Правознавство. Профільний рівень. 11 клас. Наровлянський

§ 23. Досудове розслідування. Судове провадження

1. Поняття «досудове розслідування»

Першими органами, які розпочинають розслідування щодо вчиненого злочину, є органи, які здійснюють дізнання та досудове слідство. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс передбачає, що досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків — у формі дізнання, однак поки що Кримінальний кодекс не передбачає поняття «кримінальний проступок».

У разі отримання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий або прокурор зобов’язані протягом 24 годин внести відомості про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і розпочати розслідування. Право проводити досудове розслідування, залежно від скоєного злочину, мають слідчі органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів, що здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань України, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, детективи Національного антикорупційного бюро України.

Якщо особу затримано на місці скоєння кримінального правопорушення чи безпосередньо після його скоєння, а також за наявності достатніх доказів для підозри особи у скоєнні кримінального правопорушення, їй оголошують про підозру й обов’язково роз’яснюють її права. Також про підозру обов’язково мають повідомити в тому випадку, коли до особи застосовують один із запобіжних заходів, про які йтиметься нижче.

2. Запобіжні заходи

Досить часто підозрюваний (обвинувачений) не лише не сприяє встановленню істини в справі, а й заважає розслідуванню — намагається вплинути на свідків, потерпілих, знищити докази. Іноді й сам підозрюваний (обвинувачений) намагається зникнути. Для того щоб запобігти цьому, закон передбачає можливість застосування щодо підозрюваного (обвинуваченого) запобіжних заходів.

Запобіжні заходи можуть застосовуватися стосовно тих, хто притягається до кримінальної відповідальності у випадку, коли наявні достатні підстави вважати, що ця особа дійсно заважатиме слідству, або намагатиметься ухилитися від дізнання, слідства чи суду, або продовжуватиме злочинну діяльність.

Запобіжними заходами є особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, утримання під вартою. Обираючи один з них, обов’язково враховують тяжкість злочину, у скоєнні якого підозрюють (обвинувачують) особу, її вік, стан здоров’я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

При застосуванні особистого зобов’язання підозрюваному (обвинуваченому) письмово повідомляють про його обов’язки, які він має виконувати, і попереджають, що в разі порушення зобов’язання запобіжний захід може бути замінено більш жорстким.

Закон передбачає можливість запобіжного заходу у формі особистої поруки. Сутність її полягає в тому, що особи, які заслуговують на довіру, звертаються із заявою про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним (обвинуваченим) його обов’язків і зобов’язуються забезпечити його з’явлення до органів досудового розслідування чи суду за першим викликом. Важливо зазначити, що порука може бути відкликана в будь-який час, у цьому разі вирішується питання про застосування іншого запобіжного заходу.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному (обвинуваченому) залишати житло цілодобово або в певний період доби. Цей захід може бути застосовано лише до особи, яка підозрюється (обвинувачується) у скоєнні злочину, за який законом передбачено покарання — позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців, а загалом протягом досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.

Закон передбачає можливість застосування запобіжного заходу застави. Вона полягає в тому, що підозрюваний (обвинувачуваний) або інші особи перераховують на спеціальний рахунок певну грошову суму, яка не повертається в разі невиконання підозрюваним (обвинуваченим) його обов’язків. Сума застави встановлюється органом, який застосував запобіжний захід з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного (обвинуваченого) та інших обставин.

Винятковим запобіжним заходом є утримання під вартою. Він застосовується лише тоді, коли інших запобіжних заходів недостатньо. Строк постанови про утримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. У разі необхідності цей строк може бути продовжений судом на такий самий термін, однак загальний строк утримання під вартою підозрюваного (обвинуваченого) під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості та дванадцяти місяців — у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

3. Затримання особи

Як ви вже знаєте, запобіжні заходи можуть застосовуватися лише за рішенням слідчого судді. Але уявімо, що поліцейські, прибувши на виклик, застали злодіїв прямо в магазині чи банку або ж потерпілий вказав на того, хто його побив. Якщо підозрюваного відпустити, його навряд чи вдасться швидко затримати знову. Тому передбачено, що в разі, коли особу застали під час скоєння злочину або замаху на його скоєння, якщо безпосередньо після скоєння злочину очевидець, у тому числі потерпілий, чи очевидні ознаки на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно скоїла злочин, він може бути затриманий на строк не більше ніж 72 години протягом яких суд повинен прийняти рішення про подання застосування запобіжних заходів.

Затриманого відразу ознайомлюють з його правами, зокрема й з правом на захист, забезпечують можливість зустрічі з адвокатом, про затримання особи має бути повідомлено її родичам.

4. Судовий розгляд

Після завершення досудового розслідування здійснюється судовий розгляд.

  • Пригадайте, який склад суду передбачено при слуханні різних справ.

Після відкриття засідання й оголошення головуючим провадження, яке розглядається, секретар повідомляє про з’явлення учасників, а також про фіксацію ходу засідання за допомогою технічних засобів. Після цього оголошують склад суду, прізвища інших учасників процесу, учасникам процесу за необхідності пояснюють їхні права й обов’язки, із залу виводять свідків, які не були допитані.

Судовий розгляд розпочинається з оголошення прокурором обвинувального акта, який є підсумком досудового розслідування.

Варто зазначити, що за загальним правилом суд має повністю дослідити наявні докази — вислухати свідків, а також потерпілих, обвинувачених (якщо вони бажають давати свідчення). Спочатку розглядають докази, подані стороною обвинувачення, потім стороною захисту. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, однак у будь-якому випадку, якщо обвинувачений бажає дати свідчення, його мають допитати.

Після завершення вивчення доказів суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин і перевірки їх доказами й переходить до судових дебатів. Під час дебатів мають право виступити прокурор, захисник, потерпілий, обвинувачений, їхні представники. При цьому час виступу в дебатах не може бути обмежений, крім випадку, коли після зауваження учасник дебатів повторно виходить за межі кримінального провадження, яке розглядається.

Після завершення дебатів обвинуваченому надається останнє слово. Суд не має права обмежувати час на виголошення останнього слова, обвинуваченому не можна ставити ніяких запитань, а якщо він під час свого останнього слова повідомить про нові обставини, які треба дослідити, суд поновлює вивчення обставин, після цього проводить нові судові дебати й знову надає останнє слово. Після останнього слова обвинуваченого суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Суд ухвалює вирок у спеціальній нарадчій кімнаті, де можуть бути присутніми лише судді, які беруть участь у судовому розгляді та ухвалюють рішення, судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті. Завершивши ухвалення рішення, суд повертається до зали засідань і виголошує вирок.

5. Особливості провадження за участі присяжних

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає, що обвинувачений у скоєнні злочину, за який передбачено покарання довічне позбавлення волі, має право подати клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. У разі отримання такого клопотання до суду викликають сім осіб зі списку присяжних, з яких під час засідання обирають трьох основних і двох запасних присяжних, які беруть участь у розгляді справи.

Троє присяжних разом із суддями беруть участь у вивченні доказів, мають право ставити запитання учасникам розгляду, а потім разом з двома суддями, які також належать до складу суду, ідуть до нарадчої кімнати. Усі рішення в ній, зокрема щодо наявності складу злочину, доведення вини обвинуваченого, міри покарання тощо, приймаються більшістю голосів членів суду. Ніхто зі складу суду не має права утриматися при прийнятті рішень, крім вирішення питання про міру покарання, коли має право утриматися член суду, який голосував за виправдання обвинуваченого.

Досудове розслідування, запобіжні заходи, особисте зобов’язання, застава, домашній арешт, судові дебати, останнє слово обвинуваченого.

  • 1. Поясніть поняття «досудове розслідування», «запобіжні заходи», «особисте зобов’язання», «застава», «домашній арешт», «судові дебати», «останнє слово обвинуваченого».
  • 2. Порівняйте різні види запобіжних заходів.
  • 3. Який порядок застосування запобіжних заходів установлено законом?
  • 4*. Висловте думку щодо доцільності та необхідності застосування різних запобіжних заходів щодо різних категорій осіб.
  • 5*. У деяких державах світу найбільш широко застосовують заставу. Як ви вважаєте, чи доцільно розширювати застосування цього заходу в нашій державі?
  • 6*. Висловте думку щодо доцільності запровадження нових запобіжних заходів. Які б нові запобіжні заходи ви запропонували?
  • 7. Визначте стадії судового розгляду.
  • 8. Визначте, які особливості має судовий розгляд за участі присяжних.
  • 9. Назвіть переваги та недоліки судового розгляду за участі присяжних.