо переваг і недоліків різних форм спільної власності для тих, хто є власниками.

5. Порівняйте

  • А різні форми власності
  • Б спільну сумісну та спільну часткову власність

Наведіть приклади об’єктів, які було створено людським розумом, творчістю.